Ухвала суду № 78661102, 19.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відмову у роз'ясненні судового рішення

19 грудня 2018 року м. Київ № 826/2581/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Управління Державної казначейської служби України у Голосіївському районі м.Києва про роз'яснення судового рішення від 28.07.2014 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_2, про скасування постанови, припису та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом (з урахуванням уточнених позовних вимог) про скасування постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві по справі про адміністративне правопорушення від 28 листопада 2013 року № 881, про скасування припису Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 20 листопада 2013 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та про зобов'язання Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві прийняти в експлуатацію об'єкт відповідно до поданих декларацій та існуючого в 2013 році порядку прийняття в експлуатацію самовільно збудованих об'єктів.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2014 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Скасовано постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві по справі про адміністративне правопорушення від 28 листопада 2013 року № 881. Скасовано припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 20 листопада 2013 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Зобов'язано Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві прийняти в експлуатацію об'єкту "Мансарда літера "А" індивідуального житлового будинку, гараж літера "Д", сарай літера "Ж" по вул. Івана Федька, 3 у Святошинському районі м. Києва" на підставі декларації ОСОБА_1 про готовність об'єкта до експлуатації від 30 грудня 2013 року.

У справі 04.12.2014 видано виконавчий лист (*316*2639454*1*2*).

Через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва 27.09.2017 від Управління Державної казначейської служби України у Голосіївському районі м.Києва надійшла заява про роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2014 в частині способу виконання вказаної постанови.

Вирішуючи питання про роз'яснення судового рішення, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.

З матеріалів адміністративної справи встановлено, що розгляд і прийняття рішення здійснювалось в порядку письмового провадження, відтак і розгляд заяви про роз'яснення судового рішення здійснюється в порядку письмового провадження.

З аналізу статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим Кодекс адміністративного судочинства України не містить, а зі змісту приписів статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.

Пунктом 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі" передбачено, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Суд звертає увагу, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.

Відповідно до пункту 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" № 7 від 20.05.2013 зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Суд зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.

Водночас, суд, роз'яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

З огляду на вищевикладене, та на те, що резолютивна частина рішення не передбачає незрозумілості при виконанні цього рішення, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви та відсутність підстав для її задоволення.

Водночас суд звертаю увагу заявника на те, що якщо існують обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим це є підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення (частина третя статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 241, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Управління Державної казначейської служби України у Голосіївському районі м.Києва про роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2014 в адміністративній справі №826/2581/14 відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.В. Аблов