Рішення № 78660514, 19.12.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2018 р. № 520/10667/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про стягнення заборгованості та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути із Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області заборгованість із пенсії за період із 01.03.2016 по 31.10.2018 в розмірі 194729,63 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані дії відповідача є протиправними та такими, що суперечать нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, та була отримана ним 04.12.2018, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

17.12.2018 Ізюмським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Харківської області до канцелярії суду поштою надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що дії відповідача є правомірними, та відповідають вимогам чинного законодавства. В задоволенні адміністративного позову просить відмовити.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач з 1985 року є пенсіонером за віком та отримує щомісячні пенсійні виплати.

Позивач зареєстрований в Перевальському районі Луганській області в с. Байрачки. вул. Октябрська. 14. кв. 2, де і отримував пенсію.

У зв'язку із тим, що м. Перевальськ Луганської області відноситься до територій на яких державні органи не здійснюють своїх повноважень, в 2016 році, він вимушений був виїхати до с. Григорівка Барвінковського району, де у управлінні соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації отирмав довідку про взяття на облік як внутрішньо переміщену особу із місцем фактичного проживання в АДРЕСА_2.

Пенсійне забезпечення осіб, які мешкають в м. Барвінкове здійснює Ізюмське об'єднане управління Пенсійного Фонду (Барвінківський відділ).

З 01 березня 2016 року відповідачем була припинена виплата пенсії ОСОБА_1.

Постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 02.11.2017 по справі №623/2630/17 були повністю задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до Ізюмського міськрайонного управління ПФ України Харківської області. Визнано протиправними дії відповідача стосовно припинення виплати пенсії позивачу з 01.03.2016 та зобов'язано відповідача поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2016 року.

Дане рішення було залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017.

На виконання вищезазначених рішень Ізюмським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Харківської області була нарахована заборгованість в сумі 194729,63 грн. за період з 01.03.2016 по 31.10.2018, але на даний час не випалчена у зв'язку з відсутністю фінансування.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтвердженим таким рішенням суду. Відповідно до ч. 6 цієї статті за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача за порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Суд зазначає, що позивачем подано позов до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій протиправними, зобов'язання виконати рішення суду в загальному порядку про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, а не в порядку, передбаченому ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, що вбачається з позовної заяви.

Набрання постановою суду законної сили породжує такі правові наслідки: вирішується спір між сторонами, постанова суду стає загальнообов'язковою, є незмінною та остаточною та може бути виконана примусово.

Суб'єкт владних повноважень не може бути зобов'язаний виконувати судове рішення шляхом ухвалення судом іншого рішення, оскільки примусове виконання постанови суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», в межах виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.

При розгляді позовної вимоги позивача щодо виконання окремого судового рішення в іншій справі суд не має права зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки порушуються процесуальні норми Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема те, що виконавче провадження становить завершальну стадію судового провадження.

Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 84122, РНОКПП НОМЕР_1) до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (просп. Незалежності, буд. 2, м. Ізюм, Харківська область, 64300, ЄДРПОУ 40387920) про стягнення заборгованості та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов