
Справа № 640/13218/18
н/п 2/640/2775/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2018 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Чередник В.Є.,
за участю секретаря судового засідання Кочеткової М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу №640/13218/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
26.07.2018 р. до Київського районного суду м.Харкова надійшла позовна заява ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1, в якій позивач просить стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за кредитним договором №010/1156/82/0019547 в розмірі 26 346,88 грн. та судові витрати у розмірі 1762 грн.
В обґрунтування позовних вимог, представник позивача посилається на те, що між ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №010/1156/82/0019547. Між АТ " ОСОБА_2 Аваль " та ПАТ "Комерційний ОСОБА_3" було укладено Договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого до АТ "КІБ" перейшло право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором № 010/1156/82/0019547. 25.04.2017 р. між АТ «КІБ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір відступлення права вимоги №20170425, у відповідності до умов якого АТ «КІБ» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні АТ «КІБ» ОСОБА_4 вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі Боржників. Відповідно до Реєстру боржників до Договору відступлення права вимоги № 20170425 від 25.04.2017, ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 26346,88 грн., з яких: - 26346,88 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 0 - грн. - сума заборгованості за відсотками; 0 - грн. - сума заборгованості за пенею. На виконання п. 2.7. Договору відступлення права вимоги, на адресу Відповідача, зазначену в Кредитному договорі, АТ "КІБ" направлено повідомлення про відступлення права вимоги до ТОВ "ФК "ЄАПБ". Незважаючи на це, Відповідач не виконав свого обов'язку та припинив повертати наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитним договором. З метою досудового врегулювання спору, у зв'язку з істотними порушеннями Відповідачем умов Кредитного договору, Позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу Відповідача було направлено Повідомлення про порядок погашення заборгованості по Кредитному договору та включення персональних даних Відповідача до бази персональних даних разом з вимогою про погашення загальної суми боргу. Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ "ФК"ЄАПБ", ні на рахунки попереднього кредитора, у зв’язку з чим позивач був змушений звернутися до суду з даним позовом.
Згідно з правилами ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 19.09.2018 р. вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.
12.11.2018 р. представник відповідача адвокат ОСОБА_5 подав до суду відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості, у якому зазначив наступне.
З даним позовом відповідач не згоден, просить у його задоволенні відмовити, виходячи з наступного. Позивач вказує, що 07.12.2010 р. між ПАТ «ОСОБА_2 банк Аваль» та Відповідачем було укладено кредитний договір, в подальшому шляхом укладення договорів про відступлення права вимоги до Позивача нібито перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 26 346,88 грн., однак, позивач навіть не вказав у якому власне розмірі та яким чином (способом) нібито його було надано, зазначаючи лише, що до нього перейшло право вимоги на суму 26 346,88 грн. Позивачем не надано жодного будь-якого належного та допустимого доказу на підтвердження факту отримання відповідачем кредитних коштів та їх розміру у спосіб та в обсязі, зазначених в позовній заяві. Позивачем не надані виписки по рахунках за договором, докази отримання Відповідачем грошових коштів в зазначеному чи якомусь іншому розмірі, не надано для огляду в судовому засіданні оригінали документів, копії яких долучені до позовної заяви. Позивачем надано лише копії доказів, які не є належним чином завіреними, зокрема не містять вказівки, що копія відповідає оригіналу, відсутні підпис уповноваженої особи та дата завірення копії. Власне, копії взагалі жодним чином не завірені. Оригінали доказів не надані ні разом з позовною заявою, ні пізніше для огляду судом. За таких умов надані Позивачем докази (копії документів) не можуть прийматись до уваги. В позові Позивач вказав, що на виконання п. 2.7 Договору відступлення права вимоги, згідно ст.ст. 512-514, 516 ЦК України, на адресу Відповідача, АТ «КІБ» направлено повідомлення про відступлення права вимоги до ТОВ «ФК ЄАПБ» та додав його копію. Докази відправлення цього повідомлення відсутні, а з наданої копії видно, що воно навіть не підписано будь-ким (оригінал), а копія не завірена. Також Позивач вказав, що з метою досудового врегулювання спору на адресу Відповідача було направлено Повідомлення про порядок погашення заборгованості по Кредитному договору з вимогою про погашення загальної суми боргу, вказав, копія додається. Докази надіслання Відповідачеві такого повідомлення Позивач не надав. Позивач просить стягнути заборгованість за кредитом у розмірі 26 346,88 грн. та надав розрахунок, не надаючи жодного доказу, що такий кредит був отриманий Відповідачем. При цьому згідно п. 1.3 Кредитного договору №010/1156/82/0019547 від 07.12.2010 р., розмір ліміту кредитування складає всього 6 000 грн., а відповідно до п. 1.1. Додаткової угоди та додатку №2 до Додаткової угоди сума поточного ліміту складає 10 500 грн. При аналізі наданого розрахунку очевидний висновок, що у вказану Позивачем суму він врахував проценти за дозволеним та недозволеним овердрафтом, штраф чи пеню, страхові платежі, комісію. Кілька разів зазначено щодо збільшення поточного ліміту кредитування та пролонгації дії договору (на якій підставі Позивач вважає, що відбулось збільшення ліміту кредитування та пролонгація дії договору залишається незрозумілим та ці обставини нічим не підтверджуються). За якою формулою здійснювався розрахунок процентів і т.ін. Позивач не вказав. Однак, в розрахунку вказані відсотки у розмірі 73,09%, 145,08%, 178,71% і т.д. При цьому умовами договору процентна ставка визначена у розмірі 36,9% згідно п. 1.2 Кредитного договору та 36% згідно додаткової угоди до Кредитного договору. процентна ставка, застосована Позивачем в розрахунку заборгованості, не відповідає чинному законодавству. Відповідно, даний розрахунок очевидно некоректний та прийматись до уваги не може. Враховуючи викладене, зважаючи на те, що факт надання кредиту, його розміру, не підтверджений належними та допустимими доказами, керуючись положеннями чинного законодавства, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с.68-69).
В судове засідання представник позивача не з'явився, в матеріалах справи міститяться клопотання представників позивача ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та не заперечують проти заочного розгляду справи у разі виникнення обставин, викладених в ст.280 ЦПК України (а.с.52, 65, 79).
Відповідач та її представник в судове засідання не з’явились, 14.12.2018 р. представник відповідача подав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову заперечує в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позов (а.с.82).
Згідноч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.
Згідно ст. ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтями 77, 78 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.4 ст. 77 ЦПК України суд не бере до розгляду докази, що не стосується предмета доказування.
Судом встановлені наступні фактичні обставини.
07.12.2010 р. між ПАТ «ОСОБА_8 Аваль» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №010/1156/82/0019547 від 07.12.2010 року, відповідно до якого відповідач отримала кредитні кошти, вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 6000,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом (а.с.6-8).
19.12.2012 р. між ПАТ «ОСОБА_8 Аваль» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до кредитного договору №010/1156/82/0019547 від 07.12.2010 р., відповідно до якої розмір поточного ліміту Кредиту на ОСОБА_9 початку кредитування складає 10500 грн., в подальшому встановлюється та визначається відповідно до ст..10 Договору (а.с.13-15).
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що окрім копії анкети-заяви про акцепт, копії заяви на відкриття поточного рахунку, жодним чином не завіреної копії розписки про отримання платіжної картки, копії кредитного договору, копії розрахунку заборгованості та копії паспорта на ім'я відповідача не міститься будь-якого належного та допустимого доказу на підтвердження факту отримання відповідачем вказаних кредитних коштів у спосіб та в обсязі, зазначених в позовній заяві.
Такими доказами, зокрема, може бути складена у відповідності до вимог діючого законодавства довідка про рух коштів по рахунку відповідача, підписана відповідальною особою банку, оригінал кредитного договору №010/1156/82/0019547 від 07.12.2010 р., виписки за картковим рахунком, докази отримання відповідачем кредиту чи перерахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача, належним чином завірена копія журналу зареєстрованих поштових відправлень, рекомендовані поштові повідомлення про вручення чи невручення повідомлень про відступлення права вимоги та про порядок погашення заборгованості за кредитним договором боржнику, але за час розгляду справи судом, представник позивача таких доказів на підтвердження заявлених позовних вимог суду не надав.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
25.04.2017 р. між ПАТ «Комерційний ОСОБА_3» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір відступлення права вимоги №20170425 у відповідності до умов якого ТОВ «Комерційний ОСОБА_3» відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло належні Первісному кредитору ОСОБА_4 Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі Боржників (а.с.23-24).
