Рішення № 78660469, 18.12.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2435/18

18 грудня 2018 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Подлісної І.М.

за участю:

секретаря судового засідання Павловського Ю.Б.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Матус Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 14 серпня 2018 року звернувся до Тернопільського об'єднаного Управління ПФУ Тернопільської області із заявою про перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання в зв'язку з зміною розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, долучивши при цьому довідку Апеляційного суду Тернопільської області № 5075/18 від 14 серпня 2018 року.

Листом від 21 вересня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання. Свою відмову відповідач мотивував тим, що розмір мого щомісячного довічного грошового утримання складає 80% і якщо виходячи з цього проводити перерахунок, то сума утримання є меншою, ніж та що призначена за рішенням суду, в зв'язку з чим проводити перерахунок недоцільно. З таким рішенням позивач не погодився, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав.

16 листопада 2018 року Тернопільським окружним адміністративним судом відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб та відповідачу встановлено 15-денний строк для подачі відзиву на адміністративний позов.

Представником відповідача 06.12.2018 подано через канцелярію суду відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволенні позову відмовити, а також клопотання про призначення справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Ухвалою суду від 10 грудня 2018 року призначено судове засідання на 18.12.2018 о 09:30 год за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, з мотивів викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, просив в задоволенні позову відмовити, з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши позивача та представника відповідача, з'ясувавши усі обставини справи та перевіривши їх доказами приходить до переконання, що адміністративний позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Вищої Ради правосуддя № 164/615-17 від 31 січня 2017 р. у зв'язку з поданням заяви про відставку та відповідно до пункту 9 частини 5, статті 126 Конституції України ОСОБА_1 було звільнено з посади судді Апеляційного суду Тернопільської області і наказом голови цього суду від 15 лютого 2017 р. відраховано зі штату суду.

На час звільнення стаж на посаді судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, становив 39 років 10 місяців, з яких 17 років 6 місяців на посаді судді, що випливає із вказаного рішення Вищої Ради Правосуддя, тобто позивач мав право на таке утримання в розмірі 90% від суддівської винагороди.

Не дивлячись на це, об'єднаним управлінням ПФУ безпідставно було призначено щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80% суддівської винагороди, що ОСОБА_1 було оскаржено в суді.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 22 вересня 2017 року дії Тернопільського об'єднаного управління ПФУ при проведенні розрахунку щомісячного довічного грошового утримання визнано неправомірними і їх зобов'язано здійснити перерахунок утримання з 16 лютого 2017 року в розмірі 90% грошового утримання судді, зарахувавши до стажу роботи, що дає судді право на відставку половину строку навчання за денною формою у вищому навчальному закладі, календарний період проходження строкової військової служби, роботу на прокурорських посадах. Тобто, судом було доведено, що стаж позивача на посаді судді, який дає право на відставку становить 39 років 10 місяців і ОСОБА_1 має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90% від суддівської винагороди.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року вказана постанова Тернопільського міськрайонного суду залишена без змін.

Судом встановлено, що вказане судове рішення виконано, тобто з 16 лютого 2017 року позивач отримує щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90% суддівської винагороди.

Згідно довідки Апеляційного суду Тернопільської області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 5075/18 від 14 серпня 2018 року суддівська винагорода складає 34887,60 грн., у тому числі: посадовий оклад- 19382,00 та доплата за вислугу років - 15505,60 грн.

14 серпня 2018 року позивач звернувся до Тернопільського об'єднаного Управління ПФУ Тернопільської області із заявою про перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання в зв'язку з зміною розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, долучивши при цьому довідку Апеляційного суду Тернопільської області № 5075/18 від 14 серпня 2018 року.

Листом, за підписом голови комісії з припинення ОСОБА_4 № 14562/04 від 21 вересня 2018 року позивача було повідомлено про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання. Свою відмову відповідач мотивував тим, що розмір щомісячного довічного грошового утримання складає 80% і якщо виходячи з цього проводити перерахунок, то сума утримання є меншою, ніж та що призначена за рішенням суду, в зв'язку з чим проводити перерахунок недоцільно.

Відповідач призначив ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80% тому, що не зарахував до стажу роботи, що дає право на відставку половину строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі, календарний період проходження строкової військової служби та роботу на прокурорських посадах 22 роки 4 місяці, що було незаконним. Адже відповідно до абзацу 4 пункту 34 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в редакції чинній на день звільнення, судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Рішеннями Тернопільського міськрайонного та Львівського апеляційного адміністративного суду зобов'язано Тернопільське об'єднане управління не тільки здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90% грошового утримання судді, але й зарахувати до стажу роботи, що дає судді право на відставку вказані періоди роботи, що в загальному становить 39 років 10 місяців стажу, що дає йому право на відставку.

Із змісту листа, яким було відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, випливає, що рішення суду в частині зарахування до стажу роботи, що дає право на відставку половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі, календарний період проходження строкової військової служби та роботу на прокурорських посадах не виконано.

Вказані обставини щодо стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку доведені рішеннями судів першої і апеляційної інстанції, які вступили в законну силу.

Щодо перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання - відмовлено листом, яким не заперечується зміна /збільшення/ складових суддівської винагороди з 01 січня 2018 року судді, який працює на відповідній посаді, та має право на такий перерахунок.

