Рішення № 78657503, 27.11.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2018 року 810/5046/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.08.2018 №0008894001.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки відповідач дійшов помилкових висновків про порушення ФОП ОСОБА_1 законодавства у сфері обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Позивач стверджує, що у своїй господарській діяльності здійснює реалізацію виключно тих алкогольних напоїв, що позначені марками акцизного податку.

Водночас наявність пошкодженої марки акцизного податку на пляшці лікеру "Піна Колада", що було встановлено у ході перевірки, обумовлено тим, що у кафе, де здійснювалась перевірка, відбувається реалізація алкогольних напоїв на розлив, що передбачає відкриття пляшок з пошкодженням та/або повним зняттям акцизних марок встановленого зразка.

При цьому позивач звертає увагу суду, що чинним законодавством не встановлено обов'язку суб'єкта господарювання зберігати пошкоджені марки акцизного податку, а також їх цілісність під час здійснення реалізації алкогольних напоїв на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

Також, позивач посилається на те, що за наслідками фактичної перевірки відповідачем також було складено протокол про адміністративне правопорушення, який був направлений до Березанського міського суду Київської області у складі матеріалів про притягнення позивача до адміністративної відповідальності згідно з ч. 1 ст. 164-5 КУпАП.

Так, постановою Березанського міського суду Київської області від 04.09.2018 закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Отже, на думку позивача, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизної продукції є необґрунтованими.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що під час проведення перевірки було встановлено факт зберігання з метою реалізації пляшки лікеру "Піна Колада", яка маркована маркою акцизного податку з пошкодженнями, які унеможливлюють встановлення реквізитів, що є порушенням вимог ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". Відтак, на думку відповідача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним і прийняте з урахуванням приписів чинного законодавства.

Відповідачем також подано до суду клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Вирішуючи питання про наявність підстав для розгляду адміністративної справи в судовому засіданні, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до частини 2 та 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 5 вказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Пунктом 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У даному випадку предмет позову стосується оскарження податкового повідомлення-рішення на загальну суму 17000,00 грн., тобто не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, дана адміністративна справа у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є справою незначної складності, що може бути розглянута без проведення судового засідання.

Зазначаючи про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін, відповідач у клопотанні не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.

Враховуючи, що дана адміністративна справа з огляду на її предмет і характер спірних правовідносин є справою незначної складності і будь-яких вагомих підстав для її розгляду у судовому засіданні відповідач не зазначив, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.09.2018 відкрито провадження у справі, розгляд якої здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрована як фізична особа-підприємець Виконавчим комітетом Березанської міської ради Київської області 11.06.2010, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В03 №675078.

10 липня 2018 року Головним управлінням ДФС у Київській області видана позивачу ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями серії АА №035236 за місцем торгівлі: АДРЕСА_1, кафе. Термін дії ліцензії: з 13.07.2018 по 12.07.2019.

Згідно із наявним у матеріалах справи Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців від 23.01.2018 за № 23383850 єдиним видом діяльності позивача є "53.60 Обслуговування напоями".

13 серпня 2018 року посадовими особами Головного управління ДФС у Київській області на підставі наказу від 30.07.2018 №1622 та згідно направлень на перевірку від 13.08.2018 №737, №738 проведено фактичну перевірку кафе, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, та належить суб'єкту господарювання ОСОБА_1, з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції.

За результатами проведеної перевірки складено Акт від 13.08.2018 на бланку №002625 (реєстраційний №360/10-36-40/НОМЕР_1 від 14.08.2018 (далі - Акт перевірки), згідно висновків якого встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 вимог ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Як вбачається з описової частини Акта перевірки, виявлене порушення статті 11 вказаного Закону контролюючий орган пов'язує з виявленням у ході перевірки кафе факту зберігання з метою реалізації пляшки лікеру "Піна Колада" об'ємом 0,7 л, міцністю 14,5% об., по ціні 728,00 грн. за пляшку, яка маркована маркою акцизного податку з пошкодженням, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом 7 пункту 5 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251.

Також, у даному акті перевірки відповідач зазначив, що відповідно до п. 20 вказаного Положення дана пляшка алкогольного напою вважається немаркованою.

На підставі висновків Акту перевірки Головним управлінням ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.08.2018 №0008894001, яким до позивача на підставі абз. 16 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 17000,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням контролюючого органу, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п.14.1.107 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Пунктом 226.2 статті 226 ПК України визначено, що наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Відповідно до п. 226.1 ст. 226 ПК України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Згідно з п. 226.6 ст. 226 ПК України маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не здійснюється.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251 затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів (далі - Положення №1251).

Пунктом 20 Положення №1251 (тут і далі у редакції, чинній на момент проведення перевірки) передбачено, що маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.

Для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Відповідно до пунктів 21 - 22 Положення №1251 для прикріплення марок використовується клей (дисперсійний, дескрин тощо), який не дає змоги зняти їх з виробів без пошкодження і змивається у разі потреби в митті пляшок для повторного їх використання.

Марки наклеюються на пляшку П- чи Г-подібним способом через горловину.

У разі реалізації напоїв в упаковках (типу "Tetra Pak") марки наклеюються по осі упаковки на верхній площині.

Отже, усі алкогольні напої маркуються марками акцизного податку у такий спосіб, щоб під час відкупорювання (розкривання) марки акцизного податку розривались (пошкоджувались).

Пунктом 20 Положення №1251 передбачено, що вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження:

- пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення;

- наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція);

- пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів;

- відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.

