Ухвала суду № 78665000, 19.12.2018, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. 25 Серпня, 192, м. Болград, Одеська область, 68702, тел. /факс: (04846) 4-31-21,

e-mail: inbox@bg.od.court.gov.ua, web:https://bg.od.court.gov.ua, код ЄДРПОУ: 02897690

19.12.2018

Справа № 497/1703/18

Провадження № 2-о/497/84/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення заяви без розгляду

"19" грудня 2018 р. Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого – судді Кравцової А.В.,

секретар судового засідання – Бекметова Х.В.,

з участю: заявника ОСОБА_1,

розглядаючи цивільну справу за заявою ОСОБА_1 зацікавлена особа – Херсонська міська рада – про встановлення факту проживання однією сім'єю,

ВСТАНОВИВ:

05.10.2018 року заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаною заявою про встановлення факту проживання її однією сім'єю в м.Болград з громадянином України ОСОБА_2, 01.01.1939р. народження, який помер 31.05.2018 року в м.Херсон.

В обґрунтування своєї вимоги заявниця посилається на те, що вона з померлим проживала разом більш, ніж сім років як чоловік і дружина, вели спільне господарство, разом мандрували, відвідували приблизно раз на пів року м.Херсон і проживали у квартирі померлого, але зареєструвати шлюб не встигли, оскільки ОСОБА_2 помер раптово, перед цим важко захворівши, але встановлення цього юридичного факту – проживання з померлим однією сім'єю – може надати їй, заявниці, можливість реалізувати своє право на отримання у спадщину нерухомого майна померлого – житла, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, інших спадкоємців, що бажають це майно отримати у спадщину – немає.

На підтвердження зазначеного юридичного факту – проживання однією сім'єю – заявниця ОСОБА_1 додала до заяви певні докази та запросила свідків.

У судовому засіданні заявниця підтвердила вимоги заяви, просила задовольнити.

Представник зацікавленої особи у судове засідання не з’явилася, про дату, час та місце судового засідання зацікавлена особа була повідомлена належним чином – судовими повістками двічі, тому неявка її представника не перешкоджає розгляду справи.

В ході судового засідання суд вислухав заявницю, її свідків, та дослідив матеріали справи.

Так, заявниця до заяви на підтвердження своїх доводів додала сумісні фотокартки її і померлого ОСОБА_2, копію свідоцтва про смерть померлого, та копію медичного свідоцтва про його смерть, копію правовстановлюючого документу на нерухоме майно за вищевказаною адресою в м.Херсон – свідоцтво про отримання померлим у спадщину нерухомості за вищевказаною адресою, копію квитанції від 24.07.2017р. про грошовий переказ коштів в розмірі 1500грн. з м.Болград (відправник ОСОБА_1, одержувач - ОСОБА_2, банк "Україна"), пояснивши суду, що вона переводила чоловікові (Руслану - так вона називала ОСОБА_2) кошти на ліки, оскільки він був в лікарні і потребував матеріальної допомоги; крім того, заявниця запросила у судове засідання двох свідків - ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які судом були попереджені під підпис про існування кримінальної відповідальності за надання суду неправдивих свідчень, і які після проголошення і підписання присяги свідка були допитані судом та повідомили, що знають заявницю і померлого тривалий час – понад шість років, підтверджують, що вони дійсно проживали разом як чоловік і дружина тривалий час – понад шість-сім років, вели спільне господарство, разом ходили на базар, відвідували друзів і родичів, купували побутові прилади – телевізор та морозильну камеру наприклад замість тих, що були в ОСОБА_1 раніше та зламалися, тощо, стосунки в них були добрі, вони мали одружитися і усі рідні і друзі сприяли їхнім стосункам, які з часом лише покращувалися, пара виглядала щасливою. Заявниця ОСОБА_1 також пояснила суду в ході судового засідання, що Руслан (ОСОБА_2Е.), поїхавши сам до Херсона у травні 2018року, та відчувши погіршення стану свого здоров’я, повідомив її про це, внаслідок чого вона виїхала до нього, перебувала разом з ним до самої його смерті, сподіваючись, що він поправиться, але він помер. На прохання самого Руслана (ОСОБА_2Е.) та його родичів (не прямих, але з якими він і вона, заявниця, підтримують добрі стосунки), вона вирішила звернутися до місцевої Мечеті для отримання допомоги в організації поховання померлого за мусульманськими традиціями, оскільки на цьому не розуміється. Зателефонувавши за номером телефону, який їй рекомендували друзі, вона попросила допомоги і відразу до них приїхали два молодих чоловіки, які взяли на себе усі організаційні моменти, пов’язані з похованням. Вона віддала їм медичне свідоцтво про смерть ОСОБА_5 (ОСОБА_2Е.) і надала деякі кошти, що були в неї, а вони вже отримували свідоцтво про смерть, домовлялися з місцем поховання та порядком. Вона за це залишила їм дві пенсії померлого, що надаються державою тій особі, що ховала людину. Ці молоді чоловіки потім запевнили, що вона їм нічого більше не винна, їм коштів вистачило. На самому похованні вона не була присутня, оскільки воно мало відбутися 03.06.2018, і вона вирішила, що встигне побувати 02.06.2018р. в онука на присязі, який в Одесі закінчував військовий інститут, але під час святкування присяги їй зателефонували ці хлопці-мусульмани і повідомили, що поховання призначене на 02.06.2018, що її засмутило, але відкласти поховання на іншу дату або в цей же день встигнути вона не встигла. Вона, заявниця, дійсно проживала з померлим однією сім’єю, була в добрих стосунках з його рідними і саме вони – двоюрідна тітка чоловіка його племінниці чи дружина племінника – вона точно не знає – порадила їй оформити спадщину після смерті ОСОБА_6, хоча та кімнатка маленька і вона не збиралася цього робити, але його рідні і друзі підтримали її, обіцяли допомогти в цьому.

В ході дослідження судом письмових доказів у судовому засіданні з'ясувалося, що зацікавлена особа – Херсонська міська рада, яка двічі була повідомлена про час, дату та місце судового засідання і за клопотанням якої судове засідання одного разу відкладалося, надіслала до матеріалів справи письмові пояснення з запереченнями, якими, не посилаючись прямо на власну зацікавленість у набутті права власності на спадкове майно померлого ОСОБА_2, або зацікавленість інших осіб, та пославшись на чисельні норми чинного законодавства щодо прийняття спадщини, просить вимогу заяви ОСОБА_1 залишити без задоволення, вважаючи, що доказів для її задоволення не достатньо, та надавши клопотання про витребування певних доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.

Третя особа, яка не посилається прямо на свою чи інших осіб зацікавленість чи право в одержанні у власність спадкового майна після смерті гр.ОСОБА_2, мала право, в межах розгляду заяви ОСОБА_1 в порядку окремого провадження, клопотати перед судом про витребування додаткових доказів для з'ясування істини, та просити про відкладення розгляду справи до отримання судом цих доказів, ознайомитися з ними і лише потім робити певні правові обґрунтовані висновки.

Проте, виходячи з того, що третя особа категорично просить про залишення вимог заяви без задоволення, вбачається спір про право, яке набуде заявниця в разі встановлення і визнання судом заявленого нею юридичного факту.

Тобто, вбачається, що вимогою представника зацікавленої юридичної особи (без належного обґрунтування заперечень) про залишення заяви ОСОБА_1 без задоволення, - захищаються права чи право власності на спадкове майно цієї зацікавленої юридичної особи (Херсонськоїміської ради) або право іншої особи, інтереси яких ця юридична особа уповноважена захищати, тому суд дійшов висновку, що, у даному випадку, вбачається спір про право власності на спадкове майно наряду з встановленням юридичного факту, - який підлягає розгляду в порядку позовного провадження з притягненням до участі у справі усіх осіб, що мають бажання та право реалізувати своє право на отримання у власність спадкового майна гр.ОСОБА_2, який помер 31.05.2018року, та які мають право заявляти суду клопотання, надавати і отримувати пояснення, брати іншим чином участь у справі з розгляду судом питання стосовно права власності на спадкове майно померлого.

Так, п.6 статті 294 ЦПК України прямо визначено, що в разі, "якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз’яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах", також ця правова норма закріплена статтею 315ч.4 ЦПК України: "Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, – залишає заяву без розгляду".

Таким чином, з огляду на вимогу представника зацікавленої юридичної особи щодо залишення без задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту, що пов'язаний з оформленням у власність спадкового майна, вищезазначена заява ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту підлягає залишенню без розгляду з врахуванням вимог вищевказаних правових норм ЦПК України, у зв'язку з чим заявнику та зацікавленим особам слід роз'яснити їх право на звернення до суду у загальному порядку – позовного провадження з позовом про визнання права власності на вищевказане спірне спадкове майно в разі відсутності підстав для його оформлення у нотаріальному порядку.

Керуючись ст.ст.258,260 294п.6, 315ч.4,352, 353ч.1п.16,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 зацікавлена особа – Херсонська міська рада – про встановлення факту проживання однією сім'єю, – залишити без розгляду у зв’язку з наявністю спору про право.

Роз'яснити ОСОБА_1, та іншим зацікавленим особам, що вони мають право оскаржити дану ухвалу в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення, та звернутися до суду за місцем відкриття спадщини чи за місцем розташування спірного нерухомого майна з позовом на загальних підставах про визнання судом певного юридичного факту разом з визнанням у зв’язку з цим права власності на спадкове майно.

Ухвала може бути оскаржена зацікавленими особами до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги через Болградський районний суд Одеської області протягом 15 днів з дня складання повного тексту ухвали.

Суддя А.В. Кравцова