Рішення № 78660847, 22.11.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 листопада 2018 року № 826/2235/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.,

при секретарі судового засідання Борсуковській А.О.,

за участю представників:

позивача: Прокоф'євої Л.С.;

відповідача: Бур'ян М.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України»

до Офісу великих платників податків ДФС, Державної фіскальної служби України, Управління Державної казначейської служби у м. Києві

про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (далі - позивач) до Офісу великих платників податків ДФС (далі - відповідач 1), Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 2), Управління Державної казначейської служби у м. Києві (далі - відповідач 3), в якому просив суд:

визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України щодо неподання висновку до Управління Державної казначейської служби м.Києва про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зазначенням сум ПДВ в розмірі 636 991 547,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на розрахунковий рахунок Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» за травень 2016р. згідно декларації від 21.06.2016р. № 9103185700 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 08.11.2016р. № 9211421950 в розмірі 70 530 474 грн.; за червень 2016р. згідно декларації від 20.07.2016р. № 9125508951 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 08.11.2016р. № 9211437555 в розмірі 43 875 683 грн.; за липень 2016р. згідно декларації від 19.08.2016р. № 9149959885 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 08.11.2016р. № 9211472817 в розмірі 79 216 191,00 грн.; за серпень 2016 р. декларація від 19.09.2016p. № 9173387334 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 08.11.2016р. № 9211488320 в розмірі 130 094 628 грн.; за вересень 2016р. декларація від 19.10.2016р. № 9197022427 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 08.11.2016р. № 9211505248 в розмірі 126 499 647,00 грн.; за листопад 2016р. декларація від 20.12.2016р. № 9246338203 в розмірі 186 774 924,00 грн.;

визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо неподання узагальненої інформації до Управління Державної казначейської служби, м.Києва одночасно до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зазначенням сум ПДВ в розмірі 636 991547.00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на розрахунковий рахунок Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» за травень 2016р. згідно декларації від 21.06.2016р. № 9103185700 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 08.11.2016р. № 9211421950 в розмірі 70 530 474 грн.; за червень 2016р. згідно декларації від 20.07.2016р. № 9125508951 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 08.11.2016р. № 9211437555 в розмірі 43 875 683 грн.; за липень 2016р. згідно декларації від 19.08.2016р. № 9149959885 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 08.11.2016р. № 9211472817 в розмірі 79 216 191,00 грн.; за серпень 2016р. декларація від 19.09.2016р. № 9173387334 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 08.11.2016р. № 9211488320 в розмірі 130 094 628 грн.; за вересень 2016р. декларація від 19.10.2016р. № 9197022427 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 08.11.2016р. № 9211505248 в розмірі 126 499 647,00 грн.; за листопад 2016 р. декларація від 20.12.2016р. № 9246338203 в розмірі 186 774 924,00 грн.;

зобов'язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України скласти та надати висновок до Управління Державної казначейської служби м.Києва (органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів) про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зазначенням сум ПДВ в розмірі 636 991 547,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на розрахунковий рахунок Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» за травень 2016р. згідно декларації від 21.06.2016р. № 9103185700 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 08.11.2016р. № 9211421950 в розмірі 70 530 474 грн.; за червень 2016р. згідно декларації від 20.07.2016р. № 9125508951 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 08.11.2016р. № 9211437555 в розмірі 43 875 683 грн.; за липень 2016р. згідно декларації від 19.08.2016р. № 9149959885 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 08.11.2016р № 9211472817 в розмірі 79 216 191,00 грн.; за серпень 2016р. декларація від 19.09.2016p. № 9173387334 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 08.11.2016р. № 9211488320 в розмірі 130 094 628 грн.; за вересень 2016р. декларація від 19.10.2016р. № 9197022427 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 08.11.2016 № 9211505248 в розмірі 126 499 647,00 грн.; за листопад 2016р. декларація в 20.12.2016р. № 9246338203 в розмірі 186 774 924,00 грн.;

