Ухвала суду № 78680089, 18.12.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 130/3195/15-к

Провадження № 1-кп/127/317/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2018 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі судді-доповідача ОСОБА_1,

суддів Романчук Р.В., Гайду Г.В.,

секретаря Коцюби І.П.,

за участю прокурора Вознюка Д.В.,

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисників обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5,

перекладача ОСОБА_6,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці ініційоване судом питання щодо продовження запобіжних заходів обвинуваченим у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, відомості про яке внесені 09 липня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015020130000616, суд -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

Згідно ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту, має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов’язаний повторно до спливу продовженого строку розглянути питання доцільності продовження тримання

Судом поставлено на обговорення питання щодо доцільності продовження обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запобіжних заходів у виді тримання їх під вартою.

Прокурор Вознюк Д.В. в судовому засіданні щодо продовження обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою мотивуючи тим, що ризики, передбачені статтею 177 КПК України продовжують мати місце. Прокурор зазначив запобіжні заходи відносно обвинувачених обрано правильно, підстав для їх зміни скасування немає. Враховуючи те, що обвинувачені мають негативну характеристику за місцем проживання, а ОСОБА_2 є громадянином іншої держави, у разі зміни запобіжного заходу, обвинувачені можуть переховуватись від суду, впливати на свідків, які ще не допитані в судовому засіданні, або іншим чином перешкоджати розгляду кримінального провадження в суді.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 щодо продовження дії запобіжного заходу його підзахисному заперечував, зазначив, що ризики передбачені ст. 177 КПК України стороною обвинувачення не доведені. Вказав, що ОСОБА_3 має сім’ю та постійне місце проживання. Захисник ОСОБА_4 зазначив, що судимість у його підзахисного є погашеною. Адвокат зауважив, що сама лише тяжкість статті, за якою обвинувачується ОСОБА_3 не може бути підставою для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, тому просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на більш м’який.

Обвинувачений ОСОБА_3 заперечував щодо продовження йому дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Додатково зазначив, що він сам з’явився до слідчого, після чого був затриманий, що свідчить про те, що наміру переховуватись він не має. ОСОБА_3 клопотав перед судом щодо змінити запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт за місцем проживання.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_5 звернув увагу суду, що прокурором не наведено жодного доказу впливу на свідків чи наміру переховуватись від суду. Разом з тим зазначив, що у його підзахисного є постійне місце проживання та реєстрації в м. Жмеринці. Враховуючи, те що ОСОБА_2 уже тривалий час перебуває під вартою, просив змінити запобіжний захід ОСОБА_2 на інший не пов’язаний з триманням під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_2 щодо продовження дії запобіжного заходу у виді тримання від вартою заперечував, мотивуючи тим, що він уже досить тривалий час перебуває під вартою.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.

При вирішенні питання про зміну запобіжного заходу або продовження строку обраного обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров'я обвинувачених, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Згідно рішень Європейського суду з прав людини автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_3 строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинувачених переховуватися від суду, чинити тиск на свідків, які ще не допитані в судому засіданні, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.

Також суд, враховує положення п. с) ч. 1 ст. 5 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» згідно якого: нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Крім того, слід зазначити, що враховуючи практику ЄСПЛ, зокрема, у розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Суд при вирішенні питання щодо продовження чи зміни обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запобіжних заходів у виді тримання під вартою, враховує, що останні обвинувачуються у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який, в разі доведення їх винуватості, їм загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк. Враховуючи те, що судовий розгляд лише розпочато існує ризик, що обвинувачені, перебуваючи на волі, можуть переховуватись від суду, чинити тиск на свідків, які ще не допитані в судовому засіданні, вчинити інше кримінальне правопорушення, або ж іншим чином перешкоджати розгляду кримінального провадження в суді.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, враховуючи всі обставини в їх сукупності, вважає, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинувачених, тому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 необхідно продовжити строком на шістдесят днів.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 331 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 у виді тримання під вартою на 60 днів з 18.12.2018 до 15.02.2019 включно.

Продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у виді тримання під вартою на 60 днів з 18.12.2018 до 15.02.2019 включно.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання та прокурору відділу прокуратури Вінницької області для відома.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач:

Судді: