Рішення № 78681705, 10.12.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2018

м. Дніпро

Справа № 904/3315/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Воронько В.Д.,

за участю секретаря судового засідання Батир Б.В.,

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВС-Інвест", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 111519534,98 грн

у присутності представників:

від позивача: Смолдирєва О.С., витяг з ЄДРПОУ № 1003990584 від 18.05.2018, директор; Доненко В.В., посвідчення №1115 від 07.12.2018, ордер серії ДП №1982/020 від 24.09.2018, адвокат;

від відповідача: Вовк А.С., довіреність № 11/81 від 04.01.2018, представник; Лєвєнцов Д.С., довіреність № 5/12 від 04.01.2018, начальник юридичного відділу

СУТЬ СПОРУ:

24.07.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВС-Інвест" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - відповідач), у якій виклало вимоги про стягнення 2006880,00 грн штрафу, 67416856,65 грн відшкодування за неповернуті двигуни, 17146776,16 грн збитків у вигляді упущеної вигоди та 24949022,17 грн неустойки за прострочення повернення орендованого майна, нарахованих позивачем з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди майна № 912, укладеного між сторонами 01.11.2016.

Ухвалою від 26.07.2018 суд відкрив провадження у справі, прийнявши позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, встановленими Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), з призначенням підготовчого засідання на 09.08.2018.

У підготовчому засіданні оголошувались перерви: з 09.08.2018 по 29.08.2018 та з 29.08.2018 до 24.09.2018.

10.08.2018 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив, посилаючись, зокрема на: безпідставність нарахування позивачем неустойки за період з 19.05.2017 по 19.07.2017, який перевищує строк позовної давності; безпідставність вимог позивача про застосування відповідальності, передбаченої положеннями розірваного в судовому порядку договору; неправомірність та необґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку розміру збитків у вигляді упущеної вигоди. У зв'язку з наведеним відповідач просить у позові ТОВ "ДВС-Інвест" до ПрАТ "ПІВНГЗК" відмовити в повному обсязі.

Позивач 27.08.2018 надав відповідь на відзив на позовну заяву, в якій заперечив проти доводів відповідача, що, на його думку, є необґрунтованими, безпідставними та помилковими.

13.09.2018 від відповідача до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, в якому останній виклав свої пояснення, міркування та аргументи щодо інформації, вказаної у відповіді на відзив, а також просив відмовити у позові в повному обсязі.

20.09.2018 позивач подав до суду письмові пояснення щодо раніше наданих відповідачем заперечень проти позовних вимог, в яких наполягає на задоволенні позову в повному обсязі.

24.09.2018 відповідач також подав до суду письмові пояснення щодо: стягнення штрафу в порядку п. 3.9 договору оренди майна №912 від 01.11.2016 в редакції додаткової угоди №1 від 30.12.2016, відшкодування за неповернуті двигуни, стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, стягнення неустойки у порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України та заявленої позивачем суми витрат на правничу допомогу.

Ухвалою від 24.09.2018 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 09.10.2018.

На підстав ст. 216 ГПК України у судовому засіданні оголошувались перерви: з 09.10.2018 до 17.10.2018 та з 17.10.2018 до 23.10.2018.

09.10.2018 позивач подав до суду письмові пояснення, у яких не погодився з доводами відповідача та зазначив, що заперечення відповідача скеровані на порушення прав позивача.

Відповідач подав 09.10.2018 заяви про залучення до участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизельтехсервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідне Бюро судових експертиз "Сантодор" у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, але не вказує на чиїй саме стороні слід залучити останніх. В обґрунтування поданих заяв відповідач посилається на те, що огляд двигунів проводився ТОВ "Дизельтехсервіс", а ТОВ Науково-дослідне Бюро судових експертиз "Сантодор" проводилась експертиза щодо належності двигунів позивачу, висновки якої ставить під сумнів позивач.

Позивач заперечив проти задоволення клопотань про залучення до участі у справі третіх осіб, надавши 16.10.2018 письмові пояснення з цього приводу.

Крім того, 09.10.2018, а також 17.10.2018 відповідач подав до суду клопотання про зупинення провадження у цій справі до розгляду пов'язаної з нею, на його думку, справи кримінального провадження №12018040760000340.

17.10.2018 позивач подав до суду заяву, у якій повідомив про те, що докази про розмір судових витрат, понесених ним у зв'язку з розглядом справи подасть до суду у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України протягом п'яти днів після ухвалення рішення у цій справі.

23.10.2018 відповідач подав до суду письмові пояснення, у яких зазначає про протиправність дій позивача щодо передачі двигунів в оренду відповідачу, оскільки спірне майно, на його думку, є предметом злочину, через що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Окрім того, відповідач 23.10.2018 заявив клопотання про колегіальний розгляд справи, посилаючись на складність цієї справи, значний розмір позовних вимог та складність тлумачення умов договору, якими передбачено стягнення штрафних санкцій, що є предметом цього спору.

У судовому засіданні, яке відбулося 23.10.2018, судом відхилені клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб (Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизельтехсервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідне Бюро судових експертиз "Сантодор"), про зупинення провадження у справі до розгляду справи кримінального провадження №12018040760000340 та про колегіальний розгляд даної справи.

23.10.2018 представник відповідача Лєвєнцов Д.С. заявив клопотання про відвід судді Воронько В.Д. від розгляду справи №904/3315/18 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВС-Інвест" до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 111519534,98 грн.

Заява про відвід судді Воронько В.Д. мотивована тим, що представнику відповідача стало відомо, що суддя Воронько В.Д. спілкувався з одним з представників позивача поза межами процесуального вирішення справи, у зв'язку з чим у відповідача існують сумніви щодо неупередженості цього судді при вирішенні даної справи.

Ухвалою від 23.10.2018, заявлений представником відповідача відвід визнано необґрунтованим, провадження у справі зупинено для вирішення питання щодо розгляду заяви про відвід.

Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 24.10.2018, справу №904/3315/18 передано судді Євстигнеєвій Н.М. для розгляду заяви про відвід судді Воронько В.Д.

Ухвалою від 25.10.2018 суд відмовив у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про відвід судді Воронько В.Д. від розгляду справи №904/3315/18.

29.10.2018 матеріали справи №904/3315/18 повернуто судді Воронько В.Д. для подальшого розгляду справи.

Ухвалою суду від 15.11.2018 провадження по справі поновлено з огляду на усунення обставин, що викликали його зупинення, та призначено справу до розгляду по суті на 29.11.2018 з урахуванням положень ст. 114 ГПК щодо розумності строків розгляду справи.

29.11.2018 від позивача надійшло клопотання, в якому останній, на виконання вимог ухвали суду від 15.11.2018, повідомив, що 15 двигунів внутрішнього згорання Cummins KTA-50C знаходяться у ПрАТ "ПІВНГЗК" і відповідачем самостійно не сплачено сум, заявлених у позовній заяві.

Того ж дня відповідач подав до суду клопотання про зупинення провадження. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що 16.11.2018 господарським судом Дніпропетровської області відкрито провадження у справі №904/4918/18 за позовом ПрАТ "ПІВНГЗК" до ТОВ "ДВС-Інвест" про визнання недійсним укладеного між сторонами договору №912 від 01.11.2016, який є підставою позовних вимог ТОВ "ДВС-Інвест" про стягнення штрафних санкцій з ПрАТ "ПІВНГЗК" за несвоєчасне повернення майна у даній справі. Тому, на думку відповідача, рішення у справі №904/4918/18 безпосередньо матиме суттєвий вплив на розгляд справи №904/3315/18, у зв'язку з чим просить зупинити провадження у справі №904/3315/18 до вирішення пов'язаної з нею справи №904/4918/18.

У судовому засіданні оголошувались перерви: з 29.11.2018 до 06.12.2018 та з 06.12.2018 до 10.12.2018.

05.12.2018 від позивача надійшло письмове пояснення з приводу заявленого відповідачем клопотання про зупинення провадження по справі, в якому позивач проти вказаного клопотання заперечує та вважає його зловживанням відповідачем процесуальними правами у відповідності до ст. 43 ГПК України.

10.12.2018 відповідач подав до суду наступні документи:

- заяву про відвід судді (у порядку ст. 35 ГПК України), мотивовану неналежним забезпеченням судом повноти прав відповідачу, на що, на думку останнього, вказує відмова судом у задоволенні клопотання ПрАТ "ПІВНГК" про зупинення провадження у справі, та

- клопотання про максимальне зменшення розміру штрафних санкцій, що підлягають стягненню при ухваленні рішення про задоволення позовних вимог ТОВ "ДВС-Інвест" до ПрАТ "ПІВНГЗК", в обґрунтування якого відповідач посилається на: недоведеність позивачем факту спричинення йому збитків, які він поніс у зв'язку з несвоєчасністю повернення двигунів; неможливістю відповідача своєчасно повернути двигуни у зв'язку з відмовою позивача у прийнятті спірних двигунів та накладенням постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 30.05.2018 року по справі №215/944/18 арешту із забороною відчуження та користування на спірні двигуни; скрутне фінансове становище товариства у зв'язку зі зменшенням обсягів виробництва, зниженням попиту та падінням цін на метал.

Розглянувши заявлене відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі №904/3315/18 до вирішення пов'язаної з нею справи №904/4918/18, суд, з урахуванням думки позивача з цього приводу, дійшов висновку про неможливість задоволення даного клопотання з огляду на наступне.

Приписами частини третьої статті 195 ГПК України визначено вичерпний перелік підстав, за яких провадження у справі зупиняється на стадії розгляду справи по суті. Зокрема, на стадії розгляду справи по суті провадження у справі зупиняється тільки у випадках: смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво; необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи; перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (п.п. 1-3 ч.1 ст. 227 ГПК України); перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі (п. 1 ч. 1 ст. 228 ГПК України). Тобто випадок, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, а саме - об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства (до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі) - не належить до переліку таких підстав.

Крім того, зібрані у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Стосовно поданої відповідачем 10.12.2018 заяви про відвід судді, суд, з огляду на подання відповідачем повторно завідомо безпідставного відводу, спрямованого на затягування або перешкоджання розгляду справи, вбачає в діях останнього ознаки зловживання процесуальними правами, у зв'язку з чим залишає вказану заяву без розгляду.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені ним позовні вимоги в повному обсязі.

Тож, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2017 у справі №904/8521/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВС-Інвест" до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про розірвання укладеного між сторонами договору оренди майна №912 від 01.11.2016 та зобов'язати відповідача повернути позивачу майно, передане в користування за спірним договором, позовні вимоги задоволено в повному обсязі: розірвано договір оренди майна №912 від 01.11.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДВС-Інвест" і Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", та зобов'язано Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ДВС-Інвест" в порядку визначеному умовами договору (шляхом передачі майна власними силами та за свій рахунок з оформленням акту приймання-передачі, оформленого датою фактичної передачі на території позивача з оформленням товарно-транспортної накладної та акту виводу з експлуатації) укомплектоване технічними приладами для подальшого використання обладнання, яке було передано в оренду відповідно до договору:

- двигун внутрішнього згорання Cummins KTA-50C заводський № 33152740;

- двигун внутрішнього згорання Cummins KTA-50C заводський № 33135574;

- двигун внутрішнього згорання Cummins KTA-50C заводський № 33147815;

- двигун внутрішнього згорання Cummins KTA-50C заводський № 33137880;

- двигун внутрішнього згорання Cummins KTA-50C заводський № 33129428;

- двигун внутрішнього згорання Cummins KTA-50C заводський № 33104768;

- двигун внутрішнього згорання Cummins KTA-50C заводський № 33158597;

- двигун внутрішнього згорання Cummins KTA-50C заводський № 33120109;

- двигун внутрішнього згорання Cummins KTA-50C заводський № 33115354;

- двигун внутрішнього згорання Cummins KTA-50C заводський № 33141611;

- двигун внутрішнього згорання Cummins KTA-50C заводський № 33110691;

- двигун внутрішнього згорання Cummins KTA-50C заводський № 33140835;

- двигун внутрішнього згорання Cummins KTA-50C заводський № 33137080;

- двигун внутрішнього згорання Cummins KTA-50C заводський № 3049291;

- двигун внутрішнього згорання Cummins KTA-50C заводський № 33122659.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.05.2018 у справі №904/8521/17, за результатами розгляду касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.02.2018 у цій справі залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Таким чином, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2017 набрало законної сили 12.02.2018.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішеннями судів у справі №904/8521/17 встановлено наступні обставини.

01.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДВС-Інвест" як орендодавцем (надалі - позивач, орендодавець) та Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" як орендарем (надалі - відповідач, орендар) був укладений договір оренди майна №912 (надалі - Договір), згідно умов якого позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти в строкове платне користування майно - двигуни внутрішнього згорання Cummins KTA-50C, які належать позивачу, по акту приймання-передачі, який є невід'ємною частиною договору, для здійснення діяльності, передбаченої його Статутом. Відповідно до п. 9.1 договору в редакції додаткової угоди №1 від 30.12.2016 строк дії договору - з моменту підписання сторонами до 28.02.2018, а в частині виконання фінансових зобов'язань - до повного їх виконання. До договору були укладені додаткові угоди №1 від 30.12.2016 та №2 від 01.02.2017.

Відповідно до п. 1.2 договору, в редакції змін, внесених додатковою угодою №1 від 30.12.2016, строк оренди майна - листопад 2016 - грудень 2017.

Кількість переданого в оренду майна на 2017 рік - 15 двигунів (п. 1.3 договору, в редакції додаткової угоди №2 від 01.02.2017 року).

Передача майна в оренду та його повернення з оренди здійснюється по акту приймання-передачі майна, який являється невід'ємною частиною договору. Доставка двигунів, при передачі в оренду та при поверненні з оренди, здійснюється силами та за рахунок орендаря. Оформлення товарно-транспортної накладної являється обов'язковим (п. 2.1 Договору).

Монтаж та демонтаж двигунів при передачі в оренду і при поверненні з оренди здійснюється силами орендаря. Демонтаж і монтаж двигунів у ремонт та з ремонту здійснюється за погодженням сторін (п.2.2 договору).

Відповідно до п. 2.4 договору відповідач протягом 7 календарних днів після закінчення строку дії договору, його припинення, розірвання або відмову від договору, повертає позивачу а позивач приймає майно, визначене у п. 1.1 договору. Зазначений обов'язок відповідача визначений також п. 4.4.1 договору.

Орендар має право в односторонньому порядку зменшити кількість орендованих двигунів, а також повністю відмовитися від послуг оренди, повідомивши письмово орендодавця за 30 календарних днів до передбачуваної дати повернення двигунів з оренди (п. 1.4 договору, в редакції змін, внесених додатковою угодою №1 від 30.12.2016).

