Рішення № 78667281, 07.12.2018, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/8228/16-ц

Номер провадження 2/404/251/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2018 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді - Бершадської О.В.,

за участі секретаря- Вітохіної Н.А.,

учасники справи:

представник позивача- Григор”єв В.В.,

представник відповідача- Галковська О.І.,

треті особи- не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому справу за позовом ТОВ ”ОТП Факторинг Україна” до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року позивач звернувся в суд з позовом, яким просить звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 96,9 кв.м., що належить ОСОБА_1, на праві власності, в рахунок погашення заборгованості перед ТОВ “ОТП Факторинг Україна” за кредитним договором № SM-SMEK00/009/2008 від 17.03.2008 року в розмірі 1 246 129,11 грн. , судового збору 1 699,81 грн. та застосувати спосіб реалізації предмету іпотеки- шляхом проведення прилюдних торгів, за початковою ціною не нижче вартості предмету іпотеки, визначеної внаслідок проведення незалежної оцінки майна; стягнути із відповідача судові витрати в розмірі 1 378,00 грн.

Позов мотивовано тим, що 17 березня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником усіх прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» та ОСОБА_3 був укладений Договір про надання кредитної лінії № SM-SME K00/009/2008. Відповідно до п.п.2, 3 частини №1, п.1.5 та п. 1.4 Частини №2 з відповідними підпунктами Кредитного договору, ОСОБА_3 отримав Кредитну лінію з лімітом 131 700,00 доларів США на споживчі цілі та зобов'язався здійснити повернення кредитних коштів впродовж всього строку дії ліміту кредитної лінії (до 17 березня 2011 року), а також наступних 36 календарних місяців, що слідують за останнім місяцем строку дії кредитної лінії та сплачувати проценти у день сплати процентів (24 числа кожного календарного місяця) за використання кредитної лінії з розрахунку 5,4 % річних +FIDR, але у будь-якому разі повернути суму кредиту у строк до 17 березня 2017 року.

Для забезпечення повного і своєчасного виконання боржником ОСОБА_3 боргових зобов'язань, 17 березня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого іпотекодавець ОСОБА_2 передав у іпотеку нежитлове приміщення по вул. Добровольського, 26 в м. Кіровограді загальною площею 96,9 кв.м. 29 квітня 2010 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» у відповідності до ст.ст. 512, 514, 1077 - 1079, 1082, 1084 Цивільного кодексу України укладено договір купівлі - продажу кредитного портфелю № б/н .

Надалі, 30.04.2010 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» укладено договір про відступлення права вимоги № б/н, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстраційним №3992. ОСОБА_3 свої зобов'язання за Кредитним договором не виконував, у зв'язку з чим виникла заборгованість, та ТОВ «ОТП Факторинг» звернувся до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором, а також до майнового поручителя ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

17 січня 2012 року Ленінським районним судом винесено рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 156 986,71 дол. США, що еквівалентно 1 246 129,11 грн. , судового збору 1699,81 грн. Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда вже встановлено заборгованість по Кредитному договору, яка складає 1 246 129,11 грн.

Крім того, 31 січня 2012 року Кіровським районним судом винесено рішення, яким задоволено позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та звернуто стягнення на предмет іпотеки - нежиле приміщення загальною площею 96,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Добровольського, 26 та належить іпотекодавцеві ОСОБА_2. В процесі виконання виконавчого провадження про звернення стягнення на предмет іпотеки - нежиле приміщення загальною площею 96,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Добровольського, 26 та належить іпотекодавцеві ОСОБА_2, ОТП «Факторинг Україна» стало відомо про те, що іпотечне майно не належить уже ОСОБА_2, а також стало відомо про існування рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11.10.2010 року про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування про перевід жилого приміщення у нежитлове та надання дозволу для влаштування об'єкту для здійснення підприємницької діяльності у житловому будинку.

В зв'язку з даними обставинами ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулось до апеляційного суду Кіровоградської області та просило скасувати рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11.10.2010 року. 17 грудня 2013 року апеляційним судом Кіровоградської області було скасовано рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11.10.2010 року та відмовлено у задоволені позовних вимог ОСОБА_5. У лютому 2015 року банк звернувся до Кіровського районного суду м. Кіровограда з позовною заявою про скасування рішення та свідоцтва про право власності. Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 9 вересня 2015 року, яке було залишено в силі ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 28 жовтня 2015 року та ухвалою ВССУ від 17 лютого 2016 року банку в задоволені позовних вимог відмовлено.

При цьому, в процесі розгляду даної справи, стало відомо, що ОСОБА_2 після винесення Кіровським районним судом м. Кіровограда рішення від 11.10.2010 року (яке було згодом скасоване) змінив призначення предмету іпотеки з нежитлового приміщення по вул. Добровольського, 26 загальною площею 96,9 кв.м. на житлове - квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 96,9 кв.м. та 05.11.2010 року отримав свідоцтво про право власності.

В подальшому зазначене майно неодноразово відчужувалось на користь третіх осіб. В даний час власником предмета іпотеки є ОСОБА_1.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про іпотеку», у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. В зв'язку з цим, вважають, що ТОВ «ОТП Факторинг Україна» має право звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 96,9 кв.м.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Бершадську О.В. для розгляду справи про звернення стягнення на предмет іпотеки. Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 січня 2017 року позовну заяву залишено без руху, та надано строк для усунення недоліків (т.с.1, а.с. 31), які позивач усунув. Відповідно ухвали судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 січня 2017 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання (т.с.1, а.с. 34).

18 травня 2017 року представником відповідача подано заперечення на позовну заяву, згідно яких вимоги не визнали, у їх задоволенні просили відмовити. Вказала, іпотека виникає на підставі договору,а предметом іпотеки є те нерухоме майно,яке зазначене в Іпотечному договорі. 17 березня 2008 року між позивачем та гр. ОСОБА_2 був укладений Іпотечний договір, відповідно до якого останній передав в іпотеку (в якості забезпечення виконання зобов'язань за Договором про надання кредитної лінії № СM-SMEK00/009/2008 від 17.03.2008, укладеного між позивачем та ОСОБА_3А.) нежиле приміщення, загальною площею 96.9 кв.м., що знаходиться за адресою м. Кропивницький (Кіровоград), вул.Добровольського 26, та належить іпотекодавцю згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане Виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 06.02.2008 року (п. 3.1. Іпотечного договору). П. 3.2 іпотечного договору визначає, що предмет іпотеки складається з коридору площею 11,7 кв.м., торгівельного залу площею 16,7 кв.м.,коридору площею 15,5 кв.м. торгівельного залу площею 17,3, торгівельного залу площею 17,0 кв.м., підсобного приміщення площею 10,8 кв.м., ванни площею 4,4 кв.м., туалету площею 1.6 кв.м., кладової площею 1.9 кв.м.

Ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» встановлює, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотеко держатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Враховуючи викладене, у разі невиконання основного зобов'язання боржником, позивач набув права задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - тобто нежитлове приміщення загальною площею 96.9 кв. м. розміщеного в місті Кропивницькому (Кіровограді) по вул. Добровольського 26. У порушення норм Закону України «Про іпотеку» позивач просить звернути стягнення на інший об'єкт нерухомості , а саме, квартиру №2 яка знаходиться в місті Кропивницькому (Кіровограді) по вул. Добровольського 26. Проте, дана квартира не являється предметом іпотеки, згідно Іпотечного договору від 17.03.2008 року, тому на неї не може бути звернуто стягнення. При цьому, відповідач ніколи не придбавав предмет іпотеки, а саме нежиле приміщення, розміщеного в місті Кропивницькому (Кіровоград), по вул. Добровольського 26. Відповідач має у власності житлову квартиру №2 , яка була придбана останнім на прилюдних торгах та не передавалась в іпотеку позивачу, не являється предметом іпотеки, як наслідок на неї не може бути звернуто стягнення. Факт відсутності обтяження вказаної квартири іпотекою підтверджує Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна від 03.03.2017 року (т.с. 1, а.с.61-62).

У травні 2017 року представник позивача звернулась до суду із заявою про забезпечення позову. Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 травня 2017 року заяву – задоволено. Забезпечено позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом накладення арешту на: квартиру №2, що знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Добровольського, 26 та належить на праві власності відповідачу ОСОБА_1 (т.с. 1, а.с. 73, 75-76).

07 червня 2017 року до суду надійшла постанова старшого державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_6 від 25 травня 2017 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання ухвали №404/8228/16-ц, виданої 18.05.2017 року Кіровським районним судом м. Кіровограда про накладення арешту на квартиру №2, що знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Добровольського, 26 та належить на праві власності відповідачу ОСОБА_1, в зв'язку з фактичним повним виконанням (т.с. 1, а.с. 83-87).

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30 червня 2017 року, залишеної без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 21 вересня 2017 року, за клопотанням представника позивача, призначено по справі судово будівельно-технічну експертизу провадження якої доручено експертам Кіровоградського відділення Одеського НДІСЕ. На вирішення експерта поставлено питання: 1. Яка ринкова вартість квартири АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_1 ? (т.с. 1, а.с. 91,92-93, 143, 144-146).

Згідно ухвали Кіровського районного суду від 19 жовтня 2017 року змінено виконавця судово будівельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30 червня 2017 року у цивільній справі, доручено її виконання експертам Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (т.с. 1, а.с. 167).

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким, зокрема, Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон який встановлює нові обов’язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

14 березня 2018 року до суду надійшов висновок експерта №1036/1037/17-27 від 28.02.2018 року з додатками 1-3 (т.с. 1, а.с. 211-233).

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда Бершадської О.В. від 23 травня 2018 року продовжено судовий розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження. Призначено підготовче засідання (т.с. 2, а.с. 2-3).

06 вересня 2018 року від представника відповідача до суду надійшли додаткові пояснення по справі, в яких остання зазначала, що відповідач придбав квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 96.9 кв.м. на прилюдних торгах, які замовила Державна виконавча служба Головного управління юстиції у Кіровоградській області. Згідно Свідоцтва від 23.08.2011 року, яке видане за результатами прилюдних торгів приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_7, та Протоколу №1211119 проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна від 30.07.2011 р., вказана квартира належала ОСОБА_8. Майно в іпотеку передав ОСОБА_2, із зовсім іншим предметом іпотеки, а саме нежиле приміщення, загальною площею 96,9 кв.м., що знаходиться в м .Кіровограді по вул. Добровольського 26. Як наслідок, відповідач не придбавав вказану вище квартиру в іпотекодавця, і право власності на зазначену вище квартиру від іпотекодавця до ОСОБА_1 не переходило. До спірних правовідносин не можуть застосовуватись вимоги ст. 23 Закону України «Про іпотеку». Більше того, придбана квартира не була обтяжена іпотекою, про що свідчить Інформаційна довідка додана до заперечень на позовну заяву (т.с. 2, а.с. 33). Крім того, просила застосувати у даній справі наслідки спливу позовної давності, в зв'язку з чим відмовити у задоволенні вимог. Позивачу стало відомо, про зміну призначення предмета іпотеки з нежитлового приміщення в житлове ще раніше, а саме 07 листопада 2013 року. Позовна заява позивачем підписана 20 грудня 2016 року, тобто після спливу трирічного терміну, коли довідався або міг довідатись про порушення свого права. Вважає, що позивач пропустив трирічний строк на звернення до суду за захистом свого права (т.с. 2, а.с. 37).

18 вересня 2018 року в підготовчому засіданні представником позивача подано уточнення до позовної заяви, згідно яких просить в рахунок погашення заборгованості в сумі 1 246 129,11 (один мільйон двісті сорок шість тисяч сто двадцять дев'ять гривень одинадцять копійок) гривень за Кредитним договором № SM-SMEK00/009/2008 від 17.03.2008 року звернути стягнення на предмет іпотеки на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», а саме: на квартиру№2, що знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Добровольського, буд. 26, та належить ОСОБА_1 на праві власності, а кошти отримані від реалізації Предмета іпотеки направити для погашення загальної заборгованості ОСОБА_3 перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» за Кредитним договором № SM-SMEK00/009/2008 від 17.03.2008 року та заcтосувати спосіб реалізації Предмету іпотеки - квартири№2, що знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Добровольського, буд. 26, шляхом продажу з прилюдних торгів; встановити початкову ціну продажу предмета іпотеки, а саме квартири№2, що знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Добровольського, буд. 26, та належить ОСОБА_1 на рівні, як це визначено договором іпотеки, а саме в розмірі 938 539,00 (дев'ятсот тридцять вісім тисяч п'ятсот тридцять дев'ять, 00) гривень (т.с. 2, а.с. 45).

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 вересня 2018 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті (т.с. 2, а.с. 50-51).

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав, просив задовольнити. Крім того, подав уточнення до позовної заяви, долучив розрахунок заборгованості станом на 04.12.2018 року за кредитним договором № SM-SMEK00/009/2008 від 17.03.2008 року, за яким загальна сума простроченої заборгованості складає 1 245 654,56 грн., з них: 1 045 408,26 грн.- залишок заборгованості за кредитом, 200 246,30 грн.- сума відсотків- відсотки за користування кредитом.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги не визнала, у їх задоволенні просила відмовити. Вказала, що позивач не надав жодного доказу того, що він являється іпотекодержателем квартири АДРЕСА_3 загальною площею 96.9 кв.м. В матеріалах справи відсутні докази державної реєстрації позивача, як іпотекодержателя за Іпотечним договором від 17.03.2008 року. Навпаки, спірна квартира, як під час придбання, так і на сьогоднішній день, не обтяжена будь-якою іпотекою, про що свідчить Інформаційна довідка від 24.07.2015 року. Позивачем не доведено факту існування заборгованості за кредитним договором від 17.03.2008 року, факту невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання. Квартира АДРЕСА_3 загальною площею 96.9 кв.м. не являється предметом іпотеки. Як вбачається з іпотечного договору від 17.03.2008 року, він містить зовсім інший предмет іпотеки, а саме нежиле приміщення розміщене за адресою м. Кіровоград, вул. Добровольського 26. Як зазначав відповідач в своїх запереченнях на позовну заяву, він придбав квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 96.9 кв.м. на прилюдних торгах, які замовила Державна виконавча служба Головного управління юстиції у Кіровоградській області. Згідно Свідоцтва від 23.08.2011 року, яке видане за результатами прилюдних торгів приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_7, та Протоколу №1211119 проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна від 30.07.2011 р. вказана квартира належала ОСОБА_8, яка не була іпотекодавцем за Іпотечним договором від 17.03.2008 року. Як наслідок, відповідач не придбавав вказану вище квартиру в іпотекодавця, і право власності на зазначену вище квартиру від іпотекодавця до ОСОБА_1 не переходило. Законодавство не допускає подвійного звернення стягнення за одним Іпотечним договором. В позовній заяві позивач стверджує , що має права задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на ст. 33, 7 Закону України «Про іпотеку» та п. 6.1 Договору іпотеки від 17.03.2008 року. Разом з цим, в позовній заяві зазначено, що таке право ним вже було реалізоване , а саме рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 31.01.2012 року у справі №2-2994/11 (суддя Завгородній Є.В.), яке набрало законної сили 20.03.2012 року, про звернення стягнення на предмет іпотеки, за зазначеним вище договором іпотеки від 17.03.2008 року,- а саме нежиле приміщення, загальною площею 96,9 кв.м., що знаходиться в м .Кіровограді по вул. Добровольського 26 та належить іпотекодавцеві ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Фактрониг Україна». Чинне законодавство не передбачає повторного звернення на предмет іпотеки за рішенням суду, тому вимога позивача, в даній справі, є безпідставною. Позовні вимоги не підлягають задоволенню з підстав пропуску строку позовної давності.

Суд, вислухавши виступи учасників справи, дослідивши матеріали, приходить до висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їхнього порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 ЦК України.

Разом з тим, однією із засад судочинства, регламентованих п. 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. У відповідності до положень ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вимог ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно положень ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 17 березня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП" Банк», правонаступником усіх прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» та ОСОБА_3 укладено Договір про надання кредитної лінії № SM-SME K00/009/2008/, який отримав кредитну лінію з лімітом 131 700,00 доларів США на споживчі цілі та зобов'язався здійснити повернення кредитних коштів впродовж всього строку дії ліміту кредитної лінії (до 17 березня 2011 року), а також наступних 36 календарних місяців, що слідують за останнім місяцем строку дії кредитної лінії та сплачувати проценти у день сплати процентів (24 числа кожного календарного місяця) за використання кредитної лінії з розрахунку 5,4 % річних +FIDR, але у будь-якому разі повернути суму кредиту у строк до 17 березня 2017 року.

Для забезпечення повного і своєчасного виконання боржником ОСОБА_3 боргових зобов'язань, 17 березня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого іпотекодавець ОСОБА_2 передав в іпотеку нежиле приміщення, загальною площею 96,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Кропивницький (Кіровоград), по вул. Добровольського, будинок 26, та належить іпотекодавцю на праві приватної власності, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, видане Виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 06.02.2008 року на підставі рішення Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради №52 від 29.01.2008 року та зареєстрованим Обласним комунальним підприємством “Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації” 06.02.2008 року за реєстраційним номером 22020332, номер запису 674 в книзі 4. Предмет іпотеки складається з нежилого приміщення, загальною площею 96,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Кропивницький (Кіровоград), по вул. Добровольського, будинок 26, а саме: коридору площею 11,7 кв.м.; торгівельного залу площею 16,7 кв.м.,коридору площею 15,5 кв.м. торгівельного залу площею 17,3, торгівельного залу площею 17,0 кв.м., підсобного приміщення площею 10,8 кв.м., ванни площею 4,4 кв.м., туалету площею 1.6 кв.м., кладової площею 1.9 кв.м.

Згідно з Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно №17656492 виданим Обласним комунальним підприємством “Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації” 07.02.2008 року, ринкова вартість предмета іпотеки становить 1 198 895,00 грн.

Пунктом 5.2 Іпотечного договору та ст.ст. 9,10 Закону України «Про іпотеку» визначено, що Іпотекодавець зобов»язаний, зокрема:с)не відчужувати предмет іпотеки (або будь-яку його частину) будь-якій третій особі без отримання попередньої письмової згоди Іпотекодержателя на таке відчуження; d) не створювати і не допускати існування будь-якої Іпотеки, (застави), оренди (суборенди), заборони відчуження, арешту чи іншого обтяження стосовно предметів іпотеки, крім тих, які передбачені зазначеними договорами; і) не здійснювати будь-яких перепланувань чи реконструкцій предметів іпотеки без попередньо отриманої на те письмової згоди Іпотекодержателя, а також всіх передбачених законом дозволів уповноважених органів (т.с. 1, а.с. 7-11).

Згодом права іпотеко держателя перейшли до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відповідно до Договору купівлі-продажу кредитного портфелю б/н від 29.04.2010 року та Договору про відступлення права вимоги, посвідченого 30.04.2010 р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстраційним №3992 (т.с. 1, а.с. 23-26).

Згідно ст.14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За вимогами ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

З»ясовано, що ОСОБА_3 свої зобов'язання за Кредитним договором не виконував, у зв'язку з чим виникла заборгованість, та ТОВ «ОТП Факторинг» звернувся до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором, а також до майнового поручителя ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

17 січня 2012 року Ленінським районним судом м. Кіровограда винесено рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 156986,71 дол. США, судового збору 1699,81 грн. Згідно даного рішення було отримано виконавчі листи та подано до Ленінського відділу державної виконавчої служби (т.с. 1, а.с. 16-18).

В свою чергу, рішенням Кіровського районного суду від 31 січня 2012 року задоволено позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та звернуто стягнення на предмет іпотеки - нежиле приміщення загальною площею 96,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Добровольського, 26 та належить іпотекодавцеві ОСОБА_2 (т.с. 1, а.с. 15).

В процесі виконання виконавчого провадження про звернення стягнення на предмет іпотеки - нежиле приміщення загальною площею 96,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Добровольського, 26 та належить іпотекодавцеві ОСОБА_2, стягувачу ОТП «Факторинг Україна» стало відомо про те, що іпотечне майно не належить ОСОБА_2, а також стало відомо про існування рішення Кіровського районного суду від 11.10.2010 року про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування про перевід жилого приміщення у нежитлове та надання дозволу для влаштування об'єкту для здійснення підприємницької діяльності у житловому будинку.

05 листопада 2010 року Виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради видано на підставі рішення Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради № 1010 від 25 жовтня 2010 року свідоцтво про право власності, згідно якого ОСОБА_2 є власником квартири 2 в будинку 26 в м. Кропивницькому (Кіровограді), загальною площею 96,6 кв.м., житлова площа 45,1 кв.м., коридор 11,7 кв.м., кухня 16,7 кв.м.,коридору 15,5 кв.м. кімнати17,3 кв.м., 17,0 кв.м., 10,8 кв.м., ванна 4,4 кв.м., туалет 1.6 кв.м., кладова 1.9 кв.м. (т.с. 1, а.с. 21).

В зв'язку з даними обставинами , ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулось до апеляційного суду Кіровоградської області та 17 грудня 2013 року апеляційним судом Кіровоградської області було скасовано рішення Кіровського районного суду м.Кіровограда від 11.10.2010 року та відмовлено у задоволені позовних вимог ОСОБА_5 (т.с. 12-14).

06 серпня 2014 року позивач звернувся до Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради із заявою в якій повідомляв, що апеляційним судом Кіровоградської області скасовано рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11.10.2010 року. Крім того, в 2015 році позивач звернувся в суд із позовом до Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, ОСОБА_2 та ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_1 про скасування рішення Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради № 1010 від 25 жовтня 2010 року, в частині оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_4 на ім'я ОСОБА_2 та скасування свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_5, видане на ім'я ОСОБА_2. Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09 вересня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 28 жовтня 2015 року та ухвалою колегії суддів судової падати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 лютого 2016 року, в задоволенні позову ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 ,третя особа ОСОБА_1 про скасування рішення та свідоцтва про право власності, відмовлено повністю (т.с. 1, а.с. 19-20).

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 82 ЦПК України).

Згідно ст. 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною п'ятою статті 3 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно ст. 4 Закону України “Про іпотеку” обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно ч. 2, ст. 10 Закону України "Про іпотеку", іпотекодавець повинен своєчасно повідомляти іпотекодержателя про будь-яку загрозу знищення, пошкодження, псування чи погіршення стану предмета іпотеки, а також про будь-які обставини, що можуть негативно вплинути на права іпотекодержателя за іпотечним договором.

Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 23 Закону України "Про іпотеку", у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Як вбачається із свідоцтва від 23 серпня 2011 року посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_7 на підставі акта про проведення прилюдних торгів, затвердженого підрозділом примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області 08 серпня 2011 року, ОСОБА_1 належить на праві власності майно, що складається з трикімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_6, загальною площею- 96,9 кв.м., в тому числі житловою площею 45,1 кв.м., і складається з: коридорів 11,7 кв.м., 15,5 кв..м, кухні 16,7 кв.м., кімнат 17,3 кв.м., 17,0 кв.м., 10,8 кв.м., ванної 4,4 кв.м., туалету 1.6 кв.м., кладової 1.9 кв.м., початкова ціна 326 000,00 грн., яке придбано ОСОБА_1 за 327 000,00 грн. (т.с. 2, а.с. 34).

Відповідно зазначеного Свідоцтва від 23 серпня 2011 року та Протоколу №1211119 проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна від 30.07.2011 р., вказана квартира належала ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право власності від 02.08.2001 року №33967 та договору купівлі-продажу від 17.12.2010 року №1955, виданого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_9 (т.с. 2, а.с. 34, 35).

Згідно інформаційної довідки №81740420 від 03.03.2017 року відомості щодо заборон у Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек на квартиру за адресою: місто Кропивницький (Кіровоград), АДРЕСА_7, відсутні (т.с. 1, а.с. 63-64).

Таким чином, суд вважає, що заявлені вимоги в даному випадку не можуть бути задоволеними, ст. 23 Закону України “Про іпотеку” не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки під час переходу права власності на квартиру АДРЕСА_8 до іншої особи спірна квартира предметом іпотеки не була, іпотекою не обтяжена, відповідач придбав квартиру на прилюдних торгах, дійсність яких не оспорюється. Крім того, на момент придбання відповідачем нерухомого майна, власником зазначеної квартири на підставі свідоцтва про право власності від 02.08.2001 року №33967 та договору купівлі-продажу від 17.12.2010 року №1955, виданого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_9 була ОСОБА_8, а не іпотекодавець ОСОБА_2, який передав в іпотеку нежиле приміщення, загальною площею 96,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Кропивницький (Кіровоград), по вул. Добровольського, будинок 26, яке має інше цільове призначення.

Щодо застосування наслідків спливу позовної давності, заявлених стороною відповідача у заяві від 06 вересня 2018 року, то необхідно зазначити наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Вона обчислюється за загальними правилами обчислення цивільно-правових строків. Позовна давність установлюється в законі з метою упорядкування цивільного обороту за допомогою стимулювання суб’єктів, права чи законні інтереси яких порушені, до реалізації права на їх позовний захист протягом установленого строку.

Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ст. 264 ЦК України).

За частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Позовна давність відноситься до строків захисту цивільних прав; при цьому поняття «позовна» вказує на форму захисту – шляхом пред’явлення позову, необхідною умовою реалізації якої є виникнення права на позов, що розглядається у двох аспектах – процесуальному (право на пред’явлення позивачем позову і розгляд його судом) і матеріальному (право на задоволення позову, на отримання судового захисту).

Питання про об’єкт дії позовної давності виникає через відмінності в розумінні категорії «право на позов у матеріальному сенсі» (право на захист) у контексті її співвідношення із суб’єктивним матеріальним цивільним правом як одним з елементів змісту цивільних правовідносин.

Набуття права на захист, для здійснення якого встановлено позовну давність, завжди пов’язане з порушенням суб’єктивного матеріального цивільного права.

Суб’єктивне матеріальне цивільне право і право на позов відносяться до різних видів матеріального права: перше – регулятивне, друге – охоронне.

Змістом права на позов є правомочність, що включає одну або декілька передбачених законом можливостей для припинення порушення, відновлення права або захисту права іншими способами, які можуть реалізовуватись тільки за допомогою звернення до суду.

Оскільки метою встановлення у законі позовної давності є забезпечення захисту порушеного суб’єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу в межах певного періоду часу, тобто тимчасове обмеження отримати захист за допомогою звернення до суду, можна зробити висновок, що об’єктом дії позовної давності є право на позовний захист (право на позов у матеріальному сенсі), що є самостійним правом (не ототожнюється із суб’єктивним матеріальним правом і реалізується в межах охоронних правовідносин), яким наділяється особа, право якої порушене.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Визначений трирічний строк діє після порушення суб’єктивного матеріального цивільного права (регулятивного), тобто після виникнення права на захист (охоронного).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово вказував на призначення позовної давності, пов'язуючи його із необхідністю забезпечити правову визначеність. Як зазначає ЄСПЛ, строки позовної давності «слугують декільком важливим цілям, зокрема вони забезпечують правову визначеність і остаточність, захищають потенційних відповідачів від задавнених вимог, яким було б важко протистояти, і запобігають несправедливості, що могла б виникати, якби суди мусили ухвалювати рішення стосовно подій, які мали місце в далекому минулому, і на підставі доказів, які вже могли б стати ненадійними й неповними зі спливом часу (Stubbings and Others v. The United Kingdom 22083/93).

Із матеріалів справи вбачається, що позивач дізнався про порушене право в процесі виконання виконавчого провадження про звернення стягнення на предмет іпотеки - нежиле приміщення загальною площею 96,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Добровольського, 26 та належить іпотекодавцеві ОСОБА_10, в зв'язку з чим звернувся до апеляційного суду Кіровоградської області.

17 грудня 2013 року апеляційним судом Кіровоградської області скасовано рішення Кіровського районного суду м.Кіровограда від 11.10.2010 року та відмовлено у задоволені позовних вимог ОСОБА_5. 06 серпня 2014 року позивач звернувся до Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради із заявою в якій повідомляв, що апеляційним судом Кіровоградської області скасовано рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11.10.2010 року.

Крім того, в 2015 році позивач звернувся в суд із позовом до Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 третя особа ОСОБА_1 про скасування рішення Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради № 1010 від 25 жовтня 2010 року, в частині оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_4 на ім'я ОСОБА_2 та скасування свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_5 видане на ім'я ОСОБА_2.

Оскільки, позов до суду позивачем було подано в грудні 2016 року, відтак строк позовної давності не пропущено.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Пронін проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судові витрати, при відмові у задоволенні позовних вимог, покладаються на позивача.

Згідно ч. 9 ст. 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. За таких обставин, суд вважає за необхідне, скасувати заходи забезпечення позову по цій справі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 12,13, 81,141, 158, 263- 265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ТОВ ”ОТП Факторинг Україна” до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, в рахунок погашення заборгованості в сумі 1 245 654,56 (один мільйон двісті сорок п”ять тисяч шістсот п”ятдесят чотири гривні п”ятдесят шість копійок) гривень за Кредитним договором № SM-SMEK00/009/2008 від 17.03.2008 року звернути стягнення на предмет іпотеки на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», а саме: на квартиру№2, що знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Добровольського, буд. 26, та належить ОСОБА_1 на праві власності, а кошти отримані від реалізації Предмета іпотеки направити для погашення загальної заборгованості ОСОБА_3 перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» за Кредитним договором № SM-SMEK00/009/2008 від 17.03.2008 року та заcтосувати спосіб реалізації Предмету іпотеки - квартири№2, що знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Добровольського, буд. 26, шляхом продажу з прилюдних торгів; встановити початкову ціну продажу предмета іпотеки, а саме квартири№2, що знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Добровольського, буд. 26, та належить ОСОБА_1 на рівні, як це визначено договором іпотеки, а саме в розмірі 938 539,00 (дев'ятсот тридцять вісім тисяч п'ятсот тридцять дев'ять, 00) гривень, судових витрат - відмовити повністю.

Заходи забезпечення позову ТОВ ”ОТП Факторинг Україна” до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, застосовані ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 травня 2017 року, шляхом накладення арешту на: квартиру №2, що знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Добровольського, 26 та належить на праві власності відповідачу ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер -НОМЕР_1, проживаючого та зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_2 - скасувати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кіровський районний суд м. Кіровограда).

Відомості про учасників справи:

позивач: ТОВ ”ОТП Факторинг Україна”, місцезнаходження: вул. Фізкультури, 28 д, м. Київ; код ЄДРПОУ 36789421;

відповідач: ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1;

третя особа: ОСОБА_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2;

третя особа: ОСОБА_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3

Повне судове рішення складено 14.12.2018 року

Суддя Кіровського О. В. Бершадська

районного суду

м.Кіровограда