Рішення № 78657560, 19.12.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2018 року м. Київ справа №810/4358/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Виноградової О.І., розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом військової частини А0294 до Управління з питань економіки та власності Васильківської міської ради Київської області про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

22 серпня 2018 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулась військова частина А0294 (далі - позивач) з позовом до Управління з питань економіки та власності Васильківської міської ради Київської області (далі - відповідач), в якому просить суд (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог):

- зобов'язати відповідача скасувати записи від 12 вересня 2006 р. № 10651200001007502 та від 14 вересня 2006 р. № 10651050001007502 про включення відомостей про позивача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 30-31).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що внесення даних про позивача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців суперечить вимогам чинного законодавства України, оскільки відомості про дану юридичну особу становлять державну таємницю. Зазначив, що позивач зареєстрований в Єдиному державному реєстрі за ідентифікаційним кодом, який вже був закріплений відповідним нормативним актом Міністра оборони України та обліковується у відомчому ЄДР Міністерства оборони України. Стверджував, що такі дії відповідача тягнуть за собою порушення вимог щодо ведення Єдиного реєстру об'єктів державної власності, розпорядником якого є Фонд Державного майна України. Зазначив, що внесення місцевим органом державної реєстрації таких відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців таких відомостей суперечить вимогам Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 118 та вимогам наказу Міністра Оборони України від 30 грудня 2011 р. № 856 дск.

Відповідач позов не визнав та подав відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що на підставі довіреності виданої командиром позивача Синопостілом В.І., уповноважена особа Бєлкін А.О., 12 вересня 2006 р. подав до державного реєстратора реєстраційну картку форми №6, підписану командиром військової частини А0704, для включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, копію довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 27 від 10 серпня 2000 р. та довіреність для отримання свідоцтва про державну реєстрацію нового зразка. У подальшому, 13 вересня 2006 р. було подано державному реєстратору Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації документи для зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, а саме: зміна місцезнаходження юридичної особи. Зазначив, що оскаржувані записи відповідачем не вносились, жодних рішень, які б порушували права та інтереси позивача відповідачем не приймалися. Стверджував, що саме позивач системно, незаконно подавав державному реєстратору документи для внесення відомостей та змін до відомостей про позивача, у разі, якщо вони дійсно відносяться до державної таємниці (а.с. 44-47).

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2018 р. відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою названого суду від 11 грудня 2018 р. закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Представники сторін подали до суду письмові клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Протокольною ухвалою від 11 грудня 2018 р. суд вирішив здійснювати розгляд даної адміністративної справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке..

З довідки Головного управління оборонного та мобілізаційного планування Генерального штабу Збройних сил України від 17 серпня 2012 р. № 241/12 встановлено, що позивач (ідентифікаційний код 08395972) був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій 27 жовтня 1997 р. (а.с. 14).

12 та 14 вересня 2006 р. державним реєстратором Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про позивача, а саме: вчинено реєстраційні дії від 12 вересня 2006 р. № 10651200001007502 та від 14 вересня 2006 р. № 10651050001007502 з видачею відповідного свідоцтва (а.с. 51-66).

7 червня 2018 р. позивач звернувся до відповідача з листом, в якому просив для вирішення питання щодо виключення відомостей про позивача скасувати відповідний запис в реєстрі, оскільки на зазначену дату реєстраційна справа зберігається у відповідача (а.с. 10-11).

Крім того, у вказаному листі зазначалося, що ведення відомчого реєстру ЄДР обумовлено вимогами Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань" та постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. №118 "Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України". Крім цього ведення відомчого обліку військових частин в Міністерстві оборони України здійснюється з дотриманням вимог Законом України "Про державну таємницю", Наказу Служби безпеки України від 12 серпня 2005 р. № 440 "Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю". Відповідно до цих актів Головне управління майна та ресурсів отримує встановленим порядком ідентифікаційні коди та надає їх, згідно відомчих нормативних актів, за сформованими військовими частинами. У той же час позивач зареєстрований в Єдиному державному реєстрі за ідентифікаційним кодом, який вже був закріплений відповідним нормативним актом Міністра оборони України та обліковується у відомчому ЄДР Міністерства оборони України. Зазначені дії тягнуть за собою порушення щодо ведення Єдиного реєстру об'єктів державної власності, розпорядником якого є Фонд Державного майна України (а.с. 10).

Відповідач листом від 19 червня 2018 р. № 482/01-14 повідомив позивача про те, що скасування реєстраційних дій, записів в Єдиному державному реєстрі проводиться на підставі судових рішень, що набрали законної сили, а виключення відомостей з Єдиного державного реєстру взагалі не передбачено. У державного реєстратора немає підстав для скасування записів та виключення відомостей про позивача з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 12-13).

Позивач, вважаючи, що наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань відомостей про позивача, що становлять державну таємницю, суперечить вимогам чинного законодавства, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано таке.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців врегульовано Конституцією України, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15 травня 2003 р. № 755-IV (далі - Закон №755-IV) та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до даного Закону.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (далі - в редакції від 10 квітня 2011 р., чинній на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин) визначено, що дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" державний реєстратор - посадова особа, яка відповідно до цього Закону від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Як убачається з ч. 1 ст. 4 вказаного Закону, державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" до Єдиного державного реєстру не заносяться відомості, що становлять державну таємницю.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що записи від 12 вересня 2006 р. № 10651200001007502 та від 14 вересня 2006 р. № 10651050001007502 про включення відомостей про позивача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено на підставі поданих уповноваженою позивачем особою реєстраційної картки та копією довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 27 від 29 січня 2003 р. (а.с. 61).

