Ухвала суду № 78662501, 17.12.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/8499/16-ц

Провадження № 4-с/127/141/18

У Х В А Л А

Іменем України

17 грудня 2018 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючої судді Дернової В.В.. при секретарі Тронт М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» на неправомірні дії державного виконавця Замостянського відділу ДВС м. Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області ОСОБА_1, за участю боржника: ОСОБА_2,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерного товариства «Страхова компанія «Аха Страхування» звернулося до Вінницького міського суду Вінницької області із скаргою на неправомірні дії державного виконавця Замостянського відділу ДВС м. Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області ОСОБА_1. Скарга мотивована тим, що 10.10.2018 року заявник звернувся до Замостянського відділу ДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №127/8499/16-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 «Страхова компанія «АХА Страхування» в рахунок відшкодування витрат, пов’язаних зі сплатою страхового відшкодування суми в розмірі 12582,03 грн., а також судового збору в розмірі 1378,00 грн., однак 29.10.2018 року державним виконавцем Куцулимою Г.С. було винесено Повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання на підставі п.6 ч.4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», а саме з підстав не зазначення у виконавчому документі ідентифікаційного номера боржника та/або його паспортних даних. Скаржник вважає, що дане Повідомлення було прийнято необґрунтовано, з порушенням норм чинного законодавства, а тому воно підлягає скасуванню.

У судове засідання представник заявника ОСОБА_3 «Страхова компанія «АХА Страхування» - ОСОБА_4 не з’явилася, однак на адресу суду надіслала клопотання, у якому просила провести розгляд скарги у її відсутності, вимоги скарги підтримала, просила їх задоволити.

Представник Замостянського відділу державної виконавчої служби м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області, боржник ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилися з невідомих суду причин, про день, час та місце розгляду скарги повідомлялися завчасно та належним чином.

Згідно ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали скарги, цивільну справу №127/8499/16-ц, суд вважає, що скарга частково обґрунтована та підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.09.2016 року Вінницьким міським судом Вінницької області було видано виконавчий лист №127/8499/16-ц по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» про стягнення з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» в рахунок відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою страхового відшкодування суми в розмірі 12582,03 грн, а також судового збору в розмірі 1378,00 грн., який було пред’явлено стягувачем на примусове виконання до Замостянського відділу державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області.

29.10.2018 року державним виконавцем Замостянського відділу ДВС м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області було винесено Повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання на підставі п.6 ч.4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», а саме з підстав не зазначення у виконавчому документі ідентифікаційного номера боржника та/або паспортні дані.

У ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» зазначені вимоги до виконавчого документа, а саме у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім’я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред’явлення рішення до виконання.

Згідно п.6 ч.4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо: виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державний виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим законом (ст.18 Закону).

Згідно п.3 ч.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Отже, з вищевикладеного слідує, що Закон України «Про виконавче провадження» наділяє державного виконавця правом під час здійснення виконавчого провадження самостійно одержувати інформацію про боржника, в тому числі і конфіденційну (якою є ідентифікаційний номер боржника), а тому відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного номера боржника не є підставою для повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання.

Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 25 червня 2014 року у справі № 6-62цс14 (відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду).

Окрім того, суд звертає увагу, що ст. 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договоромами, згода на обов’язковість яких надана Верховною радою України, - і за її межами.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачеві прийнято державним виконавцем необґрунтовано, з порушенням норм чинного законодавства, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому воно підлягає скасуванню. Вимога ж щодо зобов’язання державного виконавця відкрити виконавче провадження задоволенню не підлягає, оскільки скасування Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачеві поновлює його порушене право.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 19, Конституції України, ст. ст. 4, 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 18, 263, 450-451 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Скаргу задоволити частково.

Визнати неправомірним та скасувати Повідомлення про повернення виконавчого документа (виконавий лист №127/8499/16-ц) від 29.10.2018 року стягувачеві без прийняття до виконання .

В іншій частині вимог скарги – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення через суд першої інстанції або безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: