Рішення № 78679842, 11.12.2018, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/5371/18

пр. № 2/759/4505/18

11 грудня 2018 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Величко Т.О.,

при секретарі Забелі А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 (далі - Відповідач) звернулася до ПАТ КБ «ПриватБанк» (далі - Позивач, Банк) з метою отримання кредитних послуг, у зв'язку з чим підписала Заяву № б/н від 19.10,2011 року, згідно якої отримала кредитну картку «Універсальна». 19.10.2011 року Відповідачу було переоформлено кредитну карту на престижну кредитну картку «Gold» та відкрито картковий рахунок, згідно якого Відповідач отримав кредит у розмірі 16000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,6 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті vvww.privatbank.ua. , складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг (далі - Договір), що підтверджується підписом у заяві. Копії Витягу з «Умов та правил надання банківських послуг» та Витягу з «Тарифів Банку» додаються до позовної заяви.

Представник позивача зазначив, що у зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором Відповідач станом на 31.12.2017 року має заборгованість - 117000.00 грн., яка складається з наступного: 23033.02 грн. - заборгованість за кредитом; 93966.98 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Ухвалою суду від 16.05.2018 року відкрито провадження у справі. Ухвалою суду від 19.09.2018 року призначено розгляд справи в загальному порядку.

Представник Позивача у судове засідання не з`явився, просив суд слухати справи без його участі.

Представник Відповідача в судове засідання з'явився, проти позову заперечував, та просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що з даною позовною заявою Відповідач не погоджується, оскільки коштів у ПАТ КБ „ПриватБанк" у позику не брала, кредитну карту на престижну кредитну карту „Gold" не переоформляла; заборгованості по договору № б/н від 09.10.2011 року не має, при цьому 09 жовтня 2011 року у цьому Банку вона тільки відкривала поточний рахунок та картку для нарахування та виплати їй пенсії за віком. До того ж вважає, що 31 грудня 2015 року сплив кінцевий термін картки, позивач з відповідними вимогами про порушення кредитного договору б/н від 09.10.2011 року до неї не звертався, а тому стверджує, що нею були виконані всі умови Договору.

Представник Відповідача зазначив, що отримуючи картку кредитка „Універсальна", відповідач довідку про умови кредитування з використанням кредитки „універсальна, 55 днів пільгового періоду" по договору SAMDN50000051773511, ІПН НОМЕР_1, ОСОБА_1, підписала. З даної довідки, вбачається, що ОСОБА_1 отримавши карту „кредитка універсальна" підписавши довідку про умови кредитування з використанням кредитки „універсальна, 55 днів пільгового періоду", підтвердила, що вона з фінансовими умовами надання платіжної карти „кредитка універсальна" 55 днів пільгового періоду" і прикладами розрахунку суми сплати за використання кредитних коштів ознайомлена. При цьому, з даної довідки, вбачається, що достроковий перевипуск карти може бути здійснений за два місяці до закінчення строку дії карти.

Матеріали цивільної справи № 759/5371/18 не містять підписаної ОСОБА_1 довідки про умови кредитування з використанням кредитки „Gold", яку начебто вона отримала 19 вересня 2013 року, як і не містять заяви про її видачу та заяву анкету. При цьому, з довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної лінії клієнта ОСОБА_1 (картрахунок НОМЕР_2 від 19.09.13): зміна кредитного ліміту відбулася 19.09.2013 р. (кредитний ліміт: 15000.00: Примітка встановлення кредитного ліміту). Оскільки, Публічне акціонерне товариство комерційний банк „ПриватБанк" у своїй позовній заяві стверджує, що ОСОБА_1 цього дня саме відкрила картрахунок НОМЕР_2 з використанням кредитної карти „Gold", то навіщо їй було цього дня необхідно змінювати кредитний ліміт. З огляду на це, ОСОБА_1 19.09.2013 року не отримувала від Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" кредитних коштів по кредитці „Gold".

Представник Відповідача зазначив, що розрахунки заборгованості за договором №б/н від 19.10.2011 року є безпідставним, оскільки вони не мають жодного відношення до договору № б/н від 19.09.2013 року. При цьому, звернення Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" 27 березня 2018 року із відповідним позовом до Святошинського районного суду м. Києва про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 є необгрунтованим, оскільки ним не було виконано умови цього договору, що підтверджується матеріалами цивільної справи №759/5371/18. Згідно з матеріалів цивільної справи № 759/5371/18, вбачається, що вони не містять анкети заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг ПриватБанку від 19 вересня 2013 року, що свідчить про те, що кредитних коштів у ПАТ КБ ,ПриватБанк" ОСОБА_1 не планувала брати при відкритті поточного рахунку і ніколи не брала З огляду на це розрахунок боргу, підготовлений працівниками Банку щодо наявності грошового зобов'язання Відповідача по тілу кредиту, відсотках, процентах річних та пені - є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків стягувача та не може відображати правові підстави для стягнення відповідних сум та слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог Банку до Відповідача. Документами, які можуть підтверджувати наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені у відповідності до норм статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", оскільки тільки первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції - є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Крім того, представник відповідача просить суд застосувати строки позовної давності відносно вимого банку з повернення кредиту, оплати процентів за користуванням кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів.

Саме до цього зводяться правові висновки, сформульовані у постанові Верховного суду України від 11 березня 2015 року у справі № 6-16цс15: Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (частина перша статті 259 ЦК України).

Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Виходячи з правового аналізу вказаних норм Умови надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (Стандарт), пунктом 5.5 яких установлено позовну давність тривалістю в п'ять років, не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, якщо такі Умови не містять підпису позичальника; не встановлено наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів позичальник, підписуючи заяву позичальника, а також те, що Умови містили збільшений строк позовної давності в момент підписання заяви позичальника, або в подальшому такі Умови, зокрема щодо збільшення строку позовної давності, не змінювались. Адже у цій справі зміст пункту 4.2 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, що зазначений у цих Умовах і в заяві позичальника, містить розбіжності.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

У ст. 629 ЦК України зазначено про те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається зі змісту ч. 1 ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ст. 261 ЦК України, Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства, починається від дня припинення насильства. Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.

Відповідно до ст.. 267 ЦК України, особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Оскільки, судом було встановлено, що сплив строк позовної давності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, судові витрати не підлягають стягненню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00, які сплачено позивачем за подання позову до суду, виходячи із суми позовних вимог, які задоволено судом.

Керуючисьст.ст. 11, 253, 256, 261, 267 ЦК України; ст.ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 141, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 280, 352 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволені позову Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського Апеляційного суду, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 р.) протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення через Святошинський районний суд м. Києва.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: