Рішення № 78656042, 17.12.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2018 р. Справа№0540/7810/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

25 серпня 2018 року шляхом надіслання поштою позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов'язання вчинити дії. Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач незаконно відмовив позивачу в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги як особі, яка отримала інвалідність під час проходження військової служби. Посилаючись на статті 46, 55 Конституції України, Закони України "Про військовий обов'язок і військову службу", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" позивач просив:

- скасувати рішення засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №39 від 13.04.2018 в частині відмови в призначенні одноразової грошової допомоги, яка підлягає виплаті позивачу,

- зобов'язати відповідача призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу відповідно до статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі, який не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

03 вересня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та розгляд справи призначений за правилами загального позовного провадження.

22 жовтня 2018 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, призначено у справі наступне підготовче засідання на 22 листопада 2018 року та витребувані від Донецького обласного військового комісаріату Міністерства оборони України докази.

22 листопада 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12 грудня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає наступне.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року у справі №265/3193/17 визнано протиправними дії Донецького обласного військового комісаріату Міністерства оборони України про надання ОСОБА_1 відповіді № 610 від 15 червня 2016 року замість реєстрації наданих ним документів, складання висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги та подання його розпорядникові бюджетних коштів з документами, зазначеними в пунктах 10 і 11 Порядку № 975 та зобов'язано Донецький обласний військовий комісаріат Міністерства оборони України зареєструвати надані ОСОБА_1 документи для призначення та виплати одноразової грошової допомоги та надати висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, подати його розпорядникові бюджетних коштів разом з документами, зазначеними в пунктах 10 і 11 Порядку № 975.

На виконання рішення суду Донецькій обласний військовий комісаріат направив до Міністерства оборони України документи для призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та документи згідно додатку.

Проте, Міністерством оборони України прийнято рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги відповідачу, оскільки заявником не подано документ, що свідчить про причини та обставини поранення, який передбачено пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.

Позивач вважає таке рішення протиправним, таким, що порушує його права, у зв'язку з чим він звернувся до суду з вказаними позовні вимоги.

04 жовтня 2018 року від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому він просить відмовити у задоволенні позову у зв'язку з тим, що надані документи для отримання одноразової грошової допомоги не дають змоги встановити право позивача на її отримання. Відповідач вважає, що військово-лікарська комісія не мала юридичних підстав встановлювати зв'язок між пораненнями позивача та виконанням обов'язків служби при перебуванні в країні, де велись бойові дії, а для встановлення такого зв'язку необхідно службово-медичні характеристики з думкою командування та лікаря частини про виконання позивачем своїх службових обов'язків у зв'язку зі станом здоров'я. При наявності поранення, контузії, травми чи каліцтва має бути вказано, коли та при яких обставинах вони отримані.

У судове засідання, призначене на 12 грудня 2018 року, сторони не з'явилися, про дату, час та місце засідання повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Керуючись частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішив розглянути справу в письмовому провадженні.

Згідно частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.

Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Так, постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року у справі №265/3193/17, яка набрала законної сили 26 жовтня 2017 року, встановлено наступне.

Позивачу з 19 травня 2016 року до 01 червня 2017 року була встановлена 3 група інвалідності, травма, поранення, контузія та захворювання, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0599849.

З копії висновку акту судово-медичного дослідження (обстеження) № 1008 вбачається, що виявлені у ОСОБА_1 при огляді рубці є наслідком загоєння ран, після осколкових поранень та перенесеної закритої черепно-мозкової травми у вигляді контузії головного мозку, що могло відбуватись під час отримання травми в ході бойових дій у 1987-1989 роках в період перебування в республіці Афганістан.

Згідно з копією витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця (протокол № 4807 від 16 грудня 2015 року), мінно-вибухова травма, вогнепальні осколкові поранення обох верхніх та нижніх кінцівок (контузія 1988 р.), наслідками яких стали рубці на правому та лівому передпліччі, на задній поверхні правого ліктьового суглобу, на лівій та правій гомілках розмірами від 0,5х0,2 см. до 1, 9х0,3 см., що підтверджується актом судово-медичного обстеження № 1008 від 10 грудня 2015 року Маріупольського відділення Донецького обласного бюро СМЕ, та які у подальшому призвели до розвитку: «Стійких віддалених наслідків перенесеної ЧМТ (1988) у вигляді посттравматичної енцефалопатії з вираженим церебростенічним синдромом, з двобічною пірамідно-рефлекторною недостатністю, ангіодистонією, вазомоторною цефалгією, вестибулопатією, лікворо-судинною дисциркуляцією, лікворо-динамічними кризами 3 рази в тиждень», що підтверджується записами у медичних документах травма, поранення, контузія, захворювання, так, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Згідно посвідчення серія НОМЕР_2 ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій. Посвідчення безтермінове.

За змістом посвідчення серія НОМЕР_3 позивач є інвалідом 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни, яке дійсне до 01 червня 2017 року.

Довідкою Маріупольського об'єднаного міського військового комісаріату Міністерства оборони України № 122 від 09 червня 2016 року підтверджено, що ОСОБА_1 дійсно приймав участь у бойових діях в ДРА у період з 05 лютого 1987 року по 03 січня 1989 року.

Рішенням Міністерства оборони України, оформленим протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №39 від 13 квітня 2018 року позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки заявником не подано документ, що свідчить про причини та обставини травми, який передбачено пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги…, затвердженого постановою КМУ від 25 грудня 2013 року.

Крім того, у рішенні зазначено, що висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 10 лютого 2015 року №1008 та висновок Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 16 грудня 2015 року №4807, які подані разом з іншими документами, не є документами, що свідчать про обставини поранення, оскільки вони складені зі слів хворого та не підтверджують факт поранення.

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Перебування особи на військовій службі є однією із форм реалізації закріпленого у статті 43 Конституції України права на працю, а тому необхідно керуватися, в тому числі, і положеннями частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), яка визначає право звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, в даному випадку стягнення грошового забезпечення військовослужбовця.

Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

20 грудня 1991 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII (далі - Закон № 2011-ХІІ), який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 3 Закону № 2011-XII дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Статтею 16 вказаного Закону № 2011-XII (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) передбачено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

У разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

У разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби під час проходження військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, що визначається у відсотках від загальної суми допомоги на випадок загибелі (смерті), встановленої пунктом 5 цієї статті (частина шоста статті 16 Закону № 2011-XII).

Згідно з пунктом 11 Порядку № 975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Відповідно до пункту 21.7 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 (далі - Положення № 402) постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва).

При медичному огляді військовослужбовців, колишніх військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) до введення в дію Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 4 січня 1994 року № 2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 1994 року за № 177/386, і не мають довідки, виданої військовою частиною, ВЛК можуть бути прийняті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із історії хвороби, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи) (пункт 21.8 Положення № 402).

Відповідно до Витягу з протоколу № 4807 від 16 грудня 2015 року засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України, встановлено, що травма, поранення ОСОБА_1, підтверджені актом судово-медичного обстеження № 1008 від 10 грудня 2015 року Маріупольського відділення Донецького обласного бюро судово-медичної експертизи, та контузія, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

За визначеного вище правового врегулювання, при наданні висновку про причинний зв'язок поранення позивача Центральною військово-лікарською комісією по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України встановлювались обставини отримання поранення та зроблено висновок, що захворювання пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Акт судово-медичного обстеження № 1008 містить інформацію, що при судово-медичному обстеженні у ОСОБА_1 було виявлено рубці, що є наслідком загоєння ран, після осколкових поранень та перенесеної закритої черепно-мозкової травми у вигляді контузії головного мозку, що могло відбуватись під час отримання травми в ході бойових дій у 1987-1989 роках в період перебування в республіці Афганістан.

Зазначені документи долучені позивачем при подачі заяви щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності.

Вказані обставини спростовують доводи відповідача, що документи, надані позивачем для отримання одноразової грошової допомоги не дають змоги встановити право позивача на її отримання.

При цьому, Порядок № 975 не визначає, який саме документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) (медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, висновок експерта, протокол військово-лікарської комісії, довідка МСЕК тощо), повинна подати особа, яка звертається за отриманням одноразової грошової допомоги. У зв'язку з чим позиція відповідача, що в якості такого документа приймаються службово-медичні характеристики з думкою командування та лікаря частини про виконання позивачем своїх службових обов'язків у зв'язку зі станом здоров'я, є невірною.

У свою чергу, саме відповідач у цій справі, як уповноважений суб'єкт владних повноважень, зокрема, використовуючи архівні матеріали, зобов`язаний був довести протилежне, а саме, те, що позивач отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) при вчиненні кримінального чи адміністративного правопорушення або у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинив собі тілесні ушкодження.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 травня 2018 року у справі № 729/426/17 та від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/3005/17.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, беручи до уваги необхідність захисту прав позивача, виходячи із завдань адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подачу адміністративного позову.

Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-76, 90, 132, 139, 143, 159, 241-246, 250, 251, 255, 291, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: 87503, АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) до Міністерства оборони України (місцезнаходження: 03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, буд. 6; код ЄДРПОУ 00034022) про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов'язання вчинити дії задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №39 від 13 квітня 2018 року, в частині відмови у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.

Зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу внаслідок встановлення йому ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, визначену Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», згідно з «Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975.

Повне рішення складено 17 грудня 2018 року.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Донецького окружного адміністративного суду у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Циганенко А.І.