Відповідно до п. 3.1 договору, в редакції додаткової угоди №2 від 01.02.2017, орієнтована ціна договору становить 32305852,80 грн, у тому числі ПДВ - 20 %.

Згідно умов п. 3.3 договору, в редакції додаткової угоди №1 від 30.12.2016, орендна плата перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця протягом 10 календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт. Акти виконаних робіт надаються орендодавцем протягом 3-х робочих днів після закінчення звітного періоду. Оформлені орендодавцем акти виконаних робіт орендар погоджує, підписує та передає орендодавцю протягом 10 календарних днів від дати оформлення акту виконаних робіт. Якщо на 11 календарний день, за умов відсутності мотивованих заперечень до якості виконаних робіт, акти виконаних робіт не будуть передані орендодавцю, вони вважаються погодженими, підписаними та переданими до обліку.

Оплата за оренду двигунів здійснюється за фактичну кількість мото/годин (час роботи ДВС), на підставі довідки, наданої відділом орендаря, що курирує дані відносини, про роботу двигунів за звітний період (п. 3.7 договору).

Відповідно до п. 4.1.3, 4.1.6 договору орендар зобов'язаний своєчасно надавати орендарю орендоване майно для проведення регламентного технічного обслуговування та робіт по забезпеченню безперебійної роботи двигунів, безперешкодно надавати доступ представникам орендаря, які виконують технічне обслуговування та роботи по забезпеченню безперебійної роботи двигунів, до майна, яке орендується, з метою здійснення контролю над використанням майна згідно його призначенню, перевірки його технічного стану, виконання робіт, передбачених Договором.

Згідно п. 4.4.2 договору орендодавець зобов'язаний своєчасно, за свій рахунок організувати проведення технічного обслуговування переданих в оренду двигунів та проведення робіт по забезпеченню їх безперебійної роботи.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв в оренду п'ятнадцять двигунів марки Cummins KTA-50C з наступними заводськими номерами: 33115354, 33137880, 33158597, 33141611, 33122659, 33110691, 33104768, 33137080, 33129428, 33147815, 33120109, 3049291, 33152740, 33135574, 33140835, які введено в експлуатацію спільними актами сторін.

Зазначені обставини підтверджуються актами приймання-передачі майна в оренду із зазначенням технічного стану майна, його комплектації, та актами вводу в експлуатацію орендованих двигунів.

У процесі виконання умов договору, відповідач, користуючись своїм правом, передбаченим п. 1.4 договору, повідомив позивача про зменшення кількості орендованих двигунів, зокрема, повернення в зв'язку з відсутністю виробничої необхідності двигунів марки Cummins KTA-50C з наступними заводськими номерами: 33120109, 3049291, 33104768 (листи відповідача №692/50 від 21.07.2017, №708/49 від 26.07.2017, №92850 від 06.09.2017).

Позивач проти повернення двигунів з оренди не заперечував, про що письмово повідомив відповідача (листи №290 від 24.07.2017, №292 від 26.07.2017 та №327 від 07.09.2017).

Сторонами складені акти перевірки технічного стану двигунів №№33120109, 33104768 та виведення їх з експлуатації від 25.07.2017, 08.09.2017, в яких зазначено, що на момент виведення двигунів з експлуатації вони були технічно справні та придатні для подальшої експлуатації.

По двигуну №3049291 була запланована перевірка технічного стану для виведення з експлуатації на 27.07.2017. Орендодавцем складено акт про проведення орендарем в порушення умов договору демонтажу двигуна самостійно, без перевірки його технічного стану та про недопущення орендодавця до двигуна.

27.07.2017 позивачем направлено відповідачу вимогу зупинити будь-які дії з двигуном до прибуття незалежної експертної організації. Перевірка двигуна не була здійснена у зв'язку із перешкоджанням в доступі до двигуна.

Станом на 29.12.2017 жоден з двигунів 33120109, 3049291, 33104768 не повернутий, що як вважає позивач, є істотним порушенням умов договору, бо останній несе збитки у вигляді упущеної вигоди та не має можливості розпоряджатися належним йому на праві власності майном.

Крім того, позивач посилається на порушення відповідачем умов договору щодо переданих двигунів №№ 33158597, 33141611, 33110691, 33137080, 33147815, 33152740, 33135574, 33140835, які виявилися у фактичній забороні в доступі та проведенні відновлювальних робіт, чим порушені п.п. 4.1.5, 4.1.6, 4.1.10, 4.1.15, 4.5.1, 5.2, 9.14, 9.15 договору, тощо. Решта двигунів №№33137880, 33115354, 33129428, 33122659 знаходилися в експлуатації та у грудні 2017 року були виведені з експлуатації, окрім двигуна №33137880, який був демонтований самостійно.

З огляду на порушення відповідачем умов договору, позивач 02.08.2017 направив йому пропозицію про розірвання договору в порядку ст. 783 Цивільного кодексу України із проектом відповідної додаткової угоди.

Пропозиція про розірвання договору була вручена органами поштового зв'язку відповідачу 04.08.2017, втім жодної відповіді надано не було.

Враховуючи вищенаведені обставини справи, умови укладеного сторонами договору та норми статей 525, 526, 530, 629, 651, 759, 785 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) суди апеляційної та касаційної інстанцій погодились з висновком суду першої інстанції у справі №904/8521/17, що порушення умов договору відповідачем, яке полягає у неповерненні двигунів №№ 33120109, 3049291, 33104768, є істотними, що є достатньою підставою для розірвання договору в судовому порядку.

Також судами у справі №904/8521/17 наголошено на тому, що відповідно до п. 1.2. договору в редакції додаткової угоди №1 від 30.12.2016, строк оренди майна встановлений - листопад 2016 року - грудень 2017 та є таким, що сплив на даний час, та майно, передане у користування відповідачу, відповідно до п. 4.1.4, 2.4 договору підлягає поверненню позивачу. А порушення користування орендованими за договором двигунами, яке не виявилося істотним, не спростовує обов'язку відповідача щодо повернення цих двигунів, бо у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ч. 1 ст. 785 ЦК України).

Крім того, судами у справі №904/8521/17 прийнято до уваги рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2017 у справі №904/7880/17, залишене в силі постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.12.2017, яким були задоволені позовні вимоги позивача до відповідача про зобов'язання передати двигун внутрішнього згорання №33135574 позивачу для проведення робіт по забезпеченню безперебійної роботи двигуна та технічного обслуговування за межами території відповідача. Рішенням суду у цій справі встановлено порушення відповідачем п.п. 4.1.3, 4.1.6 договору щодо надання можливості орендарю своєчасного проведення регламентного технічного обслуговування та виконання робіт по забезпеченню безперебійної роботи двигунів, що є також істотним порушенням умов договору та може потягнути за собою пошкодження орендованого майна, яке має значну вартість, і є також підставою для дострокового розірвання договору. З огляду на що заперечення Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" з приводу того, що вивіз орендованих двигунів з території комбінату для проведення ремонтних робіт у сервісному центрі не передбачений договором, визнано безпідставними.

Верховний суд у складі колегії Касаційного господарського суду, розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", залишив без змін рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 у справі №904/7880/17.

Таким чином, в силу припису ч. 4 ст. 75 ГПК України при розгляді даної справи не підлягають доказуванню обставини, встановлені рішеннями місцевого та апеляційного господарських судів у справах №904/7880/17 та №904/8521/17, які залишені без змін за результатами касаційного оскарження.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 19.03.2018 заступником начальника відділу Тернівського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №56011451 з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2018 у справі №904/8521/17, яким зобов'язано ПрАТ "ПівнГЗК" повернути ТОВ "ДВС-Інвест" в порядку, визначеному умовами договору (шляхом передачі майна власними силами та за свій рахунок з оформленням акту приймання-передачі, оформленого датою фактичної передачі на території позивача з оформленням товарно-транспортної накладної та акту виводу з експлуатації) укомплектоване технічними приладами для подальшого використання обладнання, яке було передано в оренду відповідно до договору: двигуни внутрішнього згорання Cummins KTA-50C заводські номери №№ 33152740; 33135574; 33147815; 33137880; 33129428; 33104768; 33158597; 33120109; 33115354; 33141611; 33110691; 33140835; 33137080; 3049291; 33122659 (т. 3, а.с. 11).

За заявами боржника, мотивованими, зокрема: розглядом у Тернівському районному суді м. Кривого Рогу клопотання прокурора Криворізької місцевої прокуратури №2 про накладення арешту на майно, яке зазначене в наказі Господарського суду Дніпропетровської області №904/8521/17 від 23.02.2018; відкриттям кримінального провадження Тернівського районного суду м. Кривого Рогу та приєднанням постановою прокурора Криворізької місцевої прокуратури №2 речових доказів (двигунів внутрішнього згорання в кількості 15 шт.) в якості речових доказів кримінального провадження; розглядом Апеляційним судом Дніпропетровської області скарги на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу про відмову у задоволенні клопотання прокурора Криворізької місцевої прокуратури №2 про арешт двигунів внутрішнього згорання Cummins KTA-50C у кількості 15 шт; скасуванням цієї ухвали та накладенням Апеляційним судом Дніпропетровської області арешту на все майно за кримінального провадження №120180407600000340, а саме – на двигуни внутрішнього згорання Cummins KTA-50C у кількості 15 шт., проведення виконавчих дій у межах виконавчого провадження №56011451 неодноразово відкладалось, про що свідчать постанови державного виконавця від 29.03.2018, 04.05.2018, 17.05.2018, 30.05.2018. 08.06.2018 (т. 3, а.с. 12-16).

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30.05.2018 у справі №215/944/18 (т. 2, а.с. 241-244) задоволено апеляційну скаргу прокурора Криворізької місцевої прокуратури №2; скасовано ухвалу слідчого судді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.05.2018, якою відмовлено у накладенні арешту на майно у кримінальному провадженні №120180407600000340 від 16.02.2018, за ознаками злочину, передбаченого ст. 290 КК України, та постановлено нову ухвалу, якою накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на об'єкти рухомого майна, а саме двигуни внутрішнього згорання Cummins kta-50c у кількості 15 штук: 1) №33137880 (№680760); 2) 33135574 (№380839); 3) 33140632 (№680764); 4) 33140835 (№680760); 5) 33141611 (68С023); 6) 33147815 (№680761); 7) 33152740 (№680884); 8) 33110691 (№680763); 9) 33158597 (№680491); 10) 3049291 (№680840); 11) 33122659 (№680941); 12) 33137080 (другий № відсутній); 13) №33104768 (№680762); 14) 33129428 154М (другий № відсутній); 15) 33120109 (№680903), які належать на праві власності ТОВ "ДВС-ІНВЕСТ (ЄДРПОУ 40032310) та перебувають у користуванні ПрАТ "ПівнГЗК" (ЄДРПОУ 00191023), і розміщенні у гірничо-транспортному цеху №1 та гірничо-транспортному цеху №2 ПрАТ "ПівнГЗК" (Україна, м. Кривий Ріг, Тернівського району).

В подальшому постановами державного виконавця від 21.06.2018, 05.07.2018, 17.07.2018, 30.07.2018, 13.08.2018, 29.08.2018 (т. 3, а.с. 17-22) виконавчі дії з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області №904/8521/17 від 23.02.2018 також відкладалися до 05.07.2018, 18.07.2018, 30.07.2018, 10.08.2018, 27.08.2018, 11.09.2018 у зв'язку з направленням до Господарського суду Дніпропетровської області подань про роз'яснення рішення та у зв'язку накладенням арешту на все майно у кримінальному провадженні №120180407600000340, а саме - на двигуни внутрішнього згорання Cummins kta-50c у кількості 15 шт.

За змістом позову Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВС-Інвест" (далі - позивач, орендодавець) з посиланням на неналежне виконання Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - відповідач, орендар) умов договору оренди майна №912 від 01.11.2016 просить стягнути з останнього:

- штраф у сумі 2006880,00 грн (226 днів х 24 години х 370,00 грн), нарахований позивачем відповідно до умов п. 3.9 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 30.12.2016) за період з 19.05.2017 по 31.12.2017 - період перевищення часу очікування двигуна №33135574 для виконання технічного обслуговування понад одну годину;

- відшкодування за неповернуті двигуни в сумі 67416856,65 грн (170000,00 доларів США * 15 двигунів * 26,437983 (курс НБУ гривні до долара США відповідно до сайту http://minfin.com.ua/currency/nbu/ на 05.07.2018));

- збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 7146776,16 грн (суму втраченої вигоди (недоотриманої орендної плати) розраховано позивачем за формулою: кількість днів прострочення повернення двигунів х середнє напрацювання двигуна (мотогодини) х розмір орендної плати за одну мотогодину на підставі актів зняття показників лічильників мотогодин, довідок ПрАТ "ПІВНГЗК" про напрацювання орендних двигунів, підписаних актів виконаних робіт);

- неустойки за прострочення повернення орендованого майна в сумі 24949022,17 грн за період з 08.01.2018 (31.12.2017 - закінчення строку оренди + 7 календарних днів на повернення двигунів, що передбачені п. 2.4 договору) по 05.07.2018 (179 днів), нарахованої позивачем на підставі ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України з урахуванням середнього напрацювання кожного двигуна (мотогодини) за даними 2017 року та розміру орендної плати за 1 мотогодину в сумі 242,21 грн без ПДВ (п. 3.4 договору в редакції додаткової угоди №1 від 30.12.2016).

Вимога позивача про стягнення штрафу в сумі 2006880,00 грн за період перевищення часу очікування двигуна №33135574 для виконання технічного обслуговування обґрунтована умовами п. 3.9 договору в редакції додаткової угоди №1 від 30.12.2016 та обставинами, встановленими господарськими судами у справі №904/7880/17, які в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України не потребують доведення при розгляді даної справи.

В обґрунтування решти позовних вимог позивач посилається на те, що обов'язок по поверненню орендодавцеві всіх 15-ти двигунів Cummins КТА-50C, передбачений умовами договору та покладений на відповідача рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2017 у справі №904/8521/17, станом на дату подання цього позову відповідачем не виконаний.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що орендар протягом 7 календарних днів після закінчення дії даного договору, його припинення, розірвання або відмови від договору, повертає, а орендодавець приймає майно, визначене в пункті 1.1 цього договору (двигуни внутрішнього згоряння Cummins KTA-50C).

Відповідно до пункту 5.9 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 30.12.2016) при підписанні цього договору сторони дійшли згоди, що розмір відшкодування за втрачений, знищений, згорілий, зіпсований - не придатний для подальшого використання за призначенням, не повернений, повернений із порушення строків повернення, вказаних у п. 2.4 вищезазначених договорів, за один двигун становить 170000 доларів США без ПДВ.