Отже, Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області - відповідач при вирішенні даного питання діючи протиправно, та всупереч положенням статті 6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України порушив права позивача.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи, або особа, стосовно якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 126 Конституції України, незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і Законами України. Матеріальне забезпечення суддів, в тому числі суддів у відставці, та гарантії їх соціального захисту є одним із складових елементів принципу незалежності суддів.

У рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 № 3-рп/2013 зазначено, що конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку із досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання).

Викладене відповідає положенням Європейської хартії про закон "Про статус суддів", яка проголошує, що рівень виплат, який має отримувати суддя у відставці має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 130 Конституції України - розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій. Відтак, відмова відповідача у проведенні позивачу належного перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з посиланням на постанову Верховного Суду України від 05.11.2013 р. (у справі №21-293а13), що стосується Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України №8 від 19.12.2011 р. "Про судову практику вирішення адміністративними судами спорів, що виникають із застосуванням статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є необґрунтована, і не може застосовуватись в даному випадку.

Відповідно до ч.4 статті 142 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

21 липня 2018 року в газеті "Голос України" №133 опубліковано Закон України від 15 травня 2018 року "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і ( або ) суміжних прав".

Зазначеним законом внесено зміни до Закону України №1774 - VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", зокрема в абзаці другому пункту 3 розділу II слово та цифри " 1600 гривень" змінено словами та цифрами "прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017".

Відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2017 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2017 року становив 1 600,00 грн. Законом України "Про державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2018 року встановлено в розмірі 1 762,00 грн.

З огляду на зазначене, з 01 січня 2018 року посадовий оклад діючого судді встановлюється, виходячи із суми 1 762,00 грн. Таким чином, законодавцем було визначено, що з 01.01.2018 року при обчисленні суддівської винагороди враховується прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 1 762,00 грн.

Враховуючи вищевикладені зміни в законодавстві, листом Державної судової адміністрації України від 24.07.2018р. №11-13636/18 головам апеляційних, апеляційних спеціалізованих, місцевих спеціалізованих суддів та начальникам територіальних управлінь Державних судової адміністрації України дано доручення, внести зміни до штатних розписів установ та перерахунку суддівської винагороди з 01 січня 2018 року, а також підготовити довідки про суддівську винагороду з 01 січня 2018 року для обчислення щомісячного довічного утримання суддям у відставці.

Верховний Суд України в постанові від 24.03.2015р. ( у справі №21-584а 14) висловив правову позицію про те, що оскільки розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці законодавством визначено у відсотковому відношенні до грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, то в разі зміни (у напрямі збільшення) вказаної винагороди, у судді, який вийшов у відставку з'являється право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, в той час, як пенсійного органу - обов'язок здійснити відповідний перерахунок.

Крім цього, у рішенні Верховного Суду від 12 липня 2018 року (у справі №9901/602/18) зазначено, що згідно з абзацом 4 пунктом 34 розділу XII "Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016р. №1402 -VIII за суддями призначеними чи обраними на посаду до набрання чинності цим законом, зберігається визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Однак, у відповідності до вищевказаних норм закону, відповідачем не було проведено позивачу перерахунку щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці з 01.01.2018р. в розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Внаслідок нездійснення перерахунку довічного грошового утримання в розмірі 90 відсотків з 01.01.2018р. право позивача на отримання щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці, при зміні розміру заробітної плати працюючого судді, порушено відповідачем, а тому підлягає захисту шляхом повного задоволення заявлених ним позовних вимог.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (46001, м. Тернопіль, вул. Руська 17, КОД ЄДРПОУ 40377598) надалі, при зміні складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, проводити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, КОД НОМЕР_1) перерахунок щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90% від зміненої суддівської винагороди, без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум, то суд відмовляє в її задоволенні з наступних підстав

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно - правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Заявлена позивачем вимога стосується захисту його прав у випадку їх порушення з боку відповідача, які можуть виникнути в майбутньому, а відтак дані вимоги суперечать завданням адміністративного судочинства щодо захисту порушених прав.

При цьому у випадку, якщо відповідач надалі порушить права позивача це не позбавляє ОСОБА_1 звернутись до суду з адміністративним позовом про їх захист, а тому в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача надалі вчиняти дії слід відмовити.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково. Визнати дії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (46001, м. Тернопіль, вул. Руська 17, КОД ЄДРПОУ 40377598) якими ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 46024, і.код НОМЕР_1) відмовлено в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання в зв'язку із зміною складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, в розмірі 90% від цієї винагороди - протиправними.

Зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (46001, м. Тернопіль, вул. Руська 17, КОД ЄДРПОУ 40377598) провести ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 46024, і.код НОМЕР_1) перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно Закону України "Про судоустрій та статус суддів" з 01.01.2018 р. в розмірі 90 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, яка складає 34 887 грн., відповідно до довідки Апеляційного суду Тернопільської області №5075/18 від 14 серпня 2018 р. без обмежень граничного розміру з врахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 46024, і.код НОМЕР_1) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (46001, м. Тернопіль, вул. Руська 17, КОД ЄДРПОУ 40377598).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18 грудня 2018 року.

Головуючий суддя Подлісна І.М.