Рішення № 78659713, 12.12.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.12.2018 Справа №607/12330/18

12 грудня 2018 року м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

- головуючої судді Черніцької І.М.

- за участю секретаря судового засідання Пастернак О.В.

з участю представника позивача -Дишкант М.Р.,

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, -

В С Т А Н О В И В:

КПТМ "Тернопільміськтеплокомуненерго" ТМР звернулось в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води в сумі 14073 грн. 89 коп. за період з 01 квітня 2013 року по 01 грудня 2014 року.

В обґрунтування вимог позивач вказує, що комунальне підприємство теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради здійснювало забезпечення тепловою енергією житла, яке займає ОСОБА_3 та члени його сім'ї. Відповідачі належним чином не виконували своїх обов'язків по оплаті за спожиті послуги, внаслідок чого за період з 01 квітня 2013 року по 01 грудня 2014 року виникла заборгованість у розмірі 14073,89 грн. 04 серпня 2014 року між позивачем та ОСОБА_3 укладено договір реструктуризації зазначеного боргу, згідно умов якого останній зобов'язався щомісячно сплачувати 387.42 грн. Однак, відповідачі умов зазначеного договору не виконували та добровільно ліквідувати борг відмовляються.

Посилаючись на наведене, позивач просить стягнути із відповідачів солідарно заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води в розмірі 14073,89 грн. та понесені судові витрати по справі.

У судовому засіданні представник позивача Дишкант М.Р. позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити. Крім цього, зазначила, що після подання позову до суду, відповідачами внесено грошові кошти в розмірі 300 грн. на погашення заборгованості за послуги централізованого опалення та постачання гарячої води.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнала повністю. Пояснила, що 14 листопада 2018 року ОСОБА_3 внесено грошові кошти в розмірі 300 грн. на погашення заборгованості за послуги централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Попередньо ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 подали заяву про визнання позовних вимог.

Враховуючи вимоги ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе, розглядати справу за даної явки сторін та підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що квартира за АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3, ОСОБА_2, та ОСОБА_6, що стверджується свідоцтвом про право власності на житло від 21 червня 1996 року, виданим міським бюро технічної інвентаризації, згідно розпорядження від 21 червня 1996 року за №13596.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 зареєстровані та проживають в квартирі за АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою виданої ПП «Загребелля» за №558 від 18 травня 2018 року.

КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» ТМР здійснює забезпечення тепловою енергією житлового будинку по АДРЕСА_1

Встановлено, що КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» у період з 2012-2015 р.р. надавались послуги з централізованого опалення по АДРЕСА_1, що стверджується актами про запуск системи опалення в роботу в опалювальний період 2012/2013 р.р., 2013/2014 р.р., 2014/2015 р.р.

Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 24.01.2011 року за №86 затверджено тарифи на послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення, згідно з додатком №1.

01 серпня 2014 року між КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» ТМР (Сторона 1) та ОСОБА_3 (Сторона 2) укладено договір реструктуризації заборгованості за послуги централізованого опалення та постачання гарячої води, згідно умов якого, заборгованість станом на 01 серпня 2014 року в розмірі 13946,99 грн. реструктуризовано на 36 місяців, з щомісячним платежем 387,42 грн.

Відповідно до положень п. 6 вказаного договору, у випадку коли протягом шести місяців сторона 2 виконує свої зобов'язання менше 50 відсотків від суми, визначеної договором, вказаний договорів вважається достроково розірваним без додаткового узгодження цього питання між сторонами і сторона 1 набуває право до закінчення терміну реструктуризації платежу звертатись до суду за примусовим стягненням заборгованості із сторони 2.

ОСОБА_3 умов зазначеного договору не виконував, у зв'язку з чим 24 липня 2015 року позивачем на адресу відповідача направлено повідомлення про те, що договір реструктуризації заборгованості слід вважати розірваним.

13 серпня 2015 року представником позивача підписано акт від'єднання приміщення, а саме квартири за АДРЕСА_1, від внутрішньобудинкових мереж ЦО та ГВП.

З повторної виписки з особового рахунку про заборгованість за опалення і гаряче водопостачання ОСОБА_3 від 01 грудня 2017 року вбачається, що заборгованість відповідачів за спожиті послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за період з 01 квітня 2014 року по 01 грудня 2017 року складає 14073, 89 грн.

01 жовтня 2018 року між ОСОБА_2 та КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» укладено договір про реструктуризацію заборгованості за послуги централізованого опалення та постачання гарячої води. Згідно умов договору, заборгованість за надані послуги з ЦО та ГВ по АДРЕСА_1 становить 14 073.89грн., яка реструктуризована на 60 місяців, з щомісячним платежем 234,56 грн., починаючи з 01 жовтня 2018 року.

Як вбачається з копії квитанції АТ «ПриватБанк» від 14 листопада 2018 року за №0.0.1184061260.6, відповідач ОСОБА_3 здійснив платіж в розмірі 300 грн. в рахунок погашення частини боргу перед відповідачем.

На даний час, заборгованість відповідачів становить 13773,89 грн., що визнається сторонами спору

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 жовтня 2017 року скасовано судовий наказ від 23 серпня 2017 року, винесений Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про солідарне стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 на користь КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» ТМР заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, роз'яснено стягувачу його право на звернення за захистом своїх порушених прав та інтересів у порядку позовного провадження.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

В силу вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з вимогами ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», п. 7 ч. 2 ст. 68 ЖК України Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою КМУ №572 від 08 жовтня 1992 року, утримання приватизованих квартир здійснюється за рахунок коштів їх власників. Власники квартир багатоквартирних будинків зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку, своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Положеннями ст. 322 ЦК передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач житлово-комунальних послуг зобов'язаний оплачувати такі послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (постанова Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13).

Згідно з вимогами п. 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила № 630), відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Порядком відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4, установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.

Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку (пункт 2.1 наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 6 листопада 2007 року № 169 «Про затвердження Змін до наказу Мінбуду України від 22 листопада 2005 року № 4» (далі - Наказ № 169)).

При цьому, обов'язково враховуються технічні можливості існуючих мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання даного населеного пункту або окремого мікрорайону щодо забезпечення живлення запропонованої власником (власниками) системи теплопостачання (пункт 2.2 Наказу № 169).

Згідно зі статтею 1 Закону України «По теплопостачання» місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.

Пунктом 22 Правил № 630 передбачено, що точками розподілу у багатоквартирному будинку, в яких здійснюється передача послуги централізованого опалення від виконавця споживачеві, є відгалуження від стояків у межах квартири.

Підведення централізованого опалення до стояка в межах квартири свідчить про виконання послуг позивачем.

Такий правовий висновок міститься в постановах Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року у справах № 6-1706цс15 та № 6-1192цс15.

Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що акт про від'єднання даної квартири від мереж ЦО та ГВП підписаний та затверджений у встановленому законом порядку 14 серпня 2014 року.

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, встановлених ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.

Згідно з вимогами ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як слідує з вимог ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Встановлено, що позивач на протязі періоду з квітня 2013 року по серпень 2014 року фактично надав відповідачам послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води. Дані обставини стверджуються актами про запуск системи опалення та випискою по особовому рахунку.

Таким чином, суд вважає, що позивачем у період з квітня 2013 року по серпень 2014 року фактично були надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води на суму 13773,89 грн., яких відповідачі не оплатили.

Відповідачі позов визнали, про що подали письмову заяву.

Разом з тим, суд вважає, що вказана заборгованість підлягає стягненню лише із співвласників квартири, якими є ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_6

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що співвласниками квартири в рівних частках, кожен по 1/3, є ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі, коли жиле приміщення належить особі на праві приватної власності, то учасником правовідносин з приводу надання житлово-комунальних послуг щодо такого приміщення є саме ця особа.

Участь інших осіб, які проживають у жилому приміщенні, у таких випадках визначається його власником і обов'язки по оплаті вказаних послуг виникають у них лише перед останнім (ст. 156 ЖК Української РСР).

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що в даному випадку має місце порушення відповідачами майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, які є власниками квартири по АДРЕСА_1 в м. Тернополі в користь КПТМ "Тернопільміськтеплокомуненерго" ТМР заборгованості по оплаті за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у розмірі 13773, 89 грн., за період з 01 квітня 2013 року по 01 грудня 2014 року, з кожного по 4 591,30 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Як слідує з копії платіжного доручення АТ «Ощадбанк» за №2035 від 03 серпня 2017 року, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 800 грн.

Як вбачається з платіжного доручення АТ «Ощадбанк» за №1343 від 25 квітня 2018 року, позивачем при пред'явлені позову сплачено судовий збір у розмірі 962 грн.

Враховуючи наведені вимоги закону, приймаючи до уваги визнання відповідачами позову, до початку розгляду справи по суті, позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору, а решту суми судового збору стягнути з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 в рівних частках по 293,67 грн. судового збору з кожного.

Керуючись наведеним та вимогами ст. ст. 509, 526 ЦК України, ст. ст. 20, 21, 31 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води задовольнити частково.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 РНОКПП -НОМЕР_1), ОСОБА_4 (АДРЕСА_1 РНОКПП -НОМЕР_2), ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_3) в користь комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради (м. Тернопіль, вул. Франка, 16, р/р 26031300021713 в ТОФ ВАТ Ощадбанк м. Тернопіль, МФО 338545, код 14034534) заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води в загальному розмірі 13 773 (тринадцять тисяч сімсот сімдесят три) грн.89 коп., з кожного по 4 591,30 грн., а також по 293,67 грн. судового збору з кожного.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повернути комунальному підприємству теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради (м. Тернопіль, вул. Франка, 16, р/р 26031300021713 в ТОФ ВАТ Ощадбанк м. Тернопіль, МФО 338545, код 14034534) з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору, що становить 881 грн. згідно платіжного доручення за №1343 від 25 квітня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення має право на поновлення строку на апеляційне скарження в порядку вимог ч. 2 ст. 354 ЦПК України.

Позивач: комунальне підприємство теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради, м. Тернопіль, вул. Франка, 16, р/р 26031300021713 в ТОФ ВАТ Ощадбанк м. Тернопіль, МФО 338545, код 14034534.

Відповідач: ОСОБА_3, АДРЕСА_1 РНОКПП -НОМЕР_1.

Відповідач: ОСОБА_4, АДРЕСА_1 РНОКПП -НОМЕР_2.

Відповідач: ОСОБА_2, АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_3.

Відповідач: ОСОБА_3, АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_4.

Повне судове рішення складено 17 грудня 2018 року.

Головуючий суддяІ. М. Черніцька