Рішення № 78662629, 19.12.2018, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/6149/18

Провадження № 2-о/487/134/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2018 року м. Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва в складі

головуючого судді - Притуляк І.О.,

присяжних: ОСОБА_1

ОСОБА_2

за участю секретаря судового засідання, - ОСОБА_3,

заявника: ОСОБА_4,

представника заявника ОСОБА_5

представника зацікавленої особи: ОСОБА_6

розглянувши в порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Миколаєві заяву ОСОБА_4, зацікавлена особа: Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради про визнання особи недієздатною та призначення опікуна, -

ВСТАНОВИВ:

17.09.2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою, якою просить визнати ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатним, встановити над ним опіку, призначивши його – ОСОБА_4 опікуном.

В обґрунтування доводів заяви заявник зазначив, що його син ОСОБА_7 з народження є інвалідом, страждає на захворювання – помірна розумова відсталість з синдромом психомоторної настороженості, синдром аутизму, ЗПР І-рівня резидуально-органічного ґенезу. Окрім того зазначив, що фактично ОСОБА_7 не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, внаслідок чого він здійснює за ним догляд. Заявник має можливість та бажання бути опікуном сина та доглядати за ним. Вказані обставини послужили підставою для його звернення до суду з зазначеною заявою.

Заявник в судовому засіданні вимоги викладені в заяві підтримав в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

Представник зацікавленої особи Служби у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради в судовому засіданні заявлені вимоги просила задовольнити частково, проти визнання недієздатним неповнолітнього не заперечувала, у вимозі щодо призначення опікуна просила відмовити за необґрунтованістю.

Суд, заслухавши заявника, дослідивши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що заявлені ОСОБА_4 вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно до положень ст. 39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Правилами ст. 41 ЦК України передбачені правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною, а саме: над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун. Крім того, відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун.

Відповідно до медичного висновку №48 від 28.11.2006 року на дитину інваліда віком до 16 років неповнолітній ОСОБА_7, перебуває на обліку з діагнозом: помірна розумова відсталість з синдромом психомоторної настороженості, синдром аутизму, ЗПР І-рівня резидуально-органічного ґенезу.

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи №313 від 21.11.2018 року, ОСОБА_7 страждає уродженим слабоумством – важкою розумовою відсталістю, внаслідок чого не здатний розуміти значення своїх дій та керувати ними.

З урахуванням встановлених судом фактичних обставин у контексті зазначених правових норм, суд приходить до висновку, що ОСОБА_7 є недієздатним та потребує опіки.

При вирішенні вимоги заявника, щодо призначення його опікуном недієздатного неповнолітнього, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 242 ЦК України опікун є законним представником малолітньої особи та фізичної особи, визнаної недієздатною.

За положеннями ст..58 ч.1 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавленні батьківського піклування та фізичними особами , які визнані недієздатними.

Оскільки ОСОБА_7 є неповнолітнім, процесуальні права недієздатної особи реалізують його законні представники (батьки) як опікуни.

ОСОБА_4 та ОСОБА_8 є батьками неповнолітнього ОСОБА_7 (Свідоцтво про народження від 25.10.2001 року, серії І-ФП №113537).

Таким чином заявник ОСОБА_4, як батько є законним представником неповнолітнього ОСОБА_7, та не потребує додаткового визначення статусу опікуна на теперішній час, за окремим рішенням.

Відповідно дост.40 ЦК України, фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Згідно ч.ч. 6 -7 ст.300 ЦПК України, строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною першою цієї статті.

Керуючись ст.ст.247,293,294,299,300 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_4 – зад овольнити частково.

Визнати ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 - недієздатним.

В задоволенні вимоги щодо призначення опікуна - відмовити.

Встановити строк дії рішення суду до 19 грудня 2020 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського Апеляційного суду безпосередньо або через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заявник: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_1.

Зацікавлена особа: Служба у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Погранична, 9, ЄДРПОУ 24060001.

Головуючий суддя: І.О.Притуляк

Присяжні: ОСОБА_1

ОСОБА_2