Рішення № 78655424, 10.12.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2018 р. Справа№200/9921/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасенка І.М.,

при секретарі судового засідання: Ковальовій А.В.,

за участю:

представника позивача: Букштейна П.Ш.,

представника відповідача: Аллахвердієва А.О.,

розглянувши в порядку загального провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФИРМА ЮГ» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішень від 18.07.2018 року № 0014714210, № 0014724210, № 0014734210, № 0014754210 на загальну суму 2005656,43 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФИРМА ЮГ» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішень від 18.07.2018 року № 0014714210, № 0014724210, № 0014734210, № 0014754210 на загальну суму 2005656,43 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ «ФИРМА ЮГ» 27 липня 2018 року отримало рішення № 0014714210, рішення № 0014724210, рішенням № 0014734210, рішення № 0014754210.

Позивач не згоден з зазначеними рішеннями та просить визнати протиправними та скасувати рішення № 0014714210, № 0014724210, № 0014734210 та № 0014754210 від 18.07.2018 року, прийняті начальником Бахмутського управління ГУ ДФС у Донецькій області.

22 жовтня 2018 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду відкрито провадження по справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позов.

Представник відповідача заперечував проти позову, просив відмовити у задоволені позовних вимог, надав письмовий відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, крім іншого, що не має можливості звільнити від сплати єдиного внеску позивача, оскільки він не звернувся із відповідною заявою до контролюючого органу протягом тридцяти днів, наступним за днем закінчення антитерористичної операції, відповідно до вимог п. 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши заяви по суті справи, письмові докази, наявні у справі, суд встановив наступне.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ФИРМА «ЮГ» (код ЄДРПОУ 13488368, місцезнаходження: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Незалежності, 50а, код ЄДРПОУ 13488368) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, осіб - підприємців та громадських формувань 06.11.1991 року за № 646Р.

Відповідач - є юридичною особою публічного права - установою, яка є територіальним органом Державної фіскальної служби України, яка в свою чергу, була створена в процесі перетворення Державної податкової служби України, та яка наділена правовим статусом контролюючого органу. Загальний обсяг правоздатності такого суб'єкта податкових відносин, як «контролюючий орган», визначено положеннями ст. 41 Податкового кодексу України. Зміст функцій контролю цих органів визначено положеннями ст. 61 Податкового кодексу України.

Головним управлінням ДФС у Донецькій області було проведено камеральну перевірку за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» по товариству з обмеженою відповідальністю «ФИРМА «ЮГ» за звітний період з 01.12.2014 року по 31.03.2018 року.

За результатами камеральної перевірки відповідачем був складений акт № 421/05-99-42-10/13488368 від 18.07.2018 року, на підставі якого були прийняті спірні рішення, які позивач отримав 27 липня 2018 року, а саме:

рішення № 0014714210 від 18.07.2018 року про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Цим рішенням, на підставі п. 7 ч. 11 ст. 25 Закону України № 2464-VI від 08.07.2010 року «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на ТОВ «ФИРМА «ЮГ» накладено штраф у розмірі 170,00 грн.;

рішення № 0014724210 від 18.07.2018 року про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Цим рішенням, на підставі п. 7 ч. 11 ст. 25 Закону України № 2464-VI від 08.07.2010 року «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на ТОВ «ФИРМА «ЮГ» накладено штраф у розмірі 170,00 грн.;

рішення № 0014734210 від 18.07.2018 року про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Цим рішенням, на підставі п. 7 ч. 11 ст. 25 Закону України № 2464-VI від 08.07.2010 року «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на ТОВ «ФИРМА «ЮГ» накладено штраф у розмірі 170,00 грн.

рішення № 0014754120 від 18.07.2018 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Цим рішенням, на підставі частини 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України № 2464-VI від 08.07.2010 року «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» до ТОВ «ФИРМА «ЮГ» застосовані штрафні санкції в сумі 2005146,43 грн., а саме: штраф (10%) у розмірі 16130,87 грн. за період з 23.12.2014 року до 02.07.2018 року; штраф (20%) у розмірі 248061,72 грн. за період з 16.01.2015 року до 02.07.2018 року; пеня (0,1%) у розмірі 1740953,84 грн.

Не погодившись із вищевказаними рішеннями, позивач 03 серпня 2018 року оскаржив до Державної фіскальної служби України. (скарга № № 36, 37, 38, 39)

Рішеннями про результатами розгляду скарги від 31.08.2018 року за № 28377/6/99-99-11-02-02-25 та № 28378/6/99-99-11-02-02-25 позивачу було відмовлено у задоволенні вищевказаних скарг.

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Спірним у справі є правомірність дій відповідача щодо прийняття рішень про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності єдиного внеску.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 2 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI, в редакції Закону України № 2148-VIII від 03.10.2017 року, «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI) його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування .

Частиною 2 статті 6 Закону № 2464-VI визначені обов'язки платника єдиного внеску, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини 4 статті 25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, Верховною Радою України прийнято Закон України від 02.09.2014 року №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», яким були внесені зміни до Закону № 2464-VI, а саме його розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3( в подальшому пункту 9.4):

«Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року №405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються».

З аналізу зазначених норм законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин вбачається, що підставою для звільнення платника єдиного внеску від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI, є факт перебування такого платника на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», та заява, подана у довільній формі до органу доходів та зборів.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».

