Рішення № 78660080, 19.12.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1340/5139/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Гулкевич І.З., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом концерну «Техвоєнсервіс» до Личаківського відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправним дій та скасування постанови,-

встановив:

Позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

-визнати протиправними дії головного державного виконавця Личаківського відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області Турко Н.О. щодо винесення постанови від 16.10.2018 р про арешт коштів боржника в рамках виконавчого провадження ЗВП №54809471;

- скасувати постанову головного державного виконавця Личаківського відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області Турко Н.О. ЗВП №54809471 від 16.10.2018 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії ДВС по накладенню арешту на рахунок концерну «Техвоєнсервіс» є неправомірними, оскільки з розрахункового рахунку концерну «Техвоєнсервіс» відкритому в ПАТ «АБ «Радабанк» №26009300004176 здійснюється виплата заробітної плати працівникам підприємства, накладений арешт не дозволяє здійснювати підприємством вчасну виплату заробітної плати працівникам, чим порушуються конституційні гарантії людей на отримання заробітної плати. Вказує, що при накладенні арешту на рахунки боржника державний виконавець не з'ясував, які рахунки концерну «Техвоєнсервіс» є спеціальними, які використовуються для виплати заробітної плати, які мають спеціальний режим використання, чим порушив вимоги п.7 ч.2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження». Зазначає, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсягу.

Відповідач подав заперечення на адміністративний позов. В обгрунтування заперечень зазначив, що на адресу відділу державної виконавчої служби не надходило жодних документальних підтверджень від боржника, що вказаний рахунок має спеціальний режим використання. Також, з наданої довідки ПАТ «АБ»Радабанк» від 26.10.2018 р та заяви на приєднання №18818/БРЮ/15 від 02.10.2018 р зазначено, що вказаний рахунок є поточний, а не спеціальний, відтак позовні вимоги є безпідставними та не підлягають до задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги заперечує повністю.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Частиною 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Неприбуття учасників справи у судове засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду справи, тому судовий розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання технічними засобами.

Повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, судом встановлено наступне.

На виконанні у Личаківському відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області перебуває зведене виконавче провадження №54809471.

16.10.2018 головним державним виконавцем Личаківського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Турко Н.О. винесена постанова про арешт коштів боржника. Вказаною постановою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на усіх рахунках, які знаходяться в ПАТ «АБ»Радабанк» та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику концерну «Техвоєнсервіс» .

Не погоджуючись з вказаною постановою про накладення арешту на кошти, концерн «Техвоєнсервіс» звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Правовідносини у сфері примусового виконання судових рішень регулюються Законом України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 (далі Закон №1404-VIII).

Відповідно до ст.1 Закону №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п.1 ч.2 ст.18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.18 Закону №1404-VIII, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейська обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи (ч.2 ст.52 Закону №1404-VIII).

Згідно з ч.3 ст. 52 Закону №1404-VIII, не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Відповідно до ст. 56 Закон №1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, у провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Такий арешт знімається, якщо протягом п'яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом.

Як вбачається із матеріалів справи, оспорюваною постановою накладено арешт на кошти концерну «Техвоєнсервіс», що знаходяться на всіх його рахунках у банківських установах, в тому числі і на кошти на рахунку №26009300004176, відкритому в ПАТ «АБ» Радабанк» (код банку 306500), який використовується для виплати заробітної плати працівникам та сплати податків. Дана обставина підтверджується копіями платіжних доручень, якими перераховувалася заробітна плата, довідкою ПАТ «АБ «Радабанк» від 26.10.2018 №43/34-4-2.

Крім того, вказані обставини підтверджуються наданою до матеріалів справи випискою по особовому рахунку.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Частина 5 ст. 97 Кодексу Законів про працю України встановлює, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Відповідно до частини 2 ст. 10 Конвенції «Про захист заробітної плати», ратифікованої Україною 04.08.1961, заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.

Згідно положень ст. 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Аналогічна норма міститься також у статті 24 Закону України «Про оплату праці». Отже, своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Суд зазначає, що за невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат встановлено кримінальну відповідальність за ст. 175 Кримінального кодексу України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що при накладенні арешту на рахунки боржника, державний виконавець не з'ясував, які рахунки концерну «Техвоєнсервіс», є спеціальними, які використовуються для виплати заробітної плати, які мають спеціальний режим використання, чим порушив вимоги п.7 ч.2 ст.18 Закону №1404-VIII.

Постановою про арешт коштів боржника від 16.10.2018 ЗВП№54809471 накладений арешт на кошти позивача, що знаходяться на всіх його рахунках у банківських установах у тому числі і на кошти, які використовуються для виплати заробітної плати, податків, страхових коштів.

Отже, накладення арешту на рахунок боржника № 26009300004176 в ПАТ «АБ» Радабанк», який призначений для виплати заробітної плати, унеможливлює своєчасну виплату заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, що призводить до порушення конституційних прав громадян, що працюють на підприємстві.

Таким чином, суд вважає за необхідне скасувати постанову відповідача про арешт коштів боржника від 16.10.2018 ЗВП№54809471 в частині накладення арешту на розрахунковий рахунок № 26009300004176 в ПАТ «АБ» Радабанк».

Статтею 9 КАС України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач як суб'єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині скасування постанови Личаківського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області про арешт коштів боржника від 16.10.2018 ЗВП №54809471 в частині накладення арешту на банківський рахунок № 26009300004176 в ПАТ «АБ» Радабанк».

Щодо визнання протиправними дій та неправомірності накладення арешту на інші банківські рахунки позивач доказів їх протиправності не надав, тому адміністративний позову підлягає задоволенню частково.

Враховуючи положення ч.1 ст.139 КАС України, суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 271, 287 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Скасувати постанову головного державного виконавця Личаківського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Турко Наталією Олександрівною про арешт коштів боржника від 16.10.2018 ЗВП №54809471 про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на розрахунковий рахунок № 26009300004176 в ПАТ «АБ» Радабанк».

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

4. Стягнути на користь концерну «Техвоєнсервіс» (ЄДРПОУ 33689867) за рахунок бюджетних асигнувань Личаківського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області (пр-т. Чорновола,39, м. Львів, 79019, ЄДРПОУ 35009358) судовий збір у сумі 881 (вісімсот вісімдесят одна) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 287 КАС України, протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Гулкевич І.З.