Рішення № 78659987, 18.12.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/3499/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді Кухар Н.А.

секретаря судового засідання Шавель М.М.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

відповідача - Канюга А.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Канюга Андрія Ярославовича, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов»язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

Позивач - ПАТ «Дельтабанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. звернувся із позовною заявою до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Канюга Андрія Ярославовича, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 31 січня 2018 р. за № 39435089 та зобов»язати провести державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо права власності на квартиру, загальною площею 94,8 кв.м., житловою площею 64,1 кв.м., яка знаходиться за адресою : АДРЕСА_1.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 25.01.2018 року він звернувся із заявою про реєстрацію права власності на вищевказану квартиру, до заяви було додано всі документи, однак відповідачем 1 винесено рішення про відмову у державній реєстрації прав та обтяжень з підстав встановлення державним реєстратором наявних зареєстрованих обтяжень речових прав на нерухоме майно відносно ОСОБА_4 Вважає таке рішення протиправним, так як обтяження за ОСОБА_4 було зареєстровано на підставі іпотечного договору і обтяжувачем є ПАТ «ДельтаБанк», отже відповідно до норм законодавства п.5 ч.4 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у п.6 ч.1 ст.24 Закону не застосовується.

Відповідачі подали до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначили, що підставою для прийняття рішення про відмову у державній реєстрації прав стали обтяження, які накладені у межах виконавчого провадження і перешкоджають реєстрації права власності на об»єкт за адресою АДРЕСА_1 за позивачем.

Позивач скерував до суду відповідь на відзив, у якому зазначив, що вважає відзив на позов безпідставним та необґрунтованим, оскільки на об»єкт нерухомого майна не накладено жодного обтяження, окрім обтяження АТ «Дельта Банку». Крім того, зазначив, що у мотивувальній частині рішення не деталізовано самих обтяжень.

08.08.2018 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

23.08.2018 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання. 13.11.2018 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задоволити.

Відповідач позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні з підстав викладених у відзиві на позов.

Відповідач 2 подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши письмові докази у справі, суд встановив наступне.

Між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_4 укладено іпотечний договір №13/05/101/07-НВ від 15.03.2007 р.

26.06.2013 р. між ВАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимог, відповідно до якого продавець продав права вимоги за кредитними договорами.

31 січня 2018 року Державним реєстратором прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Канюга Андрієм Ярославовичем винесено рішення № 39435089 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень,у якому зазначив, що розглянув заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 25.01.2018 09:38:29 за реєстраційним номером 26430512, яку подав ОСОБА_5, що діє на підставі довіреності, серія і номер б\н, виданий 10.01.2018,видавник: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», податковий номер/ серія, номер паспорта НОМЕР_2/НОМЕР_3 для проведення державної реєстрації права власності, форма власності :приватна на квартира з реєстраційним номером_____, що розташований АДРЕСА_1 та документи, подані для проведення державної реєстрації прав, та встановив наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно, відносно ОСОБА_4,РНОКПП: НОМЕР_1. Ураховуючи викладене, керуючись ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 18 та 23 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМ України від 25.12.2015 р. № 1127, в и р і ш и в: відмовити у державній реєстрації права власності, форма власності :приватна на квартира з реєстраційним номером_____, що розташований АДРЕСА_1 за суб»єктом: Публічне акціонерне товариство «ДельтаБанк».

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»( далі Закон) , який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Відповідно до п.1ч.1 ст.2 Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч.1 ст.3 Закону загальними засадами державної реєстрації прав є:

1) гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження;

2) обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав;

3) публічність державної реєстрації прав;

4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом;

5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.

Відповідно до ч.3 ст.10 Закону державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

Згідно із ч.1 та ч.5 ст.12 Закону державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій. Відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.

Відповідно до ч.3 ст.13 Закону розділ Державного реєстру прав складається з чотирьох частин, які містять відомості про:

1) нерухоме майно;

2) право власності та суб'єкта (суб'єктів) цього права;

3) інші речові права та суб'єкта (суб'єктів) цих прав;

4) обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта (суб'єктів) цих обтяжень.

Стаття 24 Закону визначає підстави відмови у державній реєстрації прав. У державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно ( п.6).

Відповідно до ч.2 ст.24 Закону за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

Відповідно до ч.4 ст.24 Закону відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за наявності згоди іпотекодержателя або контролюючого органу на відчуження або передачу на іншому речовому праві такого майна - у разі якщо обтяженням є заборона відчуження нерухомого майна, що виникла на підставі договору, або податкова застава (п.5).

Як вбачається із наданої відповідачем інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна щодо суб»єкта, дата формування -31.01.2018 р., щодо нерухомого майна (адреса- АДРЕСА_1) зареєстровані обтяження:

- № 5684943 на підставі іпотечного договору №318 від 15.03.2007 року;

- №10846878 на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження ВП 48385644 від 07.08.2015року, видавник ВДВС Дрогобицького МУЮ, підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, ін..№ 23757960 від 18.08.2015 р.;

- № 314342 на підставі постанови №36860524, виданої 04.03.2013 р. ВДВС Дрогобицького МРУЮ, підстава запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, ін. № 808454 від 11.03.2013 р.;

- № 12882230 на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№32604775 від 16.05.2012 р., заявник- ВДВС Дрогобицького міськрайонного управління юстиції.

Отже, судом встановлено, що крім обтяжень, які вчинені на підставі іпотечного договору №318 від 15.03.2007 року, існують інші не скасовані обтяження, що повністю спростовує пояснення позивача щодо застосування ч.4 ст.24 Закону.

Крім того, суд вважає необґрунтованими пояснення представника позивача про те, що рішення є необґрунтованим, так як у рішенні зазначено підставу відмовити, а саме навяні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно відносно ОСОБА_4

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як закріплено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень, закріплених частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що у задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 72,77,94, 241 -246 КАС України , суд -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ПАТ «Дельтабанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Канюга Андрія Ярославовича, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення та зобов»язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Львівський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 19 грудня 2018 року.

Суддя Кухар Н.А.