Ухвала суду № 78681068, 10.12.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

10 грудня 2018 року Справа № 160/7938/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКонєвої С.О. при секретарі судового засіданняЗіненко А.О. за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4 Борисенко А.О. розглянувши у судовому засіданні у місті Дніпрі заяву про зміну позовних вимог у адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

23.10.2018р. ОСОБА_3 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області та просить:

- зобов'язати відповідача внести зміни до наказу №192 о/с від 09 липня 2018 року про звільнення позивача з посади старшого слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Дніпровського відділу поліції на підставі п.7 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію", змінивши підставу звільнення на п.2 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" - в зв'язку з непридатністю до служби в поліції;

- зобов'язати відповідача призначити та виплатити позивачеві одноразову грошову допомогу при втраті працездатності, передбачену п.4 ч.1 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію";

- стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 10000,00 гривень (десять тисяч гривень 00 коп.).

Вказаний адміністративний позов обґрунтований тими підставами, що у зв'язку з тим, що 03.10.2018р. позивачу було встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції, позивач звернувся до відповідача із заявою про зміну підстав його звільнення - за власним бажанням на звільнення через хворобу, однак відповідачем було відмовлено. Позивач зазначає, що через зазначення у наказі про звільнення його за власним бажанням, він не має змоги отримати одноразову грошову допомогу, передбачену п.4 ч.1 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію", що суттєво впливає на його матеріальне становище та порушує його соціальний і правовий захист.

Ухвалою суду від 12.11.2018р. було відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначений на 30.11.2018р. (а.с.2).

30.11.2018р. позивач в судове засідання не з'явився у зв'язку з чим розгляд даної справи було відкладено за його клопотанням на 10.12.2018р. згідно протоколу судового засідання від 30.11.2018р. (а.с.75-76).

10.12.2018р. до початку судового засідання позивачем до канцелярії суду була подана заява про зміну позовних вимог, яка складена позивачем 10.12.2018р. та у якій останній просить:

- скасувати наказ відповідача про звільнення позивача від 09.07.2018р. №192 о/с;

- зобов'язати відповідача прийняти новий наказ про звільнення позивача у зв'язку з його непридатністю до служби в поліції за станом здоров'я;

- зобов'язати відповідача оплатити період тимчасової непрацездатності позивача з моменту його захворювання 09.07.2018р. по дату встановлення інвалідності 03.10.2018р.;

- зобов'язати відповідача прийняти наказ про призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до п.4 ч.1 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію".

Вказана заява про зміну позовних вимог обґрунтована протиправністю наказу №192 о/с від 09.07.2018р. про звільнення позивача у період тимчасової непрацездатності (09.07.2018р.) та вважає, що позивач повинен був бути звільнений не раніше 03.10.2018р. згідно висновків МСЕК відповідно до вимог ст.47 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вирішуючи питання про прийняття до розгляду вищенаведеної заяви про зміну позовних вимог від 10.12.2018р., вислухавши думку представника відповідача, дослідивши зміст наведеної заяви про зміну позовних вимог та проаналізувавши норми процесуального законодавства, суд приходить до висновку про відсутність підстав для її прийняття та необхідність повернення вказаної заяви про зміну позовних вимог позивачеві, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 47 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

У відповідності до вимог ч.7 ст.47 наведеного Кодексу, у разі подання будь-якої заяви, визначеної, зокрема, частиною першою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.

Аналізуючи вказані процесуальні норми, можна дійти висновку, що позивач наділений правом змінити предмет або підставу позову, подавши письмову заяву не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання за умови розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, а також за умови надання доказів направлення такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи.

Разом з тим, позивач при поданні заяви про зміну позовних вимог від 10.12.2018р. вищенаведених вимог не дотримався, оскільки подав таку заяву про зміну позовних вимог у день проведення судового засідання 10.12.2018р., тобто з порушення п'яти днів до першого судового засідання, доказів надіслання такої заяви відповідачеві суду також надано не було.

Також із аналізу змісту заявленого позову та заяви про зміну позовних вимог вбачається, що, подаючи заяву про зміну позовних вимог, позивач намагався змінити не тільки предмет позову, а ще й підстави позову в порушення вимог ч.1 ст. 47 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вказаною нормою передбачено право позивача лише змінити або предмет позову, або підстави позову і не передбачено зміну і підстав, і предмету позову.

За викладених обставин та враховуючи недотримання позивачем вимог ч.1, ч.7 ст.47 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що вказана заява про зміну позовних вимог підлягає поверненню позивачеві на підставі ч.7 ст.47 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.44, ч.1, ч.7 ст.47, ст.ст. 243, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_3 про зміну позовних вимог, подану 10.12.2018р. у адміністративній справі №160/7938/18 - повернути позивачеві.

Копію ухвали разом із заявою про уточнення позовних вимог надіслати позивачеві.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали, або протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали (у разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини ухвали) відповідно до вимог ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу УІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали суду складений - 14.12.2018р.

Суддя С.О. Конєва