Беручи до уваги вимоги ч. 4 ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", відповідно до якої до Єдиного державного реєстру не заносяться відомості, що становлять державну таємницю, суд зазначає, що у поданих повноважним представником позивача державному реєстратору реєстраційної картки та копії довідки не зазначено про те, що інформація відносно даної юридичної особи містить державну таємницю, а вказаним Законом не передбачено обов'язку державного реєстратора перевіряти віднесення тієї чи іншої інформації про юридичну особу до державної таємниці.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як убачається з ст.ст. 9, 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Вимогами ст. 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 10 Закону №755-IV відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Як убачається з ч. 1 ст. 11 Закону №755-IV, відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 7 Закону №755-IV до Єдиного державного реєстру не вносяться відомості, що становлять державну таємницю.

Згідно з вимогами ст. 1 Закону України "Про державну таємницю" від 21 січня 1994 р. № 3855-XII (далі - Закон № 3855-XII) державна таємниця (далі також - секретна інформація) - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 3855-XII до державної таємниці у порядку, встановленому цим Законом, відноситься інформація у сфері оборони:

про зміст стратегічних і оперативних планів та інших документів бойового управління, підготовку та проведення військових операцій, стратегічне та мобілізаційне розгортання військ, а також про інші найважливіші показники, які характеризують організацію, чисельність, дислокацію, бойову і мобілізаційну готовність, бойову та іншу військову підготовку, озброєння та матеріально-технічне забезпечення Збройних Сил України та інших військових формувань;

про напрями розвитку окремих видів озброєння, військової і спеціальної техніки, їх кількість, тактико-технічні характеристики, організацію і технологію виробництва, наукові, науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, пов'язані з розробленням нових зразків озброєння, військової і спеціальної техніки або їх модернізацією, а також про інші роботи, що плануються або здійснюються в інтересах оборони країни;

про дислокацію, характеристики пунктів управління, зміст заходів загальнодержавного та регіонального, у разі необхідності міського і районного рівня, щодо приведення у готовність єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій до виконання завдань в особливий період та про організацію системи зв'язку (оповіщення) в особливий період, можливості населених пунктів, регіонів і окремих об'єктів щодо евакуації, розосередження населення і забезпечення його життєдіяльності; забезпечення виробничої діяльності об'єктів національної економіки у воєнний час;

про геодезичні, гравіметричні, картографічні та гідрометеорологічні дані і характеристики, які мають значення для оборони країни.

Як убачається з п. 1.4.4 наказу Служби безпеки України від 12 серпня 2005 р. № 440 "Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю", державну таємницю становлять відомості про діючі або перспективні: бойовий склад, організаційно-штатну структуру, дислокацію, систему охорони, оборони, чисельність особового складу військових частин (установ) на мирний час (за винятком відомостей про дійсне найменування з'єднань, військових частин, установ (організацій) ЗС, військових навчальних закладів, а також їх місце розташування із зазначенням населених пунктів та географічних координат і їх підпорядкованості, відомостей про загальну штатну чисельність військовослужбовців за штатом мирного часу, озброєння та військову техніку, які надаються державам-учасницям відповідно до прийнятих Україною міжнародних зобов'язань за Договором про звичайні збройні сили в Європі, Віденським документом 2011 року про заходи зміцнення довіри та безпеки та Глобальним обміном воєнною інформацією, а також відомостей щодо військових навчальних закладів, квартирно-експлуатаційних органів, військових представництв, закладів культури та спортивних закладів).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає цілком обґрунтованими посилання представника позивача на наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про позивача, що становлять державну таємницю.

Згідно з вимогами п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону №755-IV державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо, зокрема, скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача в даній справі, суд виходить з того, що відповідно до приписів Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" підставою для скасування записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про юридичну особу позивача є ухвалення відповідного судового рішення.

При цьому, таке рішення реалізується шляхом внесення відповідного запису (записів) до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 245 КАС України суд у разі задоволення позову може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматись від вчинення певних дій, про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Враховуючи усі вище викладені обставини, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача скасувати записи про позивача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12 вересня 2006 р. № 10651200001007502 та від 14 вересня 2006 р. № 10651050001007502.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною першою статті 77 КАС зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до квитанцій від 17 серпня 2018 р. № 368 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (а.с. 2).

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 1762,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС, суд

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити.

Зобов'язати Управління з питань економіки та власності Васильківської міської ради Київської області скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань записи від 12 вересня 2006 р. № 10651200001007502 та від 14 вересня 2006 р. № 10651050001007502 стосовно Військової частини А0294.

Стягнути на користь Військової частини А0294 (ідентифікаційний код 08395972) за рахунок бюджетних асигнувань Управління з питань економіки та власності Васильківської міської ради Київської області (Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, буд. 2, ідентифікаційний код 25823914) судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Виноградова О.І.