Рішення № 78655385, 10.12.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/16675/18

Провадження № 2-а/161/578/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Крупінської С.С.,

при секретарі Ярмолюк І.С.,

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача - Лозовської В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до виконавчого комітету Луцької міської ради про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Луцької міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 09 жовтня 2018 року та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30 серпня 2018 року Департаментом муніципальної варти було складено протокол № 2072 про адміністративне правопорушення відносно нього за ст. 152 КУпАП, а саме про імовірне встановлення металевого паркану біля будинку без відповідних дозвільних документів.

За результатами розгляду протоколу його 09 жовтня 2018 року визнано винним у вчинення правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. штрафу.

Вважає, що дана постанова є протиправною та підлягає до скасування, так як він не порушував правил благоустрою м. Луцька, а тому просить суд дану постанову скасувати, а провадження по справі закрити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольни їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив суд відмовити у їх задоволенні.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає до задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, то 09.10.2018 року відповідач виніс постанову № 12027, якою притягнув ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП. Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності стало те, що 30.08.2018 року о 14:00 виявлено, що ОСОБА_3 порушив правила благоустрою м. Луцька, а саме самовільно (без відповідних дозвільних документів) встановив металеву конструкцію (паркан) біля будинку № 52б по вул. В. Хурсенка у м. Луцьку, що є порушенням п.п. 2.5.5.1.13 «Правил благоустрою м. Луцька», прийнятих рішенням Луцької міської ради від 29.07.2009 року № 44/2, за що передбачена відповідальність за ст. 152 КУпАП.

Згідно зі ст. 152 КУпАП порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 2.5.5.1.13 Правил забороняється самовільно встановлення рекламо носії, різноманітні конструкції, інформаційно-рекламні плакати, стаціонарні малі архітектурні форми.

Законом України «Про благоустрій населених пунктів» п. 10 ч. 1 ст. 21 визначено, що елементами благоустрою є інші елементи благоустрою визначені нормативно-правовими актами (різноманітні конструкції).

Згідно п. 2.2 Правил, Луцька міська рада уповноважена здійснювати контроль за станом благоустрою та утриманням територій.

Елементами благоустрою, відповідно до правил та Закону є малі архітектурні форми, які визначено як невелику споруду, конструкцію, яка виконується із полегшених конструкцій і встановлюються тимчасово без улаштування фундаментів.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 218 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 152 цього Кодексу, покладено на адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад.

Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що 30.08.2018 року о 14:00 виявлено, що ОСОБА_3 порушив правила благоустрою м. Луцька, а саме самовільно (без відповідних дозвільних документів) встановив металеву конструкцію (паркан) біля будинку № 52б по вул. В. Хурсенка у м. Луцьку, за що передбачена відповідальність згідно зі ст. 152 КУпАП.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» прибудинкова територія є спільним майном співвласників (власників квартир або нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку), що належить їм на праві спільної сумісної власності.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 6 та п.1 ч.2 ст. 10 даного Закону передбачено, що співвласники мають право вільно користуватись спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників.

Позивач по справі, ОСОБА_3, самовільно встановив паркан та території загального користування, чим порушив конституційні права інших мешканців будинку. Земельна ділянка, на якій встановлено паркан, є комунальною власністю і Луцька міська рада, як власник об'єкта благоустрою, на надавала згоди на його встановлення.

Крім того, суд вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на спростування обставин, що викладені в оспорюваній постанові, та на підтвердження своїх пояснень, стосовно дій відповідача, які на його думку є незаконними, а постанова про накладення адміністративного стягнення № 1202 від 09.10.2018 року є безпідставною та неправомірною.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в справі докази, суд вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення № 1202 від 09.10.2018 року винесена відносно ОСОБА_3 відповідає вимога Закону, при цьому, факт порушення п. 2.5.5.1.13 Правил благоустрою м. Луцька спростований не був, а тому суд вважає, що адміністративний позов є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-77, 90, 241-246, 250, 255, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 виконавчого комітету Луцької міської ради про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Луцький міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення суду виготовлено 10.12.2018 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду С.С.Крупінська