Рішення № 78656341, 05.12.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2018 р. Справа№0540/6653/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Буряк І.В., при секретарі судового засідання Соколовій С.О.

представника позивача не з'явився

представника відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення № 38 від 22 лютого 2018 року та визнання протиправною бездіяльність, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення № 38 від 22 лютого 2018 року про відмову в переводі з пенсії за віком на пенсію у зв'язку втратою годувальника згідно статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визнання протиправною бездіяльність та зобов'язати зарахувати для пільгового стажу періодів роботи для переведення з одного виду пенсії на інший.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що набула право на пенсію по втраті годувальника ОСОБА_2. З цією метою ОСОБА_1 13 лютого 2018 року звернулась до відповідача, однак рішенням № 38 від 22 лютого 2018 року відповідач відмовив в переведенні на пенсію по втраті годувальника, до пільгового стажу померлого годувальника не враховані періоди роботи: з 21 грудня 1972 року по 26 червня 1973 року, з 27 лютого 1978 року по 03 квітня 1979 року, з 18 квітня 1979 року по 06 серпня 1979 року, з 21 січня 1980 року по 31 травня 1980 року, з 20 серпня 1984 року по 25 лютого 1997 року та з 21 вересня 1998 року по 09 червня 1999 року на ДП «Артемвугілля». Позивач надала до органів Пенсійного фонду всі необхідні документи для підтвердження пільгового стажу за вказані періоди та вважає, що на підставі наданих документів вказані періоди роботи чоловіка повинні бути зараховані до його пільгового стажу. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, надав письмовий відзив, відповідно до якого зазначив, що позивач дійсно звернувся до відповідача з заявою про переведення на пенсію по втраті годувальника. Проте їй було відмовлено, оскільки позивачу були видані довідки про стаж пільгового характеру ДП «Артемвугілля» які знаходяться на непідконтрольній українській владі території. До пільгового стажу померлого годувальника не зараховані періоди роботи з 21 грудня 1972 року по 26 червня 1973 року, з 27 лютого 1978 року по 03 квітня 1979 року, з 18 квітня 1979 року по 06 серпня 1979 року, з 21 січня 1980 року по 31 травня 1980 року, з 20 серпня 1984 року по 25 лютого 1997 року та з 21 вересня 1998 року по 09 червня 1999 року на ДП «Артемвугілля», що надані позивачем уточнюючі довідки не відповідають додатку №5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 12.08.1993 № 637. Просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі № 0540/6653/18-а та призначено підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження на 06 вересня 2018 року.

28 серпня 2018 року представником відповідача відділ діловодства та документообігу суду надано відзив на позовну заяву.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2018 року продовжено строк підготовчого провадження в даній адміністративній справі на тридцять днів.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року закрито підготовче провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення № 38 від 22 лютого 2018 року та визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії та призначено судовий розгляд адміністративної справи по суті на 23 жовтня 2018 року.

Розпорядженням керівника апарату суду від 22 жовтня 2018 року № 395 "Щодо повторного автоматичного розподілу справи" призначено повторний автоматичний розподіл справи №0540/6653/18-а, у зв'язку з перебуванням судді Черникової А.О. у відрядженні.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену справу було передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В.

Ухвалою суду від 24 жовтня 2018 року справу прийнято до провадження суддею Буряк І.В., підготовче судове засідання у справі призначено на 14.11.2018 року, при цьому застосовано ч. 2 ст. 35 КАС України, та розгляд справи розпочато спочатку.

У зв'язку із перебуванням судді Буряк І.В. на лікарняному, підготовче судове засідання призначене на 14.11.2018 року відкладено та призначено на іншу дату, а саме на 21.11.2018 року, про що повідомлено сторони які беруть участь у справі.

Відповідач до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Щодо явки позивача, то матеріали справи містять заяву про розгляд справи без його участі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року закрито підготовче провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення № 38 від 22 лютого 2018 року та визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, справу призначено до судового розгляду по суті на 05 грудня 2018 року.

Сторони на призначену час та дату не прибули, повідомлені належним чином. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без своєї участі, відповідач явку свого представника не забезпечив, про причини неявки до судового засідання не повідомив.

