Постанова № 78657914, 17.12.2018, Сихівський районний суд м. Львова

Справа№464/5826/18

пр.№ 3/464/2447/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2018 року м.Львів

Суддя Сихівського районного суду м.Львова Рудаков І.П., за участі захисника Голод А.Я., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Управління патрульної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2,

РНОКПП НОМЕР_1, українця, громадянина України,

проживає за адресою: АДРЕСА_1,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 16 жовтня 2018 року о 03 год. по ОСОБА_3, 79 у м.Львові, керував транспортним засобом марки «Peugeot 508», н.з. НОМЕР_2, із ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота; нечітка вимова; тремтіння пальців рук), від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому Законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

На розгляд справи особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

В ст.19 Закону України «Про міжнародні договорами», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування як джерело права.

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.

Окрім того, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989, виходить з того, що у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

Відтак, з метою усунення зловживань процесуальними правами особи, відносно якої вирішується питання про її притягнення до адміністративної відповідальності, уникнення затягування розгляду справи з огляду на строки накладення адміністративного стягнення, що можуть бути спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності за вчинене, а також на строки розгляду даної категорії справи про адміністративне правопорушення (ст. 277 КУпАП), вважаю, що відповідно до ст.268 КУпАП, можливо розглядати справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

При розгляді справи захисник ОСОБА_2 - Голод А.Я. заперечив обставини зазначені в протоколі. Зазначив, що коли працівники поліції приїхали, ОСОБА_2 не керував автомобілем.

Свідок ОСОБА_4 суду повідомив, що 16.10.2018 у нічний час стояв на автомобілі по пр. Червоної Калини, 79 у м.Львові. Зліва від його автомобіля, на проїзній частині дороги зупинився автомобіль марки «Peugeot 508» на іноземній реєстрації. Водій даного автомобіля, яким в подальшому виявився ОСОБА_2 почав з ним говорити. Через декілька хвилин до нього підійшов якийсь чоловік і хотів їхати. Він відповів, що не є таксистом. Тоді цей чоловік підійшов до автомобіля ОСОБА_2 і почав з ним про щось розмовляти. Через декілька секунд даний чоловік почав вигукувати, що викличе поліцію і почав іти в сторону ТЦ «Іскра». ОСОБА_2 в той час на автомобілі почав здавати заднім ходом проти руху автомобілів. Проїхавши близько 40-50м. він зупинився, щось знову поговорив з тим невідомим чоловіком і через деякий час під'їхав знову до нього і став паралельно його автомобілю на проїзній частині дороги. Він сказав ОСОБА_2, щоб той з'їхав і не порушував ПДР, однак той продовжував стояти. Через декілька секунд під'їхав автомобіль поліції, на якому були включені маячки синього кольору. Патрульний автомобіль зупинився за автомобілем ОСОБА_2 і подав звуковий сигнал. ОСОБА_2 розпочав рух своїм автомобілем і тоді патрульний автомобіль включив маячки червоного кольору. ОСОБА_2 проїхав декілька метрів і повернув праворуч до бордюра та зупинився. Працівники поліції підійшли до нього і щось почали говорити. Через деякий час вони запросили його бути свідком при огляді ОСОБА_2 Крім нього був ще один свідок. На вимогу патрульного ОСОБА_2 відмовився проходити огляд на стан сп'яніння за допомогою технічного приладу і в медичному закладі. Додатково зазначив, що ОСОБА_2 був в автомобілі сам, інших людей він не бачив і ОСОБА_2 ні про кого не згадував.

Так п.1.3 Правил дорожнього руху України передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Факт вчинення та вина ОСОБА_2 в скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП стверджується належними і допустимими доказами у відповідності ст.251 КУпАП, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 16.10.2018 року серії БД №044078, який був складений в присутності ОСОБА_2 (а.с.1);

- оглянутими в судовому засіданні відеозаписами з нагрудних камер працівників патрульної поліції (а.с.2);

- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які долучені до матеріалів справи, згідно яких останні засвідчили, що були присутні при тому, як водій ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому Законом порядку (а.с.3, 4);

- поясненнями свідка ОСОБА_4 при розгляді справи, з яких вбачається, що ОСОБА_2 керував автомобілем та відмовився проходити у встановленому Законом порядку огляд на стан сп'яніння.

Пунктом 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно п. 3 розділу І вищезазначеної Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

В ході розгляду справи судом не встановлено належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність у ОСОБА_2 ознак алкогольного сп'яніння в момент його перевірки працівниками поліції 16.10.2018 року, тим самим не спростовано правомірності дій інспектора патрульної поліції щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього, та відповідно дійсності допущення водієм порушення п.2.5 ПДР України, яким закріплений обов'язок водія на вимогу працівника поліції пройти медичний огляд для визначення стану сп'яніння.

Сам факт відмови на вимогу поліцейського від проходження огляду на стан сп'яніння становить закінчений склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.

Таким чином, порушення ОСОБА_2 вимог п. 2.5 ПДР України є доведеним, його дії вірно кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, а відтак підлягає адміністративній відповідальності за вчинене.

Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.

Згідно із ч.1 ст.130 КУпАП за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції передбачена відповідальність у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

У ч.2 ст.33 КУпАП зазначено, що при накладенні стягнення має враховуватись характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Тобто, санкція ч.1 ст.130 КУпАП є безальтернативною, а ч.2 ст.33 КУпАП не дозволяє при розгляді справ про правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Відтак, вважаю, що на ОСОБА_2 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що буде згідно із ст.23 КУпАП достатньою та необхідною мірою відповідальності.

Покликання захисника на ту обставину, що ОСОБА_2 не керував транспортним засобом є безпідставними, повністю спростовуються матеріалами справи та поясненнями свідка ОСОБА_4 даними при розгляді справи.

Оскільки на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення, то відповідно до ст.40-1 КУпАП з нього на користь держави слід стягнути 352,40 грн. судового збору.

На підставі ч.1 ст.130 КУпАП України, керуючись ст.ст.283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп. судового збору.

Реквізити для оплати штрафу: отримувач коштів ГУК у Львівській області/м.Львів/21081300, р/р 31115149013001, банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 38008294, МФО (код банку) 899998 (у порядку виконавчого провадження: стягувач Головне управління державної казначейської служби України у Львівській області, адреса: 79005, м.Львів, вул.К.Левицького, 18, код ЄДРПОУ 38008294).

Реквізити для оплати судового збору: отримувач коштів ГУК у м.Києві /м.Київ/22030106, р/р 31211256026001, банк: Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37993783, код класифікації доходів бюджету: 22030106, МФО (код банку) 899998 (у порядку виконавчого провадження: стягувач Державна судова адміністрація України, адреса: 01601, м.Київ, вул.Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).

У випадку несплати штрафу у п'ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст.ст.307, 308 КУпАП, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП протягом 10 днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред'являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя Рудаков І. П.