зобов'язати Державну фіскальну службу України скласти та надати до Управлінню Державної казначейської служби м.Києва (органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів), одночасно до Офісу великих платника податків Державної фіскальної служби України узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зазначенням сум ПДВ в розмірі 636 991 547,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету розрахунковий рахунок Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» за травень 2016 року згідно декларації 21.06.2016р. № 9103185700 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 08.11.2016р. №9211421950 в розмірі 70 530 474 грн.; за червень 2016р. згідно декларації 20.07.2016р. № 9125508951 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 08.11.2016р.№ 9211437555 в розмірі 43 875 683 грн.; за липень 2016р. згідно декларації від 19.08.2016р. № 9149959885 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 08.11.2016р. № 9211472817 в розмірі 79 216 191,00 грн.; за серпень 2016р. декларація від 19.09.2016р. № 9173387334 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 08.11.2016р. № 9211488320 в розмірі 130 094 628 грн.; за вересень 2016р. декларація від 19.10.2016р. № 9197022427 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 08.11.2016р. № 9211505248 в розмірі 126 499 647,00 грн.; за листопад 2016р. декларація від 20.12.2016р. № 9246338203 в розмірі 186 774 924,00 грн.;

зобов'язати Управління Державної казначейської служби у м.Києві подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення по даній справі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказав на те, що у зв'язку з бездіяльністю з боку органів Державної фіскальної служби та ігнорування податкового законодавства, позивач не може скористатися своїм правом на бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість за травень-вересень 2016 року, листопад 2016 року у розмірі 636 991 547,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.02.2018 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.09.2018 закрито провадження у справі в частині відшкодованих сум податку на додану вартість: 26.04.2017 за період травень 2016 року на суму 70 530 474,00 грн., 27.02.2017 за період червень 2016 на суму 43 875 683,00 грн., 26.04.2017 за період липень 2016 на суму 79 216 191,00 грн., 26.04.2017 за період серпень 2016 на суму 130 094 628,00 грн., 26.04.2017 за період вересень 2016 на суму 126 499 647,00 грн., 26.04.2017 за період листопад 2016 на суму 179 362 018,00 грн.

Представником позивача 27.09.2018 подано заяву про уточнення позовних вимог, яку прийнято судом, в якій позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо несвоєчасного подання висновку до Управління Державної казначейської служби м.Києва про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зазначенням сум ПДВ в розмірі 636 991 547,00 грн., що підлягала відшкодуванню з бюджету на розрахунковий рахунок Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» за травень - вересень 2016 року, листопад 2016 року.

визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо несвоєчасного подання узагальненої інформації до Управління Державної казначейської служби, м.Києва одночасно до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зазначенням сум ПДВ в розмірі 636 991 547,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на розрахунковий рахунок Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» травень - вересень 2016 року, листопад 2016 року.

У судовому засідання представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив їх задовольнити з урахуванням уточненого позову.

Представник відповідача 1 проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши на те, що висновки про суми відшкодування ПДВ сформовано та передано до органів Державної казначейської служби, а саме: за травень 2016, за червень 2016, за липень 2016, за серпень 2016, за вересень 2016, за жовтень 2016, за листопад 2016, а відтак вважає позовні вимоги в зазначеній частині такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Представники відповідач 2 та відповідача 3 в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце судового засідання повідомлені вчасно та належним чином.

Представник відповідача 2 у письмових запереченнях на позов підтримав позицію відповідача 1, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача 3 в письмових запереченнях на позовну заяву зазначив, що враховуючи, що оскільки ним відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №26 "Про затвердження Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість" та наказ Міністерства фінансів України від 03.03.2017 №326 "Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Міністерства фінансів України з Державною фіскальною службою України та Державною казначейською службою України в процесі формування реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість" було вжито всіх заходів для повернення позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. а відтак останнім не порушено прав позивача.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» перебуває на обліку в Офісі великих платників податків Державної фіскальної служби України.

