
Справа № 177/1299/18
Провадження № 2/177/837/18
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
07 грудня 2018 року
Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Строгової Г. Г.
за участі: секретаря Маракуца І. В.,
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області, третя особа ОСОБА_4, про визнання права власності за набувальною давністю –
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що 22 червня 1994 року ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 набули права власності на двокімнатну житлову квартиру АДРЕСА_1.
Право власності на спірну квартиру 12.10.1994 року було зареєстровано у Криворізькому бюро технічної інвентаризації .
На підставі взаємної домовленості із власниками спірної квартири ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 вони по своїй волі у 1997 році передали їй у постійне користування спірну квартиру із подальшим оформленням права власності за позивачем.
У спірній квартирі водопостачання та газопостачання не підключено, а постачання електроенергії по взаємній домовленості здійснюється від лічильника сусіда із квартири № 2 будинку №11.
Зазначає, що з 1997 року по теперішній час вона добросовісно володіє спірною квартирою, тому просить визнати за нею право власності на двокімнатну житлову квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 46, 1 кв.м, житловою площею 29,4 кв.м, за набувальною давністю.
Ухвалою судді від 22 серпня 2018 року позовна заява прийнята судом до розгляду та призначено підготовче засідання.
05 жовтня 2018 року підготовче провадження закрите та справу призначено до судового розгляду по суті.
Позивач та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні наполягали на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник відповідача – ОСОБА_3 селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області в судове засідання не з’явився від них надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника селищної ради. Проти задоволення позовних вимог не заперечують (а.с. 55).
Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку (а.с. 41, 51). Заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
Треті особи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 згідно відомостей отриманих судом померли, що підтвердила позивач в судовому засіданні, а тому ухвалою суду, постановленою в судовому засіданні, вони виключені із числа учасників судового розгляду.
Вислухавши позивача, представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, давши оцінку доказам, наданим позивачем в обґрунтування своїх вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних законних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 згідно свідоцтва про право власності квартиру від 26.10.1994 №40, виданого ОСОБА_3 селищною радою на підставі рішення ОСОБА_3 заводу ВБИБ від 22.06.1994 № Х 42, належить квартира АДРЕСА_1 (а.с.10).
Згідно довідки наданої КП ДОР «Криворізьке БТІ» № 1390 від 23.10.2018 року, право власності на квартиру АДРЕСА_1, станом на 31.12.2012 року в КП ДОР «Криворізьке БТІ» не зареєстроване (а.с. 56)
Як зазначає позивач в позовній заяві, на підставі взаємної домовленості між нею та власниками спірної квартири ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 по своїй волі у 1997 році останні передали їй у постійне користування спірну квартиру із подальшим оформленням на неї права власності. Після чого вона з 1997 року по теперішній час добросовісно володіє спірною квартирою, що підтверджується довідкою ОСОБА_3 селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області від 23.05.2018 року та актом складеним депутатом ОСОБА_3 селищної ради та мешканців смт Христофорівка, посвідченим 23.05.2018 року секретарем Христофорівської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області (а.с. 4,5).
Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
При цьому, суд враховує, що набувальна давність визначається як спосіб закріплення майна за суб’єктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також в інших ситуаціях. Право власності за набувальною давністю може бути набутим як на безхазяйні речі, так і на майно, яке належить за правом власності іншій особі. Задоволення таких вимог можливе лише за наявності необхідних умов, а саме: добросовісності заволодіння, відкритості, безперервності, безтитульності володіння, про що також наведено у п. 9 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав".
При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:
- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;
- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;
- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК).
Давність володіння є добросовісною, якщо особа при заволодінні майном не знала і не повинна була знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.
Позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником.
За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.
Під час судового засідання було встановлено, що ОСОБА_1 лише користувалася спірною квартирою, а тому в даному випадку дія норми 344 ЦК України застосуванню не підлягає.
Зважаючи на те, що власник спірного будинку відомий позивачу, про що зазначила позивач в позовній заяві, крім того, в судовому засіданні встановлено, що спірна квартира на праві власності належить співвласнику ОСОБА_4 – третій особі по справі, тому суд вважає, що правові підстави для встановлення факту добросовісного, безперервного, відкритого користування спірною квартирою позивачем відсутні, також, позивачем не доведено, що саме відповідачем ОСОБА_3 селищною радою Криворізького району Дніпропетровської області порушені будь-які права та інтереси позивача, а тому відсутні і підстави для визнання за позивачем права власності на спірне нерухоме майно за набувальною давністю.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 15,16,321, 344 ЦК України,суд,
У Х В А Л И В:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області, третя особа ОСОБА_4, про визнання права власності за набувальною давністю - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду відповідно до п. 15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.
Повний текст рішення складений 17.12.2018.
Суддя:
Судове рішення № 78654833, Криворізький районний суд Дніпропетровської області було прийнято 07.12.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 177/1299/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: