Рішення № 78681770, 19.12.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2018

м. Дніпро

Справа № 904/4586/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; ідентифікаційний код 20077720)

до Публічного акціонерного товариства "Дніпроазот" (51909, м. Кам'янське Дніпропетровської області, вул. С.Х. Горобця, 1; ідентифікаційний код 05761620)

про стягнення 87 710 грн. 51 коп.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№4512/18 від 10.10.2018р.), в якій просить стягнути з відповідача - Публічного акціонерного товариства "Дніпроазот" 87 710 грн. 51 коп. за неналежне виконання грошового зобов'язання за Договором купівлі-продажу природного газу від 21.12.2015р. №4299/16-БО-3, що складає 82 111 грн. 98 коп. - пені та 5 598 грн. 53 коп. - 3% річних.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтею 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2018р. позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 7-ми днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Як вбачається ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2018р. було отримано позивачем 22.10.2018р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0160132858745.

Позивачем подано заяву (вх.№46976/18 від 29.10.2018р.) про усунення недоліків, та виконання вимог ухвали суду від 16.10.2018р. у справі № 904/4586/18.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у відзиві (вх.№51840/18 від 27.11.2018р.) на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що: - на виконання зобов’язань по оплаті за поставлений позивачем газ відповідач, хоча і з порушенням строків, встановлених пунктом 6.1 Договору, в повному обсязі перерахував позивачу грошові кошти в загальному розмірі 11 169 011 грн. 71 коп.; - несвоєчасна оплата відповідачем отриманого від позивача природного газу обумовлена об’єктивними причинами, які не залежали від відповідача; - станом на дату порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Теплосервіс" у справі №927/640/16 заборгованість перед відповідачем за відпущену теплову енергію та мережні хімочищень воду становить 96 412 701 грн. 42 коп.; - станом на 30.10.2018р. заборгованість ТОВ "Теплосервіс" перед відповідачем за відпущену теплову енергію та мережну хімочищень воду не змінилася та складає 96 412 701 грн. 42 коп.; - станом на 31.08.2018р. загальна сума дебіторської заборгованості КП КМР "Тепломережі" перед АТ "Дніпроазот" за поставлену теплову енергію складає 57 195 615 грн. 50 коп.; - пунктом 3 статті 7 Закону України №1730-VIII визначено, що "на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом"; - АТ "Дніпроазот" є теплогенеруючою організацією, яка виробляє з природного газу теплову енергію та продає її теплопостачальним організаціям, які забезпечують надання послуг з теплопостачання відповідним категоріям споживачів, у тому числі бюджетним установам та організаціям; - як вбачається із матеріалів справи та не заперечується самим позивачем, основна заборгованість була повністю погашена до набрання чинності вказаного Закону України, тобто АТ "Дніпроазот" дотримало умови, передбачені законом; - у позивача відсутні правові підстави для нарахування відповідачу пені, 3% річних та інфляційних втрат на суму заборгованості за зобов’язаннями січня-квітня 2016 року, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим законом; - АТ "Дніпроазот" знаходиться у скрутному економічному та матеріальному становищі, внаслідок чого немає можливості для сплати позивачу заявлених сум через відсутність достатнього обсягу коштів та неможливості вишукати додаткові кошти для одночасної виплати стягнутої суми; - своєчасність здійснення відповідачем оплати за природний газ, поставлений відповідачу позивачем за договором, залежала від об’єктивних факторів, відповідач був позбавлений можливості самостійно впливати на своєчасність розрахунків КП ДМР «Дніпродзержинськтепломережа» за теплову енергію, вироблену з природного газу, що в свою чергу свідчить про відсутність вини відповідача в порушенні строків здійснення розрахунків, визначених в договорі, та виключає можливість застосування санкцій передбачених пунктом 8.2 Договору та наслідків за порушення грошового зобов’язання, встановлених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.12.2015р. між позивачем – Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", як постачальником, та відповідачем – Публічним акціонерним товариством "Дніпроазот", яке перейменовано у Акціонерне товариство "Дніпроазот", як споживачем, було укладено Договір №4299/16-БО-постачання природного газу (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов’язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ (надалі - газ), а споживач зобов’язується прийняти та оплатити цей газ, на умовах цього договору.

Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води бюджетним установам/організаціям та іншим споживачам (пункт 1.2 Договору).

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що постачальник передає споживачу з 01.01.2016р. по 31.03.2016р. (включно) газ обсягом до 2 386 тис. куб.м. у тому числі по місяцях (тис. куб.м.): - у січні 888 тис. куб.м.; - у лютому 815 тис. куб.м.; - у березні 683 тис. куб.м., що разом за І квартал – 2386 тис. куб.м.

Згідно із пунктом 3.4 Договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу; обсяг використання газу споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу.

Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, споживач зобов'язується надати постачальнику, зокрема, підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Постачальник не пізніше 8-го числа повертає споживачу один примірник оригіналу акта,

підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (пункт 3.5 Договору).

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 6 474,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування та розподіл природного газу, крім того збір у вигляд цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ – 2%;

До сплати за 1000 куб.м. природного газу – 6 603,48 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ – 7 924,18 грн.

