Ухвала суду № 78660461, 19.12.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2018 р. № 520/11008/18

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Чудних С.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського національного університету внутрішніх справ про визнання наказу незаконним, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати наказ Харківського Національного університету внутрішніх справ 389 о/с від 05.10.2018 незаконним;

- стягнути з Харківського національного університету внутрішніх справ на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу;

- стягнути з Харківського національного університету внутрішніх справ грошову компенсацію моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн.

Ухвалою судді від 10.12.2018 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважних причин його пропуску або вказати інші підстави для поновлення строку, письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху вручена представнику позивача 11.12.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

14 грудня 2018 року ОСОБА_1 подав до суду заяву письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також подав заяву про поновлення строку звернення до суду із вказаним позовом.

У заяві про поновлення строку ОСОБА_1 зазначив, що ним порушено строк звернення з поважних причин, оскільки відповідно до пункту 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, ним було вжито заходи щодо досудового регулювання даного трудового спору. Крім того, позивач зазначив, що трудову книгу йому видано 29.11.2018, у зв'язку із чим просив суд надати йому можливість, передбачену статтею 233 КЗпП України, звернутися з позовною заявою з дня видачі трудової книги.

Розглянувши подану заяву та матеріали адміністративного позову, суд зазначає наступне.

Правовідносини з приводу строків звернення до адміністративного суду унормовані, зокрема, статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Таким чином, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними

Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Тобто, чинне законодавство, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

При цьому, суд зазначає, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для особи на вчинення певних дій (у даному випадку - на подання позову до суду). Оскільки дане поняття за своєю суттю є оціночним, суд у кожному конкретному випадку має надати правову оцінку відповідним обставинам та, як наслідок, визначити, чи можуть такі обставини бути визнані поважними.

Суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Таким чином, для вирішення питання про наявність або відсутність пропуску строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.

Як вбачається із адміністративного позову, ОСОБА_1 просить суд визнати незаконним наказ Харківського Національного університету внутрішніх справ 389 о/с від 05.10.2018.

Разом із тим, у позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що 10.10.2018 його було ознайомлено із оскаржуваним наказом від 05.10.2018, що також підтверджується і матеріалами справи, проте до суду позивач звернувся лише 04.12.2018, тобто поза межами строку, визначеного статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

В обґрунтування пропуску звернення до суду позивач зазначив, що він вживав заходи досудового регулювання трудового спору, а саме 11.10.2018 направив лист до Голови Національної поліції України Князеву С.М. з проханням надати роз'яснення та скасувати незаконний наказ ректора Харківського Національного університету внутрішніх справ. 23.10.2018 він звернувся до Департаменту праці проте, відповіді так і не отримав.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Системний аналіз змісту вищенаведеної норми права свідчить про те, що досудовий порядок вирішення спору повинен бути передбачений законом.

Стаття 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII передбачає, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення протягом місяця з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку. Про результати розгляду рапорту уповноважений керівник письмово інформує поліцейського, який подав скаргу.

Поряд із тим, суд зазначає, що позивач не надав доказів звернення із рапортом, в якому він оскаржує наказ про звільнення до прямого керівника.

Посилання позивача на лист від 11.10.2018 до Голови Національної поліції України Князеву С.М. є необґрунтованим, оскільки у вказаному листі позивач зазначив лише про те, що його не ознайомлено із підставами звільнення та те, що він не має змоги прибути у Національну поліцію України.

Посилання на лист від 23.10.2018 до Департаменту праці є також необґрунтованими, оскільки голова Департаменту праці не є прямим керівником ОСОБА_1

Таким чином, є необґрунтованими посилання позивача на факт досудового врегулювання позивачем трудового спору, як на підставу поважності причини пропуску строку звернення до суду.

Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, суд враховує, що особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Водночас, суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Вказана правова позиція також узгоджується з правовою позицією Верховного суду, яка викладена в постанові від 11.04.2018 року по справі № 826/13046/16.

Проаналізувавши заяву позивача про поновлення строку звернення до суду із даним позовом, суд приходить до висновку, що причини пропуску строку звернення до суду є необґрунтованими, а тому заява не підлягає задоволенню.

Таким чином, позивач не усунув недоліки позовної заяви, у зв'язку з чим, позовна заява не відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовна заява підлягає поверненню.

Керуючись статтями 122, 169, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Харківського національного університету внутрішніх справ про визнання наказу незаконним, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди - повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О.Чудних