Ухвала суду № 78660573, 19.12.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

19.12.2018 р. №2040/7805/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сагайдака В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Завідувача сектору-державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень сектору державної реєстрації Печенізької районної державної адміністрації Зоткіна Сергія Володимировича (АДРЕСА_2) про визнання протиправними дій та скасування запису,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд:

визнати протиправними дії завідувача сектору-державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень сектору державної реєстрації Печенізької районної державної адміністрації Зоткіна С.В. щодо:

- вчинення 05 травня 2017 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису №20274041 про реєстрацію за заявником ОСОБА_3 права власності на нерухоме майно (житловий будинок) за адресою: АДРЕСА_3, індексний номер рішення 35064291,

- вчинення 05 травня 2017 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про скасування права власності ОСОБА_3 на вказане нерухоме майно, індексний номер рішення 35065439;

скасувати вчинені 05 травня 2017 завідувачем сектором-державним реєстратором речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень сектору державної реєстрації Печенізької районної державної адміністрації Зоткіним С.В. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №20274041 про реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на нерухоме майно (житловий будинок) за адресою: АДРЕСА_3, індексний номер рішення 35064291, та запис про скасування права власності ОСОБА_3 на вказане нерухоме майно, індексний номер рішення 35065439.

Представники сторін у судове засідання не прибули, повідомлені своєчасно та належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи.

Суд керуючись п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У п. 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза "судом встановленим законом" поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Занд проти Австрії" зазначив, що поняття "суд, встановлений законом" у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 6 КАС України в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Пунктом 1 ч.1 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Термін "суб'єкт владних повноважень", відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Разом з тим участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак не кожен спір за участю суб'єкта владних повноважень є публічно-правовим.

Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язковість суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу, зокрема, цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом", у розумінні ч.1 ст. 6 Конвенції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що 03.05.2017 р. позивачем придбано житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Бабаї, вул. Виноградна, буд. 33.

При цьому, як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 05.05.2018 р. державним реєстратором речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень сектору державної реєстрації Печенізької районної державної адміністрації Зоткіним С.В. здійснені щодо вказаного вище житлового будинку реєстраційні дії, а саме:

о 13:29:05 вчинено запис №20274041 про право власності на житловий будинок за заявником ОСОБА_3, підстава виникнення права власності дублікат свідоцтва про право власності, серія та номер: НОМЕР_2, виданий 30.06.2010 Виконкомом Бабаївської селищної ради, підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер рішення 35064291,

о 14:14:25 вчинено запис про скасування права власності, індексний номер рішення 35065439.

Таким чином, у результаті та на підставі оскаржуваних записів, у третьої особи -ОСОБА_3 виникло право на житловий будинок, що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Бабаї, вул. Виноградна, буд. 33, що свідчить про те, що характер спірних правовідносин приватноправовий, а не публічно-правовий.

За правилами ч.1 ст.19 Цивільного процесуального Кодексу суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).

Відтак справа має вирішуватися судами за правилами ЦПК України.

Аналогічна правова позиція, щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах, висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 826/366/16 (провадження № 11-96апп18), від 04.04.2018 у справі №817/1048/16 від 14.03.2018 у справі №396/2550/17.

Згідно п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.239 КАС України суд роз'яснює позивачеві, що розгляд заявлених позовних вимог належить до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

Частиною 2 ст.239 КАС України встановлено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Керуючись ст.ст.1, 2, 4, 5, 19, 20, 238, 241, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛ И В:

Провадження справі за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Завідувача сектору-державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень сектору державної реєстрації Печенізької районної державної адміністрації Зоткіна Сергія Володимировича (АДРЕСА_2) про визнання протиправними дій та скасування запису - закрити.

Повернути ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) з Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у Основ'янському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, рахунок 31217206784011, код класифікації доходів бюджету 22030101) сплачену суму судового збору в розмірі 1409.60 грн. (одна тисяча чотириста дев'ять гривень 60 копійок).

Роз'яснити позивачу, що розгляд заявлених позовних вимог належить до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 19 грудня 2018 року.

Суддя В.В. Сагайдак