Відповідно до п. 226.11 ст. 226 ПК України ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються.

Відповідно до п. 228.9 ст. 228 ПК України відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.

Законом України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон №481/95-ВР) визначено основні засади щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Відповідно до ст. 11 Закону №481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

Згідно з частиною другою статті 17 Закону №481/95-ВР, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що зберігання та реалізація алкогольних напоїв за наявності марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі розповсюджується на невідкорковані пляшки/упаковки, а технологія маркування алкогольних напоїв марками акцизного податку передбачає розривання марки акцизного податку під час відкупорювання (розкривання) товару. Застереження щодо обов'язку у суб'єкта господарювання зберігати непошкодженими марки алкогольних виробів, що реалізується на розлив, чинне законодавство не містить.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі №810/270/17 (№К/9901/40632/18), яка відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України повинна враховуватися судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

З матеріалів справи слідує, що виявлена податковим органом у ході перевірки пляшка алкогольного напою на час її проведення вже була відкрита, а сам алкогольний напій частково реалізований споживачам.

Доводи відповідача стосовно того, що реалізація алкогольних напоїв на розлив можлива лише з пляшок, що містять залишки розірваної при відкритті марки акцизного податку у обсязі, що дозволяє повністю встановити всі її реквізити, суд оцінює критично у зв'язку із наступним.

Так, Закон №481/95-ВР та Положення №1251 не покладають на платників податку обов'язку зберігати розірвані марки акцизного податку після відкупорювання (розкривання) товару, адже мета маркування і технологія наклеювання марок акцизного податку, відкривання відповідної пляшки або іншої тари для реалізації алкогольних напоїв на розлив виключає збереження марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі.

Суд наголошує, що виходячи з вимог ПК України та Положення №1251 виробники зобов'язані наносити марки акцизного податку на тару, в якій реалізуються алкогольні напої, у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалась (пошкоджувалась).

При цьому суд зазначає, що в залежності від виду, форми тари та інших об'єктивних чинників розрив (пошкодження) марки акцизного податку при відкупорюванні тари відбувається у різних місцях та у різний спосіб, що не завжди дозволяє встановити її повні реквізити.

Крім того, наклеювання марки може здійснюватись не безпосередньо на пляшку, а на захисний чи декоративний кожух з поліетилену, фольги тощо, який знаходиться на горловині пляшки та зривається при відкритті пляшки, що також унеможливлює збереження залишків марки акцизного податку на тарі або в обсязі, про який зазначає відповідач.

Враховуючи, що реалізація позивачем алкогольного напою лікеру "Піна Колада" здійснювалась на розлив (порціями), висновок контролюючого органу про реалізацію позивачем алкогольного напою, що не маркований маркою акцизного податку, є необґрунтованим.

Крім того, із наданих відповідачем матеріалів фотофіксації, здійснених під час проведення перевірки позивача, вбачається, що пляшка лікеру "Піна Колада" вже була відкрита та є неповною.

Також при прийнятті рішення у даній адміністративній справі судом враховується наступне.

Так, за наслідками вказаної вище фактичної перевірки податковим органом було також складено протокол про адміністративне правопорушення від 13.08.2018 №82 відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про те, що вона вчинили правопорушення, а саме зберігала з метою реалізації пляшку лікеру "Піна Колада", об'ємом 0,7 л, 14,5 % об., без марки акцизного податку встановленого зразка, чим порушено ч. 1 ст. 164-5 КУпАП та ст. 11 Закону України №481/95-ВР.

Вказаний протокол був направлений до Березанського міського суду Київської області у складі матеріалів про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності згідно з ч. 1 ст. 164-5 КУпАП.

Постановою Березанського міського суду Київської області від 04.09.2018, яка набрала законної сили 17.09.2018 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/76225592), закрито провадження у справі №356/483/18 про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, фізичної особи-підприємця, юридична адреса: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-5 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Такий висновок суду ґрунтується на тому, що зберігання та реалізація алкогольних напоїв за наявності марки акцизного збору встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством розповсюджується не на невідкорковані напої, а на продаж повної (всієї) пляшки або іншої тари з алкогольним напоєм, натомість, у разі реалізації у закладах громадського харчування алкогольних напоїв на розлив чинним законодавством не вимагається наявності марки акцизного збору на такій пляшці або іншій тарі.

Крім того, відкривання відповідної пляшки або іншої тари для реалізації алкогольних напоїв на розлив виключає збереження марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі.

При цьому, Березанським міським судом Київської області під час розгляду даної справи було встановлено, що пошкодження на відкоркованій пляшці марки акцизного збору не утворює складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 164-5 КУпАП, так як ОСОБА_1 як фізична особа-підприємець, як встановлено із досліджених судом документів, має право на продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці. Крім того, наявність на пляшці лікеру пошкодженої марки акцизного податку не заперечується особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення.

Частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У свою чергу, відповідно до ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Дані норми визначають преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії - за наявності цих підстав у суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин.

Отже, з огляду на викладене, контролюючим органом документально не підтверджено факт зберігання та реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку.

За таких підстав, на думку суду, відповідачем не підтверджено висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а тому податкове повідомлення-рішення від 27.08.2018 №0008894001 є протиправним та підлягає скасуванню.

Статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач як суб'єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б повністю спростували доводи позивача, не надав.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн., що підтверджується квитанцією про сплату від 23.09.2018 №89817. Доказів понесення інших витрат суду не надано. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 27.08.2018 №0008894001.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) сплачений судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Балаклицький А. І.