Оскільки відповідачем не виконано передбаченого договором обов'язку по поверненню з оренди як двигунів внутрішнього згоряння Cummins KTA-50C заводські №№33104768, 3049291, 33120109 у зв'язку із погодженням сторонами зменшення кількості орендованого майна з ініціативи орендаря (п. 1.4 договору), так і двигунів Cummins КТА-50C із заводськими номерами 33152740, 33135574, 33147815, 33137880, 33129428, 33158597, 33115354, 33141611, 33110691, 33140835, 33137080, 33122659 у зв'язку із закінченням строку оренди майна, позивачем на виконання п. 5.9 договору було складено акти, якими зафіксовано обов'язок ПрАТ "ПІВНГЗК" по оплаті 2550000,00 доларів США (в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на момент оплати).

Складені акти на загальну суму 68760230,82 грн надіслані відповідачу супровідними листами №422 від 29.11.2017, №32 від 22.02.2018, в яких викладено вимоги про сплату відповідних сум відшкодування за неповернені двигуни (лист №422 від 29.11.2017 з додатками та доказами направлення - т. 1. а.с. 205-211; лист №32 від 22.02.2018 з додатками та доказами направлення - т. 1, а.с. 214-232).

Вимоги, викладені орендодавцем у листах №422 від 29.11.2017 та №32 від 22.02.2018, орендарем виконані не були. У відповіді на лист за №422 від 29.11.2017 (лист ПрАТ "ПІВНГЗК" №5819/12 від 14.12.2017 - т. 1, а.с. 213) відповідач повідомив позивача про відмову у задоволенні його вимоги, оскільки на момент звернення позивача договір №912 від 01.11.2016 був чинним, не розірваним та не припиненим, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2017 у справі №904/8521/17 оскаржувалось ПрАТ "ПІВНГЗК" в апеляційному порядку.

Додатково в обґрунтування вимоги про стягнення з відповідача суми відшкодування за неповернені двигуни позивач зазначив, що слідчим відділенням Тернівського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018040760000340 від 16.02.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 Кримінального кодексу України, предметом якого можуть бути двигуни внутрішнього згоряння двигун Cummins серії К50, передані в оренду ПрАТ "ПІВНГЗК" за договором, реєстраційні номери яких було змінено невстановленою особою в період з 31.03.2017 року до 05.05.2017 року та які не відповідають номерам заводу-виробника (відповідно до інформації, зазначеної у заявах про вчинення кримінального правопорушення, поданих ПрАТ "ПІВНГЗК", та фабули з витягу Єдиного реєстру досудових розслідувань від 16.02.2018 по даному кримінальному провадженню).

Крім того, позивач вказав, що, як йому стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень, 05.04.2018 ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області було задоволено клопотання прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 2 та надано дозвіл на проведення огляду гірничотранспортного цеху №1 та гірничотранспортного цеху №2 ПрАТ "ПІВНГЗК" (Україна, 50079, м. Кривий Ріг, Тернівський район), із залученням експерта Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставини вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного зі зміною реєстраційних номерів двигунів внутрішнього згорання Cummins KTA-50C у кількості 15 штук. Клопотання було вмотивовано фактом винесення прокурором Криворізької місцевої прокуратури №2 12.03.2018 постанови про призначення судово-трасологічної експертизи, проведення якої доручено експертам Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України.

Відповідно до висновку експерта Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 17.04.2018 № 4/4.4/85 (т. 2, а.с. 86-93) за результатами проведення судової експертизи встановлено наступне:

- первинні номери двигунів з позначеннями 33115354, 3049291, 33135574, 33152740, 33140835, 33137880, 33158597, 33122659, 33137080, 33120109, 33110691, 33137880, 33129428, 33141611 були змінені, первинний номер двигуна 33147815 наданий на дослідження змінам не підлягав;

- в ході дослідження встановлені лише окремі частини символів первинних номерів, встановити повністю первинні номери не надалося можливим в зв'язку з видаленням металу з маркувальних майданчиків на значну глибину.

- первинні номери двигунів з позначеннями 33115354, 3049291, 33135574, 33152740, 33140835, 33137880, 33158597, 33122659, 33137080, 33120109, 33110691, 33129428, 33141611 були змінені шляхом видалення металу з маркувальних майданчиків з послідуючим нанесенням інших номерів.

Тож враховуючи наявність обставин, що свідчать про можливу зміну реєстраційних номерів двигунів внутрішнього згорання Cummins КТА-50С, які перебувають на території ПрАТ "ПІВНГЗК", невстановленими особами в період з 31.03.2017 по 05.05.2017, фактично виключається можливість повернення саме того індивідуально визначеного майна (двигунів внутрішнього згорання Cummins КТА-50С реєстраційні номери: 33152740, 33135574, 33147815, 33137880, 33129428, 33158597, 33115354, 33141611, 33110691, 33140835, 33137080, 33122659, 33104768, 3049291, 33120109), належного ТОВ "ДВС-ІНВЕСТ", яке було передано в оренду ПРАТ "ПІВНГЗК" по актам приймання-передачі з оформленням актів введення в експлуатацію. Факт приймання-передачі двигунів в оренду та підписання у зв'язку з цим уповноваженими представниками сторін відповідних актів досліджено, перевірено та встановлено судами першої, апеляційної та касаційної інстанції у справі №904/8521/17.

Також позивач зазначає, що оскільки після розірвання договору в судовому порядку передані в оренду 15 двигунів йому не повернуті, зазначене майно є незаконно захопленим ПрАТ "ПІВНГЗК" та не законно ним утримується тривалий час. Тому ТОВ "ДВС-ІНВЕСТ", як власник майна, внаслідок незаконних дій ПрАТ "ПІВНГЗК" позбавлене права на володіння, користування, розпорядження своїм майном і права на отримання прибутку з двигунів, які були передані в оренду відповідачу та перебувають на його території. Отже, на думку позивача, в такому випадку у нього, як у власника майна, виникло право на відшкодування збитків, завданих з вини відповідача, та на нарахування неустойки відповідно до приписів ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України за прострочення повернення останнім орендованого майна. При цьому, позивач вважає, що доведення можливості укладання інших договорів оренди із третіми особами не потребується, оскільки двигуни перебували (перебувають на момент подання цього позову) в розпорядженні відповідача, на підставі укладеного і чинного на той час Договору оренди, тому на отримання прибутку від надання двигунів в оренду позивач розраховував саме від відповідача, тобто спричинений збиток у вигляді упущеної вигоди нерозривно пов'язаний саме з діями відповідача і можливістю останнього використовувати двигуни на підставі договору оренди та сплачувати відповідну орендну плату на користь позивача.

Вказані обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом. Відповідач проти позову заперечує, у зв'язку з чим і виник спір.

Дослідивши обставини справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Предметом спору у даній справі є правовідносини сторін, що виникли за договором оренди, які регулюються параграфом 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та главою 58 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Абзацом першим пункту 3.9 укладеного сторонами договору (в редакції додаткової угоди №1 від 30.12.2016) передбачено, що орендар направляє заявку у письмовій формі на проведення технічного обслуговування за 48 годин до запланованої дати або часу проведення робіт на електронну пошту dvs.invest.kr@gmail.com або телефонограму за телефоном +38(098) 092-47-37. Технічне обслуговування проводиться з 8:00 до 16:00. Період очікування двигунів для проведення технічного обслуговування або виконання робіт по забезпеченню безперебійної роботи двигунів складає 1 годину.

За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Отже, строком надання орендарем двигунів для проведення орендодавцем технічного обслуговування або виконання робіт по забезпеченню безперебійної роботи двигунів є проміжок часу у межах однієї години.

При цьому, підпунктами 4.1.3, 4.1.6 пункту 4.1 договору на орендаря покладено обов'язки по своєчасному наданню орендодавцеві орендованого майна для проведення регламентного технічного обслуговування та робіт по забезпеченню безперебійної роботи двигунів, а також по безперешкодному наданню доступу представникам орендодавця або організації, що виконує технічне обслуговування та роботи по забезпеченню безперебійної роботи двигунів, до майна, що орендується, з метою здійснення контролю за використанням майна згідно з його призначенням, перевірки його технічного стану, виконання робіт, передбачених цим договором.

Як встановлено господарськими судами у справі №904/7880/17, на виконання п. 2.1 договору оренди майна №912 від 01.11.2016 ТОВ "ДВС-Інвест" передало в оренду ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" двигун Cummins КТА-50C заводський №33135574 за актом приймання-передачі майна в оренду від 01.11.2016.

01.11.2016 сторони підписали акт вводу в експлуатацію вказаного двигуна (двигуна Cummins КТА-50C заводський №33135574), яким зафіксовано, що двигун встановлений на кар'єрний самоскид БелАЗ 75131, шасі №Y3В75131J70000843, госп. №179.

Під час експлуатації двигуна Cummins КТА-50C заводський №33135574 спеціалістами сервісної служби ТОВ "Дизельтехсервіс" було виявлено незадовільний стан його шатунних вкладишів. Для запобігання аварійного виходу із ладу і підтримання технічно справного стану двигуна рекомендовано виконати ремонтні роботи в умовах сервісного центру, згідно технічних норм і рекомендацій заводу виробника Cummins. Вищевикладене вказано в акті первинної діагностики від 10.05.2017, у заказі-наряді від 10.05.2017 та листі ТОВ "Дизельтехсервіс" № 261/2-ДТС від 10.05.2017.

19.05.2017 представниками сторін складений акт про демонтаж двигуна і передачу на зберігання на склад оборотних агрегатів №48 ГТЦ-2 ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на період оформлення документів про його вивіз.

На виконання п. 4.4.2 договору оренди майна №912 від 01.11.2016 позивач (ТОВ "ДВС-Інвест") неодноразово звертався до відповідача (ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат") з вимогами щодо передачі йому двигуна Cummins КТА-50C, заводський №33135574 для проведення діагностики, наладки стендових іспитів у сервісному центрі, проте такі звернення залишились поза увагою відповідача. Спірний двигун орендодавцю передано не було.

Тож, оцінюючи правомірність дій ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", суди у справі №904/7880/17 дійшли висновків про порушення відповідачем своїх зобов'язань, визначених у п. 4.1.3 і п. 4.1.6 договору оренди майна №912 від 01.11.2016. Правильність зазначених висновків констатована Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 28.03.2018 у даній справі.

Таким чином, виходячи зі змісту п. 3.9 договору та положень ст. 530 ЦК України, строк виконання боржником (орендарем) зобов'язання по наданню орендодавцеві переданого в оренду двигуна Cummins КТА-50C, заводський №33135574 для проведення технічного обслуговування та виконання робіт по забезпеченню його безперебійної роботи є таким, що настав.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто неналежне виконання.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав зобов'язання, обумовленого договором щодо своєчасного надання орендованого двигуна Cummins КТА-50C, заводський №33135574 для проведення технічного обслуговування, чим порушив умови укладеного із позивачем договору.

Факт порушення відповідачем своїх зобов'язань, визначених у п. 4.1.3 і п. 4.1.6 договору оренди майна №912 від 01.11.2016, встановлений рішеннями судів у справі №904/7880/17, що набрали законної сили, тому носить преюдиційний характер під час розгляду даної справи.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та відшкодування збитків.

Позивач за порушення відповідачем умов договору в частині надання орендованого двигуна Cummins КТА-50C, заводський №33135574 для проведення технічного обслуговування нарахував та заявив до стягнення з відповідача штраф в сумі 2006880,00 грн за перевищення періоду очікування двигуна з 19.05.2017 по 31.12.2017 (226 днів), посилаючись на умови пункту 3.9 договору.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Частинами 1, 4 статті 231 ГК України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до абзацу другого пункту 3.9 договору за перевищення періоду очікування двигуна, для виконання вище перерахованих робіт, понад 1 годину орендар сплачує штраф у розмірі 370,00 грн без ПДВ за кожну годину перевищення періоду очікування.

Тобто зі змісту умов пункту 3.9 договору вбачається, що сторони договору за перевищення періоду очікування двигуна для виконання технічного обслуговування понад 1 годину встановили штраф у твердій, визначеній ними грошовій сумі, що не суперечить положенням чинного законодавства та відповідає принципу свободи договору, задекларованому в ст. 627 ЦК України.

Оскільки відповідачем не спростовано встановленого судами у справі №904/7880/17 факту порушення ним зобов'язань, визначених у п. 4.1.3 і п. 4.1.6 договору оренди майна №912 від 01.11.2016, а також не надано доказів своєчасного надання орендованого двигуна Cummins КТА-50C, заводський №33135574 для проведення позивачем його технічного обслуговування, суд дійшов висновку, що до відповідача можуть бути застосовані заходи відповідальності за порушення умов договору, передбачені чинним законодавством України та цим договором.

Судом перевірено здійснений позивачем розрахунок штрафу та встановлено його відповідність вимогам законодавства та обставинам справи.

Заперечення відповідача щодо порядку нарахування штрафу, який на його думку відповідає поняттю "пеня", не може бути прийняте судом до уваги, оскільки передбачений пунктом 3.9 договору штраф встановлено у чітко визначеній грошовій сумі за кожну годину перевищення періоду очікування двигуна понад одну годину, а не у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, як передбачено ст. 549 ЦК України.

Також суд відхиляє і зауваження відповідача в частині визначення позивачем періоду, за який нараховується штраф, з огляду на наступне.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що демонтаж та монтаж ДВЗ в ремонт та з ремонту здійснюється за згодою сторін.

В постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 у справі №904/7880/17 встановлено, що проведена діагностика стала підставою для звернення орендодавця до орендаря з листом №188 від 11.05.2017 про демонтаж вищенаведеного двигуна для проведення діагностики, налагоджування і стендових випробувань у сервісному центрі. Не отримавши відповіді, орендодавець 15.05.2017 повторно листом №193 звернувся до орендаря з проханням з метою недопущення передчасного виходу з ладу двигуна у відповідності з п. 4.1.14 договору, негайно припинити експлуатацію двигуна, демонтувати і передати двигун орендодавцю для проведення діагностики, налагоджування і стендових випробувань у строк до 18.05.2017.

Отже, відповідач повинен був передати позивачу демонтований двигун Cummins КТА-50C, заводський №33135574 у строк до 18.05.2017 включно. Таким чином, нарахування позивачем штрафу за перевищення очікування надання двигуна Cummins КТА-50C, заводський №33135574 з 19.05.2017 є цілком правомірним.

В той же час судом приймається до уваги заява відповідача про застосування позовної давності, викладена у відзиві на позовну заяву.

Статтею 256 ЦК України визначено, що позовною давністю є строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 258 цього Кодексу до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність тривалістю в один рік.

Відповідно до ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності пов'язаний з моментом, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Зокрема, за зобов'язаннями з визначеним строк виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання, а за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом пред'явлення вимоги, - від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що визначене договором зобов'язання по наданню двигуна на технічне обслуговування мало бути виконано відповідачем у строк до 18.05.2017, отже, право на нарахування позивачем штрафу у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язання за договором виникло 19.05.2017. До суду з вимогою про захист своїх порушених відповідачем прав позивач звернувся 24.07.2018, що підтверджується відміткою відділу документального забезпечення (канцелярії).

З огляду на вищенаведене, позивачем пропущений строк звернення до суду з позовною вимогою про стягнення з відповідача штрафу в частині нарахування за період прострочення з 19.05.2017 по 23.07.2017.

Частиною четвертою статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, з урахуванням заяви відповідача про застосування позовної давності, позовна вимога про стягнення штрафу підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в сумі 1429680,00 грн за перевищення періоду очікування двигуна Cummins КТА-50C, заводський №33135574 з 24.07.2017 по 31.12.2017 (161 день); в решті позовної вимоги про стягнення штрафу слід відмовити.

Позивач, окрім суми штрафу, просив за прострочення повернення орендованого майна стягнути з відповідача також неустойку в сумі 24949022,17 грн за період з 08.01.2018 по 05.07.2018 (179 днів), нараховану ним на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України.

Згідно зі статтею 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Оскільки строк оренди майна, визначений пунктом 1.2 договору в редакції додаткової угоди №1 від 30.12.2016, є таким, що сплив 31.12.2017, то відповідач у відповідності до пунктів 2.4, 4.1.4 договору повинен був повернути позивачу орендовані двигуни внутрішнього згорання Cummins KTA-50C в кількості 15 одиниць протягом 7 календарних днів після закінчення строку оренди, тобто - до 07.01.2018 включно.

Згідно з положеннями частини другої статті 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

На момент розгляду справи доказів повернення позивачу двигунів внутрішнього згорання Cummins KTA-50C заводські номери 33152740, 33135574, 33147815, 33137880, 33129428, 33104768, 33158597, 33120109, 33115354, 33141611, 33110691, 33140835, 33137080, 3049291, 33122659 відповідачем суду не надано. Таким чином, у позивача в силу припису ч. 2 ст. 785 ЦК України виникло право вимоги від відповідача неустойки в розмірі подвійної плати за користування п'ятнадцятьма двигунами внутрішнього згорання Cummins KTA-50C за весь час прострочення їх повернення.

При визначенні розміру та порядку нарахування неустойки суд керується наступним.

Відповідно до ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Передаючи в оренду належне йому майно, позивач цілком обгрунтовано розраховував на отримання ним від відповідача плати за користування майном.

Після закінчення строку користування двигунами відповідач не виконав свій обов'язок повернути їх позивачу, чим позбавив його права використовувати належне йому майно та отримувати прибуток.

З моменту настання обов'язку повернути двигуни відповідач не надав позивачу звіти про час напрацювання двигунів, не запрошував представників позивача для складання спільних актів про огляд лічильників мотогодин, як це передбачено пунктом 3.7 договору між сторонами. В цьому пункті передбачено, що довідка про кількість напрацьованих мотогодин складається орендарем. Також у пункті 3.7 договору зазначено, що у разі виходу з ладу лічильника мотогодин приймається показник напрацювання двигуна за добу 20 мотогодин.

Таким чином цей показник застосовується при відсутності даних про показники лічильника мотогодин і суд вважає можливим застосування цієї умови також до випадків, коли інформація про напрацьовані мотогодини відсутня через ненадання її відповідачем.

Застосовані позивачем у розрахунку середні дані про час напрацювання двигунів є меншими ніж 20 годин на добу, тому суд вважає їх прийнятними.

Перевіркою наданого позивачем розрахунку неустойки, здійсненого виходячи з узгодженого сторонами в п. 3.4 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 30.12.2006) розміру орендної плати за 1 мото/годину в сумі 242,21 грн без ПДВ та визначеного позивачем середнього напрацювання кожного з переданих в оренду двигунів на підставі даних по 2017 року, судом арифметичних помилок не виявлено.

Однак, враховуючи, що ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30.05.2018 у справі №215/944/18, якою скасовано ухвалу слідчого судді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.05.2018 про відмову у накладенні арешту на майно у кримінальному провадженні №120180407600000340 від 16.02.2018, за ознаками злочину, передбаченого ст. 290 КК України, та постановлено нову ухвалу, якою накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на об’єкти рухомого майна, а саме двигуни внутрішнього згорання Cummins KTA-50c у кількості 15 штук: 1) №33137880 (№680760); 2) 33135574 (№380839); 3) 33140632 (№680764); 4) 33140835 (№680760); 5) 33141611 (68С023); 6) 33147815 (№680761); 7) 33152740 (№680884); 8) 33110691 (№680763); 9) 33158597 (№680491); 10) 3049291 (№680840); 11) 33122659 (№680941); 12) 33137080 (другий № відсутній); 13) №33104768 (№680762); 14) 33129428 154М (другий № відсутній); 15) 33120109 (№680903), які належать на праві позивачу та перебувають у користуванні відповідача, і розміщенні у гірничо-транспортному цеху №1 та гірничо-транспортному цеху №2 ПрАТ «ПівнГЗК», вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки за прострочення повернення орендованого майна підлягає частковому задоволенню.

Висновок суду ґрунтується на тому, що у період з 30.05.2018 – дати постановлення ухвали про накладення арешту на двигуни – по 05.07.2018 (кінцевий термін періоду нарахування неустойки) двигуни внутрішнього згорання Cummins KTA-50C заводські номери 33152740, 33135574, 33147815, 33137880, 33129428, 33104768, 33158597, 33120109, 33115354, 33141611, 33110691, 33140835, 33137080, 3049291, 33122659 перебували під забороною їх відчуження, розпорядження та користування ними, у зв’язку з чим не могли бути повернуті позивачу для здійснення ним правомочностей власника щодо цього майна.

З огляду на наведене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню неустойка за прострочення повернення орендованих двигунів за період з 08.01.2018 по 29.05.2018 у сумі 16492224,54 грн, з відмовою в іншій частині цих вимог.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач також просив стягнути з відповідача відшкодування збитків за неповернуті з оренди 15 двигунів внутрішнього згорання Cummins KTA-50C в сумі 67416856,65 грн та збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 7146776,16 грн, пов’язаної з неможливістю позивача володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном та отримувати прибуток від цього майна.

Тож, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд також виходив із наступного.

Статтею 22 та параграфом 1 глави 82 ЦК України визначені загальні положення про відшкодування збитків та майнової шкоди.

Так, згідно зі статтею 22 цього Кодексу збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Зі змісту статей 614, 623 ЦК України та статті 226 ГК України вбачається, що для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) порушення зобов'язання; 2) збитки; 3) причинний зв'язок між порушенням зобов'язання та збитками; 4) вина.

Згідно з приписами частини першої статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Статтею 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач після закінчення встановленого договором строку оренди не повернув орендованих ним двигунів внутрішнього згорання Cummins KTA-50C позивачу. Доказів добровільного або примусового виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2017 у справі №904/8521/17, яким зобов'язано ПрАТ "ПІВНГЗК" повернути позивачу в порядку визначеному умовами договору укомплектоване технічними приладами для подальшого використання обладнання, яке було передано в оренду відповідно до договору (спірні двигуни внутрішнього згорання Cummins KTA-50C у кількості 15 шт.) матеріали справи не містять.

