Рішення № 78660577, 18.12.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

18.12.2018 р. справа №520/10154/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку ст. 263 КАС України справу за позовом

ОСОБА_1 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова прозобов'язання Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова відновити виплату ОСОБА_1 призначеної за віком пенсії, з урахуванням заборгованості, що виникла з 01.07.2018 року по 30.09.2018 року у розмірі 18053,58 грн., шляхом перерахування коштів на особистий рахунок, відкритий в Публічному акціонерному банку "Державний ощадний банк", -

встановив:

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що громадянин має право на одержання виплат за раніше призначеною пенсією, але внаслідок вчинення райУПФУ протиправного діяння коштів за пенсією з 01.07.2018 р. по 30.09. 2018 р. не одержує.

Відповідач, Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова, з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що рішення про припинення виплат за пенсією обумовлено об'єктивними чинниками, а саме: відсутністю необхідних доказів постійного проживання пенсіонера на території України, де безперешкодно функціонують органи державної влади України.

Суд, вивчивши доводи позову і відзиву на позов, повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом установлено, що позивач є громадянином України, має правовий статус внутрішньо переміщеної особи, як пенсіонер знаходиться на обліку в установі відповідача, з 01.07.2018р. по 30.09.2018р. припинив одержувати кошти за пенсією.

При цьому, даних про припинення нарахувань за пенсією або скасування рішення про призначення пенсії (чи втрати юридичної дії цього рішення у будь-який інший спосіб) матеріали справи не містять.

Перевіряючи відповідність закону оскаржених діянь владного суб'єкта, суд зазначає, що правовідносини з приводу соціального захисту громадян шляхом пенсійного забезпечення унормовані, насамперед, приписами ст.46 Конституції України, ст.25 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Так, випадки, коли відбувається припинення виплат за пенсією, викладені у ч. 1 ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", де передбачено, що підставою для припинення виплат є рішення суду або рішення тероргану ПФУ, а приводом для прийняття такого рішення: призначення пенсії за недостовірними документами; подія смерті особи; подія неотримання пенсії протягом 6 місяців підряд; інші випадки згідно з законом.

Водночас із цим, суд зауважує, що іншого закону з приводу визначення таких приводів не існує.

Правовий висновок відносно застосування ст.49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" міститься у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 р. по справі №805/402/18 (провадження Пз/9901/20/18) і полягає у тому, що за відсутності визначених законом підстав виплати за пенсією не можуть бути припинені.

У ході розгляду спору судом достеменно встановлено, що у спірних правовідносинах відсутні і приводи, і підстави для припинення виплати пенсії, визначені ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Вирішуючи спір, суд наголошує, що норми підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанов КМУ, на які посилається відповідач, не можуть змінювати приписів закону України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб'єкт не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України України в частині своєчасного та повного проведення платежів за призначеною пенсією.

Продовжуючи розгляд справи суд зазначає, що позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати без зазначення конкретної суми.

Так, правовідносини щодо розподілу судових витрат унормовані приписами ст.ст.139, 143 КАС України та Закону України «Про судовий збір».

Згідно з ч.1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, повязаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).

За приписами п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, повязану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).

У відповідності до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підтвердження витрат сплати правової допомоги позивачем надано до матеріалів справи: копію договору про надання професійної правничої допомоги від 29.09.2018р. із адвокатським об'єднанням "Соловйова, Ярова та партнери", додаток до договору від 29.09.2018 р., розрахунок суми винагороди адвоката відповідно до договору від 29.09.2018р., копію квитанції №18265412 від 06.11.2018р.

Разом з тим, досліджуючи розрахунок суми винагороди адвоката відповідно до договору про надання професійної правничої допомоги від 29.09.2018р., суд зазначає, що до складу витрат адвокатом Яровою Л.І. включено: 0,5 год. попереднього опрацювання матеріалів, 1год. опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні правовідносини, 1 год. опрацювання постанов пленумів, роз'яснень, листів судів вищих судових інстанцій і правових висновків Верховного Суду, 1 год. аналізу судової практики з аналогічної категорії спорів, 3 год. підготовки позовної заяви, 0,5 год. підготовки копій заяв по суті згідно з кількості сторін та учасників у справі, копій доказів у справі, направлення їх заздалегідь рекомендованою поштою з повідомленням про врученням учасникам справи та 1 год. участі у судовому засіданні. Таким чином, за 7 год. "орієнтовно", як зазначено адвокатом Яровою Л.І., визначено 4.933,60грн. та 1200грн. за одну годину участі у судовому засіданні.

Однак, суд зазначає, що по-перше, відповідно до ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2018р. провадження у справі відкрито за правилами ст.263 КАС України, без призначення судового засідання, по-друге, позивачем надано до матеріалів справи докази оплати за послуги правничої допомоги у сумі 3.000,00 грн., натомість як згідно розрахунку суми винагороди адвоката витрати склали - 6.133,60грн., тобто позивачем не доведений факт сплати витрат на правничу допомогу на суму 6.133,60 грн., а лише на суму 3.000,00 грн. без конкретизацієї цієї суми.

Відтак у суду відсутня змога встановити дійсний розрахунок понесених позивачем витрат.

Таким чином, суд дійшов висновку про стягнення з на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова витрати зі сплати судового збору у розмірі 704,80 грн.

Підстав для застосування до спірних правовідносин положень ст. 382 КАС України судом не виявлено.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - задовольнити частково.

Зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова поновити з 01.07.2018р. по 30.09.2018р. нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1, місцезнаходження - АДРЕСА_1; дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1.) і допустити негайне виконання у межах платежу за один місяць.

У решті вимог позов - залишити без задоволення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1, місцезнаходження - АДРЕСА_1; дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1.) за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (м.Харків, м-н Свободи, 5, 4під., код ЄДРПОУ 41248278) витрати зі сплати судового збору у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.)

Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Роз'яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Суддя (підпис) Старосєльцева О.В.

Згідно з оригіналом.

Суддя Старосєльцева О.В.