Ухвала суду № 78679749, 03.12.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/18347/18

1-кс/755/6824/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ "03" грудня 2018 р.

Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Федосєєв С.В., при секретарі Неділько Л.Л., розглянувши клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві Нежур М.А. про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР № 12018100040010927 від 28.11.2018 року, -

ВСТАНОВИВ:

Клопотання погоджено з прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 та мотивовано тим, що у невстановлений досудовим слідством час та місці ОСОБА_2, зустрівся з невстановленою досудовим слідством особою, яка запропонувала останньому прийняти участь у незаконному заволодінні чужим майном, та грошовими коштами добросовісних набувачів майна, а саме квартири за адресою АДРЕСА_1, повідомивши останньому, що він виконуватиме відведену йому роль брокера під час укладення договору купівлі-продажу квартири та буде проводити супроводження укладення даного договору. Разом з тим невстановлена досудовим слідством особа надала ОСОБА_2 пакет підроблених документів на право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1.

ОСОБА_2, маючи на меті конспірацію своїх злочинних, та боячись викриття з боку потенційних покупців зазначеної квартири, не повідомляючи про свої злочинні плани та усвідомленість про правомочності на розпорядження вказаним майном з боку ОСОБА_3, який вступав в ролі власника зазначеного майна, залучив до вчинення даного злочину ОСОБА_4, якому доручив розмістити оголошення про продаж зазначеної квартири та підшукати потенційних покупців на вказану квартири.

ОСОБА_4, який не був поставний до відома про злочинні плани невстановлених досудовим слідством осіб та ОСОБА_3, шляхом розміщення оголошення про продаж квартири в мережі інтернет, розмістив оголошення про продаж квартири за адресою АДРЕСА_1, та почав підшуковувати покупців та проводити показ зазначеної квартири. Таким чином на вказане оголошення відгукнувся ОСОБА_5, який після здійсненого перегляду квартири висловив бажання її придбати.

Разом з тим в ході підготовки до реалізації зазначеної квартири, ОСОБА_4, знайшов потенційних покупців, які заявили, що серед документів , як мають бути подані під час укладення договору купівлі-продажу квартири не вистачає відповіді Київського міського БТІ про реєстрацію права власності. В цей же час, а саме 01.11.2018 року ОСОБА_4 отримав у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 письмовий запит до КМБІТ, щодо реєстрації права власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1, який передав ОСОБА_7, який повідомив, що самостійно звернеться до КМБТІ з метою отримання відповідної довідки. В свою чергу ОСОБА_7, усвідомлюючи той факт, що у відповіді КМБТІ не буде підтверджено факт переходу права власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 він ОСОБА_8, до ОСОБА_3, так як даний правочин ніколи не вчинявся, не став подавати вказаний запит до КМБТІ, та повідомив ОСОБА_4, щоб той шукав інших покупців на зазначену квартиру.

Отримавши попередню згоду на придбання квартири ОСОБА_5, ОСОБА_4 домовився з приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 про те, що укладення зазначеної угоди буде проведено 28.11.2018 року в її офісі.

В подальшому, 27.11.2018 року невстановлена досудовим слідством особа, діючи єдиним умислом, та продовжуючи реалізацію плану заволодіння грошовими коштами добросовісних набувачів, в ході телефонної розмови повідомив

ОСОБА_3Г , що укладення угоди, щодо відчуження квартири заплановано на 10 годину 00 хвилин 28.11.2018 року тому у визначений час останньому потрібно буде проїхати до офісу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_6.

Після чого, 28.11.2018 року у визначений час ОСОБА_3 та невстановлена досудовим слідством особа прибули до офісу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_6, де невстановлена досудовим слідством особа, познайомила ОСОБА_3 з ОСОБА_2, який також надав свою згоду на участь у вчиненні даного злочину, та мав виконувати відведену йому роль брокера з боку продавця квартири. Цього самого дня, перед укладення угоди, ОСОБА_2 повідомив, ОСОБА_3, що всі розмови з нотаріусом, покупцем буде проводити особисто він. Після чого, о 10 годині 00 хвилин, перед входом до приміщення офісу приватного нотаріуса ОСОБА_10, ОСОБА_2 передав ОСОБА_11, який мав виконувати відведену йому роль власника відчужуваної квартири, пакет документів на право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 що стала об'єктом злочинного посягання. Крім того, ОСОБА_2 згідно відведеної йому ролі мав отримати грошові кошти від покупця, для подальшої передачі та розподілу між всіма учасниками даного злочину

Того ж дня, 28.11.2018, ОСОБА_3, виконуючи вказівки ОСОБА_2 передав нотаріусу ОСОБА_10, завідомо підроблені документи необхідні для укладення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3.

Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на заволодіння грошовими коштами в особливо великому розмірі, що належали ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, дочекались доки нотаріус перевірить документи, чим продовжили вводити в оману покупця ОСОБА_5 та нотаріуса ОСОБА_10 щодо наявних у ОСОБА_11 законних прав на відчуження квартири. У присутності нотаріуса ОСОБА_10, ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_2, отримали від ОСОБА_5 остаточну згоду щодо придбання квартири. Разом з тим ОСОБА_7 запевнив покупця, що квартира та правомочності власника ним перевірені особисто .

У подальшому нотаріусом ОСОБА_10 було посвідчено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4, який зареєстровано в реєстрі за № 5060, який надано сторонам для підписання.

Після чого сторони перейшли до розрахунків за вказаним договором, а саме ОСОБА_5 мав передати грошові кошти в сумі 24 000 доларів США, проте в цей час а саме о 11 годині 10 хвилин 28.11.2018 року ОСОБА_11, ОСОБА_2 були затримані працівниками поліції при спробі отримати грошові кошти від продажу зазначеної квартири, відповідно вони виконали всі дії, які вони вважали за необхідне за доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі.

Після чого сторони перейшли до розрахунків за вказаним договором, проте в цей час а саме о 11 годині 30 хвилин 28.11.2018 року ОСОБА_12 та ОСОБА_2 були затримані працівниками поліції при спробі отримати грошові кошти від продажу зазначеної квартири, відповідно вони виконали всі дії, які вони вважали за необхідне за доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі.

28.11.2018 року за місцем проживання ОСОБА_2, а саме: АДРЕСА_5, в період часу з 19 годин 55 хвилин до 20 години 20 хвилин було проведено обшук, в результаті якого виявлено та в подальшому вилучено: Системний блок з написом на одній з сторін «Microlod», без зазначення серійного номеру.

Відповідно до ч. 7 ст. 237 КПК України вилучено вище перераховане майно, являється тимчасово вилученим майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.

Згідно ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Так, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

Речовий доказ зберігається в сторони кримінального провадження. Питання про долю речових доказів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому гроші, цінності та інше майно, набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них передаються в дохід держави.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Враховуючи викладене, з метою досягнення дієвості кримінального провадження, керуючись ст.ст. 98, 100, 167, 168, 170 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Накласти арешт на Системний блок з написом на одній з сторін «Microlod», без зазначення серійного номеру, що має значення речового доказу у даному кримінальному провадженні, та тимчасово вилучений 28.11.2018 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_2, а саме: АДРЕСА_5.

Ухвала про арешт майна виконується негайно.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя