Рішення № 78657250, 26.07.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2018 року 810/2549/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська книжкова фабрика" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство "Білоцерківська книжкова фабрика" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.05.2018 №0013551406.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковий орган при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення дійшов помилкового висновку про порушення позивачем пунктів 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оскільки позивач здійснював торгівлю власного виробництва, а тому згідно з п. 1 ст. 9 вказаного Закону на нього не поширюються вимоги щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій при реалізації послуг та здійсненні розрахункових операцій.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що під час проведення перевірки було встановлено факт надання позивачем послуг за період з 01.01.2018 по 17.04.2018 за готівковий рахунок без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі відповідного розрахункового документа встановленого зразка, що є порушенням вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Відтак, на думку відповідача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним і прийняте з урахуванням приписів чинного законодавства.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що ПрАТ "Білоцерківська книжкова фабрика" займається виготовленням продукції власного виробництва, а тому у нього не виникає обов'язку застосовувати реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки при продажу такої продукції. Також, позивач посилається на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15.05.2018 у справі №357/4600/18, в якій зазначено, що про відсутність в діях бухгалтера ПрАТ "Білоцерківська книжкова фабрика" ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, згідно якої адміністративна відповідальність настає за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.05.2018 відкрито провадження у справі, розгляд якої здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 квітня 2018 року посадовими особами Головного управління ДФС у Київській області на підставі наказу від 30.03.2018 №685 та згідно направлень на перевірку від 18.04.2018 №1427, №1428 проведено фактичну перевірку господарської одиниці "каса", що розташована за адресою: м. Біла Церква, вул. Леся Курбаса, 4, що належить ПрАТ "Білоцерківська книжкова фабрика".

За результатами перевірки складено Акт фактичної перевірки від 18.04.2018 на бланку №008538, якому присвоєно реєстраційний №0713/1000/14/02466961 (далі - Акт перевірки).

Під час проведення перевірки відповідачем встановлено факт надання послуг за період з 01.01.2018 по 17.04.2018 за готівковий розрахунок без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі відповідного розрахункового документа встановленої форми, чим порушено вимоги п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Перевіркою встановлено факт надання послуг з виготовлення друкованої продукції.

На підставі висновків Акту перевірки Головним управлінням ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.05.2018 №0013551406, яким позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 1,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням контролюючого органу, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 6 липня 1995 року №265/95-ВР (зі змінами та доповненнями), дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Згідно з пунктами 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Пункт 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачає, що у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання, за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: вчинене вперше - 1 гривня; за кожне наступне вчинене порушення - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

Разом з тим, пунктом 1 статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб'єкта господарювання.

Отже, умовами для незастосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок є торгівля продукцією власного виробництва.

Позивач стверджує, що здійснював торгівлю продукцією власного виробництва, що відповідно до норм статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" звільняє його від обов'язку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

З матеріалів справи вбачається, що основним видом діяльності ПрАТ "Білоцерківська книжкова фабрика" є друкування іншої продукції (код КВЕД 18.12).

Так, в період з 01.01.2018 по 17.04.2018 позивачем реалізувалась друкована продукція (книги) на замовлення видавництв.

При цьому, наявні в матеріалах справи докази вказують, що реалізована позивачем друкована продукція (книги) є продукцією власного виробництва, оскільки позивач має на балансі виробничі потужності (приміщення, цеха) та відповідне обладнання для виготовлення готової продукції, що підтверджується звітністю позивача про виробництво промислової продукції за період з січня 2018 року по квітень 2018 року, фінансовою звітністю станом на 31.03.2018 та розшифровкою до фінансового звіту станом на 31.03.2018.

Також, судом встановлено, що до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від Головного управління ДФС у Київській області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

В рамках вказаної справи судом установлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення згідно акта перевірки о 10 год. 25 хв. від 18.04.2018 каси за адресою: м. Біла Церква, вул. Л.Курбаса, 4, що належить ПрАТ "Білоцерківська книжкова фабрика", було встановлено факт порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків, а саме: при наданні послуг за готівковий розрахунок РРО не застосовано, розрахунковий документ встановленої форми не видано, чим порушено п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", чим ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.155-1 КУпАП.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15.05.2018 у справі №357/4600/18, яка набрала законної сили 25.05.2018, провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в її діях.

Такий висновок суду ґрунтується на тому, що ПрАТ "Білоцерківська книжкова фабрика" займається виготовленням продукції власного виробництва, але не збутом виготовленої продукції. Тобто, дії ПрАТ "Білоцерківська книжкова фабрика", як суб'єкта господарської діяльності полягають саме у виконанні робіт з виробництва продукції, а не наданні послуг, а тому, з посиланням на ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

Частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У свою чергу, відповідно до ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Дані норми визначають преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії - за наявності цих підстав у суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин.

Отже, у даному випадку, обставини справи свідчать про те, що позивач реалізував продукцію власного виробництва.

Будь-яких доказів, які б підтверджували, що за спірний період позивач реалізовував продукцію, яка не є продукцією власного виробництва, відповідачем до суду не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з урахуванням вимог статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва у позивача не виникає обов'язку застосовувати реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки.

При цьому слід зазначити, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б вказували на необхідність застосування позивачем реєстратора розрахункових операцій.

За таких підстав, на думку суду, відповідачем не підтверджено висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а тому позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.05.2018 №0013551406 є обґрунтованими.

Статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач як суб'єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б повністю спростували доводи позивача, не надав.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 1762,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 14.05.2018 №892. Доказів понесення інших витрат суду не надано. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 07.05.2018 №0013551406.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська книжкова фабрика" (код ЄДРПОУ 02466961) сплачений судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Балаклицький А. І.