Відповідно до ч.4 ст. у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянкою України, зареєстрована як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач - Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області, є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього пунктом 12 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Положенням про Пенсійний фонд України", затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №384/2011.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області як отримувач пенсії за віком.

Після смерті чоловіка позивача ОСОБА_2 13 лютого 2018 року позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області з заявою про переведення з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Рішенням № 38 від 22 лютого 2018 року Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області відмовило позивачу в переведенні з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника. Вказане рішення відповідач мотивував тим, що заявниця не надала довідки, уточнюючі пільговий характер роботи, до пільгового стажу не зараховані спірні періоди роботи.

Як передбачено Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України (його територіальні органи) входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Одними з основних завдань Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску; керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; призначення (перерахунок) пенсій, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

Відповідно до покладених завдань і функцій, саме Пенсійний фонд України є суб'єктом владних повноважень у сфері правовідносин щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, тому згідно з вимогами частини 2 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.

В силу положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи (а тому і органи та посадові особи пенсійного фонду України, як органи виконавчої влади, до яких відноситься і Відповідач) зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 8 Закону України Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV, непрацездатні громадяни - це особи, які досягли встановленого статтею 26 цього Закону пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до закону.

Відповідно до Закону №1058-IV, в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Статтею 24 Закону №1058-IV встановлені періоди, з яких складається страховий стаж.

Страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Порядок призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника врегульований статтями 36-39 Закону №1058-IV.

Відповідно до статті 36 Закону №1058-IV, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу.

Непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно зі статтею 37 Закону №1058-IV, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно (стаття 38 Закону №1058-IV).

Згідно до статті 100 Закону №1788-XII, особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно до пунктів 1, 3 "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п.20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Списки №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, які були затверджені постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162, від 16 січня 2003 року №36, від 24 червня 2016 року №461, включали у складі гірничих робіт здійснення підземних робот в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геолого-розвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень роботу: всіх робітників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах.

Згідно записів трудової книжки № 1954860 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, за спірні періоди останній працював:

- з 21 грудня 1972 року по 26 червня 1973 року підземний учень очистного забою ДП «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна»;

- з 27 лютого 1978 року по 03 квітня 1979 року підземний робочий очисного забою ДП «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна»;

- з 18 квітня 1979 року по 06 серпня 1979 року забійник підземний ДП «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна»;

- з 21 січня 1980 року по 31 травня 1980 року забійник підземний ДП «Шахта Комсомолець»;

- з 20 серпня 1984 року по 25 лютого 1997 року підземний учень по ремонту гірської виробітки ДП «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна»;

- з 21 вересня 1998 року по 09 червня 1999 року гірник по ремонту гірської виробітки ДП «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна».

Також спірний період роботи підтверджується довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 1411/02 від 14 листопада 2017 року, № 1411/03 від 14 листопада 2017 року, № 1411/04 від 14 листопада 2017 року, № 1411/05№ 1411/06 від 14 листопада 2017 року від 14 листопада 2017 року, наказом № 469 від 01.08.1996 року про результати атестації робочих місць за умовами праці, довідкою про заробітну плату для обчислення пенсії № 1411/01 від 14 листопада 2017 року.

Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 відповідачу були надані отримані з архіву ДП «Артемвугілля» довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній якими підтверджується спірний трудовий стаж позивача,витяг з наказу за результатами атестації робочих місць та посад, відомості про перейменування шахти.

Що стосується надання відповідачем оцінки документам, поданим позивачем, суд зазначає, що відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

При цьому відповідно до ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ).

ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України», п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України», п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» тощо).

Суд повинен оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними, іншими словами, людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав навіть теоретично.

