Постанова № 78668994, 04.12.2018, Апеляційний суд Одеської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2018 року м. Одеса

справа №499/209/18

провадження №22-ц/785/7617/18

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Колеснікова Г.Я.(суддя-доповідач),

суддів - Ващенко Л.Г., Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря Маслова Р.Ю.,

учасники справи:

позивач- ОСОБА_5,

відповідачі-Іванівська районна державна адміністрація Одеської області, Бузинівська сільська рада Іванівського району Одеської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Іванівського районного суду Одеської області від 06 вересня 2018 року у складі судді Погорєлова І.В.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року ОСОБА_5 звернулася до суду з уточненим в подальшому позовом до Іванівської районної державна адміністрація Одеської області (далі-Іванівська РДА), Бузинівської сільської ради Іванівського району Одеської області (далі- Бузинівська сільрада), ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про передачу в оренду земельну ділянку, надання дозволу на складання проекту землеустрою для відведення в оренду земельної ділянки та затвердження цього проекту, прийняття розпорядження про передачу в користування земельної ділянки; визнання права власності на майновий пай та акт приймання-передачі майна дійсними, визнання незаконною викопіровку земельної ділянки, скасування листа голови РДА, визнання незаконним договір оренди земельної ділянки, визнання незаконними свідоцтво про право власності на майновий пай та акт приймання-передачі майна, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 31 липня 2018 року уточнена позовна заява ОСОБА_5 залишена без руху для усунення недоліків.

Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 06 вересня 2018 року позовна заява ОСОБА_5 про визнання дійсними свідоцтва про право власності на майновий пай та акту приймання-передачі майна залишено без розгляду (а.с.1-4,90-99,132-135,139-149,157-167,182-186).

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права (а.с.188-195).

У відзиві на апеляційну скаргу голова Бузинівської сільради просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на те, що позивач не надала суду жодних доказів про порушення її прав сільською радою (а.с.224-227).

Відзив на апеляційну скаргу від інших учасників справи не надійшов.

Належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи сторони в судове засідання не з'явилися, клопотання про поважність причин неявки в суд апеляційної інстанції не подали, що відповідно до правил ч.2 ст.366 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи у їх відсутність.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Залишаючи позовну заяву ОСОБА_5 без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до його ухвали від 31 липня 2018 року позивач не усунула недоліки уточненої позовної заяви від 20 червня 2018 року, а саме:

-не надала доказів на підтвердження звернення до уповноважених осіб щодо вирішення питання про дійсність свідоцтва та акту приймання-передачі, та як наслідок визнання за нею права власності на майно колективного сільськогосподарського підприємства,

-не зазначила докази на підтвердження завдання їй моральної та матеріальної шкоди,

-не навела обґрунтування суми стягнення моральної та матеріальної шкоди з відповідачів на її користь,

-не долучила до матеріалів справи доказів на підтвердження обставин на які вона посилається,

-повторно надала клопотання про витребування доказів, яке не містить обґрунтування

та доказів неможливості отримати їх самостійно,

-відмовилась у судовому засіданні від уточненої позовної заяви від 20 червня 2018 року та заяви про усунення недоліків від 10 серпня 2018 року та просила розглянути її позовну заяву зі збільшеними вимогами від 17 серпня 2018 року, яка містить двадцять вісім вимог до п'яти різних відповідачів, при цьому позовна заява не містить обґрунтування кожної вимоги, до позовної заяви не було долучено жодного доказу.

Крім того, ухвала суду мотивована тим, що:

-у порушення п.8ч.1ст.257 ЦПК України надана уточнена позовна заява від 10 серпня 2018 року та позовна заява про збільшення вимог від 17 серпня 2018 року має тотожний предмет спору-майно, яке знаходилося у колективній власності,

-в ухвалі суду від 31 липня 2018 року була описана процедура вирішення питань при виникненні спору щодо належності майна колективного підприємства конкретній особі, однак дані приписи ухвали позивачем та її представником були повністю проігноровані, жодних дій направлених на досудовий прядок врегулювання спору позивачем вчинено не було, доказів, які б підтверджували її позовні вимоги не надано, при цьому було повторно заявлено аналогічні раніше поданим клопотання про витребування доказів та виклик свідків, які не обґрунтовані належним чином, не надано підтвердження неможливості отримати дані докази самостійно, частково продубльовано текст позовної заяви та зазначено перелік організацій та осіб, від яких необхідно витребувати перелік документів, без зазначення від кого та які саме документи суду необхідно витребувати.

Неодноразову зміну позовних вимог в судових засіданнях, які необґрунтовані належним чином, без не надання доказів на їх підтвердження, з урахуванням обсягу позовних вимог, неоднозначну позицію позивача щодо необхідності вчиненні тих чи інших процесуальних дій, що ставить відповідачів в нерівне положення з позивачем, суд першої інстанції розцінив, відповідно до ст.44ЦПК України, як зловживання своїми процесуальними правами та порушенням п.8ч.1ст.257 ЦПК України, наслідком яких є залишення позовної заяви без розгляду.

Колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду з огляду на таке.

Апеляційним судом встановлено, що у березні 2018 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до Бузинівської сільської ради Іванівського району Одеської області, третя особа: КП «Іванівське районне бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що на підставі свідоцтва про права власності на майновий пай члена КСП ТОВ «Батьківщина», виданого Бузинівською сільською радою Іванівського району Одеської області 14 березня 2002 року, вона має право власності на майновий пай вказаного КСП по акту приймання передачі майна від 25 квітня 2007 року.

Її неодноразові заяви до відповідача про надання адреси на господарські будівлі доїльного комплексу 10 належно не розглядалися та 06 вересня 2016 року у задоволенні її заяви було відмовлено, а КП «Іванівське районне бюро технічної інвентаризації» відмовило у виготовленні технічної документації на цей об'єкт нерухомого майна з підстав відсутності такої адреси.

Посилаючись на зазначені обставини просила суд:

- визнати за нею право власності на господарські будівлі доїльного комплексу 10, земельної ділянки для обслуговування, експлуатації і для ведення товарного сільськогосподарського виробництва цього комплексу, розташованого на території Бузинівської сільської ради Іванівського району Одеської області,

- зобов'язати Бузинівську сільську раду Іванівського району Одеської області винести рішення про присвоєння адресного номеру будівлі доїльного комплексу 10 та передачу їй безоплатно у власність земельну ділянку для обслуговування, експлуатації і для ведення товарного сільськогосподарського виробництва будівлі доїльного комплексу 10 (а.с.2-4).

Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 23 квітня 2018 року за вказаними вимогами ОСОБА_5 відкрито провадження у справі (а.с.44-45).

Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 23 квітня 2018 року заяву ОСОБА_5 про забезпечення доказів, як таку, що не відповідає вимогам процесуального законодавства, повернуто заявнику (а.с.49-50).

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 09 жовтня 2018 року зазначена ухвала суду першої інстанції залишена без змін (а.с. 229-231).

20 червня 2018 року ОСОБА_5 звернулася до суду із заявою в якій зазначила, що залишаючи в силі свої попередні обґрунтування позову, змінює предмет та підстави позову, збільшує розмір позовних вимог і заявляє вимоги до Іванівської РДА, Бузинівської сільсьради, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про передачу в оренду земельну ділянку, надання дозволу на складання проекту землеустрою для відведення в оренду земельної ділянки та затвердження цього проекту, прийняття розпорядження про передачу в користування земельної ділянки; визнання права власності на майновий пай та акт приймання-передачі майна дійсними, визнання незаконною викопіровку земельної ділянки, скасування листа голови РДА, визнання незаконним договір оренди земельної ділянки, визнання незаконними свідоцтво про право власності на майновий пай та акт приймання-передачі майна, відшкодування моральної шкоди (а.с.90-99).

Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 31 липня 2018 року уточнена позовна заява залишена без руху для усунення недоліків, які полягали у тому, що позивач:

-передчасно звернулася до суду із вимогами про визнання права власності на конкретне майно в рахунок майнового паю без попереднього вирішення даного питання,

-не долучила до справи докази на підтвердження обставин, на які вона посилається,

-заява про витребування доказів не відповідає вимогам чинного законодавства.

10 серпня 2018 року, на виконання ухвали суду, ОСОБА_5 подала позовну заяву, яку уточнила 17 серпня (а.с.139-149).

Апеляційним судом також встановлено, що згідно довідки до акта огляду МСЕК від 15 січня 2018 року та посвідчення Іванівського УСЗН від 07 лютого 2018 року ОСОБА_5 є інвалідом 1 групи по зору, яка бере участь у справі особисто та через представника (а.с.15,16, 75).

Із матеріалів справи також вбачається, що всі процесуальні документи, які подані ОСОБА_5, складені одним із її представників, який при складанні позову та неодноразових уточнень до нього заявляв клопотання про витребування доказів (а.с.5-7, 100-103,139-149,168-171).

При цьому, як вбачається із змісту вказаних документів, їх автор дійсно систематично не дотримувався вимог ст.12,п.4ч.2ст.84,п.п.4,5ч.1ст.117 ЦПК України, оскільки вони не містили жодних посилань на заходи для отримання цих доказів самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цих доказів; обставини, для доказування яких вони необхідні, обґрунтування необхідності забезпечення доказів тощо, перекладаючи свій обов'язок щодо збирання доказів на суд.

Зазначені порушення, відповідно до ч.4ст.117 ЦПК України, могли бути підставою для повернення судом першої інстанції таких клопотань та застосування до представника заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами, визначеними цим Кодексом.

Разом з тим, висновок суду про залишення позовної заяви про визнання дійсними свідоцтва про право власності на майновий пай та акту приймання-передачі майна (тобто окремих вимог позовної заяви ОСОБА_5.) без розгляду з тих підстав, що позивачем проігноровано недоліки, які викладені в ухвалі суду від 31 липня 2018 року, в якій зазначено, що:

-позивач звернулася до суду з вимогами про визнання права власності на майно в рахунок майнового паю без попереднього вирішення даного питання загальними зборами співвласників майнових паїв передчасно,

-існує позасудовий порядок вирішення цього питання,

-позивачем не надано доказів на підтвердження обставин, на які вона посилається, є помилковим, оскільки, всупереч ст.4 ЦПК України, перешкоджає ОСОБА_5 у праві на звернення до суду за захистом.

Апеляційний суд вважає, що відсутність належних, допустимих та достовірних доказів, на підставі яких суд встановлює наявність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги позивача, є підставою для відмови у позові, а не залишення його без розгляду

Тому апеляційна скарга ОСОБА_5 підлягає задоволенню частково, а ухвала суду скасуванню, із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.368,374,376,381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5задовольнити частково.

Ухвалу Іванівського районного суду Одеської області від 06 вересня 2018 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 10 грудня 2018 року.

Головуючий /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно,

Суддя апеляційного суду

Одеської області Г.Я. Колесніков