Рішення № 78669724, 13.12.2018, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/15089/18

Провадження №2/592/5277/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м.Суми у складі: головуючого - судді Котенко О.А., за участю секретаря судового засідання – Мазіної К.С., позивача –ОСОБА_1, представника третьої особи виконавчого комітету Сумської міської ради – ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - виконавчий комітет Сумської міської ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житлом,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом і вимоги обґрунтовує тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. Відповідно до довідки про склад сім'ї, виданої 09.10.2018 року №14.03-08/19756 Центром надання адміністративних послуг у місті Суми, у даній квартирі зареєстровано троє осіб, а саме вона та відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_5. Однак, відповідачі на даний час прописані (зареєстровані) за вищевказаною адресою, хоча фактично, з 2010 року та по даний час в зазначеній квартирі не проживали та не з'являлися. Будь-які їх речі в квартирі відсутні. Згідно змісту ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Статтею 319 ЦК України визначено, що саме власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Ніхто не може бути протиправно позбавлений або обмежений в здійсненні права власності (ч.2 ст.321 ЦК України). В свою чергу відповідачі, які не проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1/1, кв.93, втратили право на користування квартирою, внаслідок їх відсутності без поважних причин понад один рік. Оскільки, за вищевказаною адресою відповідачі не проживають, виникають проблеми зі сплатою надмірних комунальних послуг, які не надаються, але нараховуються за них, чим об'єктивно порушуються її права, тому вона змушена звернутися за захистом до суду. Позивач просить суд ухвалити рішення, яким визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, такими що втратили право користування житловим приміщенням, а саме квартирою №93 в буд. 3/1 по вул. Котляревського у місті Суми.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала повністю з зазначених в позові підстав, просила суд їх задовольнити, та додатково пояснила, що відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 не проживають з 2010 року, їй відомо, що вони проживають в США.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явилися, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи суду не надали.

Представник третьої особи - виконавчого комітету Сумської міської ради в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_3, ОСОБА_4, такими, що втратили право користування житлом не заперечувала.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника третьої особи, показання свідків, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав:

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується копією договору про припинення права на аліменти дитини від 05.05.2006 року (а.с.4) та витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.6).

Відповідно до довідки про склад сім'ї, виданої 09.10.2018 року №14.03-08/19756 Центром надання адміністративних послуг у місті Суми, у квартирі за адресою: АДРЕСА_3, зареєстровано троє осіб: ОСОБА_1 та відповідачі – ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (а.с.8).

Між сторонами склалися правовідносини, що витікають з здійснення права власності та регулюються Цивільним кодексом України.

За статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

Згідно з ст.405 ЦК України члени сім’ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

За змістом зазначених норм матеріального права правом користування житлом, який знаходиться у власності особи, мають члени сім’ї власника нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням, а також інші особи, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.

Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім’ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.

Аналогічні правові позиції висловлені Верховним Судом України по справам № 6-709цс16 від 16.11.2016 р., № 6-2931цс16 від 15.05.2017 р.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 в квартирі в якій вони зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 не проживають з 2010 року.

Викладені обставини підтвердили допитані судом свідки. Свідок ОСОБА_6 – дружина батька позивача, в судовому засіданні пояснила, що відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 в квартирі за адресою: м АДРЕСА_2, не проживають приблизно 5-6 років. Їй відомо, що вони виїхали з квартири та проживають в США.

Свідок ОСОБА_7, який є двоюрідним братом позивача, в судовому засіданні пояснив, що відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 в 2010 року виїхали за кордон і з того часу не проживають в квартирі за адресою АДРЕСА_2.

За встановлених обставин суд дійшов висновку про те, що права відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користування чужим майном – квартирою №93 в будинку №3/1 по вул. Котляревського в м.Суми підлягають припиненню на вимогу власника цього майна ОСОБА_1 відповідно до положень частини другої статті 406 ЦК України.

Діями відповідачів порушені права позивача, як власника цього житла. Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України власникові належить право користування, володіння та розпорядження своїм майном. Згідно із ч.1 ст.319, ч.1 ст.321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Отже, суд вважає необхідним позов ОСОБА_1 задовольнити і визнати ОСОБА_3 та ОСОБА_4, такими, що втратили право користування житлом за адресою: АДРЕСА_4.

Керуючись ст.ст.317, 319, 405, 406 ЦК України, ст.ст.2, 12, 13, 76-81, 137, 141, 259, 263-265 ЦПК України ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 (місце реєстрації АДРЕСА_5, рнокпп – НОМЕР_1) та ОСОБА_4 (місце реєстрації АДРЕСА_6, рнокпп – НОМЕР_2) такими, що втратили право користування житлом за адресою АДРЕСА_2.

На рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м.Суми. При оголошенні вступної та резолютивної частини судового рішення апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.А. Котенко