Постанова № 78668218, 19.12.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/2338/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Бондара В.О.

суддів: Калиновського В.А. , Зеленського В.В.

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

представника відповідача - Ємець О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.09.2018, суддя Н.В. Савицька, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021 повний текст складено 20.09.18 по справі № 818/2338/18

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання"

до Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС

про скасування вимоги в частині,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (далі - позивач, ПАТ "СМНВО") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС (далі - відповідач), в якому просить суд: скасувати вимогу Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про сплату боргу (недоїмки) від 13.04.2018 №Ю-230-50 в частині наявності заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 225 400,00 грн.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 13.09.2018 року у задоволенні позову публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (вул. Горького, 58, м. Суми, 40004, код ЄДРПОУ 05747991) до Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС (вул. Благовіщенська, 30, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 39440996) про скасування вимоги в частині - відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність та прийняття з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.09.2018 року та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги вказує на те, що сума заборгованості на дату винесення вимоги не відповідала реальним показникам, оскільки позивачем за період з 01.04.2018 по 13.04.2018 загалом сплачено до бюджету 225 400,00 грн. Отже, з викладених підстав, вважає протиправною вимогу Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про сплату боргу (недоїмки) від 13.04.2018 №Ю-230-50 в частині наявності заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 225 400,00 грн. т а просить її скасувати.

Відповідач, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, а також його представник у судовому засіданні, з викладених підстав, посилаючись на законність та обгрунтованість прийняття оскаржуваної вимоги, просив суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити в повному обсязі, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.09.2018 року залишити без змін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та дату слухання справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що позивач по справі був належним чином повідомлений про час та дату слухання справи, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанрції встановлено, що Харківським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби станом була сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) від 13.04.2018 № Ю-230-50, відповідно до якої загальна сума заборгованості ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" станом на 31.03.2018 становить 22 410 577,22 грн (а.с. 7).

Згідно пояснень позивача та наявних в матеріалах справи копій платіжних доручень, за період з 01.04.2018 по 13.04.2018 ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" загалом сплачено до бюджету 225 400,00 грн. (а.с. 157-164).

У подальшому, зазначена вимога була оскаржена позивачем у адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України (а.с. 8-9). Рішенням Державної фіскальної служби України від 29.05.2018 № 18446/6/99-99-11-02-02-25 скарга позивача залишена без задоволення, а вимога від 02.02.2018 № Ю-230-50 - без змін (а.с. 11-12).

Не погодившись з вимогою Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про сплату боргу (недоїмки) від 13.04.2018 №Ю-230-50 в частині наявності заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 225 400,00 грн., позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання її протиправною та скасування.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що сума в розмірі 225 400,00 грн. не увійшла до вимоги 13.04.2018 № Ю-230-50, яка була сформована на підставі даних щодо наявності заборгованості ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання", яка станом на 31.03.2018 становила 22 410 577,22 грн. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно з підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові та службові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступною місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Згідно з ч. 12 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Згідно з пунктами 3, 4 розділу VI "Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28 березня 2016 року № 393, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.04.2016 за № 609/28739, у разі, якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску та/або борги зі сплати фінансових санкцій, органи доходів і зборів, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій), надсилають вимогу про її сплату. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, за обліковими даними інформаційної системи органу доходів і зборів Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби загальна сума заборгованості ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" станом на 31.03.2018 становила 22 410 577,22 грн.

На підставі зазначених даних відповідачем було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.04.2018 № Ю-230-50, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Так, колегія суддів звертає увагу на те, що борг при формуванні вимоги враховується станом на кінець місяця та протягом 10 робочих днів сформована вимога надсилається платникові. Крім того, як вбачається з вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.04.2018 № Ю-230-50, суму заборгованості в розмірі 22 410 577,22 грн. зазначено саме станом на 31.03.2018 року.

Доводи апелянта про те, що сума заборгованості на дату винесення вимоги не відповідала реальним показникам, оскільки позивачем за період з 01.04.2018 по 13.04.2018 загалом сплачено до бюджету 225 400,00 грн., колегія суддів відхиляє, оскільки сума в розмірі 225 400,00 грн., на яку посилається позивач, як на підставу відсутності заборгованості зі сплати єдиного внеску не увійшла до вимоги 13.04.2018 № Ю-230-50.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що вимога Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про сплату боргу (недоїмки) від 13.04.2018 №Ю-230-50 є правомірною.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.04.2018 №Ю-230-50., діяв на підставі та у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства, з дотриманням вимог ч.2 ст.2 КАС України, отже, відсутні підстави для скасування даної вимоги.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено правомірність та обґрунтованість спірної вимоги.

При цьому, частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Колегія суддів вказує на те, що ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції, позивачем не було надано належних та достатніх доказів, що свідчили б про протиправність оскаржуваної вимоги Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про сплату боргу (недоїмки) від 13.04.2018 №Ю-230-50 в частині наявності заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 225 400,00 грн.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необгрунтованість позовних вимог ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання", які задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" залишити без задоволення .

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.09.2018 по справі № 818/2338/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, крім випадків, передбачених у ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)В.О. БондарСудді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський В.В. Зеленський Повний текст постанови складено 19.12.2018.