Постанова № 78668108, 13.12.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/975/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі:

головуючого судді: Присяжнюк О.В.

суддів: Русанової В.Б. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання - Патової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2018 р. (ухвалене суддею Мороко А.С., повний текст якого складено 12.04.2018 р.)

по справі № 820/975/18 за позовом Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Харківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (в подальшому - ДП "Харківський облавтодор") звернулося до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача форми "Ш" № 0139501200, № 0140501200 від 14.11.2017 р.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2018 р. позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2018 р. та прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Податкового кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, на не відповідність висновків суду обставинам справи, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення обґрунтовані та прийняті із дотриманням вимог чинного законодавства.

Позивач подав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представники відповідача підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача підтримав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку позивача щодо своєчасності сплати визначеного грошового зобов'язання контролюючим органом та податкового зобов'язання згідно наданих декларацій, за результатами якої складено акт перевірки № 1259/28-10-50-12/31941174 від 23.10.2017 р.

Актом перевірки встановлено, що позивачем несвоєчасно сплачено податкові зобов'язання, які зазначені у поданих податкових деклараціях у сумі 4396309,15 грн., частини грошового зобов'язання визначеного контролюючим органом на підставі податкових повідомлень-рішень у сумі 3410101,5 грн., чим порушено п. 57.1, п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України.

На підставі вищевикладеного акту перевірки, Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби винесено податкові повідомлення-рішення форми "Ш": № 0139501200 від 14.11.2017 р., яким до позивача застосовано суму штрафу в розмірі 432281,61 грн., за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначених іншими податковими повідомленнями-рішеннями, якими підприємству нараховано штрафні санкції та за несвоєчасну сплату за податковою декларацією з податку на додану вартість № 9190823024 від 19.09.2017 р.; № 0140501200 від 14.11.2017 р., яким до позивача застосовано суму штрафу в розмірі 696718,91 грн., за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначених іншими податковими повідомленнями-рішеннями, якими також позивачу нараховано штрафні санкції та за податковими деклараціями з податку на додану вартість № 9138766948 від 18.07.2017 р.

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення необґрунтовані, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (абз. 1 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податків в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України).

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп.14.1.156 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Грошове зобов'язанням платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 31.1, п. 31.3 ст. 31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному додатковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 20.1.19 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2 ст. 111 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 116.2 ст. 116 Податкового кодексу України, за одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно із абз. 2 п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судовим розглядом встановлено, що оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями до позивача застосовано штраф за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), за податковими повідомленнями-рішеннями: Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові МГУ ДФС № 0000404800 від 17.08.2016 р. про сплату штрафу за порушення строку сплати грошового зобов'язання на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг); Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові МГУ ДФС № 0000414800 від 17.08.2016 р. про сплату штрафу за порушення строку сплати грошового зобов'язання на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг); Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС № 0045501200 від 11.05.2017 р. про сплату штрафу за порушення строку сплати грошового зобов'язання на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг); Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС № 0046501200 від 11.05.2017 р. про сплату штрафу за порушення строку сплати грошового зобов'язання на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг); Офісу великих платників податків ДФС № 0094501200 від 26.07.2017 р. про сплату штрафу за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних; Офісу великих платників податків ДФС № 0090501200 від 26.07.2017 р. про сплату штрафу за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.

Тобто, оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями відповідачем притягнуто позивача до відповідальності у вигляді штрафу за несвоєчасну сплату штрафів, якими позивача притягнуто до відповідальності.

Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби форми "Ш" № 0139501200, № 0140501200 від 14.11.2017 р. необґрунтовані та підлягають скасуванню, оскільки фактично відповідачем до ДП "Харківський облавтодор" застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату раніше визначених штрафних санкцій.

Доводи апелянта, що поняття грошового зобов'язання платника податків включає в себе суму коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету у вигляді податкового зобов'язання (податку або збору) та штрафної санкції, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки до позивача повторно застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату вже визначеного податкового зобов'язання, за яке на нього вже накладався штраф.

Інші доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2018 р. - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 77, 243, 308, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2018 по справі № 820/975/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя О.В. ПрисяжнюкСудді В.Б. Русанова Л.В. Курило Повний текст постанови складено 18.12.2018 р.