Ухвала суду № 78660269, 18.12.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

18 грудня 2018 рокум. ПолтаваСправа № 440/4201/18

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Єресько Л.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр Плюс С" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

26 листопада 2018 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр Плюс С" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головне управління ДФС у Полтавській області , де просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДФС у Полтавській області, яка діє у складі ГУ ДФС у Полтавській області та приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, від 04.05.2018 № 679662/41720073, № 679664/41720073; від 05.05.2017 № 683555/41720073;

- зобов'язати ГУ ДФС у Полтавській області зареєструвати податкові накладні, подані ТОВ "Інтер'єр Плюс С", від 07.12.2017 № 207, від 12.12.2017 № 355, № 396 від 13.12.2017 в ЄРПН, днем подання таких податкових накладних.

За змістом позовної заяви, не погодившись із оскаржуваними рішеннями, ТОВ "Інтер'єр Плюс С" 11.05.2018 в адміністративному порядку подано скарги до ДФС України на рішення Комісії ГУ ДФС у Полтавській області від 04.05.2018 № 679662/41720073, № 679664/41720073; від 05.05.2017 № 683555/41720073.

За результатами адміністративного оскарження згідно із рішеннями Комісії з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України від 21.05.2018 №№ 5696/41720073/2, 5697/41720073/2, 5802/41720073/2 зазначені скарги залишено без задоволення, а оскаржувані рішення ДФС без змін.

Отже, ТОВ "Інтер'єр Плюс С" скористалося досудовим порядком вирішення спору.

При цьому ТОВ "Інтер'єр Плюс С" звертається до суду лише 26.11.2018, тобто понад встановлений тримісячний строк без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, що відповідно потребує обґрунтування дотримання строків звернення до суду, який визначено абз. 1 ч. 4 ст. 122 КАС України з дотриманням вимог ст. 123 КАС України.

Так, згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України. Для усунення недоліків встановлено строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки необхідно було усунути шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду письмове обґрунтування дотримання строків звернення до суду із даним позовом і доказів цього з урахуванням вимог ст. 123 та ст. 161 КАС України або заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих підстав для цього строку.

13.12.2018 ТОВ "Інтер'єр Плюс С" через канцелярію суду подано обгрунтування дотримання строків звернення до суду, де позивач зазначає, що не вважає строк звернення до суду пропущеним, оскільки строки звернення до суду щодо оскарження рішень, прийнятих контролюючим органом, визначені Податковим кодексом України та становить - 1095 днів. На думку позивача, пункт 56.19 ПК України, яким визначено, що у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті, не може використовуватись при обчисленні строків звернення платника податків до суду, оскільки його застосування суперечить пункту 56.21 ПК України, яка вимагає прийняття рішення на користь платника податків.

Вирішуючи питання дотримання позивачем строку звернення до суду, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 122 КАС України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша), якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (частина четверта).

Отже, станом на час виникнення спірних відносин та на момент звернення позивача до суду КАС України передбачено, що строки звернення до суду можуть бути встановлені іншими законами України та регламентовано строк звернення до суду в разі, коли позивач скористався процедурою досудового врегулювання спору, яка передбачена відповідним законом.

Законом, який передбачає спеціальні строки оскарження податкових повідомлень-рішень є ПК України, пунктом 56.18 статті 56 якого передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. За змістом статті 102 ПК України строк давності становить 1095 днів.

Водночас статтею 56 ПК України встановлено право досудового врегулювання спору в разі незгоди з рішенням контролюючого органу, в тому числі щодо визначення податкового зобов'язання платнику та регламентовано відповідну процедуру.

Крім того, суд зауважує, що статтею 102 ПК України встановлено строки та їх застосування під час визначення податкових зобов'язань та стягнення податкового боргу.

У поданій позовній заяві позивачем не оскаржуються податкові повідомлення - рішення про донарахування йому податкових зобов'язань, а предметом оскарження є рішення відповідача про відмову в реєстрації податкових накладних.

Тож за висновком суду, доводи позивача про суперечність пункту 56.18 статті 56 ПК України, яким передбачено право платника оскаржити рішення контролюючого органу в будь-який момент після отримання такого рішення протягом 1095 днів та пункту 56.19 статті 56 ПК України, яким передбачено місячний строк звернення до суду в разі коли платник скористався правом адміністративного оскарження рішення, є помилковими, позаяк наведеними нормами чітко врегульовано питання строку звернення до суду: пункт 56.18 - встановлює загальне правило щодо строку оскарження рішення; пункт 56.19 - передбачає спеціальний строк в разі адміністративного оскарження рішення та особливість обчислення такого строку.

При цьому, наведені норми не суперечать положенням статті 122 КАС України, якою також передбачено спеціальні строки звернення до суду в разі застосування досудового врегулювання спору.

Частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Відтак, строк звернення до адміністративного суду з даним позовом слід вирішувати з урахуванням положення ч.4 ст.122 КАС України.

Відповідна правова позиція наведена також і в постановах Верховного Суду від 18 червня 2018 року у справі №805/1146/17-а, від 14.08.2018 у справі № 1570/4126/12.

Як зазначено судом вище за результатами адміністративного оскарження згідно із рішеннями Комісії з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України від 21.05.2018 №№ 5696/41720073/2, 5697/41720073/2, 5802/41720073/2 зазначені скарги залишено без задоволення, а оскаржувані рішення ДФС без змін. При цьому, скарги позивача та рішення за наслідками їх розгляду направлялися електронним шляхом і позивач не заперечує, що він вищевказані рішення отримав своєчасно.

Водночас, позовна заява здана до поштового відділення згідно вібитку поштового штемпеля на конверті 22.11.2018, тобто з пропущенням як місячного строку, передбаченого пунктом 56.19 статті 56 ПК України, так і тримісячного строку, передбаченого частиною 4 статті 122 КАС України.

Встановлення строків звернення до суду законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України та іншими законами процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обовязків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, але лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.

При цьому поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Позивачем докази поважності причин, які б об'єктивно перешкоджали звернутися до суду з даним позовом у встановлений ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України строк, не надавалися, так само як і обґрунтованого пояснення з даного приводу.

Заява про поновлення строку звернення до суду позивачем не подавалася.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Доказів, які б підтверджували наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду матеріали справи не містять. Підстави для визнання причин пропуску звернення до суду поважними, відсутні.

Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Отже, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр Плюс С"до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення через пропущення строку звернення до суду слід повернути позивачу.

На підставі наведеного та керуючись ст. 123, п.п. 9 ч. 4 ст. 169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр Плюс С" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії повернути позивачеві.

Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити особі, яка її подала, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання шляхом подання апеляційної скарги відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017.

Суддя Л.О. Єресько