Рішення № 78655260, 10.12.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2018 р. Справа№200/9895/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасенка І.М.,

при секретарі судового засідання: Ковальовій А.В.,

за участю:

представника позивача: Щеткіної В.В., Тіщенко С.О.

представника відповідача: Яковлєвої А.С.,

розглянувши в порядку загального провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до Головного управління ДФС в Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги від 06.08.2018 року № Ю-13418-44 на суму 321943,11 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги від 06.08.2018 року № Ю-13418-44 на суму 321943,11 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 14 серпня 2018 року обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» було отримано вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування Головного управління ДФС у Донецькій області № Ю-13418-44 від 06.08.2018 року на суму 321943,11 грн. яка була нарахована станом на 31.07.2018 року.

Позивач не згоден з зазначеною вимогою та просить визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДФС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску № ю-13418-44 від 06.08.2018 року в розмірі 321943,11 грн.

08 жовтня 2018 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду відкрито провадження по справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили задовольнити позов.

Представник відповідача заперечував проти позову, просив відмовити у задоволені позовних вимог, надав письмовий відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що за позивача єдиний внесок сплатив ОКП «Єдиний розрахунковий центр», що є порушенням вимог частини 9 статті 25 Закону України № 2461, а тому відповідачем правомірно не було зараховано сплачені суми у розрахунок сплати позивачем єдиного внеску.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши заяви по суті справи, письмові докази, наявні у справі, суд встановив наступне.

Позивач - Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» зареєстроване в якості юридичної особи та включене до ЄДРПОУ 03337119, юридична адреса: 84307, Донецька область, м. Краматорськ, пров. Земляний, 2, перебуває на обліку в Костянтинівській ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області. Засновано на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що знаходиться в управлінні Донецької обласної ради. Управління підприємством на період дії ЗУ «Про військово - цивільні адміністрації» здійснює облдержадміністрація, обласна військово - цивільна адміністрація. Позивач є виробником теплової енергії та здійснює виробничу діяльність з метою задоволення потреб споживачів у сфері теплопостачання.

Відповідач - є юридичною особою публічного права - установою, яка є територіальним органом Державної фіскальної служби України, яка в свою чергу, була створена в процесі перетворення Державної податкової служби України, та яка наділена правовим статусом контролюючого органу. Загальний обсяг правоздатності такого суб'єкта податкових відносин, як «контролюючий орган», визначено положеннями ст. 41 Податкового кодексу України. Зміст функцій контролю цих органів визначено положеннями ст. 61 Податкового кодексу України.

14 серпня 2018 року ОКП «Донецьктеплокомуненерго» поштою отримало вимогу ГУ ДФС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску № Ю-13418-44 від 06.08.2018 року в розмірі 321943,11 грн.

Не погодившись з вищезазначеною вимогою, направив скаргу на адресу ДФС України і просив скасувати вимогу ГУ ДФС у Донецькій області № Ю-13418-44 від 06.08.2018 року на суму 321943,11 грн. у зв'язку з тим, що за даними підприємства вказаний борг відсутній.

Рішенням ДФС України від 14.09.2018 року № 30037/6/99-99-11-02-02-25, вимогу залишено без змін, а скаргу без задоволення.

За результатами звіряння даних, відображених в інтегрованій картці платника податків (юридичної особи - ОКП «Донецьктеплокомуненерго»), з даними підприємства з нарахування та сплати єдиного соціального внеску встановлено, що недоїмка, яка виникла за даними ДФС станом на 31.07.2018 року фактично складається із сум єдиного соціального внеску, сплаченого Договором про спільну діяльність від 01.06.2001 року № 152 ОКП «Донецьктеплокомуненерго» НПП ОКП «Донецьктеплокомуненерго», та сум єдиного соціального внеску, сплаченого відокремленим підрозділом ОКП «Єдиний розрахунковий центр».

Відповідно до пп. 3.1.2 пункту 3.1 Статуту до складу підприємства у вигляді відокремленого підрозділу входить Єдиний розрахунковий центр, що не має статусу юридичної особи та діє згідно з положенням, затвердженим підприємством.

Пунктом 3.2 передбачено, що структурні підрозділи мають право відкривати в банках поточні та інші рахунки.

Структурний підрозділ «Єдиний розрахунковий центр» є невід'ємною частиною ОКП «Донецьктеплокомуненерго» як юридичної особи та здійснює лише збір та облік платежів за теплопостачання від населення та інших користувачів послуг, в тому числі по м. Краматорськ та м. Костянтинівка. Тобто, розрахункові рахунки ЄРЦ є фактично розрахунковими рахунками юридичної особи ОКП «Донецьктеплокомуненерго» та відповідно всіх філій та структурних підрозділів.

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Спірним у справі є правомірність дій відповідача щодо формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внесу.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 2 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI, в редакції Закону України № 2148-VIII від 03.10.2017 року, «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI) його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування .

Частиною 2 статті 6 Закону № 2464-VI визначені обов'язки платника єдиного внеску, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини 4 статті 25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пп. 1 п. 1 розділу ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок), з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Отже, ВП «Єдиний розрахунковий центр» не є фактично платником єдиного соціального внеску, але він є структурним підрозділом позивача та використовує рахунки, операції за якими обліковуються за платником - юридичною особою, яка в розумінні статті 4 Закону України № 2464 являється платником єдиного внеску, оскільки є роботодавцем.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Суд зазначає, що в.о. заступника начальника - начальник Краматорського управління ГУ ДФС у Донецькій області не враховано, що станом на 06.08.2018 року СП ОКП «Єдиний розрахунковий центр» було здійснено сплату ЄСВ в розмірі 403100,38 грн. за період І половина липня 2018 року, що підтверджується платіжними дорученнями, що містяться в матеріалах справи. Грошові кошти, згідно платіжних доручень перераховані структурним підрозділом ОКП «Донецьктеплокомуненерго» «Єдиний розрахунковий центр» в зв'язку з виплатою заробітної плати робітникам апарату управління ОКП «Донецьктеплокомуненерго», а саме: № 3 від 11.07.2018 року на суму 400000,00 грн. (призначення платежу: «*;101;03337119; ЄСВ на з/п за 1 половину липня 2018 року (22%) (за ОКП «ДТКЕ»)»); № 52 від 25.07.2018 року на суму 3100,38 грн. (призначення платежу: «*;101;03337119; ЄСВ на розрахункові за липень 2018 року (22%) (за ОКП «ДТКЕ»)»).

Крім того, таким же чином структурним підрозділом «ЄРЦ» проведені виплати по заробітній платі, а також пов'язаних з нею податків та зборів, за всі структурні підрозділи ОКП «Донецьктеплокомуненерго» та вони повністю відображені в інтегрованих картках таких структурних підрозділів, окрім м. Краматорськ.

Під час розгляду справи, представник позивача пояснив, що дана ситуація щодо сплати ЄСВ відокремленим підрозділом не є типовою для підприємства та склалась через непередбачені обставини, а саме накладання арешту на всі поточні рахунки безпосередньо апарату ОКП «Донецьктеплокомуненерго». При цьому, враховуючи, що згідно з чинним законодавством виконання зобов'язань по виплаті заробітної плати працівникам та пов'язаних з цими виплатами податків та зборів є першочерговими, ОКП «Донецьктеплокомуненерго», з метою недопущення порушень прав та інтересів фізичних осіб і держави, проведено ці виплати через розрахунковий рахунок Єдиного розрахункового центру.

Відповідно до Наказу «Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику ОКП «Донецьктеплокомуненерго» № 582 від 27.12.2013 року (із змінами), погодженому Департаментом житлово - комунального господарства Донецької облдержадміністрації, а саме розділу 4 «Організація спільної діяльності без створення юридичної особи», облік спільної діяльності здійснюється відповідно до П(С) БО 12 «Фінансові інвестиції» та до Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку спільної діяльності без створення юридичної особи, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.12.2011 року № 1873.