Позивачем подано до відповідача 1 податкові декларації з податку на додану вартість разом із заявою про повернення сум бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок, відповідно до вимог підпунктів 200.7 та 200.8 статті 200 Податкового кодексу України:

- за травень 2016 року декларація від 21.06.2016р. № 9103185700 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 08.11.2016 № 9211421950 у розмірі 89 672 905,00 грн.;

- за червень 2016 року декларація від 20.07.2016 № 9125508951 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 08.11.2016 № 9211437555 у розмірі 59 535 391,00 грн.;

- за липень 2016 року декларація від 19.08.2016 № 9149959885 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 08.11.2016 № 9211472817 у розмірі 79 216 191,00 грн.;

- за серпень 2016 року декларація від 19.09.2016 № 9173387334 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 08.11.2016 № 9211488320 у розмірі 130 094 628 грн.;

- за вересень 2016 року декларація від 19.10.2016 № 9197022427 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 08.11.2016 № 9211505248 у розмірі 126 499 647,00 грн.

- за листопад 2016 року декларація від 20.12.2016 № 9246338203 у розмірі 186 774 924,00 грн.

Зазначені декларації були надіслані засобами електронного зв'язку, що підтверджується відповідними квитанціями наявними у матеріалах справи.

На підставі акту № 1853/28-10-14-06/37243279 від 07.11.2016 про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахуванню та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах з рядом підприємств прийнято податкові повідомлення-рішення від 24.11.2016 № 0007861406 форми «В1», яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 104 616 729,00 грн. і нараховано штрафну санкцію у розмірі 52 308 364,50 грн. та від 24.11.2016 № 0007851406 форми «В4», яким встановлено завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 17 155 235,00 грн.

Зокрема, в розрахунку до податкового повідомлення-рішення від 24.11.2016 № 0007861406 вказано, що неузгоджена сума, що заявлена до бюджетного відшкодування дорівнює: за травень 2016 року у розмірі 19 142 431,00 грн.; за червень 2016 року у розмірі 15 659 708,00 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржуються ПАТ «ДПЗКУ» в адміністративному порядку та є неузгодженими.

Таким чином, узгоджена сума податковим органом, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок позивача за травень-вересень 2016 року та листопад 2016 року становить 636 991 547,00 грн.:

- за травень 2016 року згідно декларації від 21.06.2016 № 9103185700 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 08.11.2016 № 9211421950 та акту перевірки від 07.11.2016 №1853 у розмірі 70 530 474,00 грн.;

- за червень 2016 року згідно декларації від 20.07.2016 № 9125508951 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 08.11.2016 № 9211437555 та акту перевірки від 07.11.2016 №1853 у розмірі 43 875 683,00 грн.;

- за липень 2016 року згідно декларації від 19.08.2016 № 9149959885 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 08.11.2016 № 9211472817 у розмірі 79 216 191,00 грн.;

- за серпень 2016 року декларація від 19.09.2016 № 9173387334 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 08.11.2016 № 9211488320 у розмірі 130 094 628,00 грн.;

- за вересень 2016 року декларація від 19.10.2016 № 9197022427 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 08.11.2016 № 9211505248 у розмірі 126 499 647,00 грн.

- за листопад 2016 року декларація від 20.12.2016 № 9246338203 у розмірі 186 774 924,00 грн.

Позивач неодноразово звертався до відповідачів 1 та 2 про надання інформації про вжиті заходи щодо надання до відповідача 3 узагальненої інформації щодо (визначених у висновках) обсягів сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість платника.

Проте, відповідач 2 листом від 02.11.2016 № 23616 повідомив, що відшкодування буде здійснено лише після узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування, при цьому не зазначивши про пропущення строку та причини несвоєчасного надання висновків до відповідного органу.

Також позивач звертався до відповідача 3 щодо повідомлення причин неперерахування на розрахунковий рахунок. На вказане звернення відповідач 3 листом від 06.10.2016 № 6-08 повідомив, що станом на 04.10.2016 кошти не відшкодовано, відшкодування не здійснювалось.

Визначаючись щодо заявлених вимог по суті, суд виходить з того, що порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, визначений у статті 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України у редакції, яка діяла на момент подання позивачем податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень та жовтень 2015 року, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

З матеріалів справи вбачається, що для отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість по податкових деклараціях за травень-вересень 2016 року, листопад 2016 року позивачем подано контролюючого органу розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3), заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4), відповідно до яких позивачем заявлено до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість у розмірі 636 991 547,00 грн.

Пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України закріплено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право контролюючим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пункту 200.12 статті 200 ПК України контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та алгоритм дій платника податку та державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України ПДВ встановлені статтею 200 Податкового кодексу України, а також Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року №39 (далі - Порядок № 39) та Порядком формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України 03.02.2011 №68/23, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 року за N 199/18937, (далі - Порядок), який діяв на момент виникнення спірних правовідносин.

Пунктом 6 Порядку № 39 встановлено, що у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 Податкового кодексу України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість, в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету. І протягом трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ, та п'яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування ПДВ, - подає такий висновок органові державної казначейської служби (пункт 7 Порядку № 39).

Проте, податковим органом не було вчинено жодних дій, які передбачені пунктом 200.10 статті 200 Податкового Кодексу України, що в подальшому призвело до порушення права позивача на повернення суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок.

Також, пунктом 9 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 pоку №39 встановлено, що на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом п'яти операційних днів після отримання висновку.

Відповідно до пункту 5 Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України 03.02.2011 № 68/23, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 року за № 199/18937, центральний орган державної податкової служби не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання реєстрів висновків, здійснює формування узагальненої інформації щодо (визначених у висновках) обсягів сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість окремо за платниками, які мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість, іншими платниками та платниками, у яких суми до бюджетного відшкодування заявлені в період дії Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) та залишились невідшкодованими.

Зазначену інформацію на постійній основі (щоденно) не пізніше наступного робочого дня після її формування направляє: до Державного казначейства України; одночасно органам державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі для подачі висновків органам державного казначейства.

Як свідчать матеріали справи бюджетне відшкодування позивач отримав несвоєчасно, а саме: 27.02.2017 за травень 2016 року на суму 43 875 683,00 грн.; 26.04.2017 за липень 2016 року на суму 79 216 191,00 грн., серпень 2016 року на суму 130 094 628,00 грн., вересень 2016 року на суму 126 499 647,00 грн., за листопад 2016 року на суму 179 362 018,00 грн., що підтверджується банківською випискою.

Отже, допущення відповідачем 1 несвоєчасного виконання покладеного на нього обов'язку по поданню до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновків із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню не свідчить про допущення Офісом великих платників податків ДФС протиправної бездіяльності, однак є підставою для визнання таких дій протиправними.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного суду України, викладеною у постанові від 13 червня 2017 року по справі №21-1393а17.

Відтак, з наведеного вбачається протиправна бездіяльність податкового органу, оскільки станом на момент подання позову позивач не отримав суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у терміни, встановлені чинним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Також суд вбачає за необхідне зазначити практику Європейського суду з прав людини з приводу надання оцінки всім доказам у даній справі.

Так, у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04), рішення від 10 лютого 2010 року (набуло статусу остаточного 10 травня 2011 року), п. 58 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

За вказаних обставин та з огляду на доведеність протиправної бездіяльності відповідачів, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а відтак наявністю підстав для задоволення позову.

Відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягають присудженню сплачені ним судові витрати.

Керуючись статтями 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо несвоєчасного подання висновку до Управління Державної казначейської служби м.Києва про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зазначенням сум ПДВ в розмірі 636 991 547,00 грн., що підлягала відшкодуванню з бюджету на розрахунковий рахунок Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» за травень - вересень 2016 року, листопад 2016 року.

Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо несвоєчасного подання узагальненої інформації до Управління Державної казначейської служби, м.Києва одночасно до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зазначенням сум ПДВ в розмірі 636 991 547,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на розрахунковий рахунок Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» травень - вересень 2016 року, листопад 2016 року.

Стягнути на користь публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (код ЄДРПОУ 37243279, адреса: 01033, Київ, вул.Саксаганського, 1) сплачений ним судовий збір у розмірі 1750,00 грн. (одна тисяча сімсот п'ятдесят гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39292197, адреса: 04655, Київ, Львівська площа, 8) та Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39440996, адреса: 04119, Київ, вул.Дягтярівська, 11г.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Є.В. Аблов