Рішення № 78656122, 19.12.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2018 р. Справа№200/12473/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1)

до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3)

про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання неправомірними дії відповідача щодо невиплати з травня 2018 року пенсії, зобов'язання відповідача з травня 2018 року відновити нарахування та виплату пенсії за віком.

19 листопада 2018 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі. Одночасно, суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору та відстрочив сплату судового збору у розмірі 704 грн. 80 коп. до ухвалення рішення по суті та задовольнив клопотання позивача про розгляд справи у спрощеному провадженні та призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 3 грудня 2018 року суд відмовив відповідачу у задоволенні його клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

За правилами пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що він є пенсіонером та внутрішньо переміщеною особою, перебуває на обліку у відповідача, проте, з 1 травня 2018 року виплата пенсії припинена без законодавчо встановлених підстав, що порушує його конституційні права.

В установлений судом строк відповідачем на адресу суду надано відзив на адміністративний позов позивача, у якому заперечив проти задоволення заявлених вимог та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі, посилаючись на підзаконні нормативно-правові акти з питань соціального забезпечення внутрішньо переміщених осіб.. На підтвердження наданих заперечень позивачем до суду надано витяг з пенсійної справи позивача відповідно до спірних правовідносин.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_3, виданого Сніжнянським МВ УМВС України в Донецькій області 7 червня 2001 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1. Позивач є пенсіонером за вислугу років (пенсійне посвідчення серії НОМЕР_4) та внутрішньо переміщеною особою, про що свідчить довідка від 5 червня 2018 року № НОМЕР_2.

Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що позивач перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі - Закон № 2262-ХІІ).

Згідно листа відповідача від 11 жовтня 2018 року № 4669-С-01 адресованого позивачу вбачається, що призначення та нарахування пенсійних виплат йому проводилось за місцем реєстрації згідно довідки внутрішньо переміщеної особи від 5 червня 2018 року № НОМЕР_2. У цьому листі позивача також поінформовано, що за даними інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон стосовно позивача наявні данні щодо перетину державного кордону у напрямку перетину - «виїзд» та виплату пенсії припинено з 1 травня 2018 року.

Таким чином, зі змісту зазначеної відповіді відповідача суд доходить висновку, що виплата пенсії позивачеві була припинена з 1 травня 2018 року саме за даними інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи.

Також, судом встановлено, що у подальшому 20 липня 2018 року на адресу відповідача надійшов лист Управління соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації Донецької області від 9 липня 2018 року вих. № 01-1851-09 «Про надання інформації» у додатку до якого було надіслано витяг з протоколу № 27 засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування від 6 липня 2018 року, яким вирішено в зв'язку зі скасуванням дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб не розглядати запит головного управління, зокрема, відносно ОСОБА_1.

17 вересня 2018 року складено атестат № 3287 про зняття з обліку позивача, у якому в графі «припинено виплату пенсії по причині» зазначено: «ДО ЗЯСУВАННЯ».

Також, 17 вересня 2018 року відповідачем прийнято рішення про припинення виплати пенсії позивачу (протокол від 17 вересня 2018 року № 4662) з 1 травня 2018 року, у зв'язку з отриманням протоколу Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам з управління соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації про скасування довідки внутрішньо переміщеної особи.

Згідно довідки відповідача «Про виплату пенсії» сума пенсії за період з 1 травня 2018 року по 31 грудня 2018 року складає 0 грн. 00 коп.

Отже, як вбачається зі змісту позовної заяви та відзиву, спірними питанням у справі є правомірність припинення виплати пенсії позивачеві.

Суд зазначає, що за наслідками апеляційного перегляду Великою Палатою Верховного Суду набрало законної сили рішення Верховного Суду від 03 травня 2018 року у зразковій справі № 805/402/18 (Пз/9901/20/18) за позовом ОСОБА_2 до Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень частини десятої статті 290 КАС України у рішенні суду, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи, Верховний Суд додатково зазначає:

1) ознаки типових справ;

2) обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм;

3) обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі.

У своєму рішенні від 03 травня 2018 року Верховний Суд дійшов висновку, що в контексті цієї зразкової адміністративної справи ознаками типових, визначених п. 21 ч. 1 ст. 4 КАС України справ, є такі (пункт 113 рішення):

1) позивач у цій категорії справ є пенсіонер, якому/якій призначено пенсію згідно із Законом № 1058-ІV та який/яка є внутрішньо переміщеною особою;

2) відповідачем є територіальний орган Пенсійного фонду України, на пенсійному обліку якого перебуває позивач;

3) спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв'язку з припиненням територіальними органами Пенсійного фонду України виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам з підстав, які не передбачені п. 1, 3- 5 ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV);

4) позивачі заявили аналогічні позовні вимоги (по-різному висловлені, але однакові по суті: визнати неправомірними дії щодо припинення виплати пенсії та зобов'язати відповідача відновити виплату пенсії).

