Рішення № 78657042, 28.11.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 листопада 2018 року Справа № 0840/3921/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лазаренка М.С.,

за участю секретаря судового засідання Новікової Д.А.,

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Ситнік Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Заводського районного у місті Запоріжжі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (69067, м. Запоріжжя, вул. Сеченова, буд.25-Б) про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

21 вересня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Заводського районного у місті Запоріжжі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд зобов'язати Заводський районний у місті Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області внести зміни до актового запису про народження сина позивача ОСОБА_4 серія НОМЕР_1 від 26.06.2008, виданого Орджінікідзевським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, вказавши національність батька «німець».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що мати позивача - ОСОБА_5 була німкою, що підтверджується свідоцтвом про народження позивача, та з 1955 року мешкала на території України, дотримуючись німецьких традицій. Позивач зазначає, шо він вихований відповідно до німецьких традицій, підтримує стосунки і своїми рідними - німцями, які проживають на території Німеччини, святкує німецькі свята. Позивач вказує, що має право вважати себе німцем та право на відновлення та збереження етнічного походження своєї національності у демократичній державі. З урахуванням вищезазначеного просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду від 26.09.2018 вищевказану позовну заяву залишено без руху. 08 жовтня 2018 року позивачем до суду надано документи на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою суду від 19.10.2018 відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою суду від 13.11.2018 за клопотанням сторін закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 28.11.2018.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні просив у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав, викладених у наданому до суду відзиві від 09.11.2018 (вх. № 36074), в якому зазначено, що позовні вимоги вважають необґрунтованими у зв'язку з тим, що визнаючи та поважаючи право громадян України на національне самовизначення, Україна, діючи відповідно до стандартів Ради Європи, не передбачає фіксації відомостей про національність у будь-якому документі, у тому числі який ідентифікує особу, не втручаючись тим самим в особисте життя громадян, тобто чинним законодавством не передбачено внесення відомостей в актові записи про народження в графі національність.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_2, виданого 27.10.1982 національність батька позивача - ОСОБА_6 вказана «українець», мати - ОСОБА_5 - «німка» (а.с.33).

Відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_3, виданого 21.11.1955 про народження матері позивача ОСОБА_5, дідусь позивача ОСОБА_8 та бабуся позивача ОСОБА_9 мали національність «німці» (а.с.34).

Відповідно до довідки від 22.03.2018 ОСОБА_1 є членом Запорізького міського об'єднання німців «Відродження» з 14.01.2010 (а.с.40).

Відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_1, виданого 26.06.2008 про народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, у графі «Батьки» вказано: ОСОБА_1 - громадянин України, ОСОБА_10 - громадянка України (а.с.30).

11.04.2018 відповідачем затверджений висновок №41/17.2-05.06-85 про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану, яким позивачу відмовлено у внесенні змін до актового запису про народження №399 від 26.06.2008 та доповненні національності батька «німець» в актовому записі про народження сина позивача ОСОБА_4 відмовлено за відсутністю підстав (а.с.38-39).

Не погоджуючись із таким висновком позивач звернувся до суду із цим позовом.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають з наступних підстав.

Відносини, пов'язані з діяльністю органів державної реєстрації актів цивільного стану проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням регулюються Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» за № 2398-VI від 01.07.2010.

Частинами 1 та 4 статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначено, що відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Органи державної реєстрації актів цивільного стану видають відповідні свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Згідно з частиною 5 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України.

У відповідності до частини 1 статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.

За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.

У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Згідно частини 4 статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.

Відповідно до частини 6 статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається свідоцтво про державну реєстрацію акта цивільного стану.

Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 за №96/5 затверджено Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання (далі - Правила).

У відповідності до пункту 1.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.

Пунктом 2.11 Правил встановлено, що факти, зазначені в заяві, а також записи у свідоцтвах про державну реєстрацію актів цивільного стану та в інших поданих заявником документах, якщо вони викликають сумніви щодо їх достовірності, можуть бути перевірені відділом державної реєстрації актів цивільного стану шляхом направлення запитів до відповідних установ, організацій для затребування необхідних документів.

Згідно із п.2.12 Правил, на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2.

У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку.

Підстави для внесення змін в актові записи цивільного стану визначені п.2.13 Правил.

В той же час, перелік таких підстав не є вичерпним.

Так, підпунктом 2.13.12 п.2.13 Правил встановлено, що внесення змін до актових записів цивільного стану можливе також і в інших окремих випадках, якщо це не суперечить чинному законодавству України.

Таким чином, законодавством не обмежені підстави для внесення змін в актові записи та надано можливість внесення таких змін за наявності відповідних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України від 25 червня 1992 року №2494-XII «Про національні меншини в Україні» громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність.

Крім того, як слідує з приписів частини 2 статті 300 Цивільного кодексу України, фізична особа має право на збереження своєї національності, культурної, релігійної та мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.

Також, слід звернути увагу й на те, що право на належність особи до певної національності або національної меншини, зокрема захищається і Міжнародною Рамковою Конвенцією Про захист національних меншин від 01 лютого 1995р. (ратиф. Україною 09 грудня 1997р., чинна з 01 травня 1998р.), зі змісту статті 3 якої слідує, що кожна особа, яка належить до національної меншини, має право вільно вирішувати, вважатися їй, чи не вважатися такою і таке рішення або здійснення прав у зв'язку з ним не повинно зашкоджувати такій особі.

Відповідно до приписів ст. 300 Цивільного кодексу України, фізична особа має право на індивідуальність. Фізична особа має право на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.

Ураховуючи зазначене вище, суд зазначає, що доказами у справі підтверджено, що мати позивача за національною приналежністю була німкою. Вказаний факт відповідачем не заперечується. При цьому, у висновку відповідача від 11.04.2018 №41/17.2-05.06-85 про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану, відповідач зазначає, що в актовому записі про народження дитини позивача не зазначено національності батьків.

Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини (справа «Гарнага проти України»), де зазначено, що хоча мета статті 8 Конвенції головним чином стосується захисту особи від свавільного втручання державних органів, вона не лише зобов'язує державу утриматися від такого втручання, але й покладає на неї позитивні зобов'язання, властиві дієвій повазі до приватного та сімейного життя. Якщо межі між позитивними та негативними зобов'язаннями держави за статтею 8 не можна визначити з достатньою точністю, то застосовні принципи, тим не менш, є подібними. В обох контекстах слід дотримуватись справедливого балансу, який потрібно встановити між конкуруючими інтересами особи та суспільства в цілому (див. вищезазначене рішення у справі «Ст'єрна проти Фінляндії» (Stjerna v. Finland), п. 38, та рішення від 6 вересня 2007 року у справі «Юханссон проти Фінляндії»

Беручи до уваги той факт, що мати позивача була німкою, що підтверджується доказами, які містяться у справі та приймаючи до уваги наявність закріпленого у законодавстві України права фізичної особи на збереження своєї національної, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Пунктом 2.5 Правил визначено, що заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається: особою, щодо якої складено актовий запис; одним із батьків неповнолітнього (малолітнього); піклувальником неповнолітнього та опікуном малолітнього; опікуном недієздатної особи; спадкоємцем померлого; представником органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.

Позивач, звертаючись до суду просить зобов'язати відповідача внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_4, дата народження якого - ІНФОРМАЦІЯ_1.

Суд зауважує, що на момент звернення із цим позовом до суду син позивача не досяг віку адміністративної процесуальної дієздатності, тому в його інтересах до суду звернувся його батько.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 241, 243-246, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Заводського районного у місті Запоріжжі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (69067, м. Запоріжжя, вул. Сеченова, буд.25-Б) про зобов'язання вчинити дії задовольнити в повному обсязі.

Зобов'язати Заводський районний у місті Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 серія НОМЕР_1 від 26.06.2008, виданого Орджінікідзевським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, вказавши національність батька «німець».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення,а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 07.12.2018.

Суддя М.С. Лазаренко