Рішення № 78674790, 19.12.2018, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/14756/18

Провадження № 2/643/5851/18

19.12.2018 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Горбунової Я.М., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, спричиненої незаконним рішенням,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Комінтернівського районного суду м. Харкова, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої їй протиправною ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 10.10.2018 р., і обгрунтовуючи свої вимоги положеннями ст.ст. 3, 19, 56 Конституції України та ст.ст. 23, 1174, 1176 ЦК України, просить стягнути на свою користь з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України компенсацію моральної шкоди у розмірі 595 680 грн.

Від Комінтерінвського районного суду м. Харкова надійшов відзив, в якому зазначено, що проваження по справі підлягає закриттю з тих підстав, що суд не є належним відповідчаем у такій категорії справ, де оскаржується судове рішення, а належним відповідачем може бути лише держава.

ОСОБА_1 надіслала до суду свої заперечення на відзив, в яких зазначила, що у неї як у позивача виникли правовідносини з судом, а неправосудним рішенням суду принижуються честь і гідність, зокрема держави, і вона просить відшкодування моральної шкоди, а не оскарження судового рішення в апеляційному порядку, і відшкодування шкоди не залежить від того, чи оскаржувала вона рішення суду. Шкода спричинена судом першої інстанції, відшкодовується державою за рахунок коштів державного бюджету України. Для відшкодування шкоди, спричиненої незаконним судовим рішенням суду першої інстанції, не потрібно жодного рішення апеляційної інстанції, так як наявне кримінальне порушення її абсолютних прав людини, а саме, на безпеку, здоров'я, інформацію, тощо, а також прав заручників та підприємств.

Державна казначейська служба України відзив на позов у встановлений строк не надало.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження, тощо) не застосовувалися.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 19.12.2018 р. провадження по справі в частині звернення ОСОБА_1 з вимогами до Комінтернівського районного суду м. Харкова про відшкодування моральної шкоди, спричиненої незаконним рішенням, закрито.

Перевіривши доводи сторін, та матеріли, додані до позову та відзиву, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 просить стягнути з державного бюджету України суму на відшкодування моральної шкоди, завданої їй внаслідок ухвалення 10.10.2018 р. суддею Комінтернівського районного суду м. Харкова Колодяжною І.М. ухвали, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на бездіяльність посадових осіб прокурора прокуратури Харківської області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про вчиннення злочину від 29.08.2018 р. відносно слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова Янцовської Т.М. щодо проголошення завідомо протиправної ухвали від 28.08.2018 р. у справі №646/2939/18.

Позивач вважає, що дане судове рішення є незаконним та завідомо неправосудним, так як застосоване неналежне законодавство, бо слідчий суддя посилається на постанову Пленуму ВСУ №8 від 13.06.2007 р., коли треба посилатися тільки на Кримінальний та Кримінально процесуальний кодекс України.

Даним рішенням, на думку позивача порушуються принципи розумності, абсолютні непорушні та конституційні права людини, зокрема, права заручників, її та осіб, яких вона представляє, на справедливий суд, ефективний спосіб захисту в кримінальному процесі, майно, безпеку, інформацію. Ухвалення такого неправосудного рішення спричиняє істотну шкоду їй здоров’ю і глибокі моральні страждання, які вона оцінює у 595 680 грн.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

В Постанові пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що на підставі ст.56 Конституції України, на яку посилається в своєму позові позивач, відшкодуванню за рахунок держави підлягає шкода, у випадку встановлення факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади.

Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органу дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», в тому числі майнової та моральної шкоди також передбачено, що для відшкодування державою шкоди, завданої судом, необхідно, щоб рішення, дії або бездіяльність суду були незаконними.

В той же час, дії судді Комінтернівського районного суду м. Харкова Колодяжної І.М. при ухваленні судового рішення від 10.10.2018 р. не визнані незаконними, а твердження позивача з цього приводу є безпідставними та не підтверджені жодними доказами.

Так само, суду не надано доказів завдання позивачу істотної шкоди її здоров'ю та глибоких моральних страждань.

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цих Кодексом, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги не доведені, в зв’язку із чим задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 89, 141, 264-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії ЕК №757269, 61098, м. Харків, пров. Чередниченківський, 7-507; 61161, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач: Держава України в особі Державної казначейської служби України, код ЄДРПОУ 37567646, 01691, м. Київ, вул. Бастіонна, 6.

Суддя