Ухвала суду № 78660707, 18.12.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

18 грудня 2018 року справа № 2340/4936/18

м. Черкаси

Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали адміністративного позову у справі № 2340/4951/18

за позовом ОСОБА_1

до виконавчого комітету Черкаської міської ради

про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради «Про організацію проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування у м. Черкаси» від 13.11.2018 № 1029, прийнято ухвалу.

17.12.2018 ОСОБА_1, звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Черкаської міської ради, просить: визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 13.11.2018 № 1029 «Про організацію проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування у м. Черкаси».

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідчені копії, якщо інше не визначено Кодексом адміністративного судочинства України. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (частина 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем до матеріалів позовної заяви не надано доказів на підтвердження обґрунтування позиції позивача щодо порушення прав позивача оскаржуваним рішенням, зокрема доказів вчинених дій відповідачем щодо відмови у включенні кандидатури до конкурсного комітету з відбору підприємств (організацій), не зазначено про порушення яких саме нормативних актів йдеться.

У позовній заяві позивач зазначає, що був позбавлений можливості подачі своєї кандидатури до конкурсного комітету з відбору підприємства (організації) для здійснення функцій робочого органу під час проведення конкурсу, проте не зазначає нормативно - правове обґрунтування відбору підприємства (організації) для здійснення функцій робочого органу під час проведення конкурсу, а також не зазначає про правомірність/протиправність дій конкурсного комітету та не визначає його у якості учасника справи.

Відповідно до статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України визначено третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Згідно частини 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Суд зазначає, що у позовній заяві у якості адреси позивача зазначено: АДРЕСА_1, 18005, а у наданій копії паспорта адресою зареєстрованого місця проживання зазначено АДРЕСА_2. Адреса позивача у даній справі також зазначена у якості адреси позивача у іншій адміністративній справі № 2340/4897/18 за позовом дочірнього підприємства «ЧАРЗ-АВТО» (АДРЕСА_3) до виконавчого комітету Черкаської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 13.11.2018 № 1029 «Про організацію проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування», де співпадає предмет та основна вимога позову.

Відповідно до частини 1 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Частиною 2 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Позивач у позовній заяві зазначає, що його було позбавлено доступу до публічної інформації, проте не зазначає з наданням відповідних доказів, які саме норми Закону України «Про доступ до публічної інформації» відповідачем було порушено, ким із суб'єктів відносин у сфері доступу до публічної інформації виступав позивач та відповідач, які обов'язки розпорядника інформації і коли було порушено.

Також у позові зазначено про позбавлення позивача можливості подавати зауваження та пропозиції до «спірних проектів регуляторних актів», проте не зазначає, які саме зауваження, ким і коли, з використанням яких ресурсів обмежено.

Позивачем до позовної заяви не надано копії оскаржуваного рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради «Про організацію проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування у м. Черкаси» від 13.11.2018 № 1029.

Кодексом адміністративного судочинства України (частини 4, 5 статті 94) передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено у порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, що знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Позивачем надано до суду фото(ксеро)копії, що не засвідчені у встановленому порядку, оскільки відсутня дата засвідчення копій.

Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві має бути зазначений зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень (його рішення), що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на звернення до суду передбачає можливість отримати захист порушеного права, обумовлене тим, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. «Порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду, за змістом рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес»: - правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним».

Відповідно до офіційного тлумачення частини 1 статті 55 Конституції України, наданого у рішенні Конституційного Суду України від 25.12.1997 № 9-зп: частину 1 статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб не є абсолютним. Людина має таке право за умови, що якщо вважає, що рішення, дія чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб порушують або ущемляють її права і свободи чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.

Відповідно до висновків Європейського суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може належати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтовано пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Peretyaka and Sheremetyev проти України, 21.12.2010, №45783/05).

Позивачем у позовній заяві не зазначено обґрунтування порушених прав оскаржуваним рішенням відповідача щодо прав, свобод, інтересів позивача.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, статтею 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 2, 4, 6-14, 19, 160, 161, 169, 241, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до виконавчого комітету Черкаської міської ради про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради «Про організацію проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування у м. Черкаси» від 13.11.2018 № 1029, залишити без руху.

Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом:

- надання обґрунтування порушених прав оскаржуваним рішенням відповідача щодо прав, свобод, інтересів позивача

- надання доказів у обґрунтування обставин на яких ґрунтуються позовні вимоги;

- надання засвідчених у встановленому порядку документів, що додані до позовної заяви;

- запропонувати позивачеві узяти до уваги тотожність адрес фізичної особи - позивача у справі № 2340/4936/18 та юридичної особи - позивача у справі № 2340/4897/18 у контексті неприпустимості зловживання процесуальними правами згідно вимог статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України.

Надати позивачеві для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви десять днів з моменту отримання копії даної ухвали.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.

Суддя Л.В. Трофімова