Ухвала суду № 78660208, 19.12.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6573/18

УХВАЛА

19 грудня 2018 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., розглянувши адміністративний позов громадянина Сирійської Арабської Республіки Туркмані ОСОБА_2 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення №317-18 від 23.08.2018 року,-

В С Т А Н О В И В:

До суду з адміністративним позовом звернувся громадянин Сирійської Арабської Республіки Туркмані ОСОБА_2 до Державної міграційної служби України (далі - ДМС України), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення ДМС України від 23.08.2018 року №317-18, яким йому - Туркмані ОСОБА_2 було відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

- зобов`язати ДМС України прийняти рішення про визнання його - Туркмані ОСОБА_2 біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Також позивач просить у порядку підготовки справи до розгляду витребувати у відповідача матеріали його - Туркмані ОСОБА_2 особової справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Статтею 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.2 ст. 12 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або захисту» від 08.07.2011 року (далі - Закону України № 3671-VI) рішення, що приймаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, щодо визнання іноземця або особи без громадянства біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а також рішення про втрату чи позбавлення статусу біженця або додаткового захисту, про скасування рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, можуть бути оскаржені в установленому законом порядку та в установлені цим Законом строки до суду.

Частинами 13,15 ст.10 Закону України № 3671-VI встановлено, що у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, прийняв рішення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, уповноважена посадова особа цього центрального органу виконавчої влади протягом семи робочих днів з дня його отримання надсилає або видає особі, стосовно якої прийнято зазначене рішення, письмове повідомлення з викладенням причин відмови і роз'ясненням порядку оскарження такого рішення.

У разі невикористання особою права на оскарження протягом п'яти робочих днів з дня її письмового повідомлення про прийняття рішення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, вилучає у такої особи довідку про звернення за захистом в Україні та повертає особі національний паспорт та інші документи (якщо такі є в особовій справі заявника), що перебувають на зберіганні.

Таким чином, Законом України № 3671-VI встановлений строк для оскарження рішення ДМСУ про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а саме п'ять робочих днів з дня письмового повідомлення особи про прийняття вказаного рішення.

Згідно з наданої до суду копії повідомлення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту від 13.09.2018 року №677 позивачу роз'яснено, що він має право оскаржити рішення звернувшись до суду в п'ятиденний термін (5) з дня отримання повідомлення, в установленому законом порядку.

Повідомлення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту від 13.09.2018 року №677 було отримано позивачем 07.12.2018 року, про що на копії повідомлення наявна відповідна відмітка. Отже, останнім днем для оскарження рішення було 14.12.2018 року. Проте позов поданий безпосередньо до суду позивачем 17.12.2018 року, тобто з пропущеним строком, встановленим законом для подання позову з вказаними вимогами.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позов позивачем поданий з порушенням встановлених строків звернення до суду, але ним не подана заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважності причин пропуску строку звернення до суду, у зв'язку з чим відповідно до ч.1 ст.123 КАС України позов підлягає залишенню без руху.

Крім того, позов поданий позивачем та ним підписаний. До позову не надано жодного документу, якій засвідчує особу позивача

Позов викладений на український мові відповідно до вимог ст.15 КАС України, якою визначено, що судочинство і діловодство в адміністративних справах провадиться державною мовою. Але при цьому позивач не зазначив про вільне володіння ним українською мовою, в іншому випадку необхідно зазначити яким чином та за допомогою якого перекладача він був ознайомлений зі змістом позову, тобто є усвідомленим про предмет та підстави позову, про що повинно бути відображено у самому позову, або зазначити про наявність представника з належними повноваженнями.

Статтею 15 КАС України також встановлено, що суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.

Суд вважає необхідним залишити позов без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви та роз'ясняє, що недоліки повинні бути усунути шляхом надання до суду належним чином оформленого позову відповідно до вимог ст.ст. 160, 161 КАС України, його копій та копій документів відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, надання відповідних доказів по справі.

Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Вимоги до адміністративного позову викладені у 160, 161 КАС, згідно яких, крім іншого, саме у позовній заяві повинні бути зазначені ім'я позивача та відповідача, третіх осіб, зміст позовних вимог ст.5 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, тобто повинні бути зазначені в позові треті особи та надані для них копії позову з додатками.

Саме належним чином оформлений позов, який вважається поданим у день первинного, направляється сторонам, тому не може бути уточненим, доповненим, тощо, оскільки саме за поданим належним чином оформленим позовом суд вирішує питання про відкриття провадження по справі за вимогами викладеними у позові.

За таких обставин адміністративний позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.

Відповідно до ч. 9 ст. 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали здано на пошту чи передано іншими відповідними засобами зв'язку.

У разі своєчасного виконання ухвали суду та усунення недоліків позовної заяви не шляхом здачі належним чином оформленого позову, документів до канцелярії суду, а шляхом відправки його до суду у встановлений строк засобами поштового зв'язку, для попередження повернення судом позовної заяви з підстав невиконання вимог ухвали суду щодо усунення недоліків у встановлений строк позивачу необхідно про надіслання матеріалів засобами поштового зв'язку повідомити суд на його електрону адресу, телефон, факс.

Згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

У разі неотримання судом позову та матеріалів на виконання даної ухвали суду з урахуванням встановлених нормативів та відсутності повідомлень про її виконання іншими засобами зв'язку, суд вирішить питання про повернення позову у вказані строки.

Керуючись ст. ст. 77, 79,94, 160, 161, 169, 248 КАС України, суддя -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов громадянина Сирійської Арабської Республіки Туркмані ОСОБА_2 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення №317-18 від 23.08.2018 року - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність в десятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Катаєва Е.В.