Рішення № 78680165, 19.12.2018, Харківський районний суд Харківської області

Справа №635/4356/18

Провадження № 2/635/2477/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2018 року селище Покотилівка Харківського району

Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючий суддя О.М. Пілюгіна

секретар Письменна В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором б/н від 24 жовтня 2011 року в розмірі 59832,60 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що 24 жовтня 2011 року між позивачем та відповідачем укладено договір про надання банківських послуг б/н, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 2035,91 гривень у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідно до п. 1.1.7.12 договору про надання банківських послуг б/н від 24 жовтня 2011 року, договір діє протягом 12 місяців з моменту його підписання; якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує другу сторону про розірвання договору, він автоматично лонгується на той же строк. Згідно умов вказаного договору відповідач зобов’язалася погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором; слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту; за порушення строків платежів по кожному з грошових зобов’язань передбачених договором, більше ніж на 30 днів відповідач зобов’язалася сплатити штраф у розмірі 500,00 гривень + 5% від суми позову. Позивач повністю виконав свої зобов’язання за договором кредиту від 24 жовтня 2011 року та надав відповідачу кредит у розмірі визначеному цим договором, відповідач зазначені кошти отримала, але свої зобов’язання щодо повернення коштів не виконала, в результаті чого, станом на 14 травня 2018 року утворилась заборгованість у розмірі 59832,60 гривень, що змусило позивача звернутися до суду з позовом.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 14 вересня 2018 року відкрито провадження по справі.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, подав суду клопотання, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу без його участі.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення вимог позивача заперечувала, та вказала, що не згодна із сумою боргу, оскільки у січні 2017 року сплатила майже 10 000 гривень, при цьому визнала, що 24 жовтня 2011 року між нею та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено договір про надання банківських послуг, відповідно до умов якого вона отримала кредит на платіжну картку «Універсальна», яку в подальшому їй було замінено на нову «Універсальна Gold», якою вона користувалась десь до 2017 року і за можливості сплачувала позивачу платежі за кредитом.

Суд, заслухавши відповідача, дослідивши докази по справі встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до заяви ОСОБА_1 від 24 жовтня 2011 року, остання надала згоду на те, що вказана заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складає між позивачем та відповідачем кредитний договір.

Відповідно до п. 1.1.7.12 договору про надання банківських послуг б/н від 24 жовтня 2011 року, договір діє протягом 12 місяців з моменту його підписання; якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує другу сторону про розірвання договору, він автоматично лонгується на той же строк.

Відповідно до умов договору про надання банківських послуг б/н від 24 жовтня 2011 року, позивач надав відповідачу кредит у розмірі 2035,91 гривень у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, а відповідач зобов’язалася повернути кредит та сплатити проценти, сплачуючи щомісячно позивачу мінімально 7% від заборгованості, але не менше 50,00 гривень та не більше залишку заборгованості, а також оплачувати перевитрати платіжного ліміту, комісії на умовах, передбачених договором.

За несвоєчасне погашення заборгованості відповідач зобов’язалася сплатити пеню відповідно до встановлених тарифів, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті, а за порушення строків платежів по кожному з грошових зобов’язань передбачених договором, більше ніж на 30 днів - сплатити штраф у розмірі 500,00 гривень + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих та прострочених процентів і комісій.

Позивач повністю виконав свої зобов’язання за договором про надання банківських послуг б/н від 24 жовтня 2011 року та надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, відповідач кредит отримала, але свої зобов’язання щодо повернення грошових коштів не виконала, в результаті чого станом на 14 травня 2018 року виникла заборгованість у розмірі 59832,60 гривень з яких:

- заборгованість за кредитом в розмірі 23970,56 гривень;

-заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 31536,68 гривень;

-заборгованість за пенею та комісією в розмірі 1000,00 гривень;

-штраф (фіксована частина) у розмірі 500,00 гривень;

-штраф (процентна складова) у розмірі 2825,36 гривень, яка підтверджена розрахунком

заборгованості за договором про надання банківських послуг б/н від 24 жовтня 2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано суду беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов’язання, відповідно до ст. 617 ЦК України або, що вказаний договір кредиту було розірвано між сторонами, припинено або визнано недійсним у встановленому законом порядку.

Враховуючи, що відповідач не виконала свої зобов’язання у строки та на умовах, встановлених договором про надання банківських послуг б/н від 24 жовтня 2011 року, суд вважає що сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача у примусовому порядку, при цьому стягненню підлягає сума боргу за кредитом, за процентами за користування кредитом та заборгованість за пенею і комісією в загальному розмірі 56507,24 гривень.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором про надання банківських послуг б/н від 24 жовтня 2011 року суми штрафів, суд приходить до наступного.

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Суд, аналізуючи норми діючого законодавства, що регулюють договірні відносини між сторонами та визначають правові наслідки порушення зобов’язання у їх застосуванні до правовідносин, що склалися між позивачем та відповідачем, приходить до висновку, що штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за порушення строків виконання грошових зобов'язань за договором про надання банківських послуг б/н від 24 жовтня 2011 року свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, тому відмовляє позивачу у задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача суми штрафу за порушення строків платежів по кожному з грошових зобов’язань передбачених кредитним договором б/н від 24 жовтня 2011 року в загальному розмірі 3325,36 гривень, при цьому також враховує, що за порушення умов вищевказаного кредитного договору суд, стягнув з відповідача суму заборгованості за пенею та комісією.

Таким чином, суд частково задовольняє вимоги позивача, та стягує з відповідача на користь позивача суму заборгованості за договором про надання банківських послуг б/н від 24 жовтня 2011 року в загальному розмірі 56507,24 гривень (56507,24 гривень = 23970,56 гривень (сума заборгованості за кредитом) + 31536,68 гривень (сума заборгованості за процентами за користування кредитом) + 1000,00 гривень (заборгованість за пенею та комісією).

Відповідно до платіжного доручення № PROM1ВКН6Y від 11 червня 2018 року при пред’явленні позову до суду позивачем понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762,00 гривень.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме – судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, ст. 526, ч. 1 ст. 530, ст. 549, ч. 1 ст. 610, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 1049 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» суму заборгованості за договором про надання банківських послуг б/н від 24 жовтня 2011 року в розмірі 56507 (п’ятдесят шість тисяч п’ятсот сім) гривень 24 копійки.

В задоволенні вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_1 на свою користь суми штрафів за порушення строків платежів по кожному з грошових зобов’язань передбачених договором про надання банківських послуг б/н від 24 жовтня 2011 року в загальному розмірі 3325,36 гривень, а саме: штраф (фіксована частина) у розмірі 500,00 гривень; штраф (процентна складова) у розмірі 2825,36 гривень – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» суму судового збору в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Харківський районний суд Харківської області.

Позивач: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк „ПриватБанк”, місцезнаходження: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, 1-Д; поштова адреса: 49094, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 50; код ЄДРПОУ: 14360570, рах. № 29092829003111, МФО № 305299.

Відповідач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: 34472913821, паспорт громадянина України серії МТ № 268248, виданий Липецьким сектором ГУ ДМС України в Харківській області, 04 грудня 2012 року, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (колишнє Фрунзе), вулиця Польова, будинок 7.

Повне судове рішення складено 19 грудня 2018 року.

Суддя О.М. Пілюгіна