Крім того, п.2.1. вказаного договору встановлено, що перелік кредитних договорів , боржників, розрахунок сум заборгованості Боржника на дату підписання Договору зазначені в Додатку 1 до договору.
Однак в якості доказів такий додаток до договору суду не наданий.
Згідно наданого ОСОБА_10 з реєстру боржників до договору відступлення право вимоги № 20170425 від 25.04.2017 року, який був укладений між ПАТ «Комерційний ОСОБА_3» та позивачем по справі вбачається , що у якості боржника зазначено ОСОБА_1 , вказаний номер кредитного договору - 010/1156/82/0019547 та загальна сума заборгованості – 26 346,88 грн.
Також, у вказаному витягу зазначено, що його сформував представник позивача, тоді інші відомості, що підтверджують достовірність вказаного документу, відсутні.
Статтею 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Суду не надано доказів на підставі яких ПАТ «Комерційний ОСОБА_3» отримало право грошової вимоги до відповідача у зобов'язанні за кредитним договором №010/1156/82/0019547 від 07.12.2010 р., укладеного з ПАТ «ОСОБА_8 Аваль», у зв'язку з чим не можливо встановити, що ПАТ «Комерційний ОСОБА_3» є належним кредитором (фактор) за договором відступлення права вимоги № 20170425 від 25.04.2017 р., укладеного з позивачем по справі.
Позивачем надано повідомлення від 12.05.2017 р. Вих.№001769253 від імені Начальника управління по роботі з Партнерами Департаменту корпоративних VIP-клієнтів ПАТ «Комерційний ОСОБА_3» ОСОБА_9, яке адресовано ОСОБА_1, про відступлення права вимоги до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів». Також, було повідомлено, що новим кредитором з 25.04.2017 р. стало ТОВ «ФК «ЄАПБ», яке має право грошової вимоги та отримання від ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №010/1156/82/0019547 від 23.11.2010 р., укладеним між відповідачем та АТ «ОСОБА_2 Аваль» (а.с.26).
Крім того, позивачем надано повідомлення за підписом Директора з операційних питань ТОВ «ФК «ЄАПБ» ОСОБА_10, про порядок погашення заборгованості по Кредитному договору №010/1156/82/0019547 від 23.11.2010 р. та включення персональних даних ОСОБА_1 до бази персональних даних. У зв'язку з істотними порушеннями відповідачем умов Кредитного договору, у вказаному повідомленні міститься вимога сплатити загальну суму заборгованості у розмірі 26 346, 88 (а.с.27).
Однак, у вказаних повідомленнях невірно вказана дата укладення кредитного договору між ОСОБА_1 та «АТ «ОСОБА_2 Аваль», матеріали справи не містять доказів того, що вказані повідомлення направлені у визначені законом строки боржнику, та доказів того, що адресат їх отримав.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані сторонами належні, допустимі та достовірні докази як кожний окремо, так і у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості по кредитному договору є не обґрунтованим, не доведеними і такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, як суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, то судовий збір покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.12,.13,.19, 76-78, 81, 141, 223, 274, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, ст..512, 514, 1077, 1078, суд -
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud2018.
Позивач: Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри б.30, фактична адреса: 074000, Київська область, м.Бровари, вул.. Лісова, б.2, 4 поверх, код ЄДРПОУ 35625014, п/р № 26500000127001 в ПАТ «ТАСкомбанк», МФО 339500.
Відповідач: ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: 61184, АДРЕСА_1.
Повне судове рішення складено 19.12.2018 р.
Суддя Чередник В.Є.
Судове рішення № 78674118, Київський районний суд м. Харкова було прийнято 14.12.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 640/13218/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: