Рішення № 78664177, 11.12.2018, Богуславський районний суд Київської області

гСправа № 358/655/18 Провадження № 2/358/458/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2018 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Корбута В.М., при секретарі Ведмеденко І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богуславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,

В С Т А Н О В И В:

В травні 2018 року ОСОБА_1, звернувшись до суду позовом до ОСОБА_2, просила стягнути з відповідача на її користь пеню за несвоєчасну сплату аліментів в сумі 10255,90 грн. та судові витрати, посилаючись на те, що згідно виконавчого листа, виданого на підставі рішення Богуславського районного суду Київської області від 16.11.2007 року відповідач зобов’язаний сплачувати на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини його доходів, але не менше 30% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішення законної сили і до повноліття дитини. Однак відповідач ухиляється від сплати аліментів і тому за період з 01 червня 2014 року по 31 грудня 2017 року виникла заборгованість у сумі 75212,76 грн., що підтверджується розрахунком наданого державним виконавцем. Враховуючи положення ч.1 ст.196 СК України за її розрахунком відповідач повинен сплатити їй пеню за несвоєчасну сплату аліментів у сумі 10255,90 грн., які підлягають стягненню.

Відповідач ОСОБА_2 надіслав відзив на позов, в якому просив врахувати його матеріальний та сімейний стан і зменшити розмір неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання ОСОБА_4 із 10255,90 грн. до 200 грн., посилаючись на те, що він не згідний з розрахунком державного виконавця щодо заборгованості по сплаті аліментів та відповідно не згідний з розміром неустойки, оскільки не враховано те, що після рішення суду про стягнення аліментів між ним та позивачем була усна домовленість про сплату аліментів у вигляді орендної плати за земельну ділянку, яку позивач отримувала до початку минулого року. Однак довести дану обставину він не може, оскільки довіряв позивачу і коли віддавав їй орендну плату він не вимагав від неї розписок.

Крім того, відповідач зазначив, що він не є батьком ОСОБА_4, 29.09.2005 року, однак зобов’язаний утримувати дану дитину, оскільки із-за своєї необізнаності мав недоречність визнати позов про стягнення аліментів, що підтверджується рішенням Богуславського районного суду Київської області від 16.11.2007 року.

На його утриманні перебуває малолітня дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та дружина ОСОБА_6, яка в зв’язку з онкологічним захворюванням нирки є інвалідом 3 групи. Тому починаючи з 2013 року та до цього часу, в зв’язку з онкологією, яку виявили у його дружини, родина перебуває у складному матеріальному становищі, оскільки лише він є працездатним членом родини і обов’язок по їх утриманню покладено на нього.

Представник позивача ОСОБА_7 надіслала відповідь на відзив, в якій зазначила, що твердження відповідача про те, що між позивачем та відповідачем була усна домовленість згідно якої останній сплачував аліменти, оскільки позивач отримувала орендну плату за земельну ділянку є неправдивим та ніякими доказами не підтверджуються.

Також представник позивача звертає увагу, що твердження відповідача про те, що він з 2013 року перебуває у скрутному матеріальному становищі, оскільки є єдиним працездатним членом сім’ї, а на його утриманні перебуває малолітня дочка та дружина з онкологічним захворюванням нирки і тому є інвалідом 3 групи не відповідає дійсності та суперечить фактичним обставинам. Так, заборгованість по сплаті аліментів у відповідача перед позивачем виникла з 2014 року, а згідно довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії дружину відповідача визнано інвалідом 3 групи лише 31.03.2017 року і в даному висновку зазначено, що згідно умов праці протипоказана важкої фізичної праці та переохолодження, інших протипоказань до праці немає.

Таким чином, вважає, що відповідач не надав суду доказів, що заборгованість по сплаті аліментів утворилася не з його вини, оскільки останній є працездатною особою і мав можливість своєчасно сплачувати аліменти у розмірі визначені судом, а тому позивач має право у відповідності до ст. 196 СК України на стягнення неустойки (пені) у розмірі 10255 грн. 90 коп.

Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини 2 статті 43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до ст.77-79 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Судом встановлено, що згідно рішення Богуславського районного суду Київської області від 16.11.2007 року, відповідач ОСОБА_2 зобов’язаний сплачувати аліменти на користь позивача ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25.10.2007 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.48).

Відповідач ОСОБА_2 достовірно знаючи про свої зобов’язання щодо сплаті аліментів на користь позивача ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини, передбачені законом та вищевказаним рішення суду, 04.02.2011 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_8, під час якого 19.09.2011 року народилася дочка: ОСОБА_9, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб та копіє свідоцтва про народження (а.с.49, 50).

Оскільки відповідач нерегулярно та не в повному обсязі сплачував аліменти на користь позивача, тому за період з 16.11.2007 року по 31.12.2017 року виникла заборгованість у розмірі 75212,76 грн., що підтверджується розрахунком наданим державним виконавцем (а.с.11).

Відповідно до ч.1 ст.196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Відповідно до розрахунку викладеного в позовній заяві, розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 01.06.2014 року по 31.12.2017 року включно становить 10255 грн. 90 коп. (а.с.3-5).

Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що розрахунок представника позивача ОСОБА_7 про визначення розміру неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 01.06.2014 року по 31.12.2017 року включно становить 10255 грн. 90 коп. є вірним.

Відповідно до ч.2 ст. 196 СК України розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Довідку виконавчого комітету Капустинської сільської ради Шполянського району Черкаської області № 400 від 27.09.2018 року (а.с.51), з якої вбачаться, що відповідач матеріально утримує свою дружину ОСОБА_6, в зв’язку з її тяжким захворюванням, суд не приймає до уваги та вважає неналежним доказом, оскільки виконавчий комітет не має повноважень визначити ступінь тяжкості захворювання фізичної особи.

Згідно довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААА №539759 (а.с.52) вбачається, що 31.03.2017 року ОСОБА_6 визнано інвалідом третьої групи, загального захворювання. Вона не визнана непрацездатною особою, оскільки може бути працевлаштована з дотриманням умовах та характеру праці, а саме: крім важкої фізичної праці та переохолодження.

Враховуючи, що заборгованість по аліментах виникла з вини відповідача ОСОБА_2, який являється працездатною особою, але не сплачує аліменти починаючи з 01.06.2014 року, тобто, що не пов’язано з його матеріальним та сімейним станом, оскільки його дружина набула статусу інваліда 3 групи лише 31.03.2017 року і також може працювати з урахуванням певних умов та характеру праці, тому відповідач повинен понести матеріальну відповідальність та сплатити на користь позивача неустойку (пеню) в зв’язку з виниклою заборгованістю.

Разом з цим, суд приймає до уваги, що на утриманні відповідача перебуває малолітня дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, тому вважає, що є підстави для часткового зменшення розміру неустойки (пені) та стягнути на користь позивача пеню у розмірі 7500 гривень.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 704 грн. 40 коп.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат понесених на правову допомогу у розмірі 4124 грн. 80 коп., суд відмовляє, оскільки дані витрати не підтверджені належними доказами.

Керуючись ст.ст. 4, 10-13, 81, 89, 141, 223, 259, 263- 265, 268, 354 ЦПК України, ст. 196 СК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_1, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_6, паспорт серії СТ № 372935, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, РНОКПП НОМЕР_2, проживаючої ІНФОРМАЦІЯ_8, паспорт серії СТ № 515044, неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 01 червня 2014 року по 31 грудня 2017 року включно в розмірі 7500 (сім тисяч п'ятсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_1, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_6, паспорт серії СТ № 372935, на користь держави судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп., зарахувавши ці кошти до спеціального фонду (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: 31211256026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

У задоволені вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 на її користь витрати на професійну правничу допомогу, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 19 грудня 2018 року.

Головуючий: суддя ОСОБА_10