Рішення № 78681676, 10.12.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2018

м. Дніпро

Справа № 904/4201/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. за участю секретаря судового засідання Михайлової К.С., розглянувши справу за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні

за позовом Публічного акціонерного товариства "ОБ’ЄДНАНА ГІРНИЧО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ" (03035, м. Київ, вул. Сурікова, б. 3; ідентифікаційний код 36716128) в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Публічного акціонерного товариства "ОБ’ЄДНАНА ГІРНИЧО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ" (51700, м. Вільногірськ Дніпропетровської області, вул. Степова, 1; ідентифікаційний код 39389830)

до Пушкарівського комунального підприємства "ГОСПОДАР" (51606, с. Пушкарівка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, вул. Іляшевської, буд. 20А; ідентифікаційний код 35950088)

про стягнення 201 216 грн. 79 коп.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином;

від відповідача: не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "ОБ’ЄДНАНА ГІРНИЧО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№4138/18 від 18.09.2018р.), в якій просить суд стягнути з відповідача - Пушкарівського комунального підприємства "Господар" 201 216 грн. 79 коп., що складає 157 744 грн. 04 коп. - заборгованості за послуги, надані на підставі договору від 18.01.2017р. №024-2 про надання послуг із забезпечення технічною водою, 12 997 грн. 28 коп. - інфляційних втрат, 5 243 грн. 01 коп. - 3% річних та 25 232 грн. 46 коп. - пені.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2018р. позовну заяву було залишено без руху через подання її з порушенням вимог статей 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, та встановлено строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

08.10.2018 року до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області позивачем подано заяву (вх.№43330/18 від 08.10.2018 року) про усунення недоліків позовної заяви, в якій представник позивача просить приєднати до матеріалів справи платіжне доручення № 146754 від 01.10.2018р., що підтверджує доплату судового збору у розмірі 176,20 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2018р. було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №904/4201/18 та справу призначено до розгляду у підготовче засідання (загальне позовне провадження) на 08.11.2018р. о 12:00 год.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2018р. було оголошено перерву у підготовчому засіданні (загальне позовне провадження) на 04.12.2018р. об 11:00 год.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті за правилами загального позовного провадження на 10.12.2018р. о 14:10 год.

Позивач у клопотанні (вх.№53574/18 від 06.12.2018р., яке надійшло засобами електронного зв’язку та вх.№53624/18 від 07.12.2018р., яке надійшло засобами поштового зв’язку) про розгляд справи за відсутності позивача, у якому просить суд провести судове засідання без участі представника позивача та вимоги, викладені в позовній заяві підтримує в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав, його представник у судове засідання не з'явився.

Сторони своїм правом на подання до суду документів, визначених статтями 165-167 Господарського процесуального кодексу України, не скористались, про прийняття позовної заяви до розгляду та розгляд справи були повідомлені належним чином.

При цьому, стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов’язків щодо доказів.

Таким чином, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень.

Проте, відповідач відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у раз ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Судовий процес, на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.01.2017р. між позивачем - Публічним акціонерним товариством "Об'єднана гірничо-хімічна компанія, від імені якого виступає Філія "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Публічного акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія", як виробником, та відповідачем – Пушкарівським комунальним підприємством "Господар", як споживачем, було укладено договір №024-2 про надання послуг із забезпечення технічною водою (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених Договором, виробник надає послугу по забезпеченню споживача технічною водою, а споживач зобов’язується протягом визначеного в Договорі строку надавати плату за надані виробником послуги.

Договір набирає чинності з 01.01.2017р. та діє до 31.12.2017 року; закінчення строку дії Договору не звільняє жодну із сторін договору від виконання своїх зобов'язань по договору та від відповідальності за його порушення (невиконання та/або неналежне виконання), яке мало місце під час дії Договору (пункти 10.1 та 10.2 Договору).

У пункті 1.2 Договору встановлено, що виробник бере на себе зобов'язання по забезпеченню споживача технічною водою в обсязі 200,7 тис.м.куб./рік, згідно з розрахунками об'ємів споживання води помісячно (Додаток №1).

У відповідності до вимог пунктів 2.1 та 2.2 Договору тариф на технічну воду становить: - 3 912 грн. 1000 куб.м.; у разі зміни уповноваженими органами цін (тарифів) на послуги вони, є обов'язковими для сторін за договором з моменту введення їх в дію уповноваженим органом.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що облік відпущеної води здійснюється засобами вимірювальної техніки, які пройшли державну метрологічну повірку та занесені до Державного реєстру.

Зняття показань водолічильника здійснюється представником виробника в присутності споживача або самим виробником не рідше одного разу на місяць (пункт 3.4 Договору).

Фактична кількість відпущеної технічної води узгоджується в Акті приймання-передачі наданих послуг, який складається в останній день поточного місяця, підписується у двох примірниках уповноваженими представниками виробника й споживача та передається споживачу разом з рахунком; підтвердженням отримання рахунку є підписання обома сторонами акту приймання-передачі наданих послуг (пункт 3.5 Договору).

Як вбачається на виконання умов Договору позивачем було надано відповідачу послуги по забезпеченню технічною водою на загальну суму 194 758 грн. 92 коп., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), долучених до матеріалів справи (а.с.17-29).

Згідно пунктів 4.1, 4.2 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць; оплату за надані послуги з поставки технічної води споживач робить на підставі рахунків на оплату та актів приймання-передачі наданих послуг.

Матеріали справи містять виставлені позивачем відповідачу рахунки-фактури на загальну суму 194 758 грн. 92 коп. (а.с.30-42).

Пунктами 4.3, 4.4, 4.5 Договору сторони узгодили, що рахунки за надані послуги підлягають оплаті споживачем у національній валюті України; надані послуги підлягають оплаті споживачем протягом 30-ти календарних днів після закінчення місяця, в якому надавалися послуги; у разі виникнення у споживача заборгованості по оплаті за надані послуги, виробник зараховує кошти, що сплачує споживач, в рахунок погашення боргу, згідно з черговістю його виникнення незалежно від призначення платежу, визначеного споживачем.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, строк оплати за наданні послуги є таким, що настав.

На виконання умов укладеного між сторонами Договору відповідач зобов’язання з оплати наданих послуг по забезпеченню технічною водою виконав частково на загальну суму 37 014 грн. 88 коп., що відповідачем не спростовано.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 157 744 грн. 04 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу відповідача – Пушкарівського комунального підприємства "Господар" було спрямовано претензію від 31.01.2018р. №01-38/512 з вимогою сплатити в 30-денний термін з моменту отримання даної претензії суму простроченої заборгованості у розмірі 166 944 грн. 60 коп. (а.с.49-50).

Відповідач у відповіді на претензію позивача від 05.04.2018р. №26 визнав суму заборгованості за договором в частині основного боргу та просив продовжити строк розгляду претензії до 06.04.2018р., зупинити виконання рішення про звернення до господарського суду про примусове стягнення заборгованості підприємства, переглянути питання нарахування пені, процентів та інфляційних втрат, скасувати рішення про нарахування пені в сумі 26 078 грн. 25 коп., річних в сумі 2 291 грн. 84 коп. та інфляційних нарахувань в сумі 7 369 грн. 04 коп. (а.с.51-53).

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором, сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України (пункт 11.1 Договору).

Відповідно до пункту 11.2 Договору споживач несе відповідальність за несвоєчасну оплату за надані послуги; споживач сплачує виробнику пеню в розмірі 0,1 % від суми заборгованості, що діяла в період, за який нараховується пеня за кожен день такого прострочення; нарахування пені починається з першого дня прострочення та припиняється у день виконання споживачем своїх зобов'язань.

Згідно статті 3 Закону України від 22.11.1996р. №543/ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обмежується подвійною обліковою ставкою НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, пеня з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ становить 20 365 грн. 72 коп. (з 19.09.2017р. по 30.07.2018р.).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, інфляційні нарахування після перерахунку становлять 12 986 грн. 35 коп. (з квітня 2017 року по серпень 2018 року), а річні згідно розрахунку становлять 5 243 грн. 01 коп. (з 03.03.2017р. по 12.09.2018р.).

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У відповідності до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судові витрати у розмірі 2 945 грн. 09 коп. слід покласти на відповідача.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Пушкарівського комунального підприємства "ГОСПОДАР" (51606, с. Пушкарівка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, вул. Іляшевської, буд. 20А; ідентифікаційний код 35950088) на користь Публічного акціонерного товариства "ОБ’ЄДНАНА ГІРНИЧО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ" (03035, м. Київ, вул. Сурікова, б. 3; ідентифікаційний код 36716128) в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Публічного акціонерного товариства "ОБ’ЄДНАНА ГІРНИЧО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ" (51700, м. Вільногірськ Дніпропетровської області, вул. Степова, 1; ідентифікаційний код 39389830) 157 744 (сто п’ятдесят сім тисяч сімсот сорок чотири) грн. 04 коп. – заборгованості, 20 365 (двадцять тисяч триста шістдесят п’ять) грн. 72 коп. – пені, 12 986 (дванадцять тисяч дев’ятсот вісімдесят шість) грн. 35 коп. – інфляційних нарахувань, 5 243 (п’ять тисяч двісті сорок три) грн. 01 коп. – річних та 2 945 (дві тисячі дев’ятсот сорок п’ять) грн. 09 коп. - витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

20.12.2018