Ухвала суду № 78663267, 18.12.2018, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/4115/17

провадження № 2/0285/385/18

18 грудня 2018 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого судді - Михайловської А.В.,

при секретарі судового засідання – Ковальовій З.С.,

сторони у справі: позивач - АТ КБ «ПриватБанк»,

відповідач – ОСОБА_1, представник – ОСОБА_2,

розглянувши питання про зупинення провадження у цивільній справі за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, –

В С Т А Н О В И В :

АТ КБ «ПриватБанк» , позивач у справі, звернувся до суду з цим позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 17.03.2008 року у розмірі 21335,54 грн. та судові витрати.

13.12.2017 року провадження у справі відкрито та призначено справу до судового розгляду ( редакція ЦПК України, що діяла до 15.12.2017 року ).

У судовому засіданні представником відповідача було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку ОСОБА_3 Палатою Верховного Суду справи №754/13763/15-ц.

Представник позивача до суду не прибув, в матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи без його участі.

Дослідивши та вивчивши клопотання представника відповідача, судом встановлено, що під час розгляду справи у подібних правовідносинах ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2018 року № 754/13763/15ц за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до фізичної особи про стягнення заборгованості, передано на розгляд ОСОБА_3 Верховного Суду.

Постановляючи дану ухвалу, Верховний Суд у складі ОСОБА_4 Касаційного цивільного суду зазначив, що існує необхідність відступу від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше ухваленому судовому рішенні Верховного Суду України, а також вважає, що є необхідність у формуванні єдиної правозастосовної практики для усунення виявлених розбіжностей у практиці розгляду судами аналогічних спорів.

Із матеріалів справи, що перебуває в суді, вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач у справі зазначає, що підписана заява позичальника разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Пам'яткою клієнта та Тарифами банку складає між позивачем та відповідачем договір, що підтверджується підписом останнього в заяві. Крім того, вказаний підпис свідчить про обізнаність особи щодо всіх складових договору і про його згоду з ними.

Саме до такої думки дійшов і Верховний Суд України у своїх постановах, зокрема: від 10.06.2015 року № 6-695цс15, від 22.10.2014 року № 6-127цс14, від 04.11.2015 року № 6-1926цс15, зазначивши, що судам слід лише встановити чи такі Умови та Правила були під час підписання заяви позичальника.

Разом із тим колегія суддів Верховного Суду у складі ОСОБА_4 Касаційного цивільного суду у зазначеній вище ухвалі дійшла до висновку, що у разі, якщо Умови та Правила надання банком кредиту не містять підпису позичальника та при цьому банк не надає судам належних доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника, а також те, що Умови і Правила містили ту чи іншу спірну умову у момент підписання заяви позичальника, або в подальшому не змінювалися, то такі Умови та Правила надання банком кредиту не можуть вважатися складовою частиною кредитного договору банку з цим позичальником.

Тобто, на думку колегії суддів Верховного Суду у складі ОСОБА_4 Касаційного цивільного суду, при розгляді справ з аналогічними фактичними обставинами банки, на підтвердження тих чи інших умов кредитування, повинні надавати судам підписані позичальником Умови та Правила надання банком кредиту або докази, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника, наприклад, підписану заяву позичальника, яка містить посилання на конкретну редакцію таких Умов, відповідно із наданням суду цієї редакції Умов або докази на підтвердження того, яка саме редакція Умов була чинною на дату підписання заяви позичальником, тощо.

Надані Умови та Правила надання банком кредиту, без підтвердження того, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника, не повинні оцінюватися судами, як належний доказ у справах з аналогічними фактичними обставинами.

Вказаний висновок колегії суддів Верховного Суду у складі ОСОБА_4 Касаційного цивільного суду приймається до уваги судом з огляду на те, що спірні правовідносини у справі за позовом АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_5 та у цивільній справі № 754/13763/15-ц (що є предметом перегляду ОСОБА_3 Верховного Суду) є подібними. Підставою передачі стало те, що висновки Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах у різних справах носять суперечливий характер, що призводить до відсутності передбачуваності у застосуванні положень Цивільного кодексу України та відсутності однозначної позиції щодо порядку стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним відповідно до вимог ст. 634 ЦК України.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, ОСОБА_3 Палатою Верховного Суду.

Таким чином є підстави для задоволення клопотання представника відповідача та зупинення провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку справи №754/13763/15-ц.

Керуючись ст.ст. 252,253,259,260,261,352-355, Перехідними положеннями ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку ОСОБА_3 Палатою Верховного Суду справи №754/13763/15-ц.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині зупинення провадження у справі подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Головуюча : А.В.Михайловська