Окрім того, Верховним Судом було визначено обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права. А саме - у пункті 114 рішення зазначено, що висновки Верховного Суду в цій зразковій справі підлягають застосуванню в адміністративних справах, в яких позивач:

1) є громадянином України;

2) має статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується довідкою органів соціального захисту населення про взяття її на облік, як внутрішньо переміщеної особи;

3) є пенсіонером та отримує пенсію, призначену їй відповідно до Закону № 1058-IV.

Поновлення виплати пенсії потребує здійснення додаткових дій позивачем.

Відповідач право позивача на отримання пенсії не заперечує.

На підставі досліджених матеріалів адміністративної справи № 200/12473/18-а суд доходить висновку, що вона відповідає ознакам типової справи, наявні обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права. Обставини, які виключають типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм - відсутні. Отже, зазначена справа розглядається як типова.

Суд зазначає, що в силу вимог частини третьої статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Відповідно до положень частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.

Закон № 2262-ХІІ визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до положень статті 1-1 зазначеного Закону законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закону № 1058-IV) та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Підстави припинення виплати пенсії передбачені нормами статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно яких виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.

Як встановлено судом на підставі наявних матеріалів справи виплата пенсії позивачеві була припинена за даними інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон, що не передбачено нормами статті 49 Закону № 1058-IV.

Як зазначено у рішенні відповідача від 17 вересня 2018 року виплата пенсії була припинена з 1 травня 2018 року у зв'язку з отриманням протоколу Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам з управління соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації про скасування довідки внутрішньо переміщеної особи. Проте, як встановлено судом відповідний протокол на адресу відповідача надійшов 20 липня 2018 року, тобто вже після припинення виплати пенсії позивачу (1 травня 2018 року). Отже, суд не вбачає причинно-наслідкового зв'язку між припиненням виплати пенсії та скасуванням довідки позивача про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Верховний Суд у постанові від 22 березня 2018 року (справа №243/6391/17) за результатом розгляду зразкової справи дійшов висновку, що припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття Пенсійним органом відповідного рішення і лише з підстав, визначених статтею 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

При цьому, слід підкреслити пріоритетність застосування положень статті 49 Закону № 1058-IV. Отже, доводи відповідача щодо необхідності застосування норм постанов Кабінету Міністрів України, якими визначений порядок припинення виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам, є безпідставними.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачем не надано достатніх та переконливих доказів для припинення виплати пенсії позивачу, тому суд вважає таке втручання не виправданим з урахуванням вимог статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормами частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини 2 зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Судом було встановлено, що про припинення виплати пенсії позивачу відповідачем було прийнято рішення від 17 вересня 2018 року (протокол від 17 вересня 2018 року № 4662). Отже, з метою забезпечення ефективного захисту/відновлення прав позивача відповідно до положень статті 9 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та скасувати зазначене вище рішення та зобов'язати відповідача поновити виплату пенсі та сплатити виниклу заборгованість з виплати пенсії, починаючи з 1 травня 2018 року.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач не може посилатися на відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України механізму виплати нарахованих сум пенсій, оскільки порядок та умови отримання пенсійних виплат регулюються виключно Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України механізму виплати нарахованих сум пенсій не звільняє державу в особі уповноваженого органу Пенсійного фонду України від обов'язку здійснити таку виплату та не може позбавляти права особи на отримання належних їй сум пенсій.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Ухвалою суду від 19 листопада 2018 року позивачу відстрочено сплату судового збору у розмірі 704 грн. 80 коп. до ухвалення судового рішення.

Нормами частини 2 статті 133 КАС України встановлено, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з положеннями частини 1 зазначеної статті при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3) про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) з 1 травня 2018 року.

Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 17 вересня 2018 року (протокол від 17 вересня 2018 року № 4662) про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) з 1 травня 2018 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) та сплатити виниклу заборгованість, починаючи з 1 травня 2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири гривні) 80 копійок на користь спеціального фонду Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України) за наступними реквізитами: рахунок - 31215256700001, код ЄДРПОУ - 37993783, код банку 820019, отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті 19 грудня 2018 року. Повне судове рішення складено 19 грудня 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Смагар С.В.