Ухвала суду № 78678153, 06.12.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/8029/18

Справа № 760/16342/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2018 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Букіна О.М., розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні, визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

При вирішенні питання про прийняття зустрічної позовної заяви вбачається, що остання не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а саме в зустрічній позовній заяві відсутні відомості щодо:

- викладу обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Так, позивачем не зазначено обгрунтувань позову щодо припинення права на частку у спільному майні ОСОБА_2, як і не зазначено ціни позову в частині вимог про виплату на користь ОСОБА_2 грошової компенсації вартості 1/4 частки спірної квартири.

Разом з цим, позивачем за зустрічним позовом не надано квитанції про внесення на депозит суду грошової компенсації вартості 1/4 частини спірної квартири.

Положення статті 365 ЦК України регулюють випадки припинення права власності. При цьому, вирішення зазначених спорів мають враховуватися інтереси обох сторін та встановлювати: чи дійсно є неможливим виділ частки в натурі; чи допускається такий виділ згідно із законодавством; чи спроможні інші співвласники виплатити позивачу компенсацію в рахунок визнання за ними права власності на усе спільне майно та чи не становитиме це для них надмірний тягар тощо.

Права власності на частку у спільному майні за вимогою позивача - співвласника майна, який домагається позбавлення права власності на частку майна інших співвласників - відповідачів у справі, та визначають умови такого виділу. Виплата компенсації у цьому випадку допускається за наявності умов, визначених пунктами 1 - 4 частини першої зазначеної статті, та за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Таким чином, позивач за зустрічним позовом має надати до суду квитанцію про внесення на депозит суду відповідної грошової компенсації вартості 1/4 частини спірної квартири.

Крім того, згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з зустрічної позовної заяви, ОСОБА_1 заявлено вимогу майнового та немайнового характеру.

Відповідно до ЗУ " Про судовий збір" , якщо у позові поєднано вимоги майнового та немайнового характеру, сплата судового збору має здійснюватися за даними вимогами окремо.

П. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 740,80 грн. , тобто лише за вимогу немайнового характеру.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Як вбачається з матеріалів поданого зустрічного позову, позивачем не зазначено дійсної , тобто ринкової вартості 1/4 частини квартири, як і не зазначено посилань на докази в підтвердження можливої попередньої оцінки спірного майна.

Згідно ч. 2 ст. 176 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Так, п. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ст. 4 Закону України "Про судовий збір", який діє на дату звернення з позовною заявою, встановлені ставки судового збору в таких розмірах: за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2018 року становить 1762,00 грн.

Враховуючи викладене та керуючись вимогами ч.2 ст.176 ЦПК України, суд визначає судовий збір в розмірі 8810,00 грн., тобто за вимогу майнового характеру.

В іншому випадку позивач має визначитися з ціною позову та зазначити посилання на докази в підтвердження дійсної ринкової вартості 1/4 частини спірної квартири.

З урахуванням вищенаведеного, позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 8810, 00 грн. на наступні реквізити:

- отримувач коштів УК у Солом.р-ні/Соломян.р-н, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 31218206026010, код класифікації доходів бюджету 22030101 Призначення платежу*;101.Крім того, як вбачається з зустрічної позовної заяви, остання подана без копій всіх документів, що додаються до позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Отже, позивачу необхідно усунути недоліки поданого позову шляхом надання нової позовної заяви з додатками відповідно до кількості сторін у справі та надати оригінали відповідних квитанції про сплату судового збору та внесення на депозит суду грошової компенсації вартості 1/4 частки спірної квартири.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні, визнання права власності, залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, шляхом надання оригіналу квитанції про сплату судового збору та квитанції про внесення на депозит суду відповідної грошової компенсації вартості 1/4 частини спірної квартири, надання нової зустрічної позовної заяви з додатквами відповідно до кількості сторін у справі, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання даної ухвали суду.

Ухвала в частині визначення розміру судового збору може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

В решті ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Букіна