
Справа № 638/17513/18
Провадження № 1-кс/638/5386/18
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про застосування запобіжного заходу
18 грудня 2018 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
слідчого судді Грищенко І.О.
за участю:
прокурора Ольхового Б.С.
захисника ОСОБА_1
секретаря Самогньозд О.І.
підозрюваного ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання старшого слідчого Шевченківського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 за результатами розгляду матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220480004601 від 24.11.2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке погоджено з прокурором Харківської місцевої прокуратури №1 відносно:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого ( зі слів) , на утриманні дітей не має , офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого за вироком від 02.07.2013 року Голосіївським р/с м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років п/в, ст. 75 КК України до 1 рік;
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
УСТАНОВИВ:
18.12.2018 року до суду надійшло клопотання від 18.12.2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного .
Доводи клопотання мотивовано тим, що слідчим відділом Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.11.2018 року за № 12018220480004601 за ч. 3 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 23 листопада 2018 року, в проміжок часу з 19 год. 14 хв. до 20 год. 18 хв., більш точний час в ході проведення досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_2 , переслідуючи корисливий мотив та маючи умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи на відкритій ділянці місцевості на території КЗОЗ Обласна дитяча клінічна лікарня №1 за адресою: м.Харків, вул. Клочківська, 337-А, діючи умисно , переконавшись, що за його злочинними діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, підійшов з цією метою до автомобілю НОМЕР_1», що був припаркований на території вказаного закладу неподалік центрального корпусу, та шляхом розбиття скла на кришці багажного відділення зазначеного автомобілю проник до багажного відділення вказаного автомобілю, звідки шляхом вільного доступу таємно викрав належні ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 200 000 (двісті тисяч) гривень та 150 (сто п’ятдесят) доларів США, а також наступне майно , що належить ОСОБА_5: костюм марки «Hillman» моделі «Argo 3DX»; сумку чорного кольору марки «Carpisa»; гаманець марки «Coach» моделі «Accordion zip wallet», з банківською та дисконтними картками, абонементом медичного оздоровчого центру «Фортіс», грошовими коштами в сумі 120 (сто двадцять) гривень та паспортом громадянина України на ім’я ОСОБА_5; зв’язку з двох ключів та брелку від сигналізації; пеналу блакитного кольору з канцелярськими предметами; дві книги з англійської мови «Solutions B2», видання «Oxford»; підручник з української мови та літератури «Українська мова та література. Довідник. Завдання в текстовій формі» під ред. ОСОБА_6; книги «Українська мова» та «Українська література»; щоденник синього кольору; зошити з конспектами; чохол для окулярів марки «Vogue»; гребінець для волосся марки «Tangle Teezer»; туш марки «Lancome»; помаду марки «Hydra Beauty»; тіні марки «Kiko». Після чого ОСОБА_2 з вказаним викраденим майном з місця вчинення злочину зник, обернув його на свою користь, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_4 та ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму не менше 200 120 (двохсот тисяч ста двадцяти) грн.
Протиправні умисні дії підозрюваного кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), що завдало значної шкоди потерпілому.
18.12.2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, як окремо, так і усіма у сукупності, а саме: даними протоколу допиту потерпілого ОСОБА_4 , даними протоколу допиту підозрюваної особи, даними протоколу огляду місця події, даними протоколу огляду предметів, даними протоколу обшуку.
Підозрюваний підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 6 років.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України – запобіжний захід тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.
Підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність одного або декількох ризиків, перелічених в ч. 1 ст. 177 КПК України.
Сукупність здобутих під час досудового розслідування даних дає достатні підстави вважати, що підозрюваний при застосуванні більш м'якого заходу, ніж тримання під вартою може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, зокрема, покинути межі міста Харкова , тим самим перешкодити кримінальному провадженню .
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Зазначені ризики підтверджуються наступними фактичними даними:
підозрюваний раніше судимий за вчинення аналогічного злочину , вчинив тяжке кримінальне правопорушення , санкція статті за вчинення якого передбачає позбавлення волі строком до 6 років, офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходів не має , відповідно наявні достатні підстави вважати, що вказана особа може вчинити інший аналогічний злочин. Вказане характеризує його як особу схильну до вчинення злочинів.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, посилаючись на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, існують та застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим.
Захисник заперечував проти обрання такого запобіжного заходу та просив обрати інший запобіжний захід, не пов"язаний з триманням під варто. Вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту буде достатнім, щоб забезпечити належну процесуальну поведінку підзахисного, який визнав свою вину, з"явився з явкою з повинною, співпрацює зі слідством.
Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання та просив обрати відносно нього інший запобіжний захід, не пов"язаний з триманням під вартою у вигляді домашнього арешту, тому що відсутні підстави вважати, що він може переховуватися від суду. Визнав себе винним. Вказав на те, що інкримінуємий йому злочин вчинив через тяжкий матеріальний стан. Також повідомив, про те, що стан його здоров"я є незадовільним .
Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив наступне.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Калашник проти Росії» тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі. Якщо законом встановлено презумпцію щодо обставин, які стосуються підстав тримання під вартою, має бути, крім того, переконливо доведена наявність конкретних обставин, які переважують правило поваги до особистої свободи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення – злочину , передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення .
Прокурором доведено наявність існування вказаних вище ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу, суд враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров’я підозрюваного, міцність соціальних зв’язків підозрюваного в місті його постійного проживання, в тому числі наявність у нього родини та утриманців, наявність у підозрюваного міста роботи , репутацію підозрюваного, майновий стан підозрюваного, наявність судимостей у підозрюваного, дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися раніше, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується відповідні обставини.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків , передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання переховуванню від органів досудового розслідування та суду, запобігання вчиненню аналогічних кримінальних правопорушень та перешкоджання кримінальному провадженню.
Слідчий суддя вважає встановленим існування перерахованих в клопотанні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно підозрюваного більш м’якого запобіжного заходу для запобігання вищевказаних ризиків.
Так, після вчинення інкримінуємого кримінального правопорушення підозрюваний наступного дня , тобто 24.11.2018 року, виїхав в м. Валки Харківської області, де перебував до 10.12.2018 року. Після чого повернувся до м. Харкова. Тільки 18.12.2018 року , тобто вже після того, як за місцем його фактичного проживання та реєстрації було проведено обшуки, він з"явився до правоохоронного органу та подав заяву про явку з повинною.
Таким чином, проаналізувавши поведінку підозрюваної особи після вчинення інкримінує мого злочину, враховуючи реальне існування двох ризиків, оцінюючи сукупність обставин, враховуючи особу підозрюваного та характер висунутої підозри, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, наявні підстави вважати, що знаходячись на волі підозрюваний може продовжити злочинну діяльність, тому що не має офіційних джерел отримання доходів , та вчинив інкримінує мий йому злочин саме через тяжкий матеріальний стан, може переховуватися від слідчих органів та суду, тому, суд вважає, що застосування більш м’яких запобіжних заходів є неможливим, тому що інші альтернативні заходи недостатні для запобігання ризиків та забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов‘язків.
Що стосується стану здоров"я підозрюваної особи, то з представлено медичного висновку від 19.09.2017 року не вбачається, що за станом здоров"я особа не може утримуватися в місці попереднього ув"язнення.
Таким чином, прокурор довів, що жоден із більш м"яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, тому що застосування більш м’яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не може запобігти вказаним ризикам та не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної особи, тому суд обирає запобіжний захід у вигляді тримання під вартою , за таких обставин клопотання підозрюваного та його захисника не підлягає задоволенню.
Згідно з вимогами ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків передбачених КПК України.
Враховуючи, що підозрюваному повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України , яке не потягло за собою тяжких наслідків для потерпілої сторони, у суду наявні законні підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави .
Відповідно до вимог ст.182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, визначає заставу достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених КПК України. При цьому суд вважає, що застава у межах, визначених п.1 ч.5 ст.182 КПК України здатна забезпечити виконання підозрюваним , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обов’язків і тому слідчий суддя визначає заставу в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 206, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
у х в а л и в :
Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
– задовольнити .
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор » строком не більше 60 (шістдесяти) днів, який слід рахувати починаючи з 18-30 год 18 грудня 2018 року, тобто до 18-30 год 18 лютого 2019 року.
Визначити суму застави в розмірі 52 860 ( п"ятдесят дві тисячі вісімсот шістдесят ) гривень, яку можливо внести за наступними реквізитами:
Отримувач коштів- ТУ ДСА України в Харківській області ,
Код отримувача ( код за ЄДРПОУ) 26281249,
банк отримувача- ДКСУ м. Київ,
код банку отримувача 820172
рахунок отримувача 37318098006674
(призначення платежу – запобіжний захід застава, № судового рішення та ПІБ особи, якою вноситься застава).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
При внесенні визначеної суми застави підозрюваного з-під варти – звільнити.
У разі внесення застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов’язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, який буде встановлено та в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) здати на зберігання слідчому , який здійснює досудове розслідування по даному кримінальному провадженню свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ "Харківський слідчий ізолятор ".
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Харківської місцевої прокуратури № 1 , слідчого суддю Дзержинського районного суду м. Харкова Грищенко І.О.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя І.О.Грищенко
Копію ухвали отримав:
“____” _____ 2018 р. ___ год. ____ хв. __(ОСОБА_2 )
Судове рішення № 78673930, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова) було прийнято 18.12.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 638/17513/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: