Ухвала суду № 78680088, 19.12.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/2622/17

Номер провадження 2-а/629/4/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лозова, Харківської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лозівської міської ради Харківської області про визнання рішення протиправним та його скасування, зобов'язання вчинити певні дії, -

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Лозівської міської ради Харківської області, в якому просить визнати рішення Лозівської міської ради Харківської області за № 330 від 30.05.2017 року про оформлення права приватної власності на житло за адресою: АДРЕСА_1, протиправним та скасувати його; зобов'язати Лозівську міську раду Харківської області, як орган приватизації, вчинити дії по приватизації однокімнатної квартири, загальною площею 37,3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1, на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у відповідності до вимог ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду»; стягнути з відповідача сплачений судовий збір. Позивач посилається на те, що він з 08.07.2015 року по теперішній час зареєстрований та постійно проживає в однокімнатній квартирі за зазначеною адресою, яка належить до державного житлового фонду. Крім нього, за адресою спірної квартири, осіб які б були зареєстровані або постійно проживали немає. Дану квартиру він займає на умовах найму, 14.02.2017 року між ним та комунальним підприємством «Житлова управляюча компанія» було укладено договір найму житла. Окрім спірної квартири іншого житла у нього немає. Питання приватизації було відкладено до повного погашення заборгованості по комунальним платежам, про що було винесено відповідне рішення, з яким він незгоден.

12 жовтня 2017 року позивач уточнив свої позовні вимоги та просив визнати рішення Лозівської міської ради Харківської області за № 330 від 30.05.2017 року про оформлення права приватної власності на житло за адресою: АДРЕСА_1, протиправним, скасувавши його. Крім цього просив зобов'язати Лозівську міську раду Харківської області, як орган приватизації, вчинити певні дії, а саме прийняти рішення про приватизацію однокімнатної квартири, загальною площею 37,3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1, на його ім'я у відповідності до вимог ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду», стягнувши на його користь з відповідача по справі, сплачений ним судовий збір у розмірі 640 гривень.

Позивач в судове засідання, призначене на 23 листопада 2018 року не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчить довідка про доставку СМС-повідомлення про вручення судової повістки, причину неявки суду не повідомив.

Представник позивача - адвокат ОСОБА_2 в судове засідання, призначене до розгляду на 23 листопада 2018 року не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про що свідчить довідка про доставку СМС-повідомлення, причину неявки суду не повідомив.

19 грудня 2018 року позивач повторно в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчить довідка про доставку СМС-повідомлення про вручення судової повістки, причину неявки суду не повідомив.

19 грудня 2018 року представник позивача - адвокат ОСОБА_2 повторно у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, про що свідчить довідка про доставку СМС-повідомлення про вручення судової повістки, яка містяться в матеріалах справи, причину неявки суду не повідомив.

Згідно ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Як вбачається з матеріалів справи інтереси позивача - представляє адвокат ОСОБА_2

У відповідності до ч. 5 ст. 130 ЦПК України, вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

З довідки про доставку СМС-повідомлення про вручення судової повістки вбачається, що представник позивача ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 належно повідомлений про судове засідання, призначене на 23.11.2018 року. Однак, в судове засідання не з'явився. Крім цього відповідно до доставку СМС-повідомлення про вручення судової повістки вбачається, що представник позивача ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 належно повідомлений про судове засідання, призначене на 19.12.2018 року. Однак, в судове засідання не з'явився.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Відповідно до ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з ч. 5 ст. 205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 26.05.2011 у справі N К/9991/15646/11 зазначив, що "повторне неприбуття" як підстава для залишення позовної заяви без розгляду означає нез'явлення у судове засідання два чи більше рази без поважних причин протягом усього розгляду справи (а не обов'язково двічі підряд).

Будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи, дотримання процесуальних строків.

Так, частинами першою та другою статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні від 10 липня 2017 року у справі "Гінчо проти Португалії" Європейський суд з прав людини зазначив, що держави-учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд вважає, що причини повторної неявки позивача до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону направлене на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з'являються до суду.

Так, суд вважає, що неявка позивача та його представника перешкоджає розгляду справи, оскільки позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору, та враховуючи строк розгляду справи.

При цьому суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись ст.ст. 205, 240, 248, 295 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до Лозівської міської ради Харківської області про визнання рішення протиправним та його скасування, зобов'язання вчинити певні дії залишити без розгляду.

Роз'яснити позивачу ОСОБА_1 та його представнику - адвокату ОСОБА_2 їх право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Роз'яснити, що ухвала підлягає оскарженню відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення..

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Роз'яснити, що скарга може бути подана у порядку п. 15.5 Розділу VІІ КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області.

Суддя Н.А. Смірнова