Згідно п. 2.1 Методичних рекомендацій Оператор спільної діяльності веде бухгалтерський облік спільної діяльності окремо від результатів власної господарської діяльності, використовуючи для цього окремі регістри бухгалтерського обліку. За даними цих регістрів оператор спільної діяльності в порядку, встановленому положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Для виконання робіт по Договору про спільну діяльність та практичного застосування норм Методичних рекомендацій в частині складання окремого балансу та відповідних форм фінансової звітності спільної діяльності, створений відокремлений підрозділ в складі ОКП «Донецьктеплокомуненерго» - Науково - виробничий підрозділ (ДСД № 152 від 01.06.2001 року), на який згідно Положення, затвердженого учасниками Договору 12.06.2001 року покладено виконання робіт по Договору, в тому числі розрахунки із застрахованими особами. Згідно Постанови Національного банку України № 117 від 31.12.1993 року відокремленому підрозділу відкрито поточний рахунок, через який саме і здійснюються розрахунки з працівниками та відповідно і за зобов'язаннями по податках та зборах.

Представник позивача також наголосив на цьому в судовому засіданні, та зазначив, що ДСД № 152 (структурний підрозділ) від 01.06.2001 року таким саме чином проводились розрахунки по зобов'язанням зі сплати єдиного соціального внеску на протязі всього періоду дії Договору про спільну діяльність, що підтверджується документами, що містяться в матеріалах справи і ніяких зауважень контролюючих органів не надходило. Крім того, за результатами звіряння з органами ДФС суми перерахувань ЄСВ здійснених ДСД № 152 від 01.06.2001 року враховувались в інтегрованій картці ОКП «Донецьктеплокомуненерго» до 31.12.2017 року.

На підтвердження проведення оплат з виконання зобов'язань по сплаті ЄСВ, що відбулись з рахунку структурного підрозділу - ДСД № 152 від 01.06.2001 року НВП ОКП «Донецьктеплокомуненерго», позивач надав реєстр платіжних доручень за період з 26.01.2018 року по 05.07.2018 року та з 06.07.2018 року по 06.09.2018 року, а також копії даних платіжних доручень за спірний період з 26.01.2018 року по 19.07.2018 року.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що передача платникам єдиного внеску своїх обов'язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством, оскільки Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не містить визначення поняття «третя особа».

В матеріальному праві, третя особа - це особа, яка не є стороною в зобов'язанні, але на підставі закону чи договору набуває прав у такому зобов'язанні.

Отже в цьому розумінні відокремлений підрозділ ОКП «Єдиний розрахунковий центр» не може виступати третьою особою, оскільки є від'ємною частиною ОКП «Донецьктеплокомуненерго» та є його структурним підрозділом та не є юридичною особою, а усі фінансово - господарські операції Єдиного розрахункового центру відображаються в складі балансу ОКП «Донецьктеплокомуненерго».

Виходячи з вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що відповідачем неправомірно не здійснено залік операцій по сплаті ЄСВ, які були проведені з використанням рахунку ВП «Єдиний розрахунковий центр», у зв'язку з чим станом на 06.08.2018 року у ОКП «Донецьктеплокомуненерго» борг зі сплати ЄСВ відсутній.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до Головного управління ДФС в Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги від 06.08.2018 року № Ю-13418-44 на суму 321943,11 грн. - підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 90, 139, 205, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до Головного управління ДФС в Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги від 06.08.2018 року № Ю-13418-44 на суму 321943,11 грн. - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДФС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску № Ю-13418-44 від 06.08.2018 року в розмірі 321943,11 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (місцезнаходження: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028) на користь обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (місцезнаходження: 84307, Донецька область, м. Краматорськ, провулок Земляний, 2, код ЄДРПОУ 03337119) судовий збір у сумі 4829 (чотири тисячі вісімсот двадцять дев'ять) грн. 15 коп.

Вступна та резолютивна частина рішення виготовлена та проголошена у судовому засіданні 10 грудня 2018 року.

Повний текст рішення виготовлений 18 грудня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Тарасенко І.М.