В подальшому у зв’язку зі зміною вартості газу сторонами згідно додаткових угод від 05.01.2016р. №1, від 12.02.2016р. №2, від 04.03.2016р. №3, від 28.03.2016р. №4 до пункту 5.2 Договору вносилися, зокрема, наступні зміни щодо ціни газу з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання:

- з 01.01.2016р. – до сплати за 1000 куб.м. – 6 542 грн. 80 коп., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 7 851 грн. 36 коп. (а.с.22-23);

- з 01.02.2016р. – до сплати за 1000 куб.м. – 6 383 грн. 80 коп., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 7 660 грн. 56 коп. (а.с.24);

- з 01.03.2016р. – до сплати за 1000 куб.м. – 6 399 грн. 80 коп., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 7 679 грн. 76 коп. (а.с.25);

- з 01.04.2016р. – до сплати за 1000 куб.м. – 6 255 грн. 00 коп., крім того ПДВ 20% - 1 251 грн. 00 коп., всього з ПДВ 7 506 грн. 00 коп. (а.с.26-28).

Як вбачається на виконання умов Договору у період з січня 2016 року по квітень 2016 року позивачем було здійснено постачання відповідачу газу на загальну суму 11 169 011 грн. 71 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, підписаних обома сторонами та скріплених печатками підприємств (а.с.31-34).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пункті 6.1 Договору сторони погодили, що оплата за природний газ проводиться споживачем виключно грошовими коштами відповідно до цін, умов і порядку зарахування коштів, визначених у пункті 5.2 цього договору або у відповідних додаткових угодах (пункт 5.1 даного договору); датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок постачальника; остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Отже, відповідач повинен був остаточно розрахуватися за отриманий газ відповідно до 14.02.2014р. (включно), до 14.03.2014р. (включно), до 14.04.2014р. (включно) та до 14.05.2014р. (включно).

Як вбачається згідно наданого розрахунку (а.с.13-14) та операціях по підприємству Акціонерного товариства "Дніпроазот" (а.с.36-37) відповідач за поставлений газ розрахувався повністю, проте з порушенням строків, установлених Договором.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (частина 1 статті 275 Господарського кодексу України).

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногоспо-0дарського інтересу; порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

За невиконання або неналежне виконання договірних зобов’язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором (пункт 8.1 Договору).

Відповідно до пункту 8.2 Договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору постачальник має право не здійснювати поставку газу споживачу або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості; у разі невиконання споживачем пункту 6.1 умов цього договору він зобов’язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Позивачем нарахована пеня за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань за загальний період з 16.02.2016р. по 27.03.2016р. у розмірі 82 111 грн. 98 коп.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано річних за загальний період з 16.02.2016р. по 27.03.2016р. у розмірі 5 598 грн. 53 коп.

Проте, відповідно до нарахованих сум пені та річних слід зазначити наступне.

30.11.2016 набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", яким визначено комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до приписів статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, зокрема, є кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" дія останнього поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Тобто, дія Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії" поширюється на відносини між позивачем та відповідачем.

Частиною 1 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії" передбачено, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017р. №93 затверджено Порядок ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром (далі - Порядок), який визначає механізм формування, ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, а також користування його даними.

Так, відповідно до пункту 14 Порядку у реєстрі відображаються дані про підприємства, зокрема, зазначаються дані про обсяг кредиторської заборгованості, що підлягає врегулюванню згідно із Законом; обсяг не відшкодованої станом на 01.01.2016р. заборгованості з різниці в тарифах, підтверджений протоколами територіальних комісій з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах; обсяг нарахувань із сплати неустойки (штрафу, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, що підлягають стягненню на підставі рішення суду, на заборгованість за спожитий природний газ, електричну енергію, теплову енергію, централізоване водопостачання і водовідведення, що утворилася в період до 01.07.2016.

Водночас частиною 3 статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії", якою врегульовано питання списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за енергоносії, централізоване водопостачання та водовідведення, передбачено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом (тобто до 30.11.2016р.), неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що частина 3 статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії" є нормою прямої дії, при цьому застосування приписів частини 3 статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії" (яка є нормою прямої дії) не ставиться у залежність від виконання будь-яких інших умов, окрім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ до набранням чинності Законом. Зокрема, виконання даної норми не потребує включення підприємства до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості (про що повідомило і Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України у межах своєї компетенції).

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість за поставлений природний газ погашена останнім в повному обсязі станом на 01.11.2016р., тобто до набрання чинності Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії".

Судом встановлено, що на момент звернення до суду з даним позовом (02.10.2018р.) у позивача були відсутні правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача інфляційних нарахувань та річних.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, яка викладена у постановах Верховного Суду від 07.02.2018р. у справі №927/1152/16, від 28.02.2018р. у справі №911/3914/14, від 14.03.2018р. у справі №904/11460/16.

З урахуванням викладеного позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно з частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У відповідності до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином судові витрати у розмірі 1 762 грн. 00 коп. слід віднести за рахунок позивача.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; ідентифікаційний код 20077720) до Публічного акціонерного товариства "Дніпроазот" (51909, м. Кам'янське Дніпропетровської області, вул. С.Х. Горобця, 1; ідентифікаційний код 05761620) про стягнення 87 710 грн. 51 коп. – відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до частини 4 статті 240 ГПК України, 19.12.2018р.