Рішення № 78660679, 12.12.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 560/3450/18

РІШЕННЯ

іменем України

12 грудня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І.

за участю:секретаря судового засідання Бачок О.В. представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Пятковського А.М. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області № 186461-2016/1 від 08.10.2018, яким ОСОБА_3 визначено до сплати податкове зобов'язання за платежем "транспортний податок з фізичних осіб" у розмірі 4166,66 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що отримав податкове повідомлення-рішення № 186461-2016/1 від 08.10.2018, яким йому визначено податкове зобов'язання зі сплати транспортного податку за 2016 рік в сумі 4166,66 грн.

Позивач вказує, що в 2014 році дійсно придбав транспортний засіб марки Volkswagen моделі Touareg, 2014 року випуску, об'ємом 2967 куб. см. дизель, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3.

Також, позивач зазначає, що належний йому автомобіль не був об'єктом оподаткування у 2016 році, оскільки об'єм його двигуна менший від встановленої для об'єкта оподаткування.

А тому, позивач вважає, що вказаний вище транспортний засіб, що належить йому на праві власності не є об'єктом оподаткування транспортним податком, а отже винесене податкове повідомлення-рішення за №186461-2016/1 від 08.10.2018 підлягає скасуванню.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.11.2018 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Від відповідача на адресу суду 20.11.2018 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що вказаний транспортний засіб, що належить позивачу на праві власності, у 2016 році є об'єктом та базою оподаткування за змістом ст. 267 Податкового кодексу України, а тому контролюючий орган самостійно визначив суму грошових зобов'язань за платежем транспортний податок з фізичних осіб, оскільки згідно з податковим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з такого податку є контролюючі органи. Враховуючи наведене, відповідач просить відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити з викладених у позовній заяві підстав.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав і заперечив проти його задоволення, наголошуючи при цьому на правомірності оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення, що прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що ОСОБА_3 27.06.2014 придбала транспортний засіб марки VOLKSWAGEN, моделі TOUAREG, об'єм двигуна 2967 куб.см., шасі НОМЕР_4, пальне дизель, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

Вартість автомобіля з ПДВ становила 748840,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією видаткової накладної № Н00000175 від 27.06.2014.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Серії НОМЕР_3, ОСОБА_3 є власником автомобіля марки VOLKSWAGEN, моделі TOUAREG, об'єм двигуна 2967 куб.см., реєстраційний номер НОМЕР_1, 2014 року випуску, дата реєстрації 27.06.2014.

18.10.2018 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 186461-2016/1, яким визначено позивачу суму грошового зобов'язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» за 2016 рік у розмірі 4166,66 грн.

Позивач не погодившись із прийнятим рішенням відповідача звернувся в суд з цим позовом про його скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України №71-VIII від 28 грудня 2014 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким шляхом викладення в новій редакції статті 267 Податкового кодексу України (далі - ПК України) було введено новий податок - транспортний податок.

Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Згідно підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України у редакції, що діяла у період з 01 січня по 31 грудня 2016 року, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

У відповідності до статті 10 ПК України транспортний податок належить до місцевих податків.

Положеннями підпунктів 12.3.2, 12.3.4. пункту 12.3 статті 12 ПК України передбачено, що при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Зміни до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України, які діяли у період з 01 січня по 31 грудня 2016 року, були внесені Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" від 24 грудня 2015 року №909-VIII.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" від 24 грудня 2015 року №909-VIII в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України та Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Отже, Законом України №909-VIII не встановлювався новий транспортний податок, а також не змінювалась його ставка, з 01 січня 2016 платниками транспортного податку є власники легкових автомобілів не старше п'яти років, середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати.

Станом на 01 січня 2016 року мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 1378 грн. (стаття 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік"), а тому 750 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2016 року складали 1033500 грн.

Згідно до п.267.4. ст.267 ПК України, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Окрім того, як вбачається із наявного в матеріалах справи Рішення четвертої сесії Хмельницької міської ради від 27.01.2016 року ставка транспортного податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, проте оскаржуване податкове повідомлення - рішення відповідачем винесено на суму 4166,66 грн., що в свою чергу не відповідає ставці встановленій центральним органом виконавчої влади на 2016 рік.

Судом в судовому засіданні встановлено, що податковий орган виносив спірне рішення у 2018 році, при цьому виставив податкове зобов'язання за 2016 рік, керуючись нормативною базою чинною станом на момент виникнення податкового зобов'язання - 01.01.2016.

Як зазначалося вище, станом на 01.01.2016, об'єктом оподаткування були легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Згідно електронного калькулятора розміщеного на вищезазначеному офіційному сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України середньоринкова вартість транспортного засобу марки Volkswagen, модель TOUAREG 3,0, внутрішнього згорання, дизель, 2014 рік випуску, тобто зазначеного згідно ідентичних параметрів автомобіля, який належав позивачу і є об'єктом оподаткування, становить 643273,26 грн., що не перевищує 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2016 року.

З матеріалів справи також вбачається, що вартість нового автомобіля марки Volkswagen, модель TOUAREG 3,0, внутрішнього згорання, дизель, 2014 рік випуску, становила 748840,00 грн., доказів того, що вартість автомобіля позивача перевищує 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2016 року відповідачем не надано, так як і не надано доказів отримання відповідачем будь-якої інформації чи розрахунку щодо вартості автомобіля позивача тощо.

Представник відповідача не зміг надати суду належних доказів та пояснень на обґрунтування нарахованої позивачу суми транспортного податку за 2016 рік в розмірі 4166,66 грн., визначену у оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні.

Таким чином, при визначенні податкового зобов'язання податковий орган не використав інформацію про автомобілі, яка розміщена на сайті Мінекономрозвитку, що вказує на безпідставність та протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 29 березня 2018 року по справі № 820/3032/17 та від 07 червня 2018 року по справі № 803/104/17.

Відповідно до п.п.267.6.1, 267.6.2, п.267.6 ст.267 ПК України, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

При цьому, суд звертає увагу відповідача, що податкове повідомлення - рішення № 186461-2016/1 від 08.10.2018 винесене в 2018 році, яким визначено податкове зобов'язання позивачу за період 2016 року, винесено з порушенням пп.267.6.2, п.267.6 ст.267 ПК України, оскільки таке податкове повідомлення-рішення повинно бути винесено та направлено до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). При цьому базовий податковий (звітний) період відповідно до пп.267.5.1. п.267.5. ст.267 ПК України, дорівнює календарному року.

Суд також звертає увагу відповідача на ст.58 Конституції України, в якій зазначено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

А тому, податковий орган, як суб'єкт владних повноважень керуючись пп.261.6.2, п.261.6 ст.261, пп.267.5.1. п.267.5. ст.267 ПК України та з врахуванням ст.58 Конституції України, у разі, якщо вказаний транспортний засіб, що належав позивачу був об'єктом оподаткування у 2016 році, повинен був винести та надіслати спірне податкове повідомлення-рішення, ще до 01 липня 2016 року.

Відповідно до вимог ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого положеннями частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, не доведено правомірності нарахування позивачу суми грошового зобов'язання по транспортному податку та прийняття оскаржуваного рішення.

Доводи наведені у відзиві на позовну заяву не спростовують встановлених фактів в судовому засіданні під час розгляду справи, та зводяться лише до цитування відповідних норм ПК України, що регулюють порядок справляння транспортного податку.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши досліджені під час судового розгляду справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_3 підлягає до задоволення шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області № 186461-2016/1 від 08.10.2018.

У зв'язку із задоволенням позовних вимог ОСОБА_3, з врахуванням положень ст. 139 КАС України, суд приходить до висновку, що на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 704,80 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області № 186461-2016/1 від 08.10.2018.

Стягнути на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі сплаченого судового збору в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп., за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області (ідентифікаційний код - 39492190).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 17 грудня 2018 року

Позивач:ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 29000 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2) Відповідач:Головне управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39492190)

Головуючий суддя /підпис/ І.І. Тарновецький "Згідно з оригіналом" Суддя І.І. Тарновецький