Проте, позивач не скористався своїм правом, передбаченим п. 9-4 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2464-VI, та не звернувся із заявою до органу доходів і зборів про звільнення від виконання свої обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону України № 2464-VI, а саме про звільнення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за листопад - грудень 2014 року, січень - квітень 2015 року, а сплатив 02.07.2018 року ЄСВ за періоди в повній сумі в добровільному порядку, що підтверджується платіжним дорученням № 9 від 02.07.2018 року, що міститься у матеріалах справи.

З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що підставою для звільнення платників єдиного внеску від обов'язків та відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо сплати єдиного внеску, є факт перебування такого платника на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів де проводилася антитерористична операція.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.12.2017 року у справі № К/9901/2959/18 805/2492/15-а. Висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

З моменту реєстрації і до 19.07.2017 року місцезнаходження і юридична адреса ТОВ «ФИРМА «ЮГ» - м. Донецьк, Ворошиловський район, бульвар Шевченка, будинок 6б і перебувало на обліку в ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецьк. З 19.07.2017 року до 13.04.2018 року ТОВ «ФИРМА «ЮГ» було перереєстровано за новою адресою - Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Інтернаціональна, будинок 460 і перебувало на обліку у Костянтинівській ОДПІ ДФС у Донецькій області. З 13 квітня 2018 року по теперішній час ТОВ «ФИРМА «ЮГ» перереєстровано за новою адресою - Донецька область, м. Бахмут, вул. Незалежності, будинок 50а і перебуває на обліку у Бахмутській ОДПІ ДФС у Донецькій області.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1085-р від 07.11.2011 року «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» місто Донецьк віднесено до населених пунктів на території яких проводиться АТО.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1275-р від 02.12.2015 року «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» міста Костянтинівка та Бахмут віднесено до населених пунктів на території яких проводиться АТО.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Бахмутському управлінні Головному управлінні ДФС у Донецькiй областi, і до цього органу доходів і зборів позивачем подані сертифікати (висновок) про настання обставин не переробної сили.

Суд не бере до уваги заперечення відповідача стосовно втрати чинності вищевказаної норми в Законі України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», оскільки у спеціальному законодавстві - Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» дана норма є діючою.

Сам факт перебування позивача на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів де проводилася антитерористична операція і є підставою для звільнення його від обов'язків щодо сплати єдиного внеску у відповідності до Закону № 2464.

Статтею 10 Закону України № 1669-VII встановлено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Також, суд зазначає, що спірні рішення сформовані відповідно до статті 25 Закону № 2464, яка визначає заходи впливу та стягнення. За положеннями абзацу 2 частини 1 цієї статті її положення поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Саме за положеннями частини 4 цієї статті орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Суд вказує на те що, штрафні санкції до позивача були нараховані за звітній період з 01.12.2014 року по 31.03.2018 року, тобто за період проведення антитерористичної операції.

Таким чином, відсутність (відстрочення в силу закону) у позивача обов'язку сплати єдиного внеску починаючи з 14 квітня 2014 року, унеможливлює складання відповідачем та направлення позивачу спірних рішень.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 року у справі № К/9901/188/17 812/505/17. Висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

З огляду на дію абз. 3 п. 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2464-VI відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Оскільки законодавець звільнив платника єдиного внеску, розташованих на територіях населених пунктів, де проводиться АТО, від обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 6 Закону України № 2464-VII, виходячи з вищенаведеного, принципу збалансованості прав та обов'язків, органи доходів та зборів були позбавлені права на складання вимог про сплату боргу (недоїмки) відносно таких платників.

Отже, ТОВ «ФИРМА «ЮГ» звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції за умови перебування його на обліку в органі доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилась така операція.

У межах спірних відносин накладання штрафу та нарахування пені відбулося за період з 01.12.2014 року по 31.03.2018 року, тобто у період проведення антитерористичної операції, за наявності умови перебування ТОВ «ФИРМА «ЮГ», як платника єдиного внеску, на обліку в органі доходів і зборів, розташованому в місті проведення цієї операції, без врахування положень Закону, який прямо забороняє притягнення до відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, що прямо передбачено п. 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2464-VI.

Таким чином, застосування до ТОВ «ФИРМА «ЮГ» штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску за вказаний період є протиправним.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ФИРМА ЮГ» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішень від 18.07.2018 року № 0014714210, № 0014724210, № 0014734210, № 0014754210 на загальну суму 2005656,43 грн. - підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 90, 139, 205, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФИРМА ЮГ» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішень від 18.07.2018 року № 0014714210, № 0014724210, № 0014734210, № 0014754210 на загальну суму 2005656,43 грн. - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення № 0014714210, № 0014724210, № 0014734210, № 0014754210 від 18.07.2018 року, прийняті начальником Бахмутського управління ГУ ДФС у Донецькій області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (місцезнаходження: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФИРМА ЮГ» (місцезнаходження: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Незалежності, 50а, код ЄДРПОУ 13488368) судовий збір у сумі 30084 (тридцять тисяч вісімдесят чотири) грн. 85 коп.

Вступна та резолютивна частина рішення виготовлена та проголошена у судовому засіданні 10 грудня 2018 року.

Повний текст рішення виготовлений 17 грудня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Тарасенко І.М.