Рішення № 78654356, 17.12.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2018 р. Справа№0540/7834/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

23 серпня 2018 року шляхом надсилання поштою позивач, Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, фізичної особи ОСОБА_1, про стягнення податкового боргу. Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач не сплатив узгоджені податкові зобов'язання, внаслідок чого було сформовано податкову вимогу форми «Ф» №1466-43 від 22.02.2018. З посиланням на підпункт 59.1 статті 59, підпункти 87.1-87.2, 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, позивач просив стягнути з відповідача податковий борг в сумі 20405,33 гривень з єдиного податку з фізичних осіб.

16 жовтня 2018 року відкрито провадження по справі та її розгляд призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

23 жовтня 2018 року відділенням зв'язку Укрпошти була проставлена відмітка про повернення поштового відправлення, направленого судом на ім'я відповідача у зв'язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідач відзиву на позов не надав, тому відповідно до приписів частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмову заяву по суті спору, та докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

17 січня 2018 року ОСОБА_1 до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Донецькій області подана податкова декларація платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2017 рік. В рядку 14 «Сума єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду» зазначено 27829,75 гривень (а.с. 16-18).

17 квітня 2018 року ОСОБА_1 до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Донецькій області подана податкова декларація платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 1 квартал 2018 рік. В рядку 14 «Сума єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду» зазначено5170,00 гривень (а.с. 19-21).

22 лютого 2018 року винесена податкова вимоги форми «Ф» №1466-43, згідно якої загальна сума податкового боргу платника податків ОСОБА_1 станом на 21 лютого 2018 року становить 15235,33 гривень. Податкова вимога форми «Ф» №1466-43 від 22.02.2018 року була особисто отримана відповідачем 22.02.2018 року (а.с. 22).

Згідно розрахунку суми позову податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб відповідача складає 20405,33 гривень (а.с. 10).

17 липня 2018 року Костянтинівською районною державною адміністрацією внесений запис про припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням стосовно ОСОБА_1, номер запису про виключення відомостей з ЄДР 22690060009013795, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 місце реєстрації: АДРЕСА_1, 85114 (а.с. 37-38 ).

При прийнятті постанови суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 20.1.19 статті 20 Податкового кодексу України (далі за текстом («ПК України») контролюючі органи, зокрема, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

В пункті 54.1 статті 54 ПК України зазначено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно пункту 56.11 статті 56 ПК України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 49.18.3 пункту 49.18 статті 49 ПК України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Відповідно до підпункту 59.3 статті 59 цього ж Кодексу податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

За приписами статті 42 ПК України податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

Згідно пункту 45.1 статті 45 ПК України платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Судом встановлено, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач взятий на облік як платник податків в Костянтинівський об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області за податковою адресою: вулиця Білоусова, б. 1, кв. 14, м. Костянтинівка, Донецька область, 85114.

Відповідачем не надано доказів повідомлення позивача про зміну своєї податкової адреси.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що 17 січня 2018 року та 17 квітня 2018 року відповідачем подані податкові декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця. Податкова вимога особисто отримана відповідачем 22.02.2018 року.

За даними «Інтегрованої картки платника податку», наданої позивачем, за відповідачем обліковується недоїмка з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 20405,33 гривень.

Відповідно до пункту 11.22 наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» (чинного на момент припинення позивачем підприємницької діяльності) у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності) погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи. Особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, є така фізична особа.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи не припиняє його зобов'язань, що виникли під час здійснення підприємницької діяльності, і не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань.

Згідно пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

Таким чином, враховуючи наявність у відповідача податкового боргу, підтвердженого наданими позивачем доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати стягненню з відповідача не підлягають, оскільки за приписами частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно витрати, пов'язані із залученням свідків та проведення експертизи.

Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-76, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (місцезнаходження: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, б. 114, код ЄДРПОУ 39406028) до фізичної особи ОСОБА_1 (місцезнаходження: 85114, АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 податковий борг з єдиного податку фізичних осіб (код бюджетної класифікації - 18050400) у сумі 20405 (двадцять тисяч чотириста п'ять) гривень 33 копійки.

Повне рішення складено 17 грудня 2018 року.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Донецького окружного адміністративного суду у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Циганенко А.І.