Зазначені обставини свідчать про порушення відповідачем, як орендарем, умов укладеного сторонами договору та положень статті 785 ЦК України в частині належного виконання зобов'язання по поверненню орендодавцеві майна після закінчення строку оренди. Доказів відсутності своєї вини у вчиненому порушенні зобов'язання або наявності підстав для звільнення від відповідальності за це порушення відповідачем суду не надано.

Частиною п'ятою статті 226 ГК України встановлено, що у разі невиконання зобов'язання про передачу їй індивідуально визначеної речі (речей, визначених родовими ознаками) управнена сторона має право вимагати відібрання цієї речі (речей) у зобов'язаної сторони або вимагати відшкодування останньою збитків.

Оскільки на момент розгляду справи порушене право позивача щодо повернення належного йому індивідуально визначеного майна, а саме - переданих в оренду відповідачу за договором п'ятнадцяти двигунів внутрішнього згорання Cummins KTA-50C, не відновлено шляхом відібрання у відповідача цього майна, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь відшкодування збитків, завданих неповерненням з оренди 15 двигунів внутрішнього згорання Cummins KTA-50C.

Крім того, зміна первинних номерів переданих в оренду відповідачу за договором двигунів, факт якої підтверджено висновком експерта Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 17.04.2018 №4/4.4/85, свідчить про порушення індивідуальної визначеності об'єктів оренди, що унеможливлює їх повернення позивачу.

Відповідно до пункту 5.9 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 30.12.2016) при підписанні цього договору сторони дійшли згоди, що розмір відшкодування за втрачений, знищений, згорілий, зіпсований - не придатний для подальшого використання за призначенням, не повернений, повернений із порушення строків повернення, вказаних у п. 2.4 вищезазначених договорів, за один двигун становить 170000 доларів США без ПДВ.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми відшкодування за неповернені відповідачем з оренди 15 двигунів внутрішнього згорання Cummins KTA-50C, суд дійшов висновку щодо його обґрунтованості та арифметичної вірності.

За наведених обставин суд вважає доведеними позивачем збитки в сумі 67416856,65 грн, які завдані останньому винними діями відповідача, що полягають у порушенні взятих ним за договором зобов'язань по поверненню орендованого майна після закінчення строку оренди. У зв'язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 17146776,16 грн, слід зазначити, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 232 ГК України якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями.

Відповідно до роз'яснення, наданого Вищими господарським судом в інформаційному листі від 29.05.2012 №01-06/735/2012, неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення. Таким чином, ця неустойка не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, оскільки, на відміну від приписів статті 549 ЦК України, її обчислення не здійснюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов'язання (штраф), а також у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (пеня).

Тому передбачена частиною другою статті 785 ЦК України неустойка за своєю правовою природою є не способом забезпечення виконання зобов'язання, а є мірою відповідальності за вже порушене зобов'язання нарівні з відшкодуванням завданих збитків.

Статтею 16 ЦК України передбачено право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та визначено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, а саме:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Позивач, звернувшись до суду, просить захистити його порушені права шляхом відшкодування йому завданих відповідачем збитків та стягнення з останнього передбачених законом та умовами договору штрафних санкцій.

Захист порушених прав несе відновлювальну або компенсаційну мету.

Як вбачається, неустойка, передбачена ч. 2 ст. 785 ЦК України, полягає у сплаті на користь орендодавця, якому своєчасно не повернено річ, подвійної плати за користування нею за весь час прострочення. Тобто ця неустойка компенсує орендодавцеві за час прострочення повернення орендарем речі як доходи, які орендодавець міг би реально одержати від орендаря або будь-якої іншої особи за звичайних обставин, так і інші витрати, яких орендодавець зазнав або міг зазнати внаслідок несвоєчасного повернення речі орендарем.

Тому в даному випадку суд вважає, що право позивача на отримання прибутку від п'ятнадцяти двигунів внутрішнього згорання Cummins KTA-50C, які після закінчення строку оренди за договором своєчасно не повернено відповідачем, ефективно захищено судом шляхом стягнення з відповідача на користь позивача неустойки в розмірі подвійної орендної плати за період прострочення їх повернення, а стягнення додатково збитків у вигляді упущеної вигоди суперечить як загальним засадам цивільного законодавства, зокрема принципам справедливості, добросовісності та розумності, так і принципу пропорційності господарського судочинства.

З урахуванням вищенаведеного вимога позивача про стягнення з відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 17146776,16 грн задоволенню не підлягає.

Розглянувши заявлене відповідачем клопотання про максимальне зменшення розміру штрафних санкцій, що підлягають стягненню при ухваленні рішення про задоволення позовних вимог ТОВ "ДВС-Інвест" до ПрАТ "ПІВНГЗК", суд не вбачає підстав для зменшення штрафних санкцій з огляду на наступне.

Так, статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч. 3 ст. 551 ЦК України).

Як свідчить аналіз вищевикладених правових норм чинного законодавства, при вирішенні питання про зменшення штрафних санкцій, суд, крім розміру збитків, повинен також враховувати: ступінь виконання зобов'язання, майновий стан сторін, не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу, тобто суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку. Більш того, суд також може зменшити розмір штрафних санкцій у разі наявності інших обставин, які мають істотне значення, однак, зменшення розміру штрафних санкцій не є обов'язком суду, а є його правом і виключно у виняткових випадках.

Тож, зважаючи на обставини справи, суд не вбачає їх винятковими.

Крім того, статтею 169 ГПК України встановлено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань, які подаються в письмовій або усній формі.

Згідно з вимогами ст. 170 цього Кодексу будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення).

Частиною другою статті 13 ГПК України на кожну зі сторін покладено обов'язок доведення обставини, які мають значення для справи і на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Враховуючи викладене та те, що відповідачем в обґрунтування своїх вимог та заперечень не надано суду належних доказів щодо свого майнового становища, поважності причин неналежного виконання зобов'язань та причинних наслідків, винятковості даного випадку та невідповідності розміру штрафу і неустойки наслідкам порушення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписами чч. 1, 3 ст. 74 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

На підставі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Інші заперечення відповідача не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи, не відповідають положенням чинного законодавства та не спростовують доводів позивача, наведених в обґрунтування позовних вимог.

З урахуванням правової позиції, висловленої Європейським судом з прав людини при розгляді справи "Серявін проти України", згідно з усталеною практикою Суду, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "РуїсТоріха проти Іспанії" від 09.12.1994).

В рішенні у справі "Трофимчук проти України" (п. 54) Європейський суд з прав людини також зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (див. рішення у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1).

Згідно ж зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 1429680,00 грн штрафу, 67416856,65 грн відшкодування за неповернуті двигуни та 16492224,54 грн неустойки за прострочення повернення орендованого майна, з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 471921,03 грн витрат по сплаті судового збору. В іншій частині судових витрат, заявлених позивачем до стягнення з відповідача, розподіл судом не здійснюється у зв'язку з відсутністю у матеріалах справи доказів їх понесення позивачем.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг; ідентифікаційний код 00191023) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВС-Інвест" (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пр. Поштовий, буд., 1 оф. 431; ідентифікаційний код 40032310) 67416856,65 грн вартості неповернутих двигунів, 16492224,54 грн неустойки за несвоєчасно повернуті двигуни, 1429680,00 грн штрафу та 471921,03 грн витрат по сплаті судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

В судовому засіданні відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано – 20.12.2018.

Суддя В.Д. Воронько