Суд відхиляє посилання відповідача щодо не врахування довідок наданих позивачем, у зв'язку із неможливістю здійснити перевірку наданих відомостей у зв'язку із знаходженням архіву підприємств на тимчасово непідконтрольній території України. Є вочевидь зрозумілим, що можливість перевірки не залежить від волі позивача, оскільки підприємство, розташоване на тимчасово непідконтрольній території України, де наразі відбуваються бойові дії. Отже, відмова прийняти до уваги надані документи, завідомо є такою, що об'єктивно не може бути виконана позивачем, цю вимогу виконати неможливо, у зв'язку з чим суд вважає дії відповідачів явно непропорційними, тобто вчиненими без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), тому їх не можна вважати вчиненими обґрунтовано, добросовісно та розсудливо, адже відповідачем не враховані всі обставини, що мають значення для прийняття рішення, зокрема, той факт, що первинні документи, які можуть підтвердити пільговий стаж позивача, залишилися на тимчасово непідконтрольній території і, навіть будучі наданими на вимогу позивача або відповідачів, за законом будуть вважатися недійсними та такими, що не створюють правових наслідків.

Таким чином, вищезазначені докази містять усі необхідні відомості, передбачені п.20 Порядку №637, для підтвердження спеціального трудового стажу позивача.

Суд звертає увагу, що підставою для переведення на пенсію у зв'язку з втратою годувальника є подання до органів пенсійного фонду відповідного переліку документів, а не дотримання всіх формальних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 37 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 даного закону пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону довічно.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно прийнято рішення №38 від 22 лютого 2018 року "Про відмову в переводі з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника згідно статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому воно підлягає скасуванню.

Суд зазначає, що позивач просить визнати протиправною бездіяльність, щодо полягає у не переводенні ОСОБА_1. з власної пенсії на пенсію, у зв'язку з втратою годувальника на підставі заяви, однак відповідач не допустив бездіяльність, а навпаки вчинив дії шляхом прийняття спірного рішення № 38 від 22 лютого 2018 року. У зв'язку з чим суд вважає за необхідне обрати інший спосіб захисту, який є необхідним для відновлення порушеного права позивача на отримання пенсії, а саме, визнати протиправними дії відповідача щодо прийняття рішення "Про відмову в переводі з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника згідно статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із її власної пенсії на пенсію у зв'язку із втратою годувальника - ОСОБА_2

Що стосується клопотання позивача про встановлення судового контролю, що не належить до складу позовних вимог, а є процедурним питанням, суд зазначає, що встановлення судового контролю відповідно до ст. 382 КАС України є правом суду. За даних обставин справи, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю, враховуючи те, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає безумовному виконанню.

Отже, на підставі викладеного, з урахуванням вимог частини другої статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне, задовольнити частково позовні вимоги позивача, шляхом визнання дій Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області щодо прийняття рішення № 38 від 22 лютого 2018 року "Про відмову в переводі з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника згідно статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" протиправними, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 № 2112 від 13 лютого 2018 року із зарахуванням спірних періодів роботи ОСОБА_2.

За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись п.п. 10, 15, 15.5 Розділу VII Перехідних положень, статями 9, 19, 72-79, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (Донецька область, м. Краматорськ, вул. Поштова, буд. 5, ЄДРПОУ 23346787) про визнання протиправним та скасування рішення № 38 від 22 лютого 2018 року, визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області щодо прийняття рішення № 38 від 22 лютого 2018 року "Про відмову в переводі з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника згідно статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області № 38 від 22 лютого 2018 року "Про відмову в переводі з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника згідно статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 № 2112 від 13 лютого 2018 року про переведення з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника з зарахуванням до пільгового стажу (за списком 1) роботи ОСОБА_2 періоди роботи з 21 грудня 1972 року по 26 червня 1973 року підземний учень очистного забою ДП «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна»; з 27 лютого 1978 року по 03 квітня 1979 року підземний робочий очисного забою ДП «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна»; з 18 квітня 1979 року по 06 серпня 1979 року забійник підземний ДП «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна»; з 21 січня 1980 року по 31 травня 1980 року забійник підземний ДП «Шахта Комсомолець»; з 20 серпня 1984 року по 25 лютого 1997 року підземний учень по ремонту гірської виробітки ДП «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна»; з 21 вересня 1998 року по 09 червня 1999 року гірник по ремонту гірської виробітки ДП «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна», з урахуванням правової оцінки наданої судом.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (код ЄДРПОУ 23346787) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення прийнято у нарадчій кімнаті, вступну та резолютивну частини рішення проголошено у судовому засіданні 05 грудня 2018 року, повний текст рішення виготовлений 17 грудня 2018 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Буряк І. В.